Функції фінансів та їх роль в умовах ринкової економіки



Фінанси виконують розподільчу та контролюючу функції, які реалізуються фінансами одночасно. Кожна фінансова операція визначає розподіл суспільного продукту та національного доходу, а також контроль за цим розподілом.

Розподільча функція фінансів пов'язана з розподілом та перерозподілом ВВП і національного доходу шляхом утворення фондів грошових коштів і використання їх за цільовим призначенням.

Об’єктами фінансового розподілу виступають:

- валовий внутрішній продукт(ВВП), тобто вартість кінцевих продуктів (благ), вироблених на території певної країни резидентами даної країни за певний період часу (переважно за рік). Це є заново створена в суспільстві вартість;

- національне багатство(НБ), тобто сукупність створених та нагромаджених благ, якими володіє суспільство, а також природні ресурси, залучені в економічний оборот. НБ залучається в розподільчі процеси лише у виняткових випадках (війни, катастрофи, стихійні лиха тощо);

- національний дохід(НД), тобто ВВП за мінусом вартості засобів виробництва та предметів праці, спожитих в процесі виробництва. Тоді відбувається утворення так званих основних або первинних доходів. Їх сума дорівнює національному доходу.

Механізм дії розподільчої функції фінансів вміщує наступні етапи:

1. Первинний розподіл— розподіл вартості ВВП, доходів підприємств і формування первинних доходів суб'єктів, зайнятих у створенні ВВП.

До первинних доходів належать:

1) зарплата — для фізичних осіб;

2) прибуток — для юридичних осіб;

3) надходження від використання держав­них ресурсів — для держави.

Але первинні доходи ще не утворюють суспільних грошових фондів, достатніх для розвитку пріоритетних галузей народного господарства, забезпечення обороноздатності країни, задоволення матеріальних та культурних потреб населення. Необхідним є подальший розподіл або перерозподіл національного доходу.

2. Перерозподіл національного доходу пов'язаний з міжгалузевим та територіальним перерозподілом коштів в інтересах найбільш ефективного та раціонального використання доходів та накопичень підприємств та організацій; наявністю поряд з виробничою не­виробничої сфери, де національний дохід не створюється (освіта, охорона здоров'я, соціальне страхування та соціальне забезпечення, управління); перерозподілом доходів між різноманітними соціальними прошарками населення. Вінполягає у створенні і використанні вторинних доходів (централізованих фондів) за рахунок розподіленої вартості.

Його необхідність пов'язується із:

- утриманням невиробничої сфери;

- забезпеченням держави грошовими коштами для виконання нею своїх функцій.

3. В процесі перерозподілу утворюється вториннийабо похідний дохід. Вторинні доходи необхідні для формування кінцевих пропорцій використання національного доходу.

До вторинних доходів належать:

1)  загальнодержавні доходи (бюджет, цільові державні фонди, відомчі фонди міністерств і відомств;

2)  корпоративні доходи (фонди підприємств).

4. Вторинний розподіл— другий етап перерозподілу в частині формування доходів фізичних осіб, зайнятих у бюджетній (неви­робничій) сфері.

У результаті розподілу (первинного і вторинного) та перероз­поділу створеної вартості в усіх власників, груп населення утво­рюються кінцеві доходи, з використанням яких пов'язана заключ­на стадія руху НД і відтворювального процесу — його споживання.

Отже, реалізація розподільчої функції фінансів загалом виглядає так:

 

ПЕРВИННИЙ РОЗПОДІЛ → ПЕРЕРОЗПОДІЛ → СТВОРЕННЯ ВТОРИННОГО ДОХОДУ → ВТОРИННИЙ РОЗПОДІЛ

 

Суб'єктамипри фінансовому розподілі виступають держава, підприємства та організації (юридичні особи), населення:

- держава — за правом керуючої структури суспільства і як власник-підприємець;

- юридичні особи – за правом виробників ВВП;

- населення – за правом працівників підприємств, організацій, установ і за правом соціального захисту.

Таким чином, саме через розподільчу функцію реалізується специфічне суспільне призначення фінансів – забезпечення кожного суб'єкта господарювання необхідними йому фінансовими ресурсами.

Контролююча функція фінансів полягає у створенні можливостей для здійснення державного контролю за формуванням та використанням централізованих і децентралізованих фондів грошових ресурсів. Вона зумовлена здійсненням фінансового контролю за розподільчими процесами.

Основу контрольної функції складає рух фінансових ресурсів, який здійснюється як у фондовій, так і в нефондовій формах. Оскільки фінанси охоплюють усе суспільне виробництво, то вони виступають універсальним засобом контролю за виробництвом, розподілом і обігом ВВП. Завдяки контрольній функції фінансів суспільство отримує відомості про те, як складаються пропорції в розподілі коштів, наскільки своєчасно фінансові ресурси надходять у розпорядження різних суб'єктів господарювання, наскільки ефективно вони використовуються тощо.

Об'єктом фінансового контролю є грошові розподільчі процеси при формуванні та використанні фінансових ресурсів на всіх рівнях і ланках народного господарства. Безпосереднім предметом перевірки виступають такі фінансові вартісні показники як прибуток, доходи, рентабельність, собівартість, витрати обігу, податки, відрахування на різні цілі і в різні фонди. Сферою фінансового контролю є практично всі операції, які здійснюються з використанням грошей, а в деяких випадках і без них (бартерні угоди тощо).

Суб'єктами фінансового контролю є особливі органи і орга­нізації, що наділені відповідними повноваженнями законодавчих органів влади:

- виконавчі органи управління;

- податкові та кредитні установи;

- страхові організації;

- державні комітети;

- міністерства і відомства;

- відділи місцевих рад народних депутатів;

- фінансові служби підприємств, організацій та установ;

- ревізійні комісії в кооперативних та громадських об'єднаннях;

- аудиторські фірми.

Інструментом реалізації контрольної функції виступає фінансова інформація, що міститься в бухгалтерській, статистичній та оперативній звітності.

Одне з найважливіших завдань фінансового контролю – перевірка чіткого дотримання законодавства з фінансових питань, своєчасності та повноти виконання фінансових зобов'язань перед бюджетною системою, податковою службою, банками, а також взаємних зобов'язань підприємств та організацій із розрахунків та платежів.

 


Дата добавления: 2020-12-12; просмотров: 60; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!