Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України



Способи утворення мінералів різні. Один із основних способів - кристалізація вогненно рідких розплавів і газів у надрах Землі, або лав, що вилились на земну поверхню. Ще один можливий основний спосіб - утворення мінералів з водяних розчинів або їх виникнення за участі організмів. Останній з основних способів: перекристалізація вже існуючих мінералів під впливом великих тисків і високих температур.

Науку, що вивчає гірські породи, називають петрографією. Петрографія поділяє гірські породи на три групи, за способом їх утворення: магматичні, або магматити, осадові й метаморфічні, або метаморфіти.

Магматичні породи

Магматичними породами, або магматитами, називають породи, що виникають шляхом затвердіння розплавленої магми на поверхні, або ж у глибинах земної кори. Такі породи прийнято також називати виверженими або масивними породами й підрозділяти на глибинні - інтрузивні, або інтрузиви, і поверхневі - ефузивні, або ефузиви.

Складаються переважно з оксиду кремнію і по вмісту кремнію поділяються на групи: кислотні (більше 60 % оксиду кремнію), середні (55-60 %), базитові (45-55 %) і ультрабазитові (до 45 ).Залежно від характеру вивержень розрізняють вулканічні гірські породи ефузивні, які утворюються в результаті виливання й охолодження лави, та вулканогенно-уламкові (продукти вибухових вивержень) — пірокластичні гірські породи. Останні поділяються на пухкі (вулканічний попіл,пісок, вулканічні бомби тощо), ущільнені і зцементовані (туфи, туфо-брекчії й  ін.).

Найпоширеніші кайнотипні породи — базальти, андезити, трахіти, ліпарити, а їх палеотипні аналоги за хімічним складом — відповідно діабази, базальтові і андезитові порфірити, трахітові і ліпаритові порфіри. До уламкових вулканічних гірських порід поряд із пірокластичними належать і вулканогенно-осадові породи. Вулканічні гірські породи застосовують як будівельний і облицювальний камінь, для кам'яного лиття, в керамічній промисловості, як добавки до цементу та бетону. На території України вулканічні гірські породи поширені наЗакарпатті, в Криму та в межах Українського Кристалічного щита.

                                                                                                                 Імбрігіт

Осадові породи

 Осадовими називають породи, що утворюються шляхом відкладення матеріалу зруйнованих або розчинених гірських порід будь-якого способу утворення як на суходолі, так і на морі, що залягають шарами. У пухкому, не зчепленому стані такі відкладення називають опадами. Результатом хімічного вивітрювання гірських порід є їх розпад на окремі компоненти, що переходять потім у розчин. Розчини при попаданні у воду перерозподіляються або поділяються, але в підсумку складові їх речовини знову осаджуються, утворюючи нові породи. При видаленні вуглекислого газу виникає розпад водорозчинних сполук – відбувається осад нерозчинних компонентів як у вигляді вапняних, так і у вигляді кременистих утворень (вапнякових і кремнієвих туфів відповідно). Якщо ж вода була багата вуглекислотою - відбувається виникнення відкладень пористих туфів, вапняних або травертинів (не те саме з вулканічними туфами).

ТУФИ. Як у металургії, так і в будівництві рихлі утворення прийнято називати вапняними туфами, щільні ж, що піддаються поліруванню - травертинами. Пористі туфи знаходять своє застосування як легкі будматеріали, яким властива мала щільність. Травертини ж застосовуються в якості полірованих лицювальних матеріалів. Варто помітити, що дані породи - єдині з осадових туфових порід, що знаходять практичне застосування.

СОЛЯНІ ПОРОДИ є осадовими породами неорганічного походження. Головні їх представники – ангідрит, гіпс і кам'яна сіль. В більшості своїй соляні породи є мономінеральні - скупченнями якогось одного з мінералів.

Калійна сіль

Соляним породам властиве утворення, в більшості, на дні морських бухт, де присутні умови аридного клімату. Через постійний випар води моря, згодом концентрація розчинених у воді мінералів збільшується до моменту, поки не буде досягнутий граничний рівень розчинення мінералів у воді, і останні не почнуть випадати в осад. За цього процесу, послідовність осаду мінералів зворотна до їх розчинності: спочатку у вигляді осаду випадають ангідрит (CaSO4) і гіпс (CaSO4 * 2H2O), потім хлорид натрію (NaCl), останніми осаджуються калійні солі. Через свою гарну розчинність, залежи соляних порід виникають переважно в умовах жаркого сухого клімату.

Хлорид натрію (NaCl), або кам'яна сіль – завдяки своєму специфічному смаку, одна з найвідоміших соляних порід. У російській мові хлорид натрію ще відомий за назвою «поварена сіль». Розташування кам'яної солі в корі землі зазвичай шарувате. Солі характерна грубозерниста структура. У природі сіль має сірувате, жовтувате або ж червонувате забарвлення. Харчова сіль білого кольору виготовляэться шляхом хімічного очищення природної солі, що добувається з надр Землі.

Торф

Сульфатом кальцію (CaSO4), або ангідритомназивають соляну породу, схожу за виглядом на кам'яну сілль. Ангідриту не властивий "соляний" смак. Ангідрит знаходить застосування, в основному, у будівництві, як в'яжучий матеріал.

КАРБОНАТНИМИ ПОРОДАМИ прийнято називати сукупність порід, що складають карбонати кальцію й магнію: вапняні туфи, вапняки, доломіти, мармури й ін.

КРЕМЕНИСТИМИ ПОРОДАМИ прийнято називати сукупність осадових порід, складених кремнієм, що мають біогенне походження. Утворення кременистих порід відбувається у водному середовищі з кістяків одноклітинних організмів. До кременистого належать кізельгур, трепел, кременистий сланець, радіолярит і кремінь.

Камяне вугілля

ША

Метаморфічними породами, або метаморфітами, є породи, що формуються перетворенням гірських порід у глибинах земної кори під впливом високих температур і великих тисків. Іноді метаморфічні породи називають метаморфічними або кристалічними сланцями.

Однією з найцінніших характеристик гірських порід як будівельного матеріалу, вважається їх твердість. До числа твердих порід належать всі породи магматичного походження, крім базальтових лав, а також амфіболіти, гнейси й кварцити; до числа м'яких порід - головним чином піщаники, вапняки, туфи й базальтові лави. Крім того, гірські породи як будівельний матеріал, розрізняють як міцні й пухкі. Їх розмежовують за проявом зв’язності - зчепленням між зернами мінералів.

Мармур в Великому каньйоні Коттонвуд, Миссісіпі, США

До теперішнього часу, людству стали відомі більше 3000 мінералів, і це не межа - щорічно відкриваються всі нові й нові їх види. На жаль, лише біля 100 мінералів мають практичне значення для людини: деякі - через їхню широку поширеність, деякі - завдяки особливо цінним або унікальним властивостям. Протягом багатьох тисячоріч, гірські породи впливають на вигляд поселень і міст, їх архітектурних ансамблів, слугують матеріалом для будівництва, як будівель і споруд, так і для облицювання вулиць і площ міст і містечок.

Гірські породи, що застосовуються як будівельні матеріали, прийнято називати природним каменем. З давніх часів камінь, дерево й кістка слугували найважливішими матеріалами для виготовлення начиння, зброї посуду й предметів побуту. Але навіть і сьогодні, у століття полікарбонатів, полиетиленів, полістиролів, поліуретанів, камінь грає значно більшу роль в нашому житті, ніж люди звичайно схильні думати.З часом, природний камінь стає все більш популярним матеріалом, що використовується для облицювання як інтер'єрів, так і екстер'єрів будівель. Мабуть одним із найпопулярніших елементів дизайну в наш час є оформлення інтер'єрів, клумб, скверів або парків "диким каменем" - декоративними гірськими породами. Модним напрямком сучасного ландшафтного дизайну в наш час вважаються "альпійські гірки" з рослинами на схилах і в садах з "диким каменем". У Японії ще в XVIII-XIX сторіччі сформувалося ціле мистецтво оформлення так званого "сухого саду" брилами гірських порід і каменів.


 

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України


Дата добавления: 2021-03-18; просмотров: 76; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!