ВЖИВАННЯ ПСИХОАКТИВНИХ І НАРКОТИЧНИХ РЕЧОВИН.
При вживанні психоактивних і наркотичних речовин необхідно розрізняти наркоманію, токсиманію та наркотизм.
Наркоманія - це хвороба, яка викликається систематичним вживанням наркотиків і виявляється в психічній і фізичній залежності, а також у різноманітних психотичних, соматичних і соціальних феноменах та в психічній і соціальній деградації.
Токсикоманія - це хвороба, яка викликається систематичним вживанням речовин, офіційно не віднесених до наркотиків, і виявляється у психічній і фізичній залежності, а також у різноманітних психотичних, соматичних і соціальних феноменах та в психічній і соціальній деградації.
Наркотизм - це епізодичне вживання наркотиків або психоактивних засобів без формування наркотичної залежності або токсикоманії, а також вживання стимуляторів та допінгів.
На першому місці по вживанню серед наркотичних речовин стоїть вживання препаратів коноплі - це гашиш, марихуана, банг, киф, хусус, план, харрас, дага. На другому - вживання препаратів маку - це макова соломка та інші речовини - героїн, морфій, кодеїн. На третьому місці - вживання кокаїну.
В залежності від наркотичної речовини, яка вживається спостерігаються ейфорія; галюциногенез з переважно зоровими галюцинаціями; моторне розгальмування; зниження контролю за поведінкою; стан дурману; дисоціація ідей; порушення сприймання часу та простору; сонливість; сон.
При токсикоманії частіше за все зустрічаються такі симптоми: зниження контролю за поведінкою; стан дурману; дисоціація ідей; галюцинації, часто слухові ("музика клею"). При токсикоманії руйнується мозок, печінка, нирки, людина швидко інвалідизується.
|
|
|
Наркоманія і токсикоманія також мають три стадії розвитку.
Перша стадія характеризується порушенням міжособистісних зв'язків у сім'ях. Зростає значущість групи наркоманів, яка поступово стає референтною. На початку першої стадії при поясненні вживання наркотиків переважають мотиви нейтралізації страху, напруження. Наприкінці цієї стадії домінують геоденічні мотиви фізіологічного задоволення. Зростає кількість міжособистісних конфліктів у різних мікросоціальних групах.
Припинення прийому наркотику викликає абстиненцію, яка у наркоманів дістала назву "ломки". При наркотичній абстиненції спостерігаються тяжкі розлади настрою, з'являється страх, туга, розвиваються соматичні розлади: головний біль, нудота, серцебиття. В такому стані людина здатна навіть на злочини, аби дістати наркотики. Перша стадія характеризується формуванням абстинентного синдрому.
Друга стадія характеризується поглибленням конфліктів, порушенням комунікації з оточуючими людьми. Останнє сприймається наркоманом як провина з боку оточення, завдяки формуванню захисних настанов. Зв'язки з групою наркоманів зберігаються, хоча емоційний компонент суттєво іпижений, спілкування спрямоване на придбання або запозичення наркотиків. Привалюють такі мотиви поведінки: прагнення до наркотичного сп'яніння; уникнення абстинентного синдрому.
|
|
|
Це призводить до активізації поведінки, спрямованої на отримання наркотичних речовин і, таким чином, задоволення своєї пристрасті. Зловживання наркотиками, звикання до них починається з невеликих доз наркотичної речовини. Однак у подальшому, щоб добитися відчуття радісного підйому сил і "п'яної насолоди", наркоману потрібно підвищувати дозу. Постійно зростає доза, яка необхідна для досягнення наркотичного сп'яніння, відмічається зниження толерантності до наркотичних речовин.
Друга стадія характеризується зниженням толерантності до наркотичних речовин.
Третя стадія характеризується відчуттям втрати сенсу існування, розривом соціальних зв'язків на всіх рівнях, навіть з референтною девіантною групою. Контакти з близькими відсутні, їх спроби зближення викликають або агресивні реакції, або взагалі зостаються без відгуку. Активація поведінки спостерігається переважно при виникненні абстинентних симптомів. Тривале застосування великих доз наркотиків призводить в кінці кінців до фізичної і соціальної деградації, крім того, у багатьох наркоманів виникають гострі психотичні стани з галюцинаторно-маячливими синдромами. Третя стадія характеризується фізичною і соціальною деградацією.
|
|
|
Як наслідок вживання наркотичних речовин спостерігаються глибокі порушення емоційно-вольової сфери, у структурі особистості починають домінувати пасивно-залежні риси характеру. Головною метою діяльності стає переживання позитивних емоцій під час вживання наркотику, тобто в процесі наркотизації спостерігається втрата соціальної ролі емоцій.
Схильність до вживання психоактивних речовин найбільш легко формується у осіб:
- з акцентуаціями характеру по нестійкому істероїдному та епілептоїдному типах;
- з неблагополучних сімей, опозиційно настроєних стосовно основних соціальних вимог і норм;
- схильних до депресій;
- з черепно-мозковими травмами і нейроінфекцією.
Мотивація щодо вживання наркотиків за ступенем поширеності поділяється так:
|
|
|
- цікавість
- бажання відчути нове, гедоністична мотивація;
- неможливість (невміння) відмовити друзям, знайомим;
- потреба вийти зі стану пригніченості - захист від стресу, тривоги, депресивних станів;
- бажання довести, що здатен на вчинок
- протест проти заборони
- псевдокультурна поведінка: "вживання героїну - це круто", "кокаїн вживають майже усі артисти".
Психологічний портрет особи наркомана. Це особи, вік яких переважно до 25 років, переважно чоловіки. Для них характерно:
- значний рівень тривоги,
- низька самооцінка, наявний комплекс неповноцінності,
- порушення сприймання майбутнього,
- схильність до фантазування (фантазування – це один із засобів захисту за Анною Фрейд).
Основні шляхи надходження наркотиків у військові частини:
- збут цивільними особами (обмеження неорганізованого контакту з місцевими жителями; контроль за солдатами, які повертаються зі звільнення, відпусток; взаємодія з органами МВС);
- пересилання поштою;
- розкрадання з медичних складів, аптек військових частин і військово-лікувальних установ (контроль та облік медичних препаратів; проведення інвентаризацій).
По кожному виявленому випадку проникнення наркотиків у частину командування повинне провести негайне розслідування з метою попередження повторних випадків, залучення до відповідальності винних, визначення шляхів поширення їх усередині частини.
Початком аддиктивної поведінки служить етап перших проб. Звичайно ту або іншу психоактивну речовину вперше пробують у компанії або під впливом товаришів. У подальшому людина або відмовляється від зловживання або прагне до повторення - нерідко з все більшою частотою або у визначеному ритмі. Причиною відмови можуть стати неприємні відчуття, викликані інтоксикацією, страх пристраститися до даної речовини або погроза серйозного покарання.
Потім настає етап пошукового полінаркотизму.
На даному етапі молода людина поперемінно вживає то алкоголь, то ті, чи інші психоактивні речовини. Звичайно це відбувається в компаніях, що збираються не тільки для спільного зловживання. Психоактивні речовини в цих компаніях використовуються «для веселощів», для загострення сприйняття модної музики, для сексуального розгальмування і т.п.
Потім настає етап вибору уподобання. На даному етапі виявляється гедоністична установка - бажання одержати визначені приємні відчуття.
Такі форми аддиктивної поведінки, як алкоголізм та наркоманія, розвиваються за однією схемою:
1 етап - виникнення гостро зміненого психічного стану (наприклад: радість, натхнення, ризик, екстаз);
2 етап - зрозуміння того, що існує засіб або речовина за допомогою яких можна досягти бажаного стану;
3 етап - зростання частоти реалізації цього стану (темпи цього етапу залежать як від речовини або засобу, так й від індивідуальних характеристик людини);
4 етап - формування аддиктивних форм поведінки (втеча від реальності);
5 етап - аддиктивні форми поведінки стають звичайними стереотипними станами. На фоні формування соціальних зв'язків між особами з відхильною поведінкою, руйнуються зв’язки з суспільством;
6 етап - адиктивна поведінка стає домінуючою, на цьому етапі етап - руйнується біологічна та психологічна структура особистості.
Фактори, що сприяють або перешкоджають переходу аддиктивної поведінки в хворобу, розділяються на три групи:
Соціальні фактори:
- «+» - доступність речовини, «мода» на нього.
- «-» - ступінь соціальної відповідальності, що загрожує, вплив групи, до якої належить аддикт.
Психологічні фактори:
- «+» - тип акцентуації характеру, привабливість виникаючих відчуттів і переживань, вироблення гедоністичної установки.
- «-» - страх звикання та заподіяти собі шкоду.
Біологічні фактори:
- «+» - ступінь толерантності (наприклад, індивідуальна нестерпність або, навпроти, висока стійкість), обтяжена алкоголізмом спадковість, органічна поразка головного мозку, хронічні хвороби печінки з порушенням її функції.
У Збройних Силах України з метою недопущення відхильної поведінки серед військовослужбовців передбачено проведення її профілактики, яку більш детальніше ми розглянемо у другому навчальному питанні нашого заняття.
Дата добавления: 2020-12-12; просмотров: 75; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!