Проміжний або повторний перегрів пари
Цей спосіб виник як технологічний засіб боротьби з вогкістю пари на виході з турбіни. Як надалі з’ясувалося, при РПП=(0,15...0,25)Р1 ефективність циклу Ренкіна збільшується. Це пов’язано із збільшенням Т1m.
На рис. 4 показана схема ПСУ з повторним перегрівом пари.
Рис. 4 . Принципова схема ПСУ з повторним перегрівом пари
Процеси в циклі Ренкіна з проміжним перегрівом пари
4-1 - ізобарне підведення теплоти в парогенераторі;
1-с – ізоентропне розширення пари у ЦВТ (циліндрі високого тиску ) , процес здійснення роботи;
с-d – ізобарне підведення теплоти у повторному перегрівачі ;
d-2 – ізоентропне розширення пари у ЦНТ ( циліндрі низького тиску ), процес здійснення роботи;
2-3 – ізобарно-ізотермічний процес відведення тепла в конденсаторі;
3-4 – ізоентропне стиснення в насосі.
Цикл Ренкіна з проміжним перегрівом пари
Таблиця 6
Властивості водяної пари в перехідних точках циклу з проміжним перегрівом пари
Номер Точки | Р, Бар | t, 0C | h, кДж/кг | s, кДж/(кг.К) | Стан робочого тіла |
1 | 50 | 330 | 3015 | 6,36 | ПП |
c | 10 | 180 | 2676 | 6,36 | ВНП хс=0,949 |
d | 10 | 330 | 3116 | 7,23 | ПП |
2ПП | 0,05 | 32,88 | 2206 | 7,23 | ВНП х2пп=0,853 |
3,4 | 0,05 | 32,88 | 141 | 0,47 | Х3=0 |
При Рс=1000 кПа
Точка с s`=2,138 кДж/(кг.К) s``=6,585 кДж/(кг.К)
h`=762,7 кДж/кг h``=2777 кДж/кг
xc=(sc-s`)/(s``-s`) = (6,36 – 2,138)/(6,585 – 2,138) = 0,95
|
|
hc=xch``+(1-xc)h`=0,95*2777 + (1 -0,95)*762,7 = 2676 кДж/кг
При Pпп=5 кПа
Точка 2пп s`=0,47 кДж/(кг К) s``=8,4 кДж/(кг.К)
h`=138 кДж/кг h``=2561 кДж/кг
x2пп=(s2пп-s`)/(s``-s`)=(7,23 – 0,47)/(8,4 – 0,47) = 0,85
h2пп=x2ппh``+(1-x2пп)h`=0,85*2561 + (1 – 0,85)*138 = 2206 кДж/кг
Характеристики циклу Ренкіна з проміжним перегрівом пари
1. Питомий зовнішній теплопідвід:
q1 = (h1 - h4) + (hd - hc) = (3015 – 141) + (3116 - 2676) = 3314 кДж/кг .
2. Питомий зовнішній тепловідвід:
q2 = h2пп – h = 2206 – 141 = 2065 кДж/кг .
3.Корисна робота в циклі:
lт t = q1 – q2 = 3314 – 2065 = 1249 кДж/кг .
4.Питома робота пари в турбіні:
lт = (h1 – hc) + (hd – h2пп) = (3015 - 2676) + (3116 – 2206) = 1249 кДж/кг.
5. ТМК:
ht = lt/q1 = 1249/3314 =0,376
6.ТМК еквівалентного циклу Карно:
T′1m = q1/(s2пп – s3) = 3314/(7,23 – 0,47) = 490 K
T′2m= q2/( s2пп – s3) = 2065/(7,23 – 0,47) = 305 K
=1 - (T′2m/T′1m)=1 – 305/490 = 0,376
7. Витрата пари на турбіну:
Д=N/(h1-h2пп) = 1000*103/(3015 - 2206) = 1236 кг/с.
8. Питома витрата пари:
dt=Д/N = 1/(h1-h2пп) = 1/(3015 - 2206) = 0,00123 кг/кДж.
9. Витрата палива:
В = bt*N = 0.000166*1000000 = 166 кг/с.
10. Питома витрата палива:
bt=1/Q *ht =1/(16000*0,376) =0,000166 кг/кДж.
11. Витрата охолоджуючої води:
W=Д(h2пп - h3)/( h6 – h5)= 1236*(2206 – 138)/(117-33) = 30430 кг/с.
12. Кратність охолоджування:
|
|
n = W/Д =30430/1236 = 24,61
Гранична регенерація
Регенерація – це метод зменшення безповоротності процесу з використанням повторних енергоресурсів. Гранично регенеративним циклом Ренкіна називається гіпотетичний цикл, в якому робоче тіло H2O входить в парогенератор в стані насиченої рідини при початковому тиску Р1. Вода гріється до температури кипіння при даному тиску в результаті внутрішнього тепловідводу на інших ділянках циклу.
На рис 6 зображений гранично-регенеративний цикл Ренкіна ( при lН=0 ).
Рис.6. Цикл ПСУ з граничною регенерацією
Процеси в циклі ПСУ з граничною регенераціею
3-а - внутрішній теплопідвід;
а-1 - зовнішній теплопідвід;
1-с - ізоентропне здійснення роботи в ЦВТ;
с-d - внутрішнє відведення тепла, рівне внутрішньому теплопідводу в процесі 3-а;
d-3 - ізобарно-ізотермічне зовнішнє відведення тепла.
Рис. 7. Теоретична схема ПСУ з граничною регенерацією .
Таблиця 7
Властивості водяної пари в перехідних точках циклу з граничною регенерацією пари
Номер Точки | Р, Бар | t, 0C | h, кДж/кг | s, кДж/(кг.К) | Стан робочого тіла |
1 | 50 | 330 | 3015 | 6,36 | ПП |
а | 50 | 264 | 1155 | 2,921 | НЖ Xa= 0 |
d | 0,05 | 32,88 | 1188 | 3.909 | ВНП xd = 0,433 |
3,4 | 0,05 | 32,88 | 141 | 0,47 | Х3=0 |
|
|
sd = s1 - sa + s3= 6.36 - 2.921 + 0.47 = 3.909 (кДж/(кг.К))
xd= (sd – s’) / (s’’ – s’) = (3.909 – 0.476)/(8.394 – 0.476) = 0.433
hd = xdh’’ + (1 – xd)h’ = 0.433*2561 + (1 – 0.433)*17.8 = 1188 (кДж/кг)
Характеристики циклу Ренкіна з граничною регенерацією пари.
1. Питомий зовнішній теплопідвід:
q1 = h1 - h4 = 1860 кДж/кг .
2. Питомий зовнішній тепловідвід:
q2 = hd – h3 = 1047 кДж/кг .
3.Корисна робота в циклі:
lт t = q1 – q2 = 813 кДж/кг .
4. ТМК:
ht = lt/q1 = 0.437 > hисх (hисх = 0,374)
5.ТМК еквівалентного циклу Карно:
T1m = q1/(sd – s3) = 1860/(3.909 – 0,47) = 540 K
T2m= q2/( sd – s3) = 1047/(3.909 – 0,47) = 305 K
=1 - (T2m/T1m)=1 – 305/540 = 0,435
7. Витрата пари на турбіну:
Д=N/lTt = 1000*103/813 = 1230 кг/с.
8. Питома витрата пари:
dt=Д/N = 1230/1000*103 = 0,00123 кг/кДж.
9. Витрата палива:
В = 1/Q *ht = 1/16000*0,435= 143 кг/с.
10. Питома витрата палива:
bt=B/N=220/(1000*103)=0,00014 кг/кДж.
11. Витрата охолоджуючої води:
W=Д(hd - h3)/( h6 – h5)= 1230*(1188 – 147)/(117-33) = 15243 кг/с.
12. Кратність охолоджування:
n = W/Д =15243/1230 = 12.4
Часткова регенерація
На практиці використовується підігрівання поживної води при кінцевому числі регенеративних підігрівачів поверхневого або змішуючого типу. На малюнку зображена схема ПСУ з п'ятьма підігрівачами змішуючого типу.
|
|
Температурний натиск та розподіл температур
Таблиця 8
Властивості водяної пари в перехідних точках циклу з частковою регенерацією пари
Номер Точки | Р, Бар | t, 0C | h, кДж/кг | s, кДж/(кг.К) | Стан робочого тіла |
1 | 50 | 330 | 3015 | 6.36 | ПП |
О1 | 25.68 | 243.9 | 2860 | 6,36 | ПП |
25.68 | 225.38 | 968.6 | 2.568 | НЖ х=0 | |
О2 | 11.71 | 186.88 | 2705 | 6,36 | ВНП х=0,960 |
11.71 | 186.88 | 793.7 | 2.206 | НЖ х=0 | |
О3 | 4.558 | 148.38 | 2537 | 6,36 | ВНП х=0,902 |
4.558 | 148.38 | 625.3 | 1.825 | НЖ х=0 | |
О4 | 1.428 | 109.88 | 2354 | 6,36 | ВНП х=0,849 |
1.428 | 109.88 | 460.9 | 1.417 | НЖ х=0 | |
О5 | 0.3311 | 71.38 | 2155 | 6,36 | ВНП х=0,796 |
0.3311 | 71.38 | 298.8 | 0.9718 | НЖ х=0 | |
2 | 0,05 | 32.88 | 1937 | 6,36 | ВНП, х=0,743 |
3,4 | 0,05 | 32.88 | 141 | 0,47 | НЖ, х=0 |
Відносні частки пара
Характеристики циклу Ренкіна з граничною регенерацією пари
1. Питомий теплопідвід: q1 = h1 – h’O1 = 3015 – 968.6 = 2046.4 кДж/кг
2. Питомий тепловідвід: q2 = (h2 – h3)∙ak = (1937 – 141)*0,659 = 1183,5 кДж/кг
3. Питома робота, що отримується в турбіні:
lt = q1 - q2 = 2046,4 – 1183,5 = 862 кДж/кг
4. Характеристика ефективності циклу Ренкіна, тепломеханічний коефіцієнт ТМК:
ηt = lt/q1 = 862/2046 = 0.421
5. Витрата пари на турбіну: Д = N/lt = 1000000/862 = 1160 кг/с
6. Питома витрата пари: dt = Д/N = 1160/1000000 = 0.00116 кг/кДж
7. Питома витрата палива: bt = 1/(QpH * ηt) = 1/(16000*0.421) = 0.000148 кг/кДж
8. Витрата палива: B = bt *N = 0,000148*1000000 = 148 кг/с
9. Витрата охолоджуючої води: W=Д*(h2 – h3)/(h6 – h5) = 1160*1796/84 = 24801 кг/с
10. Кратність охолоджування: n = W/Д = 24801/1160 = 21,38
Результати обчислень характеристик циклу зводимо у таблицю:
Таблиця 9
Назва циклу Ренкіна | Тепломеханічний коефіцієнт | Витрати палива |
Базовий цикл | 0,374 | 167 |
Підвищення початкової температури і тиску пари | 0,415 | 150 |
Підвищення початкового тиску пари | 0,389 | 160 |
Проміжний перегрів | 0,376 | 166 |
Гранична регенерація | 0,437 | 143 |
Часткова регенерація | 0,421 | 148 |
Висновки
1. Збільшення ефективності у циклі Ренкіна при одночасному зв'язаному підвищенні p1 і t1 пояснюється збільшенням середньотермодинамічної температури робочого тіла у процесі підведення теплоти (T1m). Іншою перевагою цього способу є сталий ступінь сухості вологі насиченої пари на виході з турбіни.
2. Введення промперегріву додатково впливає на ефективність циклу Ренкіна тільки при оптимальному виборі проміжного тиску пари у повторному перегрівачі pпп = pc = pd = (0.15 - 0.25) p1 При цьому, крім збільшення Т1m зростає також ступінь сухості пари (Х2пп > X2), що добре впливає на експлуатаційні характеристики турбіни.
3. Серед розглянутих способів підвищення ТМК ПСУ найбільш ефективним є цикл Ренкіна з граничною регенерацією (при z -> ∞). Однак на практиці застосовується регенеративний підігрів живильної води при кінцевому числі ступенів z = 3 - 12, причому збільшення г приводить до збільшення ефективності.
4. Оптимальне число підігрівачів повинно вибиратися на основі техніко-економічного розрахунку паросилової установки, з урахуванням вартості палива, металу, експлуатації, ремонту та ін.
Література
1. Вукалович М.П., Ривкин С.Л., Александров С.А. Таблицы теплофизических свойств воды и водяного пара. - М.: Изд - во стандартов, 1969. - 408 с.
2. Кириллин В. А., Сычев В. В., Шейндлин А.В. Техническая термодинамика. -М.: Знергия, 1974. - 496 с.
3. Попова Т.М. Техническая термодинамика: Конспект лекций. - Одесса: ОГПУ, 1996. - 74 І
Дата добавления: 2021-02-10; просмотров: 288; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!