Рухома частина політичної психології
Емоції – психічне відображення безпосереднього притрасного переживання явищ та ситуаці в політичному житті, обумовлене тим, що їх обєктивні якості мають пряме відношення до потреб субєкта.
Функції емоцій:
- відображення субєктивного відношення до людини до оточуючого світу і до самої себе;
- оцінки;
- мотивації;
- мобілізуюча;
- діагностична (недостатня усвідомленість мотивів і спонукань).
Класифікація Б. І. Додоновим:
- альтруїстичні емоції (радість, щастя, хвилювання);
- комунікативні;
- глоричні;
- кугнічні (потреба в безпеці, інтерес до боротьби);
- романтичні;
- гностичні (потреба в проникнення сутності явища);
- ліричні;
- естетичні;
- гедонітичні;
- акізитивні (породжені тяжінням до накопичень).
Емоційний стан
Почуття – це найстійкіший емоційний стан. В політиці мають стабільну значимість і виражаються через стійке ставлення до тієї чи іншої політичної системи.
Афект – сильний відносно короткочасний стан, повязаний з різкими змінами важливих для людини обставин, який супроводжуються змінами станів (страх, лють). Це здебільшого відбувається в натовпі.
Настрій – емоційна реакція не на наслідки подій, а їх значення для індивіда в контексті його життєвих планів.
Відчуття – безпосередні переживання, що супроводжують ті чи інші події.
Дата добавления: 2021-01-20; просмотров: 43; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!