Фінансовий механізм, його основні складові.
Завдання фінансової політики реалізуються через фінансовий механізм.
Фінансовий механізм — сукупність форм і методів формування й використання фінансових ресурсів, що застосовується з метою створення сприятливих умов для економічного і соціального розвитку суспільства.
Призначення фінансового механізму в фінансовому забезпеченні і фінансовому регулюванні економічних і соціальних процесів у державі.
Складовими частинами фінансового механізму є фінансове планування й прогнозування, фінансові показники, нормативи, ліміти й резерви, стимули й санкції, а також система управління фінансами. Структура фінансового механізму може бути представлена схемою.
Фінансове планування – діяльність зі складання планів формування, розподілу і використання фінансових ресурсів на рівні окремих суб’єктів господарювання, галузевих структур, територіально-адміністративних одиниць, держави в цілому.
Фінансовий механізм на стадії фінансового планування характеризують узагальнюючі та індивідуальні показники. Узагальнюючими є загальний обсяг фінансових ресурсів, що створюється в державі, обсяг доходів та видатків бюджету тощо. Індивідуальні — це величина витрат бюджету держави на одного жителя, розмір податків, що сплачуються одним працюючим тощо. Фінансові показники дають змогу визначити дієвість фінансового механізму.
Управління фінансами – це процес управління формуванням і використанням фондів фінансових ресурсів на рівні держави, підприємств, громадян, якщо вони здійснюють фінансові операції, за допомогою специфічних прийомів та методів.
|
|
|
Об’єкти управління – централізовані та децентралізовані фонди фінансових ресурсів, що створюються і використовуються у всіх ланках фінансової системи.
Суб’єкти управління – держава, фінансові служби підприємств, установ, міністерств і відомств.
Фінансовий контроль – це одна з функцій управління фінансами, діяльність щодо перевірки формування й використання фондів фінансових ресурсів у процесі створення, розподілу та споживання ВВП з метою оцінювання обґрунтованості та ефективності прийняття рішень і результатів їх виконання.
Для ефективності проведення фінансового контролю, він повинен ґрунтуватися на певних принципах:
Незалежність,гласність, превентиність ( попереджувальний характер) ,дієвість ,регулярність, об’єктивність, всеохоплюючий характер
Форми фінансового контролю:
попередній (проводиться до здійснення фінансової операції)
поточний (у процесі фінансової операції – перерахування податків, здійснення виплат)
наступний (після закінчення фінансової операції)
|
|
|
Методи фінансового контролю:
ревізія – метод документального контролю за фінансово-господарською діяльністю підприємства, дотриманням законодавства з фінансових питань, достовірністю обліку і звітності, спосіб документального викриття недостач, привласнень та крадіжок, попередження фінансових зловживань (бувають: комплексні, часткові, тематичні, планові та позапланові, суцільні та вибіркові).
перевірка – здійснюється з метою докладного вивчення окремих ділянок фінансово-господарської діяльності підприємства.
обстеження – ознайомлення на місці з окремими ділянками фінансової роботи, в процесі якої виявляються її позитивні та негативні сторони.
Фінансові важелі: норми, нормативи, ліміти, резерви, стимули.
Нормативи характеризують повний рівень забезпечення видатків, різних видів витрат фінансових ресурсів.
Ліміти – обмеження на витрати в інтересах держави, підприємств, громадян.
Резерви покликані нейтралізувати вплив не передбачуваних факторів, що можуть виникнути у майбутньому.
Фінансові стимули – включають як матеріальне заохочення, так і економічні методи. До стимулів належать; заохочувальні фонди, які утворюються з прибутку, що створює додаткові стимули для досягнення кращих результатів господарювання; бюджетне фінансування ефективних напрямів розвитку економіки; фінансування за рахунок державних коштів державних програм, структурної перебудови економіки. Спеціальні фінансові пільги також сприяють створенню сприятливих умов для окремих господарських суб’єктів і застосовуються переважно у вигляді повного або часткового звільнення від податків, виключення певних сум із оподатковуваних доходів.
|
|
|
Фінансові санкції – покликані посилити матеріальну відповідальність суб’єктів господарювання у виконанні взятих зобов’язань. Найбільш розповсюджені фінансові санкції:
Штраф – міра матеріального впливу на винних у порушенні законодавства, угод або діючих правил, накладається в грошові формі.
Пеня – застосовується при несвоєчасному виконанні грошових зобов’язань і нараховується за кожен день прострочення, як правило вимірюється у відсотковому відношенні.
Фінансове законодавство – охоплює всі сфери і ланки фінансової системи й усі форми і методи фінансової діяльності. Фінансова основа суб’єктів господарювання: закони “Про власність”, “Про підприємництво”, “Про підприємства”, “Про господарські товариства”, “Про лізинг” інші. У бюджетній сфері :”Бюджетний кодекс”, “Про Державний бюджет на кожен рік”. У здійсненні податкової політики закон “Про систему оподаткування” тощо.
|
|
|
Підзаконні нормативно-правові акти приймаються компетентними державними органами на підставі чинних законів та на їх виконання (Укази Президента, Постанови КМУ, накази міністерств тощо).
Дата добавления: 2020-12-12; просмотров: 88; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!