Основні типи вибухових речовин та їх властивості



Типова методика проведення занять з працівниками ОВС з питань виявлення (розпізнавання) вибухонебезпечних предметів та безпечного поводження з ними

 

1. Організація проведення занять

 

З метою якісного проведення занять з працівниками ОВС, спеціалістам вибухотехнічного підрозділу необхідно здійснити низьку організаційних та практичних заходів, які умовно поділяються на 3 етапи: підготовчий, основний та заключний.

На підготовчому етапі вирішуються наступні завдання:

1. Розробляється та затверджується керівництвом ГУ-УМВС графік проведення занять з працівниками ОВС, у якому зазначається: назва структурного підрозділу, час проведення, місце проведення, форма проведення заняття, відповідальні особи.

2. Готується План проведення заняття, який затверджується керівництвом НДЕКЦ.

План повинен містити вступну, основну та заключну частини.

У вступній частині викладається тема, час, мета проведення заняття, учбові питання, надаються основні нормативні документи, що регламентують заходи безпеки та порядок дій дільничного інспектора міліції при виявленні вибухонебезпечних або підозрілих предметів.

Основна частина, у залежності від форми проведення заняття, може складатися з теоретичного і практичного розділу. До теоретичної частини відносяться загальні та конкретні відомості щодо типів вибухових речовин та пристроїв, планується демонстрація інформаційно-довідкової колекції вибухових пристроїв, здійснюється огляд методів виявлення вибухонебезпечних предметів та порядок дій співробітника ОВС під час їх виявлення. У практичному розділі передбачається демонстрація наслідків від вибуху зарядів вибухової речовини різної потужності та викладення порядку локалізації виявлених підозрілих предметів за допомогою вибухозахисних контейнерів.

У заключній частині плануються відповіді на запитання слухачів та вибіркова перевірка знань викладеного матеріалу. По закінченню заняття надаються пам’ятки по мінімально безпечним відстаням при виявленні вибухонебезпечних або підозрілих предметів.

3. Готується матеріальна база для проведення заняття.

Під час підготовки матеріальної бази відбираються для демонстрації слухачам найбільш поширені вибухові пристрої промислового та саморобного виготовлення, зразки засобів підриву та вибухової речовини. Оптимальним для проведення занять є відбір 25-30 об’єктів із розрахунку: заряди вибухової речовини – 5-6 од.; вибухові пристрої промислового виготовлення (гранати, гранатомети, міни) – 10-15 од.; вибухові пристрої саморобного виготовлення – 10-15 од. Крим цього, можуть бути використані заздалегідь підготовлені наглядові матеріали: плакати, слайди, схеми, макети місцевості тощо.

Для практичних занять підготовлюються електродетонатори для підриву у банці з-під кави, заряди 200 та 400 грамів для підриву на відкритій місцевості в полігонних умовах, готуються вибухозахисті контейнери ВЗК-01 “Скат”.

Основний етап – безпосередньо проведення занять. Під час викладення теоретичної частини занять необхідно акцентувати увагу слухачів на демаскуючи ознаки вибухових пристроїв та вимоги щодо безпечного поводження з виявленими підозрілими або вибухонебезпечними предметами. Перед проведенням практичної частини заняття обов’язково здійснюється цільовий інструктаж слухачів з питань охорони праці. Під час проведення практичної частини заняття слід акцентувати увагу слухачів на вражаючи фактори від вибуху та порядок використання вибухозахисних контейнерів ВЗК-01 “Скат”.

 

Заключний етап проводиться після закінчення занять. Підводяться підсумки проведеного заняття, визначаються шляхи вдосконалення матеріальної бази для їх проведення, готуються відповідні акти на списання витрачених вибухових матеріалів.

 

2. Теоретичні заняття з працівниками ОВС

 

Загальні відомості про вибухи та вибухові матеріали.

Не можна звинувачувати у всьому китайців, але саме вони винайшли порох на початку другого тисячоліття і тим самим ініціювали створення та застосування вибухових речовин (ВР). З другого боку, без пороху не було б можливим виготовлення феєрверків, не було б мисливських пристрастей, і можливо, Остап Вишня не стався, як автор мисливських оповідань.

Після появи пороху винаходом нових ВР довгий час ніхто не займався. Наступний крок в напрямку розвитку “вибухової справи” був зроблений винохідцем динаміту - Альфредом Бернардом Нобелем (1833 – 1896). Поступово людство захопилось цим заняттям, і на сьогодні відомо понад 1000 ВР різноманітної потужності, консистенції та призначення. Наслідками цього захоплення є той факт, що ВР стали доволі розповсюдженими, а деякі з них – досить доступними.

У всі часи держави намагалися тримати під контролем обіг ВР і тому більшість ВР виготовляється державними підприємствами. Але завжди знаходились професіонали або любителі гострих відчуттів, які намагаються покращити своє фінансове становище за рахунок виготовлення та продажу як саморобних вибухових пристроїв (СВП), так і промислових боєприпасів.

Людей, які з гострими відчуттями можна розподілити на дві категорії - “допитливі” та “пустуни”.

До першої категорії, на жаль, нерідко підпадають діти, а, іноді, і дорослі, яким “просто цікаво”. Класичним прикладом представників другої категорії є американські солдати, які з В’єтнаму відправляли рідним, дружинам і знайомим посилки з гранатами, мінами, набоями та іншим. Але, як Ви самі розумієте, далеко не всі адресати, що отримали ці “гостинці”, змогли в подальшому розповісти про свої відчуття.

У даний час, коли в Україні проходить період накопичення капіталу, цікавість до засобів усунення конкурентів з боку окремих індивідуумів багатократно зростає. Інтерес – це попит. Попит ініціює пропозицію. Загальними зусиллями вони породжують злочини різноманітного характеру, які пов’язані із застосуванням вибухових речовин і вибухових пристроїв.

Такого роду злочини є вкрай небезпечними вже тому, що уражаючими факторами вибуху (бризантна, фугасна, осколкова, ударно-повітряна, запалююча, термічна, сейсмічна) може бути не тільки особа або об’єкт, проти якого спрямовано вибух, а й зовсім не причетні до “розборки” люди і об’єкти.

 

Неможливо обминути і ті вибухи, до яких ВР та ВП “непричетні”. Найбільш розповсюдженими є вибухи газу (метану) в будинках та вугільних шахтах. Фотографія демонструє один з таких випадків, при якому загинуло шестеро людей.

 

 

Разом з тим, властивість вибухати при певних умовах мають деякі предмети і речовини, які знаходяться навколо нас, а саме: парові котли, аерозольні балончики, пил борошна, що знаходиться у повітрі в зваженому стані, хімічні речовини, що неправильно зберігаються, та багато інших.

На фотографії показано наслідки вибуху пило-газоповітряної суміші в одній з загальноосвітніх освітніх шкіл. 

 

Навіть, що вже зовсім неможливо б було припустити, звичайний лід має здібність до вибуху і може підірватися.

Взагалі, як це не прикро, “ЦЕ” може статися з кожним, однак вірогідність того, що “ЦЕ” може статися, для кожного різна. Єдиним способом зменшення цієї вірогідності до мінімальної межі є придбання та використання спеціальних знань, які дозволяють правильно оцінити обстановку щодо можливості вибуху. Крім того, ці знання дозволять прийняти відповідні заходи щодо запобігання вибуху, а також забезпечення власної та суспільної безпеки.

 

Основні типи вибухових речовин та їх властивості

Ініціюючі вибухові речовини

Ініціюючі вибухові речовини мають високу чутливість до зовнішнього впливу (удар, тертя, теплова дія).

 


 Гримуча ртуть являє собою кристалічну речовину білого або сірого кольору. Має солодкий металевий смак, отруйна, за токсичністю аналогічна ртуті.

Застосовується для спорядження капсулів-детонаторів та спалахувачів.

 

 


Азид свинцю являє собою дрібнокристалічну речовину білого кольору.

Застосовується для спорядження капсулів-детонаторів.

 

 

ТНРС являє собою тверду дрібнокристалічну речовину темно-жовтого кольору з густиною. На практиці його застосовують гранульованим та використовується в деяких типах капсуль-детонаторів для забезпечення безвідмовності спрацювання азиду свинцю.

 

Бризантні вибухові речовини

 

Бризантні вибухові речовини більш потужні ніж ініціюючі, проте значно менш чутливі до зовнішнього впливу на них.

Тетрил являє собою кристалічну речовину світложовтого кольору, солонувату на смак.

Застосовується для виготовлення проміжних детонаторів в боєприпасах та спорядження деяких типів капсулів-детонаторів. Може вибухнути від прострілу кулі, а горіння може перейти в детонацію (вибух).

 

 


Гексоген являє собою дрібнокристалічну речовину білого кольору, флегматизований - оранжевого кольору. 

Застосовується для спорядження капсулів-детонаторів, кумулятивних зарядів та інженерних мін. Може спрацювати від удару кулі від рушниці.

 

ТЕН являє собою кристалічну речовину білого кольору.

Флегматизований ТЕН має рожевий колір. 

Застосовується для виготовлення проміжних детонаторів та спорядження інженерних боєприпасів.

Горіння може перейти в детонацію, від удару (прострілі) кулі від рушниці він вибухає.

 

 


Тротил (тринітротолуол, тол, ТНТ) - кристалічна речовина жовтуватого кольору. Технічний тротил випускається у заводських умовах у вигляді тонких лусочок, а іноді - пресованих шматків.

Застосовується для проведення підривних робіт та спорядження інженерних боєприпасів. Горіння в замкнутому просторі може перейти в детонацію, від пострілу кулі не витбухає.

 


Пластичні ВР (ПВР, пластит). Пластичними називаються ВР, які легко деформуються під дією незначних зовнішніх зусиль і зберігають залишкові деформації після припинення дії ззовні. Дуже еластичні, завдяки чому легко деформуються у заряди будь якої геометричної форми.

Застосовується для спорядження активної броні танків, інженерних мін.

2.3. Основні типи вибухових пристроїв

 

Вибухові пристрої поділяються на промислового та саморобного виготовлення.

У свою чергу вибухові пристрої промислового виготовлення поділяються на військового та господарчого призначення.

 

До вибухових пристроїв промислового виготовлення військового призначення відносяться: гранати, гранатомети, снаряди, міни.

             
 
 

 

 


(Демонструються слухачам учбові або вихолощені боєприпаси)

 

До вибухових пристроїв промислового виготовлення господарчого призначення відносяться: пристрої для сейсморозвідки, прилади для обробки металів вибухом.

 

         
 

 

 


(Демонструються слухачам учбові або вихолощені вибухові пристрої)

 

 

Саморобні вибухові пристрої мають різноманітні конструкції, до складу яких можуть входити: годинникові механізми, електронні плати для керування вибухом на відстані, елементи з пристроїв побутового призначення.

     
 

 

 


(Демонструються слухачам учбові або вихолощені саморобні вибухові пристрої)

 

 

2.4. Виявлення вибухових пристроїв у приміщеннях
(квартира, офіс, гараж тощо)

Наближаючись до місць звичайного перебування (квартира, офіс, дача, кафе та ін.), звертайте увагу на наявність:

· свіжоскопаної землі, скупчення сміття на шляху руху, свіжопофарбовані або свіжовідштукатурені місця на стінах;

· розкидані, незвично розташовані, залишені без нагляду або ті, які не повинні знаходитись в цьому місці, різноманітні побутові предмети (пакети, коробки, сумки, кейси, чемодани, металеві та скляні ємності від продуктів, напоїв, фарб та ін.).

 

 


Якщо виявлено предмети з характерним звуком роботи годинникового механізму, індикаторними лампочками, вимикачами, дротом або антенами, необхідно здійснити комплекс першочергових дій, про яки зазначено нижче.

 

 

     
 

 

 


При будь-яких обставинах не можна приймати від сторонніх незнайомих людей різні предмети (коробки, пакунки, кореспонденцію тощо).

 

При вході до приміщення і виході з нього слід уважно оглянутись і з’ясувати:

· чи нема чогось стороннього на площадках і сходах;

 

 

· в якому стані перебувають звичні для даної обстановки предмети (полотно і короб вхідних дверей, замки, стіни, дверцята комунікаційних ніш);

· чи немає на них пошкоджень, зміни кольору;

 

 

 


· чи знаходяться предмети на звичайних місцях тощо.

 

 


Ніколи не відкривайте двері ривком (як ззовні, так і з середини приміщення) якщо до них прив’язаний шнур, другий кінець, якого можливо закріплений на кільці запала гранати.

 

Повільне відкривання дверей дозволяє виявити додаткове навантаження, яке перешкоджає вільному відкриванню, а іноді (наприклад, у відомому випадку з Київською синагогою) – виявити той самий шнур. Якщо щось не так, то краще відійти на безпечну відстань і принаймні обміркувати, в чому тут справа.

 


Дата добавления: 2021-03-18; просмотров: 141; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!