Державна політика Німеччини в умовах антикризових заходів
Для подолання глобальної фінансово-економічної кризи у ФРН було прийнято два «кон’юнктурних пакети», які були розраховані на допомогу банкам та населенню підчас кризи.
У рамках першого кон’юнктурного пакету (прийнятий у жовтні 2008 р.) було запропоновано низку заходів зі стабілізації фінансового сектору, загальним обсягом 500 млрд. євро. Новий регуляторний механізм не передбачав виплату всіх коштів на покупку банківських акцій та безпосередню підтримку фінансових інституцій. Відповідно до нього, у ФРН 20 жовтня 2008 р. було створено позабюджетний фонд стабілізації для банків, страховий компаній та пенсійного фонду, з якого повинні фінансуватись всі необхідні заходи.
млрд. євро склали гарантії держави по міжбанківських кредитах і забезпеченню фінансових потоків. Близько 80 млрд. євро призначались для підтримки державою власних капіталів банків, включаючи покупку тих, що не мали фінансового забезпечення кредитів. До 20 млрд. євро складали прямі фінансові вливання в банківську сферу, у тому числі для надання гарантій по приватних заощадженнях громадян.
Держава отримувала частку активів банків, які скористались допомогою, а також право брати участь в ухваленні рішень і визначенні фінансової політики кредитних інститутів.
% фонду було профінансовано із федерального бюджету, 35% - з бюджетів федеральних земель. Згідно з прийнятим урядовим розпорядженням, допомога мала надаватись на досить жорстких умовах. Так, для вищих менеджерів фінансово-банківських установ, які звернулись за підтримкою держави, запроваджувалась гранична норма на обсяг щорічного фонду заробітної плати на рівні 500 тис. євро. Крім того, до тих пір, доки фінансово-банківські установи не розрахуються з бюджетом, їм не мала виплачуватись жодна премія або частка від отриманого прибутку. Дивіденди по цінних паперах мали надходити безпосередньо до створеного державного фонду допомоги фінансово-банківській сфері.
|
|
|
До того ж висувалась ще одна додаткова умова - участь держави у виробленні комерційної стратегій фінансово-банківської установи, яка отримує допомогу. Держава отримувала право, наприклад, обмежувати або взагалі скасовувати особливо ризиковані операції фінансово-банківської установи на фінансових ринках, наполягати на повній відмові від деяких сумнівних видів діяльності. Проте, з метою підтримки внутрішньої кон’юнктури фінансово-банківську установу могли навіть зобов’язати видавати кредити малим і середнім німецьким підприємствам. В окремих випадках держава могла нав’язувати фінансово-банківській інституції абсолютно новий бізнес-план діяльності та відповідну організаційну структуру.
|
|
|
Для попередження можливої паніки серед вкладників та утримання банківської ліквідності Урядом ФРН було надано державні гарантії щодо повернення депозитів. Що стосується фінансового оздоровлення окремих банківських установ, то Урядом Німеччини рішення приймалось в індивідуальному порядку: від надання фінансової допомоги у вигляді позик до часткової націоналізації банку.
У цілому, пакет реформ з першого кон’юнктурного пакету мітив у собі дюжину окремих заходів. Зокрема на 3 млрд. євро були збільшені обсяги інвестування у програму із санації будинків з метою скорочення викидів СО2 на 2009-2011 рр. Це зробили можливим надання необхідного імпульсу економічному зростанню та підвищенню зайнятості, але й, водночас, зберегло навколишнє середовище завдяки ефективному використанню енергії.
Тимчасове звільнення нових легкових автомобілів від податку на транспортний засіб також пішло на користь автомобільної промисловості, так і екології.
Крім того, строки одержання спеціальних дотацій особами, які через кризу працювали за скороченим графіком, були подовжені з 12 до 18 місяців. Головна мета, яка при цьому була досягнута, - уникнення звільнень і надання підприємствам можливостей здолати кон’юнктурні коливання.
|
|
|
Другий кон’юнктурний пакет обсягом 50 млрд. євро (втупив в дію 5 березня 2009 року) має підтримати звичайних громадян та підприємництво під час фінансово-економічної кризи, а також зміцнити економіку країни. Бюджет антикризового пакету №2 відповідає за обсягом 1,5% ВВП ФРН. Метою прийнятого пакету є запобігання спаду виробництва та збереження близько 1 млн. робочих місць, які можуть бути скорочені внаслідок зниження темпів економічного зростання. Значна частина антикризового пакету виділяється на ремонт шкіл, вищих навчальних закладів, будівництво доріг (близько 18 млрд. євро).
Основні сфери та напрямки дії даного пакету реформ:
· Інвестиційна сфера. Основа кон’юнктурного пакету - державна інвестиційна програма вартістю 17,3 млрд. євро;
· Податкова сфера. Досягнуто домовленість про підвищення тієї частки заробітної плати у розрахунку на кожного члена сім’ї, з якої взагалі не стягується прибутковий податок. У 2009 р. неоподатковуваний податком мінімум було збільшено на 170 євро до рівня у 7834 євро, а, починаючи з 2010 р. встановлено його граничну межу 8004 євро на рік.
|
|
|
Мінімальна податкова ставка податку на прибуток була зменшена з 15% до 14%. У такий спосіб держава знизила податковий тягар громадян на 2,9 млрд. євро - у 2009 році, а 2010 р. - на 6,05 млрд. євро.
· Збори та відрахування. Були зменшені відрахування громадян у каси медичного страхування з 15,5% до 14,9%. Було вирішено також підвищити дитячі дотації сім’ям. Також були збільшені дотації лікарняним касам.
· Ринок праці. Для того щоб уникнути звільнень, роботу зі скороченим графіком зробили більш привабливою. Період роботи зі скороченим графіком повинен використовуватися для підвищення кваліфікації. Федеральне агентство з питань праці до 2010 р. взяло на себе сплату внесків роботодавців у фонди соціального страхування на суму 2,1 млрд. євро. Близько 2 млрд. євро було виділено на перекваліфікацію хронічно безробітних.
· Автомобільна промисловість. Для громадян, які бажають купити новий автомобіль передбачено премію від держави у розмірі 2.5 тис. євро.
· Програма гарантій та кредитування підприємств. Програма кредитів і гарантій покликана допомогти здоровим, порівняно великим підприємствам, які через кризу не можуть отримати в банках кредити або одержують їх у недостатньому обсязі. На це виділено додатково 100 млрд. євро. З метою збільшення ділової активності малих та середніх підприємств держава надавала кредитну підтримку виробництву верстатів та устаткування, комп’ютерів та автомобілів. Для цього на 15 млрд. євро було збільшено кредитну програму державного інвестиційного банку «Кредитна установа з питань відбудови».
Антикризова програма Німеччини передбачає сім груп заходів. Найперше - стабілізацію фінансового ринку. З цією метою прийнято закон, що має повернути довіру до банків. Він передбачає перехід від ситуативних рішень до системної санації фінустанов. Держава вирішила додатково надати 400 млрд. євро для гарантій за міжбанківськими кредитами. Для рекапіталізаційних заходів до фонду стабілізації фінансового ринку буде спрямовано 80 млрд. євро.
Аби населення адекватно сприйняло рятувальну політику держави щодо банків, які до кризи мали хороші прибутки, закон обмежує розмір доходів членів правління фінустанов, йдеться й про відмову від бонусних виплат, розподіл дивідендів.
Щоб підвищити внутрішній попит, німецька влада вирішила зменшити податки та відшкодування до державної скарбниці. Зокрема, передбачено підвищення розміру неоподатковуваного мінімуму доходу та зниження ввізного мита, буде запроваджено податкову знижку й родинам з дітьми, поменшають відрахування на медичне й пенсійне страхування. Збільшено соціальну допомогу на дітей багатодітним сім’ям. У 2009 та 2010 рр. на ці заходи буде витрачено 40 млрд. євро.
Задля прискорення інвестування в окремі сектори спрощено правила розподілу держзамовлень. Для стимулювання інновацій та підтримки середнього класу додатково передбачено 450 млн. євро на рік.
Приміром, аби стимулювати попит на авто, було запроваджено премію у 2 500 євро за утилізацію старого та ку-півлю нового автомобіля та введено нові правила оподаткування автівок (залежно від шкідливих викидів).
Ще зовсім недавно на німецьких підприємствах не вистачало кваліфікованих працівників, нині ж їх доводиться звільняти. Аби підприємства могли зберегти кадри, уряд запропонував їм увести скорочений робочий графік і платити за виконаний обсяг робіт чи відпрацьований час. Решту доплачуватиме держава. Нещодавно період виплати компенсацій за «скорочену» роботу був подовжений з 12 до 24 місяців. Покриватиме держава й 50% внесків на соціальне страхування. Якщо ж робітників, котрі працюють за скороченим графіком, залучатимуть до підвищення кваліфікації, цей період оплачуватиметься на 100%.
У жовтні минулого року німецький уряд запровадив заходи зі стабілізації банківської системи. Поки вони не дали відчутних результатів, і банки слабо кредитують підприємства. Тож влада вдалася до програми кредитів і гарантій, зорієнтованої на серед-ній клас, вартість якої складає 15 млрд. євро.
Це програма не порятунку нежиттєздатних підприємств, адже держава не може врятувати всі компанії, а стабілізації здорових, як передбачено зобов’язаннями ЄС про допомогу. Аби отримати державну підтримку, підприємства мають довести, що всі інші джерела фінансування вони вже вичерпали, а також розробити концепцію розвитку з обґрунтуванням свого значення для економіки країни.
На заходи з підтримки та зростання економіки цього року та в 2010-му німецька влада додатково виділяє 95 млрд. євро (4% ВВП).
Розмір обумовленої кризою нетто-заборгованості за кредитами складає 86 млрд. євро. Експерти прогнозують, що потреба у консолідованих кредитах через два роки становитиме 4,9 млрд. євро, у 2012 р. - 11,1 млрд., 2013 р. - 18,5 млрд. євро.
Німецька влада планує уповільнити зростання заборгованості: обмежити нову структурну заборгованість до 0,35% ВВП за умови нормальної кон’юнктури, а також знизити структурний дефіцит бюджету у наступному році, і з 2011-го домогтися рівномірного поетапного зниження, аж до досягнення майже бездефіцитного бюджету не пізніше формування федерального бюджету на 2016 рік.
Для федеральних земель планується обмеження нової структурної заборгованості до 0,0% ВВП за умови нормальної кон’юнктури; зниження структурного дефіциту бюджету у 2010 р., з 2011-го - поетапне зниження до досягнення цільових бюджетних показників не пізніше 2020 р.
Після запровадження програми порятунку економіки минуло шість місяців. Уже є перші успіхи. Так, громадяни зацікавилися премією за утилізацію старих та купівлю нових авто, попит на нові автівки стабілізувався, й замовлень на автозаводах побільшало, промислове виробництво пожвавішало. Вже зареєстровано 1,63 млн. нових авто (+23% проти торішнього).
Впровадження в компаніях скороченого графіка забезпечило зайнятість: у червні за такою системою майже 1,5 млн. громадян працювало. Зменшення податків та відрахувань стабілізує попит на внутрішньому ринку. Почалося укладання інвестиційних контрактів на муніципальному рівні. Позитивно сприймається й державна програма кредитів та гарантій. На участь у кредитній програмі вже подано 1664 заявки на 7,5 млрд. євро (максимум 40 млрд. євро). На рекапіталізацію банків використано 25 млрд. євро.
Висновки
Таким чином, як видно з викладеного, головними рисами німецької антикризової моделі є посилення ролі держави в регулюванні ринкових відносин, втручання в економіку за допомогою державного бюджету, підтримка малого і середнього підприємництва.
Фінансово-господарські результати ФРН за 2009 р. та початок 2010 р. свідчать про обґрунтованість обраної моделі виведення країни з кризи, її результативність та ефективність. Без перебільшення можна констатувати, що німецька економіка не тільки першою вийшла з кризи, а й підтвердила свою роль локомотива у Європі [23]. За даними січня-вересня 2010 р., економіка ФРН демонструє певну стабільність, і, за останніми оцінками Європейської Комісії, приріст ВВП країни у 2010 р. очікується на рівні 3,4% (попередній прогноз - лише +1,2%).
Подолання економічної та фінансової кризи вимагає чіткої послідовності дій насамперед на урядовому рівні країни, оскільки саме уряд на основі аналізу ситуації, врахування прямих і опосередкованих ризиків та наявного ресурсного потенціалу повинен визначити систему антикризових дій. У цьому контексті як один із варіантів заслуговує на увагу практичний досвід застосування німецької моделі подолання кризових явищ в економічній, фінансовій та соціальній сферах.
У цілому економічна політика ФРН сприяла формуванню ефективного антикризового механізму, виявленню пробілів у системі спостереження та реагування. Серед найважливіших регуляторних заходів щодо стабілізації економіки можна, серед інших, виокремити підтримку банківської системи, малого та середнього бізнесу, допомогу окремим підприємствам та окремим банкам, виділення значних коштів на ремонт шкіл, будівництво доріг та інших найважливіших соціальних та інфраструктурних об’єктів, оплату підприємствам з метою недопущення масових звільнень, стимулювання автомобільної промисловості за допомогою «утильного бонусу» тощо.
Досвід Німеччини у подоланні фінансово-економічної кризи показує, що в сучасних умовах мова повинна йти не стільки про збільшення державного регулювання економіки, скільки про підвищення ефективності дій держави, розумності та виваженості її рішень.
Список використаних джерел
фінансовий криза економіка
1. Max Otte. Die Finanzkrise und das Versagen der modernen Okonomie //APuZ. - 2009. - Nr 52. - S. 9-16.
. Susanne Schmidt. Markt ohne Moral - Das Versagen der internationalen Finanzelite, Vlg. Droemer Knaur. - Munchen, 2010, ISBN 978-3-426-27541-2.
. IWF: Global Financial Stability Report. - Oktober 2008.
. International Monetary Fund: Global Financial Stability Report //Market Update. - Nr 28. - Januar 2009.
. Statistisches Jahrbuch 2009 fur die Bundesrepublik Deutschland. - Statistisches Bundesamt, Wiesbaden, 2009. - S.730-731.
. International Monetary Fund, World Economic Outlook Database. - April 2009.
. Entschlossen handeln. Gut aufgestellt in die Zukunft // KPMG - International. - 2010. - S. 4-5.
. Bruttoinlandsprodukt (reale Verаnderung) - Quelle: Internationaler Wahrungsfond - Weltwirtschaftsausblick. - Режим доступу: www.destatis.de/jetspeed
. Entschlossen handeln. Gut aufgestellt in die Zukunft // KPMG - International. - 2010. - S. 4-5 (прогноз).
10. Основні показники економічного розвитку України // Міністерство економіки України [Електронний ресурс]. - Режим доступу: www.me.gov.ua/control/uk/publish/article&? art
11. Entschlossen handeln. Gut aufgestellt in die Zukunft // KPMG - International. - 2010. - S. 4-5.
. Bruttoinlandsprodukt (reale Veranderung) - Quelle: Internationaler Wahrungsfond - Weltwirtschaftsausblick. - Режим доступу: www.destatis.de/jetspeed
13. Тигіпко С. Украина не превысит уровень госдолга, равный 40% от ВВП [Електронний ресурс]. - Режим доступу: www.banki.ru/news/lenta/? id=2269095
. Зведений бюджет України в 1992-2008 роках // Держкомстат України [Електронний ресурс]. - Режим доступу: www.ukrstat.gov.ua
. Основні показники економічного розвитку України // Міністерство економіки України [Електронний ресурс]. - Режим доступу: www.me.gov.ua/control/uk/publish/article&? art
. Новицький В. Є. Інституційне регулювання в умовах кризи: реалії та імперативи // Економічний часопис-ХХІ. - 2010. - №1-2. - С. 10.
. Пахомов Ю.Н. Основные задачи формирования посткризисной модели развития экономики Украины // Економічний часопис-ХХІ. - 2010. - №1-2. - С. 3.
18. Deutschland gestarkt aus der Krise fuhren. Jahresbericht der Bundesregierung 2008/2009. - Presse - und Informationsamt der Bundesregierung. - Berlin, 2009. - 76 S.
. Finanzmarktstabilisierungsfondsgesetz von 17, Oktober 2008 // BGBI. - Nr I. - S. 1982.
. Verordnung zur Durchfuhrung des Finanzmarktstabilisierungsfondsgesetzes (FMStFV) vom 20. - BMWi / BMF, Oktober 2008.
. Gesetz zur Umsetzung steuerrechtlicher Regelungen des Masnahmepakets «Beschaftigungssicherung durch Wachstumsstаrkung» vom 21. Dezember 2008. - Bundesgesetzblatt, Jahrgang 2008, Teil 1, Nr. 64, ausgegeben zu Bonn am 29. Dezember 2008, S. 2896.
. Pakt fur Beschaftigung und Stabilitat in Deutschland //Magazin fur Wirtschaft und Finanzen. - 01/2009. - Nr. 66. - S.4-5.
. Deutschland Wachstumslokomotive in Europa. - Режим доступу: www.bundesregierung.de
Дата добавления: 2020-11-27; просмотров: 56; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!