Осінь-маляр із палітрою пишною

Р.

Клас

Тема. Зображення  крас и р і дно ї природ и за собами по е тично ї мови .               Робота з  текстом. Є . Гуцало «Чарівники», М. Р и льс ь кий «Дощ» («Благодатний, довгожданний…»), « Осінь – маляр із палітрою пишною…»,  «Люби природу не як символ … ».

Природа – це казка, яку треба читати серцем, це безпосереднє джерело краси і добра.

Євген Гуцало – майстер не лише прозових творів, а й ліричних, віршованих. У його поезіях оживають зорі та місяць, ніч та ранок, а журавлі своїм пером описують красу рідної землі.

Чарівники

Ніч – велика чарівниця! Зчарувала звіра, птицю, зчарувала всіх людей - не побачиш їх ніде. Не побачиш вітра в полі, ні тополю на роздоллі, ні метелика, ні бджілку, ні в цвіту вишневу гілку... Ранок – все відчарував: сині квіти поміж трав, і метелика, і бджілку, і в цвіту вишневу гілку, і баского вітра в полі, і тополю на роздоллі, всіх людей, і звіра, й               птицю!.. Ніч – велика чарівниця, та ще більший чарівник ранок – щирий трудівник, що і сам трудитись звик, що до праці всіх розбудить, хай то птиці, звірі, люди... Два оці чарівники в світі цім живуть віки.

 

Журавлі високі пролітають…

Журавлі високі пролітають, ледве видно птахів із землі Журавлів я з вирію стрічаю і прошу перо у журавлів. Ставши над Дніпром зеленооким, ставши над усміхненим Дніпром, я прошу перо у них високе, піднебесне в них прошу перо. Хай з небес перо високе кинуть, хай мене благословлять крилом, щоб писалось слово журавлине журавлиним з вирію пером. Щоб воно до вирію літало, журавлиний звідало політ, та завжди із вирію вертало до святої отчої землі...

 

 

 
Журавель – названий «Божою птицею» або «птахом Сонця». Журавлині відльоти у вирій особливі. І не лише формою польоту – відомим журавлиним ключем або клином, а й самим змістом та метою осінніх та весняних перельотів. Повертаючись з вирію весною, журавлі несуть з собою людські душі, котрі поселяться у немовлят, що народяться весною і влітку. Тому «кру-кру», яким журавлі повідомляють про свій приліт, веселе і щасливе. Отож, коли люди бачать весняний журавлиний ключ, то кажуть, що це не журавлі, а «веселики» летять, (бо в слові «журавлі» є щось від жури журби) та несуть з собою безжурну весну та щасливе літо. Коли ж журавлі відлітають у вирій, то їхнє «кру – кру» відчутно сумне і дійсно журливе (а тому й журавлине!), бо несуть вони з собою душі покійних і грішних людей, яких чекають післяжиттєві муки за вчинені прижиттєві гріхи. Тривожити журавлів, що відлітають у вирій, це все рівно, що тривожити душі людей при їх відході до іншого світу.

 

 

РИЛЬСЬКИЙ МАКСИМ ТАДЕЙОВИЧ

Любіть природу, любіть квіти, любіть дерева, небо, красу у великому й малому – і ви навчитеся любити життя.

М

 

 

аксим Рильський народився 19 березня 1895 року в Києві, але ріс у Романівці на Сквирщині.

Максим Рильський увібрав найкращі риси вдачі своїх батьків. Майбутній поет одержав домашню освіту. Він виховувався під пильним наглядом батька, який помер дуже рано (на восьмому році Максимового життя), але передав синові аристократичну культурну спадщину, почуття власної гідності і віри в себе, поєднане із скромністю. Тадей Рильський забезпечив синові і приватну гімназію з хорошими вчителями, і знання іноземних мов та культур.

Його дитинство минало в мистецькому середовищі серед книжок та музики - з одного боку, і романівських краєвидів та сільського оточення – з другого. Змалку Максим відчував у собі хист до поетичного слова. У сім років хлопчик написав свій перший вірш «Прошак»:

Ішов прошак обідраний,

Од всіх людей обижений,

Шкода мені прошака,

Що у нього гірка доля така.

Але я проти Бога не йду,

А за старця

Молюсь і ввечері і вранці.

Віршик простий, наївний, але з нього видно, яким зростав майбутній поет.

Рильський почав писати рано, перший його вірш надруковано 1907-го, перша юнацька збірка поезій «На білих островах» вийшла 1910-го. Першою вже зрілою, що визначила появу видатного поета, була збірка «Під осінніми зорями». За своє життя митцю вдалося надрукувати 35 книжок поезії. Письменник займався й перекладацькою роботою – він перекладав із 13 мов, а ще його захоплював фольклор, тому редагував різні етнографічні видання.

 

 

Любив поет і осінь, і весну, і зиму, і гаряче літо, захоплювався досконалими витворами природи – квіткою, листочком, деревом, струмочком. І дуже вболівав за те, щоб зберегти красу та багатство природи, не зіпсувати, не знищити бездумною людською діяльністю, не порушити гармонію в ній. Адже від цього залежить доля усього людства.

 

Дощ

Благодатний, довгожданий, Дивним сяйвом осіянний, Золотий вечірній гість Впав бадьоро, свіжо, дзвінко На закурені будинки Зголоднілих передмість.   Відкривай гарячі груди, Мати земле! Дощ остудить, Оживить і запліднить,- І пшеницею й ячменем Буйним повівом зеленим Білі села звеселить.

 

Осінь-маляр із палітрою пишною

Осінь-маляр із палітрою пишною тихо в небі кружляє, осипає красою розкішною. Там розсипа вона роси сріблисті, Там тумани розливає, Ліс одягає у шати барвисті.   Ліс обливає кольорами дивними, Ніжно сміється до вітру, Грає цілунками з ним переливними. Фарби рожеві, злотисті, червоні, Срібно-блакитне повітря... Ніжні осінні пісні тиходзвонні!

 

                                        Люби природу не як символ душі своєї

Люби природу не як символ Душі своєї, Люби природу не для себе, Люби для неї. Вона – не тільки тема вірша Або картини, – В ній є висоти незміримі Й святі глибини. У неї є душа могуча, Порив є в неї, Що більший над усі пориви Душі твоєї.     Вона – це мати. Будь же сином, А не естетом, І станеш ти не папіряним, – Живим поетом!  

 

Це цікаво знати Назви місяців та їх походження Назва ВЕРЕСНЯ прийшла з Полісся. Там у цей період цвіте верес – цінна медоносна рослина. Був цей місяць також ревуном, заревом, сівнем, бабським літом та покрійником. ЖОВТЕНЬ – час жовтіння листя. Цю назву місяць має ще з часів Київської Русі. В народі його називали грязень, хмурень, листопадник, зазимник, весільник. А також паздерник – від слова паздер, тобто костриця. В цей час переробляли льон та коноплі (від волокон відділяли кострицю). Назва ЛИСТОПАД прийшла із західноукраїнських земель. У цей час там опадає листя. А на сході – дерева вже безлисті. Тому в Київській Русі останній місяць осені звався груднем, а перший місяць зими мав іншу назву. Народні назви: грудкотрус, листопадець, падолист, братчини.

 

Домашнє завдання

В зошиті записуєте число, домашня робота, тема уроку. 1. Ознайомитися з біографією М. Рильського.
  1. Прочитати поезії.
  2. Вивчити «Дощ» (вислати відео; якщо немає такої можливості - розповісти в школі після карантину).

Роботи надіслати до наступного уроку distan.distan@mail.ru

 

Наступний урок – 08.05.20 р.  (контрольна робота).


Дата добавления: 2020-11-23; просмотров: 105; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:




Мы поможем в написании ваших работ!