Рівняння електродинаміки другого порядку



Основні положення електродинаміки

Гармонічні коливання. Метод комплексних амплітуд

Велике значення гармонічних сигналів (коливань) для електродинаміки обумовлено рядом причин, серед яких такі основні:

1. Гармонічні сигнали є інваріантні відносно перетворень, що здійснюються стаціонарними лінійними електричними ланками. Якщо така ланка створена джерелом гармонічних коливань, то сигнал на виході ланки залишиться гармонічним з такою ж частотою, відрізняючись від вхідного сигналу лише амплітудою і початковою фазою.

2. Техніка генерування гармонічних коливань відносно проста. Тобто, щоб створити найпростіше гармонічне коливання можна скористатися коливальним контуром з котушки і конденсатора, з’єднаних паралельно.

Коливання – це зміна в часі деякої фізичної величини, яка характеризується деяким ступенем повторюваності.

Для гармонічних коливань можна записати вираз, що описує їх зміну:

                                                          ,                                             (4.1)

де  – амплітуда;  – колова частота;  – повна фаза;  ‑ початкова фаза.

Якщо виконується така рівність: , тоді T – період гармонічного коливання, значення якого можна знайти за формулою: , де f – частота гармонічного коливання.

В електродинаміці часто вводять скалярну функцію:

                                      ,

а також векторну функцію:

      .

Якщо векторні компоненти мають однакові початкові фази, тобто:

,

то                                        .

Метод комплексних амплітуд полягає в тому, що замість тригонометричних функцій використовують експоненціальні. Наприклад, замість:

  

можна записати:  

                                                      ,

де  – комплексна амплітуда.

Це виходить із відомої формули Ейлера: .

Згідно формули Ейлера фізична величина U є дійсною частиною її комплексного представлення:

                                                     .                                                   (4.2)

З формули Ейлера випливає ще таке:

                                                           ,                                                           

де * означає комплексне спряження.       

У векторному варіанті:   , де .

Метод комплексних амплітуд значно спрощує техніку перетворень при отриманні розв’язків диференціальних рівнянь із частковими похідними. Всі члени лінійно диференційованого рівняння виявляються помноженими на . Забравши цей множник, можна отримати рівняння відносно комплексної амплітуди, що не залежить від часу. Якщо в результаті розв’язку рівняння комплексна амплітуда знайдена, то для отримання шуканої фізичної величини потрібно лише помножити комплексну амплітуду на  і виділити дійсну частину.

 Розглянемо комплексну площину (див. рисунок).

Зазначимо, що алгебраїчна форма комплексного числа подається у наступному вигляді:                                   z= a+і b,

 де а та b – дійсна та уявна частини комплексного числа.

Тоді модуль комплексного числа:

                        ,

тааргумент комплексного числа:      .

Тут  та .

Комплексне число ще можна записати у наступному вигляді:

                                 .

Цей вираз називають тригонометричною формою запису комплексного числа.

Система рівнянь Максвелла.

Рівняння електродинаміки другого порядку

   – це повна система рівнянь електродинаміки,

яка разом із раніше описаними граничними умовами утворює апарат знаходження електромагнітних полів. При jст=0 – буде вільне поле. При jст¹0 проходить збудження е/м поля зовнішніми джерелами і таке поле називають вимушеним або полем випромінювання.

Із повної системи рівнянь електродинаміки можна виключити усі невідомі величини, крім напруженостей поля, а далі виключити  або . В кінцевому варіанті отримаємо диференціальне рівняння другого порядку відносно одного із цих векторів.

Покажемо як це можна зробити. Так домножимо всі члени першого рівняння Максвела на e-1, а другого – на m-1 та застосуємо операцію rot. Це дає:

, .              (4.3)

Тоді замість rotE іrotH вставимо значення із перших двох рівнянь Максвелла, врахуємо, що e0m02, та застосуємо рівність: rot rot А=grad divA - Ñ2A і для однорідного середовища отримаємо:

                      ,                   .. (4.4)

Це є векторні р-ня Даламбера. Якщо змін в часі немає, то ці р-ня переходять в р-ня Пуассона. Якщо струми та заряди відсутні, то такі однорідні р-ня називають хвильовими.

 


Дата добавления: 2021-03-18; просмотров: 68; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!