Шляхи зараження, діагностика і симптоми гепатиту.
Реферат
«Гепатит: види, симптоми, діагностика, профілактика»
Вірусні гепатити людини представляють традиційно важку глобальну проблему, все ще далеку від свого рішення. Згідно з розрахунковими даними ВООЗ в різних країнах світу вірусними гепатитами інфіковані сотні мільйонів чоловік. Це істотно перевищує поширеність ВІЛ-інфекції але, разом з тим, не привернуло до себе належної уваги. На сучасному етапі, як і в більш ранній період, зберігається високий епідемічний потенціал всіх відомих вірусних гепатитів - А, В, С, D, E, G.
Цілком неблагополучна епідситуація щодо вірусних гепатитів склалася в колишньому Радянському Союзі. Число хворих на гострі вірусні гепатити досягає 1 млн. на рік.
У світлі сучасних знань група вірусних гепатитів людини, отримали найменування гепатитів A, B, C, D, E, G включає нозологически самостійні інфекційні захворювання, характеристика яких вельми разнообаза. Об'єднуючим початком є гепатотропне збудників, що визначає розвиток виборчого ураження печінки. Вірусні гепатити A, B, C, D, E, G відрізняються по всіх аспектах - таксономічної приналежності вірусів, механізму зараження та шляхам їх передачі, патогенезу та імуногенезу, клінічним проявом, тяжкості перебігу та наслідків, ймовірності хронізації та малігнізації, критеріям специфічної діагностики, різної програмі терапії та профілактики.
Сучасний етап називають "золотою ерою" вивчення проблеми вірусних гепатитів. Завдяки використанню методів вірусології, молекулярної біології, генної інженерії, зокрема рекомбінантної технології, розкрилися нові горизонти розуміння проблеми і подальшого її вивчення.
|
|
|
Відзначене Нобелівської премії відкриття "австралійського антигену" було першим в ланцюзі блискучих досліджень, які зробили невідоме відомим.
Були відкриті збудники вірусних гепатитів - A, B, C, D, E, G. Втілилася давня мрія клініцистів про роздільну специфічної діагностики вірусних гепатитів різної етіології не шляхом виключення або непрямих ознак, а на основі прямих досліджень з використанням високоспецифічних та високочутливих тест-систем. Використання нових методів дослідження показало, що "гепатитний алфавіт" ще далеко не вичерпаний. Залишається ніша вірусних гепатитів ні A, ні B, ні C, ні D, ні E, ні G, що викликаються іншими збудниками
Види вірусів гепатиту.
1.1. Гепатит А
З усіх досить численних форм вірусних гепатитів гепатит А є найбільш поширеним. Хоча це захворювання характерно, в основному, для країн третього світу з низьким рівнем гігієни та санітарії, поодинокі випадки або спалахи захворювання на гепатит А можуть спостерігатися навіть у найбільш розвинених країнах.
|
|
|
Вірус гепатиту А передається фекально-оральним шляхом. Найхарактерніший шлях передачі вірусу гепатиту А - це тісні побутові контакти між людьми і вживання в їжу продуктів або води, контамінованих фекальним матеріалом.
Один з найбільш важливих факторів, від якого залежать клінічні прояви гепатиту А - це вік. На відміну від дорослих, у дітей не буває "класичної" картини гепатиту А. Більше того, у маленьких дітей гепатит А може протікати безсимптомно. Частота появи і тяжкість симптомів захворювання збільшує-ся з віком, так що жовтянична форма гепатиту А характерна майже для всіх дорослих хворих. У хворих похилого віку більш вірогідний розвиток важкої форми захворювання, для них більш властивий розвиток важких ос-зайві ускладнення гепатиту А. Хворі старше 40 років, частіше потребують госпіталізації, рівень смертності серед них, в порівнянні з други-ми віковими групами, також вище. У типових випадках клінічний перебіг гепатиту А має чотири стадії: інкубаційний період, продромальна фаза, жовтянична фаза і період одужання. Інфікований хворий виділяє вірус на початкових стадіях захворювання, і інфекція передається іншим особам задовго до розвитку клінічних симптомів. Після найбільш контагіозного інкубаційного періоду тривалістю від 15 до 50 днів у більшості хворих на гепатит А починають з'являтися продромальний симптоми захворювання. Слідом за цим настає клінічна маніфестація хвороби, яка характеризується великою варіабельністю симптомів.
|
|
|
Як і при інших вірусних інфекціях, продромальний симптоми гепатиту А, як правило, мають неспецифічний характер, у хворих з'являється відчуття слабкості, шлунково-кишкові розлади (включаючи відраза до їжі, діарею і блювоту) та грипоподібні симптоми, такі як головний біль, озноб і лихоманка. Крім того, часто можуть спостерігатися респіраторні порушення, м'язова слабкість, шкірні висипання і болі в суглобах. Поява темної сечі і калу незабарвленого в кінці продромального періоду є важливими ознаками, що вказують на зараження вірусом гепатиту А і зазвичай виявляються причиною звернення біль-ного за медичною допомогою. Після закінчення гострого періоду захворювання, що триває звичайно кілька тижнів, у більшості хворих настає одужання. Тим не менш, у ряді випадків може спостерігатися рецидив захворювання, розвиток холестатичної жовтяниці або фульмінантного (скоро-нова форма бібліотечного) гепатіта26. Перехворіли хворі мають тривалим, можливо довічним, імунітетом до гепатиту А. Тривалий і стійкий імунітет до захворювання виробляється тільки після перенесеного гепатиту
|
|
|
1.2. Гепатит В
Цю досить важку і розповсюджену форму гепатиту називають ще сироватковим гепатитом. Така назва обумовлена тим, що зараження вірусом гепатиту В може відбутися через кров, причому надзвичайно малу дозу. Вірус гепатиту В може передаватися статевим шляхом, при ін'єкціях нестерильними шприцами в наркоманів, від матері-плоду. Гепатит В характеризується ураженням печінки і протікає в різних варіантах: від носійства до гострої печінкової недостатності, цирозу і раку печінки. Від моменту зараження до початку хвороби проходить 50 -180 днів. У типових випадках захворювання починається з підвищення температури, слабкість, болі в суглобах, нудоти і блювоти. Іноді з'являються висипання. Відбувається збільшення печінки та селезінки. Також може бути потемніння сечі і знебарвлення калу.
Специфічною реакцією для діагностики гепатиту В, або його носійства, служить виявлення HbsAg. Лікування вимагає комплексного підходу і залежить від стадії і тяжкості хвороби. Головним препаратом став імунний препарат - Інтерферон і його аналоги. Використовуються також гормони, гепатопротектори, антибіотики. Для профілактики зараження вірусом гепатиту В застосовують різні види вакцин. Для формування імунітету щеплення повторюють через місяць і через півроку після першої ін'єкції.
1.3. Гепатит С
Гепатит С-найбільш важка форма вірусного гепатиту, яку називають ще посттрансфузійний гепатитом. Це означає, що хворіли ним після переливання крові. Це пов'язано з тим, що тестувати донорську кров на вірус гепатиту С стали всього декілька років тому. Досить часто відбувається зараження через шприци у наркоманів. Можливий статевий шлях передачі і від матері - плоду.
Найбільшу небезпеку представляє собою хронічна форма цієї хвороби, яка нерідко переходить у цироз і рак печінки.
Хронічний перебіг розвивається приблизно у 70-80% хворих. Поєднання гепатиту С з іншими формами вірусного гепатиту різко обважнює захворювання й загрожує летальним результатом.
1.4. Гепатит D
Збудник дельта-гепатиту має дефект, який виражається в тому, що вірус не може самостійно розмножуватися в організмі людини, він потребує участі вірусу-помічника. Таким помічником є ??вірус гепатиту В. Такий тандем породжує досить важке захворювання. Лікарі називають такий "союз" суперінфекцій. Найчастіше зараження відбувається при переливанні крові, через шприци у наркоманів. Можливий статевий шлях передачі і від матері - плоду. Всі особи, інфіковані вірусом гепатиту В сприйнятливі до гепатиту D. До групи ризику входять хворі на гемофілію, наркомани, гомосексуалісти.
Нерідко зараження вірусами гепатитів B і D відбувається одночасно. Від моменту зараження до розвитку хвороби минає, як і при гепатиті В - 1,5-6 місяців. Клінічна картина і лабораторні дані такі ж як при гепатиті В.
Однак при змішаній інфекції переважають важкі форми захворювання, що нерідко призводять до цирозу печінки. Лікарі сходяться на тому, що прогноз при даному захворюванні часто несприятливий. Лікування таке ж, як при гепатиті В.
1.5. Гепатит Е
Раніше (до виявлення вірусу гепатиту E) захворювання, разом з гепатитами C, D, G, входило до групи так званих гепатитів "ні А ні В". Механізм зараження як і у гепатиту А фекально-оральний. Тобто хвороба передається від хворої людини, яка виділяє вірус з фекаліями. Нерідко зараження відбувається через воду. Як і при гепатиті А, прогноз у більшості випадків сприятливий. Виняток становлять жінки в останні три місяці вагітності, у яких смертність досягає 9-40% випадків. Сприйнятливість до вірусного гепатиту Е загальна. Переважно хворіють молоді люди 15 -29 років. Особливо поширене захворювання в країнах з жарким кліматом і вкрай поганим водопостачанням населення.
Від моменту зараження до початку хвороби проходить від 14 до 50 днів. Гепатит Е починається поступово з розлади травлення, погіршення загального самопочуття, рідше - з нетривалого підйому температури. На відміну від гепатиту А, з появою жовтяниці самопочуття хворих не покращується.
Через 2-4 тижні від початку захворювання спостерігається зворотний розвиток симптомів і одужання. На відміну від інших різновидів вірусних гепатитів при важкій формі гепатиту Е спостерігається виражене ураження печінки та нирок. При гепатиті Е, частіше, ніж при гепатиті А зазначаються середньотяжкі і важкі форми захворювання. Відрізняє гепатит Е важкий перебіг у вагітних в другій половині вагітності з високим числом смертельних випадків. Загибель плода відбувається практично у всіх випадках. Для гепатиту Е не характерно хронічний перебіг і вірусоносійство. Лікування і профілактика, як при гепатиті А.
1.6. Гепатит G
Гепатит G (ВГG) поширений повсюдно. В Україні частота виявлення збудника коливається від 2% у Москві до 8% в Якутії. За образним висловом англійських медиків, гепатит G - молодший брат гепатиту С. Дійсно у них багато спільного. Гепатит G передається тим же шляхом: через кров. Відображенням цього служить широке поширення хвороби серед наркоманів. Інфікування також відбувається при гемотрансфузіях, парентеральних втручаннях. Можливий статевий шлях зараження і вертикальний шлях передачі від інфікованої матері дитині.
За клінічними проявами гепатит G також нагадує гепатит С. Разом з тим, для нього, не характерно притаманне гепатиту С прогресування інфекційного процесу з розвитком цирозу і раку. Як правило, гострий інфекційний процес протікає м'яко і безсимптомно. Основним маркеромдля діагностики гепатиту G є метод ПЛР (полімеразної ланцюгової реакції).
Наслідками гострого гепатиту G можуть бути: видужання, формування хронічного гепатиту або тривалого носійства вірусу. Поєднання з гепатитом С, може призвести до цирозу.
Шляхи зараження, діагностика і симптоми гепатиту.
Віруси гепатиту потрапляють в організм людини двома основними способами.
Хвора людина може виділяти вірус з фекаліями, після чого, той з водою або їжею потрапляє в кишечник інших людей. Лікарі називають такий механізм зараження фекально-оральним. Він характерний для вірусів гепатиту А і Е. Таким чином, гепатит А і гепатит Е виникають в основному через недотримання особистої гігієни, а також при недосконалості системи водопостачання.
Цим пояснюється найбільша поширеність цих вірусів у малорозвинених країнах.
Другий шлях зараження - контакт людини з інфікованою кров'ю. Він характерний для вірусів гепатитів В, С, D, G.
Найбільшу небезпеку, через поширеність і важких наслідків зараження, являють віруси гепатитів В і С.
Ось ситуації, при яких найчастіше відбувається зараження: - Переливання донорської крові. У всьому світі в середньому 0,01 - 2% донорів є носіями вірусів гепатиту, тому в даний час донорська кров перед переливанням реципієнту досліджується на наявність вірусів гепатиту В і С. Ризик інфікування підвищується у осіб, які потребують повторних переливанні крові або її препаратів.
- Використання однієї голки різними людьми у багато разів збільшує ризик зараження гепатитами В, С, D, G. Це найпоширеніший шлях зараження серед наркоманів.
- Віруси B, С, D, G можуть передаватися при статевому контакті. Найчастіше статевим шляхом передається гепатит В. Вважається, що ймовірність зараження гепатитом С у подружжя мала.
- Шлях зараження від матері до дитини (лікарі називають його "вертикальний") спостерігається не так часто. Ризик підвищується, якщо жінка має активну форму вірусу або в останні місяці вагітності перенесла гострий гепатит. Вірогідність зараження плоду різко збільшується, якщо мати, крім вірусу гепатиту, має ВІЛ-інфекцію. З молоком матері вірус гепатиту не передається.
Віруси гепатитів В, С D, G передаються при нанесенні татуювання, акупунктуру, проколюванні вух нестерильними голками. У 40% випадків джерело зараження залишається невідомим.
Ускладненнями вірусних гепатитів можуть стати функціональні і запальні захворювання жовчних шляхів і печінкова кома, і, якщо, порушення в роботі жовчовивідних шляхів піддається терапії, то печінкова кома є грізною ознакою блискавичної форми гепатиту, що закінчується летальним результатом практично в 90% випадках. У 80% випадків блискавичний перебіг обумовлена ??поєднаною дією вірусів гепатитів В і D.
Печінкова кома настає через масивного омертвіння (некрозу) клітин печінки. Продукти розпаду печінкової тканини потрапляють в кров, викликаючи ураження центральної нервової системи і згасання всіх життєвих функцій.
Одужання після перенесеного вірусного гепатиту тривале. Нерідко, хвороба набуває затяжні форми. Деякі пацієнти, інфіковані вірусом гепатиту В, С, D, самі не хворіють, але будучи носіями, представляють небезпеку в плані зараження оточуючих. Вельми несприятливим результатом гострого гепатиту є його перехід в хронічну стадію в основному при гепатиті С.
Хронічний гепатит небезпечний тим, що відсутність адекватного лікування, неминуче призводить до цирозу, а іноді і раку печінки. У цьому плані, найважчим захворюванням лікарі вважають гепатит С: У 70 -80% випадків його гостра форма переходить в хронічну, хоча зовнішніх ознак захворювання може і не бути. Більше того, у більшості пацієнтів з гострим гепатитом С спостерігається феномен "уявного одужання", при якому дані біохімічних аналізів крові приходять в норму. Цей феномен триває від декількох тижнів до декількох місяців і навіть років, і цей період пацієнти можуть помилково приймати за одужання. Це диктує необхідність тривалого і регулярного спостереження хворих і обов'язкового проведення специфічної терапії. Гепатит С небезпідставно порівнюють по тяжкості зі СНІДом.
Але найважчий перебіг гепатиту викликає поєднання двох і більше вірусів, наприклад В і D або B і С. Зустрічається навіть B + D + C. У цьому випадку прогноз украй несприятливий. Найчастіше ознаки хронічного вірусного гепатиту слабо виражені, що дозволяє людині до певного часу не звертати увагу на хворобу. Нерідко явні клінічні прояви хвороби виявляються вже на стадії цирозу.
Цироз виникає приблизно у 20% хворих на вірусний гепатит С. До цього ускладнення можуть також привести гепатит В у поєднанні з гепатитом D або без нього. Наявність ціррозa створює перешкоди для нормального кровотоку в печінці. Кров змушена шукати додаткові обхідні шляхи, що призводить до розширення кровоносних судин в області стравоходу і шлунку.
Ці розширені кровоносні судини називаються варікозними венами, вони розтягуються і можуть стати джерелом кровотечі, що вимагає невідкладної лікарської допомоги. Ще одна проблема, пов'язана з розвитком цирозу печінки - асцит (скупчення рідини в черевній порожнині), який зовні виявляється збільшенням живота в розмірах. Іноді, у хворих на цироз розвивається рак печінки, який на ранніх стадіях можна лікувати лікарськими препаратами або оперативно. Якщо цироз печінки сформувався, його не можна усунути, навіть якщо вже пройшло запалення печінки. Тому лікування вірусного гепатиту потрібно починати якомога раніше!
Дата добавления: 2020-12-12; просмотров: 45; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!