Вартість грошей з урахуванням ризику



 

Ризик, що супроводжує фінансову діяльність формує великий портфель ризиків підприємства, який визначається загальним поняттям – фінансовий ризик. Цей ризик становить найбільш вагому частину сукупних господарських ризиків підприємства. Його рівень зростає з розширенням обсягу і прагненням менеджерів підвищити рівень прибутковості фінансових операцій, з освоєнням нових фінансових технологій та інструментів.

Фінансовий ризик чинить серйозний вплив на багато аспектів господарської діяльності підприємства, однак найбільш вагомий його вплив проявляється за двома напрямами:

1) Рівень ризику впливає на формування рівня прибутковості фінансових операцій підприємства.

2) Фінансовий ризик є основною формою генерування прямої загрози банкрутства підприємства, тому що фінансові втрати, пов'язані з цим ризиком, найбільш відчутні.

Ризики, що супроводжують фінансову діяльність, постійно функціонують на підприємстві і тому вимагають серйозної уваги з боку фінансових менеджерів.

Концепція обліку фактора ризику полягає в об'єктивнiй оцінці його рівня, з метою забезпечення формування необхідного рівня прибутковості фінансових операцій і розробки системи заходів, що мінімізують його негативні фінансові наслідки для господарської діяльності підприємства.

Ι. Методичний інструментарій оцінки рівня фінансового ризику є найбільш великим, тому що містить у собі різноманітні економіко-статистичні, експертні, аналогові методи здійснення такої оцінки.

1) Економіко-статистичні методи становлять основу проведення оцінки рівня фінансового ризику. До числа основних розрахункових показників такої оцінки відносяться:

а) рівень фінансового ризику характеризує загальний алгоритм оцінки цього рівня, представлений наступною формулою:

РР = ВР × РВ,

де РР – рівень відповідного фінансового ризику;

ВР – ймовірність виникнення даного фінансового ризику;

РВ – розмір можливих фінансових втрат при реалізації фінансового ризику.

б) Дисперсія – характеризує ступінь коливання досліджуваного показника по відношенню до його середньої величини:

s2 = ,

де Ri – конкретне значення можливих варіантів очікуваного доходу за даної фінансової операції;

 – середнє очікуване значення доходу;

Pi – можлива частота отримання окремих варіантів очікуваного доходу;

n – число спостережень.

в) Середньоквадратичне відхилення – визначає ступінь коливання.

Цей показник найпоширеніший.

σ =  

де Ri – конкретне значення можливих варіантів очікуваного доходу за даної фінансової операції;

 – середнє очікуване значення доходу;

Pi – можлива частота отримання окремих варіантів очікуваного доходу;

n – число спостережень.

г) Коефіцієнт варіації – дозволяє визначити рівень ризику, якщо показники середнього очікуваного доходу від здійснення фінансових операцій різняться між собою:

CV = ,

де σ – середньоквадратичне відхилення;

 – середнє очікуване значення доходу.

д) Бета-коефіцієнт – він дозволяє оцінити індивідуальний або портфельний систематичний фінансовий ризик по відношенню до рівня ризику фінансового ризику в цілому. Використовується для оцінки ризиків інвестування в окремі цінні папери.

β = ,

де K – ступінь кореляції між рівнем прибутковості за індивідуальними видами цінних паперів і середнім рівнем прибутковості даної групи фондових інструментів;

σі – середньоквадратичне відхилення дохідності за індивідуальним видом цінних паперів;

σр – середньоквадратичне відхилення дохідності по фондовому ринку в цілому

β = 1 – середній рівень,

β > 1 – високий рівень,

β < 1 – низький рівень.

2) Експертні методи оцінки рівня фінансового ризику застосовуються в тому випадку, якщо на підприємстві відсутні необхідні інформативні дані для здійснення розрахунків економіко-статистичними методами.

Базуються на опитуванні кваліфікованих фахівців.

3) Аналогові методи оцінки рівня фінансового ризику дозволяють визначити рівень ризиків за окремими найбільш масовими фінансовими операціями підприємства.

ΙΙ. Методичний інструментарій формування необхідного рівня прибутковості фінансових операцій з урахуванням фактора ризику дозволяє забезпечити чітку кількісну пропорційність цих двох показників у процесі управління фінансовою діяльністю підприємства.

1) При визначенні необхідного рівня премії за ризик використовується формула:

RPn = (  – An)×b,

де  – середня норма прибутковості на фінансовому ринку;

An – безризикова норма прибутковості.

2) При визначенні необхідної суми премії за ризик:

RPs = SI × RPn,

де SI – вартість конкретного фінансового інструменту;

RPn – рівень премії за ризик.

3) При визначенні загального рівня прибутковості фінансових операцій з урахуванням фактора ризику:

RDnАn + RPn,

де A n – безризикова норма прибутковості;

RPn – рівень премії за ризик.

ΙΙΙ. Методичний інструментарій оцінки вартості грошових коштів з урахуванням фактора ризику дає можливість здійснювати розрахунки, як майбутньої, так і справжньої їх вартості з забезпеченням необхідного рівня премії за ризик.

1) При оцінці майбутньої вартості з урахуванням фактора ризику:

SR = P × [(1 + Аn)(1 – RPn)n,

де Sr – майбутня вартість грошових коштів;

P – початкова сума вкладу;

A n – безризикова норма прибутковості;

R pn – рівень премії за ризик;

n - кількість інтервалів.

2) При оцінки теперішньої вартості грошових коштів з урахуванням фактора ризику:

,

де Pr – справжня вартість вкладу;

Sr – очікувана майбутня вартість вкладу;

A n – безризикова норма прибутковості;

R pn – рівень премії за ризик.


Дата добавления: 2021-01-21; просмотров: 56; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!