Теоретичні засади організаційної будови фінансової системи
Тема 3
Фінансова система України
План:
1. Фінансова система та її сфери.
2. Фінансова система та її ланки.
3. Теоретичні засади організаційної будови фінансової системи
Фінансова система та її сфери.
Фінансова система розглядається з двох сторін: за внутрішньою будовою і організаційною структурою.
За внутрішньою будовою
♥ ФІНАНСОВА СИСТЕМА – сукупність відносно відокремлених взаємозв’язаних фінансових відносин, які відображають специфічні форми та методи розподілу й перерозподілу ВВП.
За організаційною будовою
Фінансова система – сукупність фінансових органів та інститутів, які управляють грошовими потоками.
♥ СФЕРА характеризує узагальнення за певною ознакою економічно-фінансових відносин. Виділяють чотири:
рівень економіки | Суб’єкт сфери фінансової системи | Сфери фінансової системи | сутність |
світове господарство | Міжнародні організації та фінансові інститути, держави | міжнародні фінанси | відображає перерозподільно-обмінні відносини та централізацію ресурсів на світовому рівні |
макроекономіка | Держава та її органи | державні фінанси | характеризує фінансову діяльність держави |
мікроекономіка | суб’єкти господарювання | фінанси суб’єктів господарю-вання | відображає рух грошових потоків підприємств |
Фінансові посередники | Фінансовий ринок | ринок купівлі-продажу фінансових ресурсів; своєрідна надбудова, через яку координується діяльність усієї фінансової системи, це сполучна сфера, через яку здійснюється рух фінансових ресурсів |
|
|
Фінансова система та її ланки
♥ ЛАНКА показує уособлену частину фінансових відносин. Виділення ланок проводиться за ознакою наявності або уособленого фонду фінансових ресурсів, або специфічних форм і методів фінансових відносин.
Ланки фінансової системи
Сфери фінансової системи | ланка фінансової системи | сутність | ||||||
міжнародні фінанси | Фінанси міжнародних організацій | Характеризують формування і використання фондів фінансових ресурсів міжнародних організацій. Здійснюється міжнародний перерозподіл фінансових ресурсів. Міжнародні організації також можуть надавати фінансову допомогу окремим країнам. | ||||||
Міжнародні фінансові інститути | Виступають своєрідною надбудовою над сукупністю національних фінансових систем. Вони характеризують зародження єдиної фінансової системи світового співробітництва. Виконують в основному функції надання фінансової допомоги у формі кредитів тим країнам, що її потребують.
| |||||||
державні фінанси | Державний бюджет | Визначальна ланка державних фінансів. Основний фонд фінансових ресурсів, що призначений для фінансового забезпечення виконання державою її функцій: управління суспільством, оборони країни, економічного та соціального розвитку, регулювання діяльності усіх сфер і ланок фінансової системи | ||||||
Державний кредит | Характеризує відносини, при яких держава виступає позичальником (частіше), кредитором або гарантом. Мобілізовані за допомогою державного кредиту кошти держава спрямовує на покриття бюджетного дефіциту або в окремий фонд, призначений для інвестицій при випуску цільових позик. | |||||||
Позабюджетні фонди | Характеризують централізацію фінансових ресурсів для вирішення конкретних завдань і проблем, їх характерною ознакою є чітко визначені джерела формування і напрями використання. Наприклад, пенсійні фонди і фонди зайнятості. | |||||||
Фінанси державного сектора | Включають ті ж відносини, що і фінанси будь-якого суб'єкта господарювання, оскільки характер і напрями господарської і фінансової діяльності не залежать від форми власності. Вони регламентуються державою як на підставі законів, так і у формі державного управління.
| |||||||
фінанси суб’єктів господарю-вання |
| Мають загальні принципи організації і методи ведення фінансової діяльності, тому сфера не поділяється на окремі ланки. Існують певні не суттєві особливості, які не виділяють на ланки. | ||||||
Фінансовий ринок | Ринок грошей | Ринок, де можна купити гроші (короткострокові зобов’язання) Функціонує завдяки кредитній системі — сукупністю кредитних установ, які здійснюють концентрацію тимчасово вільних грошових коштів та їх надання в кредит (банківська систему і небанківські кредитні установи) | ||||||
Ринок капіталів | Торгівля не тільки грошима, а й правом власності, середньо- та довгостроковими кредитними зобов'язаннями. Інструментом ринку капіталів виступають цінні папери, у т.ч. ті, що випускаються державою. Здійснюється швидкий і ефективний перерозподіл капіталу між окремими суб'єктами господарювання, галузями, регіонами і країнами. | |||||||
Всі сфери | страхування | уособлена ланка фінансової системи, яка відображає відносини з приводу формування і використання колективних страхових фондів. Займає проміжне місце між фінансами суб'єктів господарювання і державними фінансами, бо здійснення страхування забезпечується через страхові компанії (суб'єкти підприємництва - діяльність на рівні мікроекономіки), а створювані фонди характеризують перерозподіл фінансових ресурсів між окремими суб'єктами страхування, можуть створюватись і державними страховими компаніями. - мають ознаки належності до макрорівня.
| ||||||
Теоретичні засади організаційної будови фінансової системи
Організаційна структура фінансової системи — це сукупність фінансових органів та інституцій, яка характеризує систему управління фінансами.
До організаційного складу фінансової системи України входять:
а) органи управління:
1. органи, які функціонують у сфері бюджету держави:
· Міністерство фінансів;
· Державна податкова адміністрація;
· Державна контрольно-ревізійна служба;
· Державне казначейство;
2. контрольно-регулюючі органи
· Рахункова палата,
· Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку,
· Аудиторська палата й аудиторські фірми.
3. органи управління цільовими фондами:
· Пенсійний фонд;
· Фонд соціального страхування;
· Українська державна інноваційна компанія.
б) фінансові інституції:
1. Національний банк;
2. комерційні банки;
3. страхові компанії;
4. небанківські кредитні установи (кредитні спілки, ломбарди тощо);
5. міжбанківська валютна біржа;
6. фондові біржі;
7. інституційні інвестори.
Формування системи фінансових органів та інституцій, розмежування функцій і повноважень між ними має забезпечити надійне та ефективне управління фінансами в країні.
Існує досить складна схема взаємозв’язку органів управління фінансовою системою з її окремими сферами й ланками:
Фінансові органи та інституції | Ланки фінансової системи | Напрями діяльності |
Міністерство фінансів | Бюджет держави | Складання і виконання |
Державний кредит | Випуск позик, використання залучених коштів, погашення боргів | |
Міжнародні фінансові відносини | Взаємовідносини з урядами інших країн, міжнародними організаціями і міжнародними фінансовими інституціями | |
Фінанси підприємств | Організаційне регулювання фінансової діяльності | |
Страхування | Видача ліцензій на страхову діяльність; контроль за діяльністю страхових компаній | |
Державне казначейство | Бюджет держави | Виконання Державного бюджету |
Державна контрольно-ревізійна служба | Бюджет держави | Ревізії складання і виконання бюджетів, контроль за використанням бюджетних асигнувань |
Фінанси державного сектора | Контроль за фінансовою діяльністю | |
Державна податкова адміністрація | Бюджет держави | Облік платників податків і обов’язкових платежів, контроль за дотриманням податкового законодавства |
Загальнодержавні цільові фонди | ||
Рахункова палата | Державний бюджет | Контроль за складанням і виконанням бюджету |
Державний кредит | Контроль за залученням, використанням і погашенням державних позик | |
Аудиторська палата | Фінанси підприємств | Видача ліцензій аудиторам і аудиторським фірмам, контроль за аудиторською діяльністю |
Аудиторські фірми | Фінанси підприємств | Проведення незалежного фінансового контролю |
Національний банк | Кредитна система | Реєстрація банків, видача ліцензій на окремі банківські операції, банківський нагляд |
Державний кредит | Агентські послуги уряду з розміщення державних цінних паперів | |
Бюджет держави | Організація касового виконання | |
Міжнародні фінансові відносини | Проведення міжнародних розрахунків держави | |
Валютний ринок | Визначення валютних курсів | |
Комерційні банки | Банківська система | Здійснення банківських операцій |
Міжбанківська валютна біржа | Валютний ринок | Організація торгівлі валютою |
Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку | Ринок цінних паперів | Реєстрація випуску цінних паперів (крім державних); ліцензування діяльності фінансових посередників; регулювання операцій з цінними паперами; нагляд за діяльністю суб’єктів ринку |
Страхові компанії | Страхування | Здійснення страхових операцій |
Фондова біржа | Ринок цінних паперів | Забезпечення функціонування первинного і вторинного ринків цінних паперів |
Інституційні інвестори | Ринок цінних паперів | Мобілізація та інвестування фінансових ресурсів |
Пенсійний фонд | Фонд цільового призначення на пенсійне забезпечення | Акумуляція коштів фонду, нарахування та виплата пенсій і допомог |
Як видно з наведеного розподілу повноважень фінансових органів та інституцій, основна увага в системі управління зосереджена на бюджеті держави. Це цілком природно, оскільки саме в ньому концентруються фінансові потоки та зв’язки.
Окремі сфери і ланки не мають відповідних фінансових органів чи інституцій управління. Управління фінансами суб’єктів господарювання здійснюється фінансовими службами в складі управлінських структур підприємств та організацій, господарських товариств і холдингових компаній, міністерств і відомств.
Тести до модулю 1. „Основи фінансів”
1. Що означає термін “фінанси”?
а) гроші;
б) грошові ресурси;
в) обов’язкову сплату грошей.
2. Яка сфера фінансового ринку охоплює кругообіг фінансових ресурсів як специфічного товару:
а) сфера фінансів суб’єктів господарювання;
б) сфера державних фінансів;
в) сфера міжнародних фінансів;
г) сфера фінансового ринку.
3. ВНП — це:
а) сума валових продуктів всіх галузей економіки;
б) загальна вартість кінцевих товарів та послуг,
в) загальна вартість всіх доходів;
г) вірної відповіді немає.
4. Яка форма фінансового забезпечення потребує чіткого визначення співвідношення між власними та запозиченими ресурсами:
а) акціонерний капітал;
б) кредитування;
в) самофінансування;
г) бюджетне асигнування.
5. Фінансовий контроль призначений для реалізації фінансової політики держави, створення умов для фінансової стабілізації:
а) державний;
б) недержавний;
в) аудиторський.
6. Централізовані фінансові ресурси — це:
а)фінансові ресурси, які знаходяться у державному бюджеті;
б)фінансові ресурси, які знаходяться в місцевих бюджетах;
в)фінансові ресурси, які знаходяться у суб'єктів економічної діяльності та у населення;
г)фінансові ресурси, які знаходяться в Державному бюджеті та позабюджетних фондах.
7. Яка сфера фінансової системи характеризує фінансову діяльність підприємств і відображає рух їх грошових потоків:
а) сфера фінансів суб’єктів господарювання;
б) сфера державних фінансів;
в) сфера міжнародних фінансів;
г) сфера фінансового ринку
8. Фінансова політика – це:
а) сукупність державних заходів, спрямованих на мобілізацію фінансових ресурсів;
б) сукупність державних заходів, спрямованих на мобілізацію фінансових ресурсів, їх розподіл та використання для виконання державою її функцій;
в) сукупність державних заходів, спрямованих на соціально-економічний розвиток.
9. Яка сфера фінансової системи відображає перерозподільно-обмінні відносини та централізацію ресурсів:
а) сфера фінансів суб'єктів господарювання;
б) сфера державних фінансів;
в) сфера міжнародних фінансів;
г) сфера фінансового ринку.
10. Яка ланка характеризує централізацію фінансових ресурсів для вирішення конкретних завдань і проблем:
а) бюджет держави;
б) державний кредит;
в) фонди цільового призначення.
11. Основний фонд фінансових ресурсів і визначальна ланка державних фінансів-це:
а) бюджет держави;
б) державний кредит;
в) фонди цільового призначення.
12 Який метод фінансового регулювання передбачає виділення підсумкового елемента в розподілі доходу:
а) нормативний;
б) сальдовий.
13 Сукупність економічних відносин між державою і юридичними та фізичними особами з приводу розподілу і перерозподілу ВВП з метою формування з метою формування централізованого фонду грошових коштів, призначеного для забезпечення виконання державою її функцій:
а) бюджет держави;
б) цільові фонди;
в) державний кредит.
14. Відносини, при яких держава виступає позичальником:
а) боргові відносини держави;
б) державний кредит;
в) позикові відносини.
15. Сфера торгівлі не тільки грошима, а й правом власності
а) ринок капіталів;
б) ринок грошей
в) ринок кредитів
Дата добавления: 2020-12-12; просмотров: 61; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!