Моральні основи професійної деформації
МІНІСТЕРСТВО ОСВТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ
ЧЕРКАСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ БОГДАНА ХМЕЛЬНИЦЬКОГО
Кафедра прикладної психології
Білоус Катерини Петрівни
ВПЛИВ ПРОФЕСІЙНОЇ ДЕФОРМАЦІЇ НА ПОБУДОВУ МІЖОСОБИСТІСНИХ СТОСУНКІВ
Курсова робота
Спеціальність 6.030103 – практична психологія
Науковий керівник:
старший викладач
кафедри практичної психології
яворський
Черкаси – 2012
ЗМІСТ
ВСТУП......................................................................................................................3
РОЗДІЛ 1. СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА МОРАЛЬНО-ПРОФЕСІЙНОЇ ДЕФОРМАЦІЇ………………………..………..5
1.1. Психологічні чинники професійної деформації......................................5
1.2. Моральні основи професійної деформації ……………………...............8
1.3. Причини та форми професійної деформації……………………….......10
1.4. Синдром емоційного вигорання як стан професійної деформації......12
1.4.1. Моделі емоційного вигорання........................................................14
РОЗДІЛ 2. ВПЛИВ ПРОФЕСІЙНОЇ ДЕФОРМАЦІЇ НА ПОБУДОВУ МІЖОСОБИСТІСНИХ СТОСУНКІВ.................................................................18
2.1. Психологічні особливості міжособистісних стосунків........................18
2.1.1. Механізми взаємовпливу в міжособистісних стосунках.............19
2.1.2. Типи міжособистісних стосунків...................................................21
2.2. Практичне дослідження міжособистісних стосунків під впливом морально-професійної деформації.......................................................................23ВИСНОВКИ ........................................................................................................ .31
|
|
|
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ.............................................................34
ДОДАТКИ..............................................................................................................37
Додаток А. Методика діагностики рівня емоційного вигорання
В. В. Бойко….........................................................................................…………37
Додаток Б. Методика діагностики схильності особистості до конфліктної поведінки К. Томаса. ( Адаптація Н. В. Гришиної) …………....……………..44
ВСТУП
Одним з найбільш актуальних завдань сьогодення є збереження психічного здоров'я та підтримання психологічного благополуччя працюючих спеціалістів, діяльність яких здійснюється під впливом особливих психологічних, соціальних і правових умов та характеризується екстремальністю. Це вимагає від працівників підвищеної відповідальності за вчинені дії, зумовлює зростання рівня зовнішнього та внутрішнього контролю за виконанням професійних обов'язків та часто провокує виникнення у них нервово-психічних перевантажень, станів психічної напруженості, розчарування у професії та деморалізації, професійної деформації, емоційного виснаження, появи невротичних реакцій, психічних функціональних розладів, різного роду соматичних захворювань тощо. У зв'язку з цим, виникає необхідність вивчення соціально-психологічних явищ, які негативно впливають на психічне та фізичне здоров'я працівників та знижують ефективність професійної діяльності, а також здійснення вчасної профілактики їх впливу на працівників. В цьому і полягає актуальність даної курсової роботи.
|
|
|
Об’єкт роботи: професійна деформація як психологічний феномен.
Предмет: міжособистісні стосунки в умовах морально-професійної деформації.
Мета: дослідити вплив професійної деформації на побудову міжособистісних стосунків.
Завданнями даної курсової роботи є:
1. Дослідити наукові першоджерела з теми курсової роботи;
2. Вивчити структуру професійної деформації;
3. Розкрити причини виникнення та рівні розвитку емоційного вигорання як особливого стану професійної деформації;
4. Порівняти особливості впливу професійної деформації на педагогів та працівників органів внутрішніх справ;
5. Визначити взаємозв’язок між впливом професійної деформації на особистість і її способом поведінки в міжособистісних стосунках.
|
|
|
Методи: Для реалізації поставленої в курсовій роботі мети та розв’язання завдань були використані наступні загальнонаукові методи: аналіз, синтез, узагальнення, порівняння та методики: «методика діагностики рівня емоційного вигорання В. В. Бойко», та «методика діагностики схильності особистості до конфліктної поведінки К. Томаса. (Адаптація Н. В. Гришиної)»
Дана курсова робота складається з вступу, двох розділів, висновків, джерел та додатків.
РОЗДІЛ 1
СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА МОРАЛЬНО-ПРОФЕСІЙНОЇ ДЕФОРМАЦІЇ
Психологічні чинники професійної деформації
Відомо, що праця позитивно впливає на психіку людини. З іншого боку, дослідники відзначають також, що багаторічне виконання однієї і тієї ж професійної діяльності призводить до появи професійної втоми, виникнення психологічних бар'єрів, збіднення репертуару способів виконання діяльності, втрати професійних вмінь і навичок, зниженню працездатності. Можна констатувати, що на стадії професіоналізації відбувається розвиток професійних деформацій.
Професійні деформації - це зміни сформованої структури діяльності й особистості, що негативно позначаються на продуктивності праці і взаємодії з іншими учасниками цього процесу [25].
|
|
|
Професійні деформації порушують цілісність особистості, знижують її адаптивність, стійкість, негативно позначаються на продуктивності діяльності. Аналізуючи причини, що перешкоджають професійному розвитку людини, А.К. Маркова [26] вказує на вікові зміни, професійні деформації, професійну втому, тривалу психічну напруженість, зумовлену складними умовами праці, а також кризи професійного розвитку.
Існують наступні концептуальні положення розвитку професійних деформацій особистості:
1. Професійне становлення супроводжується різноспрямованими онтогенетичними змінами особистості. Професійний розвиток - це придбання і втрати, а отже, становлення фахівця, професіонала - не тільки вдосконалення, але й руйнування, деструкція.
2. Професійні деформації у загальному випадку - це порушення вже засвоєних способів діяльності, руйнування сформованих професійних якостей, поява стереотипів професійної поведінки і психологічних бар'єрів при освоєнні нових професійних технологій, нової професії або спеціальності. Це також зміни структури особистості при переході від однієї стадії професійного становлення до іншої.
3. Переживання професійних деструкцій супроводжується психічною напруженістю, психологічним дискомфортом, а в окремих випадках конфліктами та кризовими явищами. Успішне вирішення професійних труднощів призводить до подальшого вдосконалення діяльності і професійного розвитку особистості.
4. Будь-яка професійна діяльність вже на стадії її освоєння, а в подальшому при виконанні, деформує особистість. Здійснення конкретних видів діяльності не вимагає всіх різноманітних якостей і здібностей особистості, багато з них залишаються незатребуваними. У міру професіоналізації успішність виконання діяльності починає визначатися ансамблем професійно важливих якостей, які роками «експлуатуються». Окремі з них поступово трансформуються в професійно небажані якості. Одночасно поступово розвиваються професійні акцентуації - надмірно виражені якості і їх поєднання, негативно позначаються на діяльності і поведінці фахівця.
5. Очевидно, багаторічне виконання професійної діяльності не може постійно супроводжуватися її вдосконаленням і безперервним професійним розвитком особистості. Неминучими є, нехай тимчасові, періоди стабілізації. На початкових стадіях професіоналізації ці періоди недовготривалі. На наступних стадіях професіоналізації, у окремих фахівців, період стабілізації може тривати досить довго: рік і більше. У цих випадках доречно говорити про настання професійної стагнації особистості. Рівні виконання професійної діяльності при цьому можуть сильно відрізнятися.
6. Сенситивними періодами освіти професійних деформацій є кризи професійного становлення особистості. Непродуктивний вихід з кризи спотворює професійну спрямованість, ініціює виникнення негативної професійної позиції, знижує професійну активність. Ці зміни активізують процес утворення професійних деформацій.
Психологічні детермінанти деформацій особистості, що породжуються цими чинниками.
Передумови розвитку професійних деформацій кореняться вже в мотивах вибору професії. Це як усвідомлювані мотиви: соціальна значимість, імідж, творчий характер, матеріальні блага, - так і неусвідомлювані: прагнення до влади, домінування, самоствердження. Пусковим механізмом деформації стають очікування на стадії входження в самостійне професійне життя. Професійна реальність сильно відрізняється від уявлення, що сформувалося у випускника професійного навчального закладу. Перші ж труднощі спонукають починаючого фахівця до пошуку «кардинальних» методів роботи. Невдачі, негативні емоції, розчарування ініціюють розвиток професійної дезадаптації особистості.
У процесі виконання професійної діяльності спеціаліст повторює одні й ті ж дії та операції. У типових умовах праці стає неминучим навчання стереотипів здійснення професійних функцій, дій, операцій. Вони спрощують виконання професійної діяльності, підвищують її визначеність, полегшують взаємини з колегами. Стереотипи додають професійному життю стабільність, сприяють формуванню досвіду і індивідуального стилю діяльності. Можна констатувати, що професійні стереотипи володіють незаперечними перевагами для людини. Але професійна діяльність рясніє нестандартними ситуаціями, і тоді можливі помилкові дії і неадекватні реакції.
Розвитку професійних деформацій сприяє емоційна напруженість професійної праці. Емоційна насиченість професійної діяльності призводить до підвищеної дратівливості, збудження, тривожності, нервових зривів. На розвиток деформацій фахівця великий вплив робить зниження рівня його інтелекту. Дослідження загального інтелекту дорослих показують, що з зростанням стажу роботи він знижується. Звичайно, тут мають місце вікові зміни, але головна причина полягає в особливостях нормативної професійної діяльності. Багато видів праці не вимагають від працівників вирішення професійних завдань, планування процесу праці, аналізу виробничих ситуацій. Незатребувані інтелектуальні здібності поступово згасають. Однак інтелект працівників, зайнятих різними видами праці, виконання яких пов'язане з рішенням професійних проблем, підтримується на високому рівні до кінця їх професійного життя. Деформації зумовлені також тим, що в кожної людини є межа розвитку рівня освіти та професіоналізму. Він залежить від соціально-професійних установок, індивідуально-психологічних особливостей, емоційно-вольових характеристик. Причинами освіти межі розвитку можуть стати психологічне насичення професійною діяльністю, незадоволеність іміджем професії, низькою зарплатою, відсутністю моральних стимулів.
Факторами, що ініціюють розвиток професійних деформацій, є різні акцентуації характеру особистості. У процесі багаторічного виконання однієї і тієї ж діяльності акцентуації професіоналізуються, вплітаються в тканину індивідуального стилю діяльності і трансформуються в професійні деформації фахівця. Іншими словами, професійні акцентуації - це надмірне посилення деяких рис характеру, а також окремих професійно обумовлених властивостей та якостей особистості.
Моральні основи професійної деформації
Коли йдеться про деформації моральної свідомості і професійної правосвідомості працівників, то мають на увазі негативні явища, риси, які формуються стихійно чи свідомо в окремих представників професійної групи всупереч суспільним, державним вимогам, стандартам професійної діяльності і поведінки, очікуванням громадської думки. Уявлення про належне, справедливе, бажане й припустиме у певній діяльності складається у суспільстві, у самій професійній групі, закріплюються у законах і підзаконних актах. Моделі поведінки і діяльності, що закладаються на таких засадах, поступово під впливом негативних факторів соціального середовища, особливостей професійної діяльності можуть розмиватись, руйнуватись і натомість створюватись індивідуальні, корпоративні, привнесені ззовні уявлення, несумісні з суспільними, професійними вимогами. Природно, що вони приховуються, але виражають нову установку індивідуальної ціннісної свідомості й реалізуються у поведінці, діях в умовах відсутності зовнішнього контролю. Такі настанови і дії можуть мати суспільно небажаний, неприпустимий або небезпечний, протиправний характер.
Моральні якості, яким приділяється особлива увага, і які прийнято називати власне моральними: чесність, правдивість, скромність, почуття власної гідності, вміння поводитися. Ганебність, брехливість, нескромність, амбіційність, статева розбещеність - вірний шлях до моральної деформації робітника.
Важливим структурним елементом моральної культури особистості є культура моральних відносин. Моральні відносини - це особливий вид суспільних відносин, які практично не існують в чистому вигляді, але є складовою частиною будь-яких людських відносин, що піддаються моральній оцінці. Моральні відносини прийнято класифікувати за змістом, за формою, і за способом зв'язку між людьми.
Коли в колективі починається зниження рівня моральної культури, то в ньому створюються сприятливі умови для його подальшої професійно - моральної деформації, які характеризуються такими негативними факторами морально-психологічного клімату в колективі: прихована критика умов праці; неточне виконання наказів; групові зборища під час роботи; запізнення і тривала відсутність під час роботи; відхід з роботи раніше, ніж передбачалося; поширення чуток; недбале поводження з обладнанням та технікою.
Поява цих факторів - негативного морального психологічного клімату повинно викликати серйозну тривогу перш за все, звичайно, у керівника службового колективу і у найбільш морально зрілих його членів. У тому випадку, коли на них не звертають належної уваги і не вживають відповідних заходів до їх ліквідації, починається професійно-моральна деформація спочатку окремих членів службового колективу, а потім і всього службового колективу. Деформація моральних і психологічних взаємин між працівниками є порушенням принципу колективізму. Одним з елементів, що піддається професійній деформації, є свідомість працівників: низька професійна культура, деформування почуттів, потреб, мотивів та ідеалів. Компонентом свідомості виступають і вольові якості особистості, тому можна вести мову й про деформацію волі. Деформація свідомості виявляється в таких формах, як: байдуже, формальне ставлення до людей професійної діяльності, відсутність співпереживання та жалю, безпринципність, безчесність, корисливість, безвідповідальність, свідоме порушення основних принципів моралі — колективізму, гуманізму, патріотизму і її норм (обов’язку, совісті, відповідальності, честі й гідності); низький професійний рівень знань, мстиве та злісне ставлення до людей, неправильне розуміння владних повноважень, зловживання ними тощо.
Дата добавления: 2018-02-15; просмотров: 896; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!