ДЛЯ СТУДЕНТІВ ДЕННОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ

Стр 1 из 3Следующая ⇒

Міністерство внутрішніх справ України

Харківський національний університет внутрішніх справ

Навчально-науковий інститут права, економіки та соціології

Кафедра адміністративного права

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

ДО СЕМІНАРСЬКИХ Й ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ ТА САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ

з дисципліни „ АДМІНІСТРАТИВНИЙ ПРОЦЕС ”

Напрям підготовки: 0601 Право !

Спеціальність: 6.060.101 Правознавство

Спеціалізація: господарчо-правова і

Освітньо-кваліфікаційний рівень: спеціаліст

Форма навчання: всі форми

Харків

2010 рік

Рекомендовано до друку Методичною радою Харківського Національного університету внутрішніх справ від „ ” 2010 р. Протокол №

Методичні рекомендації до семінарських й практичних занять та самостійної роботи студентів з дисципліни „Адміністративний процес”. / Розр. Харків: Вид-во Харківського національного університету внутрішніх справ, 2010– 20 с.

Розробники:

кандидат юридичних наук Юшкевич О.Г.

Рецензенти:

кандидат юридичних наук, доцент Шестаков С.В.

заступник Голови апеляційного адміністративного суду, суддя Шевцова Н.В.

Ухвалено на засіданні Вченої ради Навчально-наукового інституту права, економіки та соціології ХНУВС „ ” 2010 року Протокол №

Ухвалено на засіданні кафедри адміністративного права Навчально-наукового інституту права, економіки та соціології ХНУВС „ ” 2010 року Протокол №

Організаційно-методичні вказівки

Методичні рекомендації до семінарських й практичних занять та самостійної роботи студентів з дисципліни „Адміністративний процес” запроваджено для викладання студентам Навчально-наукового інституту права, економіки та соціології Харківського національного університету внутрішніх справ.

Дисципліна „Адміністративний процес” є однією з юридичних дисциплін, які обов’язково повинні вивчатися у юридичних вузах, засвоєння положень яких є необхідним елементом у підготовці висококваліфікованих спеціалістів-юристів в України. Специфіка підготовки студентів (слухачів) в Навчально-науковому інституті права, економіки та соціології Харківського національного університету внутрішніх справ належним чином врахована у представлених методичних матеріалах, що дозволяє більш диференційно здійснювати підготовку майбутніх спеціалістів.

Формою контролю за самостійною роботою студентів над навчальним матеріалом, якістю його засвоєння є практичні та семінарські заняття, підчас проведення яких повторюються теоретичні питання, обговорюються варіанти рішень практичних завдань, за результатами яких складаються окремі процесуальні документи. Навчити студентів застосовувати правові норми та давати правове обґрунтування своїх дій при вирішенні практичних занять – є головною метою при вивченні дисципліни „Адміністративний процес”.

Під час підготовки до участі в роботі на семінарському та практичному занятті студент повинен в повному обсязі опрацювати запропоновану тему. При цьому він повинен не тільки прочитати конспект лекції, рекомендовану літературу до вивчаємої теми, а й скласти короткий план-конспект своєї участі в семінарському та практичному занятті. В конспекті доцільно законспектувати визначення основних понять вивчаємої теми, що пропонуються; головні тези рекомендованої літератури, виписувати їх в повному обсязі з позначкою назви джерела, його авторів, рік видання та сторінку, на якій розміщена ця теза.

Під час підготовки до семінарського та практичного заняття студенту бажано написати реферат (на 7-10 аркушів) за однією запропонованих тем. При написанні реферату студент повинен належним чином оформити титульну сторінку реферату, на першій сторінці якої він повинен розмістити розгорнутий план. Реферат має містить: вступ, де розкривається актуальність теми; основну частину – зміст вивчаємих питань – аналіз теоретичної та законодавчої бази з використанням загального практичного досвіду, а також висловлювання особистих зауважень та рекомендацій щодо проблемних ситуацій, які зустрічаються за реальних обставин; висновки; список використаної літератури.

Студент, який пропустив заняття (незалежно від причини пропуску) або не виконав повністю завдання чи одержав незадовільну оцінку, зобов’язаний з’явитися до викладача на кафедру для індивідуального відпрацювання теми у встановлені дні і години або написати реферат за пропущеною темою.

З М І С Т

ДЛЯ СТУДЕНТІВ ДЕННОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ

Модуль 1.

Тема 1. Загальна характеристика адміністративного процесу.

Семінарське заняття № 1.

Адміністративний процес становить сукупність правовідносин, які виникають у зв’язку із захистом у спеціальному судовому порядку прав, свобод та законних інтересів приватних осіб від неправомірних дій (рішень) органів державної влади, органів місцевого самоврядування, а також інших невладних за характером своєї діяльності суб’єктів у разі здійснення ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (суб’єктів владних повноважень). За змістом і суб’єктним складом процесуальних правовідносин адміністративний процес певною мірою подібний до інших існуючих процесуальних галузей національного права: цивільного процесу, господарського процесу. Однак принциповою відмінністю адміністративного процесу від зазначених видів процесу є його цільове призначення – забезпечення законності діяльності суб’єктів владних повноважень та гарантування вільного здійснення прав та свобод фізичних і юридичних осіб.

Створення системи адміністративних судів в Україні, прийняття Кодексу адміністративного судочинства України (КАСУ) та низки інших нормативно-правових актів обумовили формування нової самостійної судово-процесуальної галузі права, яка отримала назву адміністративно-процесуальне право – сукупність закріплених у чинному національному законодавстві процесуально-правових норм, які регулюють діяльність адміністративного суду щодо розгляду та вирішення адміністративних справ.

Основні поняття: „адміністративна юстиція”, „адміністративне правосуддя”, „адміністративне судочинство”, адміністративний процес.

Навчальні питання:

1. Сутність юридичного процесу.

2. Поняття та завдання адміністративного судочинства.

3. Поняття адміністративного процесу.

4. Поняття та види принципів адміністративного процесу.

5. Джерела адміністративного процесу.

6. Провадження та стадії адміністративного процесу.

Теми рефератів:

1. Генезис адміністративної юстиції в Україні.

2. Правовий статус державної судової адміністрації.

Питання для самостійної роботи студентів:

1. Засвойте поняття: адміністративна юстиція, процес, юридичний процес, адміністративний процес, судочинство, правосуддя, принцип, провадження, стадія, етап, дія, предмет галузі права, правовідносини, метод правового регулювання, заборона, зобов’язання, дозвіл, система галузі права, джерело права.

2. Поняття та особливості адміністративної юстиції.

3. Чим відрізняються адміністративне, господарське та цивільне судочинство?

4. Поняття, зміст та види адміністративно-процесуальних правовідносин.

5. Поняття адміністративного процесуального права.

6. Із якими галузями права взаємопов’язане адміністративне процесуальне право?

7. Адміністративний процес і адміністративно-процесуальне законодавство.

Рекомендована література:

Нормативно-правові акти:

1. Конституція України від 28 червня 1996 року // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 30. – Ст. 141.

2. Закон України “Про судоустрій України” від 7 лютого 2002 року // Відомості Верховної Ради України. – 2002. – № 27-28 – Ст. 180.

Навчальна та наукова література:

1. Адміністративна юстиція: європейський досвід і пропозиції для України / Автори-упорядники І.Б. Коліушко, Р.О. Куйбіда. – К.: Факт, 2003. – 536 с.

2. Адміністративне право України. Академічний курс: Підруч. у двох томах: Том 1. Загальна частина / Ред. колегія: В.Б.Авер’янов (голова). – К.: Видавництво “Юридична думка”, 2004. – 584 с.

3. Кузьменко О.В. Теоретичні засади адміністративного процесу. – К.: Атіка, 2005. – 351 с.

4. Комзюк А.Т., Бевзенко В.М., Мельник Р.С. Адміністративний процес України: Навчальний посібник. – Київ: Прецедент, 2007. – 613 с.

Тема 2.1. Учасники адміністративного процесу.

Семінарське заняття № 2. Адміністративний суд.

Основним призначенням діяльності адміністративних судів відповідно до ст. 124 Конституції України є здійснення правосуддя щодо публічно-правових спорів, які виникають у державі.

Адміністративний суд – це складова судової гілки влади (система організаційно та функціонально самостійних суб’єктів судової влади), яка через корпус професійних суддів, на основі норм Конституції та законів України, здійснює правосуддя у справах, пов’язаних із публічно-правовими спорами.

Правосуддя у адміністративних справах здійснюється різним складом адміністративного суду, який обумовлюється судовою інстанцією, яка у даний момент часу здійснює розгляд справи. Так, адміністративні справи розглядаються та вирішуються або суддею одноособово, або ж адміністративне судочинство здійснюється колегією суддів.

Процесуальною гарантією неупередженості й об’єктивності суду, який розглядає та вирішує публічно-правовий спір, є закріплена у КАС України можливість відводу чи самовідводу судді.

Основні поняття: адміністративний суд, підсудність, підвідомчість.

Навчальні питання:

1. Поняття, види та особливості організаційної побудови адміністративних судів.

2. Компетенція адміністративних судів щодо вирішення адміністративних справ.

3. Підсудність адміністративних справ: поняття, значення та види.

4. Поняття та правила предметної підсудності і наслідки її недотримання.

5. Поняття та правила територіальної підсудності і наслідки її недотримання.

6. Поняття та правила інстанційної підсудності і наслідки її недотримання.

7. Альтернативна підсудність та підсудність пов’язаних між собою кількох вимог.

8. Правовий статус судді.

Теми рефератів:

1. Відвід (самовідвід) судді в адміністративному процесі.

2. Розмежування компетенції адміністративних судів та господарських судів.

Питання для самостійної роботи студентів:

1. Які ознаки характеризують адміністративні суди?

2. Що таке адміністративний суд?

3. У яких випадках правосуддя у адміністративних справах здійснюється одноособово, а коли – колегіально?

4. За яких обставин суддя адміністративного суду не може брати участь в розгляді адміністративної справи і відводиться? Наслідки відводу (самовідводу) судді?

5. Які у процесуально-правовій літературі існують критерії підвідомчості правових спорів?

6. Що таке підвідомчість адміністративних справ?

7. Сформулюйте поняття підсудності справ адміністративної юрисдикції.

8. Назвіть та охарактеризуйте види підсудності справ адміністративної юрисдикції.

9. Вкажіть підстави передачі адміністративної справи з одного суду до іншого.

Рекомендована література:

Нормативно-правові акти:

1. Кодекс адміністративного судочинства України від 6 липня 2005 року // Урядовий кур’єр. – 2005. – № 153-154.

2. Закон України „Про судоустрій України” від 7 лютого 2002 року // Відомості Верховної Ради України. – 2002. – № 27-28 – Ст. 180.

3. Закон України „Про статус суддів” від 15 грудня 1992 року // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 8. – Ст. 56.

4. Закон України “Про порядок обрання на посаду та звільнення з посади професійного судді Верховною Радою України” від 18 березня 2004 року // Відомості Верховної Ради України. – 2004. – № 25. – Ст. 354.

Навчальна та наукова література:

1. Комзюк А.Т., Бевзенко В.М., Мельник Р.С. Адміністративний процес України: Навчальний посібник. – Київ: Прецедент, 2007. – 613 с.

2. Адміністративна юстиція: європейський досвід і пропозиції для України / Автори-упорядники І.Б. Коліушко, Р.О. Куйбіда. – К.: Факт, 2003. – 536 с.

3. Кодекс адміністративного судочинства України: Науково-практичний коментар / За ред. С.В. Ківалова, О.І. Харитонової / Ківалов С.В., Харитонова О.І., Пасенюк О.М., Аракелян М.Р. та ін. – Х.: ТОВ “Одіссей”, 2005. – 552 с.

4. Кузьменко О.В. Теоретичні засади адміністративного процесу. – К.: Атіка, 2005. – 351 с.

5. Николаева Л.А., Соловьева А.К. Административная юстиция и административное судопроизводство: зарубежный опыт и российские традиции: Сборник. – СПб.: Издательство Р. Асланова “Юридический центр Пресс”, 2004. – 332 с.

Тема 2.2. Учасники адміністративного процесу .

Семінарське заняття № 3. Інші особи, які беруть участь у справі.

Учасником адміністративного процесу є особа, яка відповідно до КАС України наділена адміністративною процесуальною правосуб’єктністю (адміністративна процесуальна правоздатність – здатність мати процесуальні права та обов’язки в адміністративному судочинстві, адміністративна процесуальна дієздатність – здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов’язки, у тому числі доручати ведення справи представникові).

Законодавець розподіляє учасників адміністративного процесу за підставою наявності в них юридичної заінтересованості у результатах вирішення адміністративної справи. Виходячи з цього, таких учасників можна поділити на дві основні групи:

- особи, які зацікавлені в результаті справи – відповідно до ст. 47 КАС України особами, які беруть участь у справі, є сторони, треті особи, представники сторін та третіх осіб – реалізують надані їм процесуальні права та обов’язки у адміністративному процесі для того, щоб досягти певного правового результату, в якому вони зацікавлені – розгляд та вирішення адміністративної справи.

- особи, які не мають юридичної заінтересованості у результатах вирішення адміністративної справи – відповідно до ст. 62 КАС України учасниками адміністративного процесу, крім осіб, які беруть участь у справі, є секретар судового засідання, судовий розпорядник перекладач (особи, які обслуговують судовий розгляд адміністративної справи), свідок, експерт, спеціаліст (особи, які сприяють розгляду справи).

Основні поняття: сторони (позивач та відповідач), треті особи, представник, процесуальне правонаступництво.

Навчальні питання:

1. Учасники адміністративного процесу: види, права та обов’язки.

2. Поняття та правовий статус осіб в адміністративному процесі.

3. Поняття та правовий статус третіх сторін в адміністративному процесі.

4. Поняття та правовий статус представників сторін та третіх сторін в адміністративному процесі.

5. Правовий статус секретаря судового засідання, судового розпорядника та перекладача в адміністративному процесі.

6. Правовий статус свідка, експерта та спеціаліста в адміністративному процесі.

7. Участь у справі органів та осіб, яким законом надано захищати права, свободи та інтереси інших осіб.

8. Представництво в судах адміністративної юрисдикції.

9. Процесуальне правонаступництво.

Теми рефератів:

1. Правовий статус Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.

2. Процесуальне правонаступництво: поняття та зміст.

Питання для самостійної роботи студентів:

1. Хто є сторонами у адміністративному процесі?

2. Хто може бути позивачем та відповідачем в адміністративній справі?

3. Якими повноваженнями наділені позивач і відповідач у адміністративному процесі?

4. Що таке неналежна сторона у адміністративному процесі?

5. Сформулюйте поняття процесуального правонаступництва.

6. Назвіть ознаки третіх осіб, які беруть участь у адміністративній справі.

7. Які види третіх осіб передбачені Кодексом адміністративного судочинства України?

8. Які ознаки характеризують третіх осіб, що заявляють самостійні вимоги на предмет спору та які не заявляють самостійних вимог на предмет спору?

9. Яким органам державної влади та особам у адміністративному процесі надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб?

10. Якими повноваженнями у адміністративному процесі наділений Уповноважений Верховної Ради з прав людини?

11. У яких формах прокурор приймає участь у адміністративному процесі?

12. Назвіть форми участі органів державної влади та органів місцевого самоврядування у адміністративному процесі.

13. Хто відповідно до КАС України є іншими учасниками адміністративного процесу?

14. Яка особливість адміністративної процесуальної правосуб’єктності секретаря судового засідання, судового розпорядника, свідка, експерта, спеціаліста, перекладача?

15. На які групи класифікуються інші учасники адміністративного процесу?

16. Назвіть ознаки процесуального представництва.

17. Що таке процесуальне представництво?

18. Які існують види процесуального представництва?

19. Якими повноваженнями наділяються процесуальні представники у адміністративному процесі?

20. Назвіть документи, якими підтверджуються повноваження процесуального представника у адміністративному процесі.

Нормативні акти:

1. Закон України “Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини” від 23 грудня 1997 року // Відомості Верховної Ради України. – 1998. – № 20. – Ст. 99.

2. Закон України “Про прокуратуру” від 5 листопада 1991 року // Відомості Верховної Ради України. – 1991. – № 53. – Ст. 793.

3. Закон України “Про місцеве самоврядування в Україні” від 21 травня 1997 року // Відомості Верховної Ради України. – 1997. – № 24. – Ст. 170.

4. Закон України “Про службу в органах місцевого самоврядування” від 7 червня 2001 року // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 33. – Ст. 175.

5. Указ Президента України “Про систему центральних органів виконавчої влади” від 15 грудня 1999 року // Офіційний вісник України. – 1999. – № 50. – Ст. 2434.

6. Закон України “Про судову експертизу” від 25 лютого 1994 року // Відомості Верховної Ради України. – 1994. – № 28. – Ст. 232.

7. Закон України “Про адвокатуру” від 19 грудня 1992 року // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 9. – Ст. 62.

8. Кодекс адміністративного судочинства України від 6 липня 2005 року // Урядовий кур’єр. – 2005. – № 153-154.

9. Цивільний кодекс України від 16 січня 2003 року // Офіційний вісник. – 2003. – № 11. – Ст. 461.

10. Постанова Пленуму Верховного Суду України “Про застосування законодавства, що забезпечує незалежність суддів” від 12 квітня 1996 року № 4 // Бюлетень Міністерства юстиції України. – 2001. – № 1.

11. Постанова Пленуму Верховного Суду України “Про посилення судового захисту прав та свобод людини і громадянина” від 30 травня 1997 року № 7 // Вісник Верховного Суду України. – 1997. – № 2.

12. Наказ Міністерства юстиції України “Про внесення змін та доповнень до Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 08.10.98 № 53/5” від 30 грудня 2004 року // Офіційний вісник України. – 2005. – № 5. – Ст. 325.

13. Інформаційний лист Верховного Суду України “Щодо застосування господарськими судами України положень процесуального законодавства стосовно розмежування компетенції між спеціалізованими адміністративними і господарськими судами” від 26 грудня 2005 року № 3.2.–2005 // Вісник господарського судочинства. – 2006. – № 2.

14. Інформаційний лист Вищого господарського суду України “Про деякі питання, пов’язані із розмежуванням компетенції господарських і адміністративних судів” від 7 лютого 2006 року № 01-8/301 // Вісник господарського судочинства. – 2006. – № 2.

Література:

2. Кодекс адміністративного судочинства України: Науково-практичний коментар / За ред. С.В. Ківалова, О.І. Харитонової / Ківалов С.В., Харитонова О.І., Пасенюк О.М., Аракелян М.Р. та ін. – Х.: ТОВ “Одіссей”, 2005. – 552 с.

3. Коментар до Закону “Про судоустрій України” / За заг. ред. В.Т. Маляренка. – К.: Юрінком Інтер, 2003. – 464 с.

4. Основи адміністративного судочинства в Україні (навчальний посібник для юридичних факультетів та юридичних клінік) / За заг. ред. Александрової Н.В., Куйбіди Р.О. – К.: Конус-Ю, 2006. – 256 с.

5. Суд і судочинство в Україні. Нормативно-правове регулювання / Роїна О.М. – К.: КНТ, 2007. – 444 с.

6. Фіолевський Д.П. Адвокатура: Підручник / Донецький ун-т економіки та права. Кафедра держ.-прав. дисциплін. Донецьк: ДонУЕП, 2006. – 329 с.

Тема 3. Судові виклики і повідомлення. Фіксування адміністративного процесу. Судові витрати. Строки.

Питання для самостійної роботи студентів:

1. Повістка про виклик.

2. Повістка-повідомлення.

3. Зміст повістки.

4. Вручення повістки.

5. Наслідки відмови від одержання повістки.

6. Виняткові засоби судових викликів та повідомлень.

7. Виклик відповідача, третіх осіб, свідків, місце фактичного проживання (перебування) яких невідоме.

8. Обов’язок повідомити про зміну адреси та причини неприбуття в судове засідання.

9. Фіксування судового засідання технічними засобами.

10. Ведення журналу судового засідання.

11. Зауваження щодо технічного запису і журналу судового засідання.

12. Відтворення та роздрукування технічного запису судового засідання.

13. Складення протоколу про вчинення окремої процесуальної дії поза залою судового засідання.

14. Зміст протоколу про вчинення окремої процесуальної дії поза залою судового засідання.

15. Із чого складають судові витрати у адміністративному процесі?

16. За що у адміністративному процесі справляється державне мито?

17. Що відноситься до витрат, пов’язаних із розглядом адміністративної справи?

18. Сформулюйте поняття процесуальних строків.

19. Який порядок обчислення процесуальних строків закріплено КАС України?

Тема 4. Позов. Докази та доказування у адміністративному процесі. Заходи процесуального примусу.

Семінарське заняття № 4.

Адміністративний позов – це оформлена відповідно до процесуального закону (КАС України) і подана через адміністративний суд вимога однієї особи (позивача) до іншої (відповідача) з метою поновлення суб’єктивних прав позивача, їх захисту чи визнання. Адміністративний позов складається з взаємозалежних елементів: 1) підстав (обставини, що дозволяють конкретній особі звернутись до адміністративного суду за захистом), 2) предмету (матеріально-правова вимога позивача до відповідача; те на що спрямований адміністративний позов; те з приводу чого подається позов) та 3) змісту позову (вказаний у адміністративному позові конкретний спосіб судового захисту прав, свобод та інтересів особи).

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Доказування у адміністративному процесі – це врегульована процесуальним законодавством, підпорядкована законам логіки та психологічним процесам, діяльність адміністративного суду та учасників адміністративної справи (сторін, третіх осіб, їх представників, свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів) спрямована на встановлення фактичних обставин публічно-правового спору, дійсних прав та обов’язків учасників спірних правовідносин, необхідних для правильного вирішення такого спору по суті.

Підстави і порядок застосування заходів процесуального примусу. Види заходів процесуального примусу. Попередження і видалення із залу судового засідання. Тимчасове вилучення доказів для дослідження сдом. Привід.

Основні поняття: позов, доказ, доказування.

Навчальні питання:

1. Поняття адміністративного позову, його ознаки та елементи.

2. Види позовів у адміністративному процесі.

3. Забезпечення адміністративного позову.

4. Доказування і докази в адміністративному процесі.

5. Характеристика і види доказів.

6. Сутність та зміст доказування у адміністративному процесі.

7. Забезпечення доказів у адміністративному процесі.

8. Підстави і порядок застосування заходів процесуального примусу.

Теми рефератів:

1. Забезпечення адміністративного позову.

2. Оцінка доказів адміністративним судом.

Питання для самостійної роботи студентів:

1. Які ознаки характеризують адміністративний позов?

2. Що таке адміністративний позов?

3. З яких елементів складається адміністративний позов?

4. Назвіть критерії класифікації та види адміністративних позовів?

5. Сформулюйте поняття права на позов.

6. Що таке доказування у адміністративному процесі?

7. Сформулюйте поняття доказів.

8. Назвіть види доказів.

9. Розкрийте сутність належності та допустимості доказів.

10. Наведіть поняття предмету доказування.

11. Які обставини не підлягають доказуванню у адміністративному процесі?

12. Охарактеризуйте засоби доказування, які використовуються у адміністративному процесі.

13. У чому полягає забезпечення доказів у адміністративному процесі?

14. Підстави і порядок застосування заходів процесуального примусу.

15. Види заходів процесуального примусу.

Нормативні акти:

1. Конституція України від 28 червня 1996 року // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 30. – Ст. 141.

2. Закон України “Про звернення громадян” від 2 жовтня 1996 року // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 47. – Ст. 256.

3. Закон України “Про судову експертизу” від 25 лютого 1994 року // Відомості Верховної Ради України. – 1994. – № 28. – Ст. 232.

4. Кодекс адміністративного судочинства України від 6 липня 2005 року // Урядовий кур’єр. – 2005. – № 153-154.

5. Інструкція про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень затверджена наказом Міністерства юстиції України від 8 жовтня 1998 року № 53/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 30 грудня 2004 року № 144/5) // Офіційний вісник України. – 2005. – № 5. – Ст. 325.

6. Постанова Пленуму Верховного Суду України “Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах” від 30 травня 1997 року № 8 // Вісник Верховного Суду України. – 1997. – № 3.

Література:

1. Кодекс адміністративного судочинства України: Науково-практичний коментар / За ред. С.В. Ківалова, О.І. Харитонової / Ківалов С.В., Харитонова О.І., Пасенюк О.М., Аракелян М.Р. та ін. – Х.: ТОВ “Одіссей”, 2005. – 552 с.

2. Конституція України: Науково-практичний коментар / В.Б. Авер’янов, О.В. Батанов, Ю.В. Баулін та ін.; Ред. кол. В.Я. Тацій, Ю.П. Битяк, Ю.М. Грошевой та ін. – Харків: Видавництво “Право”; К.: Концерн “Видавничий Дім “Ін Юре”, 2003. – 808 с.

3. Основи адміністративного судочинства та адміністративного права / Навч. посібник / За заг. редакцією Куйбіди Р.О., Шишкіна В.І. – К.: Старий світ, 2006. – 576 с.

4. Теория доказательств в советском уголовном процессе. Часть общая / Кол. авт.: Белкин Р.С., Винберг А.И., Эйсман А.А. и др. – М.: Юридическая литература, 1966. – 584 с.

5. Теория доказательств в советском уголовном процессе. Часть особенная / Кол. авт.: Белкин Р.С., Винберг А.И., Эйсман А.А. и др. – М.: Юридическая литература, 1967. – 415 с.

6. Шкарупа В.К. Доказування та докази в адміністративно-примусовій діяльності органів внутрішніх справ (міліції): Монографія. – К.: УАВС, 1995. – 163 с.

7. Комзюк А.Т., Бевзенко В.М., Мельник Р.С. Адміністративний процес України: Навчальний посібник. – Київ: Прецедент, 2007. – 613 с.

Дата добавления: 2021-03-18; просмотров: 35; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:

12 3 Следующая ⇒

Мы поможем в написании ваших работ!