Підбір та аналіз факторів, які впливають на кількісну зміну обсягу продажу послуги



Отже, розглянемо завдання, в якому  необхідно спрогнозувати обсяг продажу послуг інформаційної мережі широкосмугового доступу до Інтернету. При цьому на ринку немає операторів-монополістів, поведінка яких диктувала б ринкову ситуацію – на ринку присутні багато дрібних та середніх операкторів. Потрібно спрогнозувати обсяг продажу конкретного оператора для планування обсягу виробництва послуги (послуг) й оцінити ризик ухвалення рішення, а також показати на графіку обсяг наданих послуг за заданими і прогнозованими значеннями (з урахуванням ризику). За результатами розрахунку зробити висновки.

Прогноз - обґрунтована думка ймовірнісного характеру про можливий стан об'єкта, що вивчається, в майбутньому. Прогнозування - це процес формування прогнозів.

Ринок являє собою вкрай складну кібернетичну модель з дуже значною кількістю внутрішніх і зовнішніх факторів. Прогнозування певного фактораринкової ситуації (наприклад, обсяг надання послуг конкретного підприємства, оператора ) є неможливим лише на основі тенденції самого фактора. Очевидно, що на обсяг надання послуг оператора (як окремий показник) може впливати продаж конкурентів, тенденції місткості сегмента, їхні обсяги продажу, кон'юнктура товарів-замінників, що вони супроводжують товари (послуги), й багато інших факторів. І такий вплив зумовлює поведінку не лише фактора обсягу продажу, але й будь-якого внутрішньофірмового показника. Проте такий прогноз є необхідним у межах складання плану маркетингу.

     Прогнозування розпочнемо з підбору факторів, що ймовірно визначають кількісну зміну обсягу продажу. Тобто ми створюємо гіпотезу щодо можливих факторів, що впливають на поведінку кривої продажу. Підбір факторів здійснюється експертним шляхом: експерт з відповідного ринку припускає можливі параметри:

- ті, які на думку експерта впливають на перебіг продажу;

- ті, динаміку яких, виражено математично, відому на тому самому проміжку, що й обсяг продажу (тобто це кількісний або якісний параметр, який можна розвинути до кількісної характеристики);

- ті, що відносяться як до зовнішнього (фактори зовнішнього середовища маркетингу підприємства), так і внутрішнього (фактори внутрішнього середовища маркетингу підприємства).

У разі ускладнення щодо вибору факторів рекомендується вибрати макро-фактори зовнішнього та внутрішнього середовища для конкретного ринку і конкретного підприємства.

Приклад деяких можливих з них:

зовнішні фактори середовища маркетингу підприємства:

- курс валют;

- місткість споживацького сегмента;

- сумарний продажі на сегменті;

- динаміка чисельності конкурентів;

- задоволеність сегмента товарами (послугами) на ринку;

внутрішні фактори середовища маркетингу підприємства:

- наявність товарного запасу;

- ефективність роботи штату менеджменту підприємства;

- витрати на рекламу або тип рекламного повідомлення;

- зміна способу позиціювання товару (послуги).

На першій стадії здійснюється апріорний аналіз, і на фактори, що включаються в попередній склад моделі, не накладається особливих обмежень. Кількість вибираних факторів не обмежено. Чим більше їх буде на першому етапі, тим краще, – це зумовить більш точний результат у прогнозуванні. У даному прикладі (табл. 4.4) ми вибрали три абстрактних фактори: х1, х2, х3.

 

 

Таблиця 4.4 – Приклад підбору факторів (х12..х3), які ймовірно впливають на                     кількісну зміну обсягу продажу послуг (Q)

Період (і) Q(у), тис. од. х1 х2 х3
2007 р. I кв. II кв. III кв. IV кв.   23 34 55 34   28 45 56 46   50 55 44 53   12 15 15 13
2008 р. I кв. II кв. III кв. IV кв.   22 34 44 45   57 56 34 45   49 68 59 75   11 14 17 18
2009 р. I кв. ІІ кв.   56 54   68 67   70 73   24 20

У ході виконання завдання необхідно виконати аналіз динамічних рядів обсягу продажу послуг, факторів впливу та визначити їх тенденцію зміни графічно.

 

Вибір факторів, які ймовірно визначають кількісну зміну обсягу продажу послуги

На другій стадії здійснюється порівняльне оцінювання й відсівання частини факторів. З цією метою встановлюють, наскільки суттєво ознаки факторів (х1, х2, …, х n) впливають на результати (у) й чи немає серед них таких, які тісно пов'язані один з одним. Це досягається аналізуванням парних коефіцієнтів та індексів кореляції й оцінювання їхньої одиничності (значимості). Для цього складається матриця парних коефіцієнтів кореляції, що вимірюють щільність зв'язку кожного з факторів-ознак з результативним фактором і між собою (табл. 4.5). Зверніть увагу, що всі елементи головної діагоналі матриці (r у y , rx1х1, rx2х2,..., r x т x т) дорівнюють одиниці, тому що зв'язок тотожних ознак є завжди функційний, а ryx1= rx1y, ryx2 = rx2y і т.д., тому що це елементи симетричної матриці (rij = rji).

 

Таблиця 4.5 – Матриця парних коефіцієнтів кореляції множинної моделі

 регресії           

 

Ознаки у x 1 x 2 xj xn
y 1 ryx1 ryx2 ryxj ryxn
x 1 rx1y 1 rx1x2 rx1xj rx1xn
x 2 rx2y rx2x1 1 rx2xj rx2xn
1
xi rxiy rxix1 rxix2 1 rxixn
1
xn rxny rxnx1 rxnx2 rxnxj 1

 

Парний коефіцієнт кореляції обчислюємо за формулою:

 ,

де x – значення факторної ознаки;

y – значення результативної ознаки;

n – кількість спостережень.

На основі цієї матриці (табл.4.5) можна зробити висновок про щільність зв'язку факторів з результативною ознакою та між собою. Хоча всі ці показники належать до парних зв'язків, проте матрицю можна використовувати для попереднього підбору факторів для включення їх до рівняння регресії.

Спочатку в кореляційній матриці (табл. 4.5) порівнюються коефіцієнти кореляції результативної ознаки (у) з усіма факторами (х1, х2, …, хn). Фактори, зв'язок яких з результативною ознакою виявляється порівняно невеликим, цілком можуть бути вилучені з подальшого аналізу.

Потім за матрицею виявляються фактори, які перебувають між собою у функціональній чи кореляційній залежності з високим ступенем зв'язку (r ij ≥ 0,7...0,8), які називають колінеарними (мультиколінеарними). За наявності мультіколінеарності з системи взаємозалежних ознак необхідно вилучити ті з колінеарних ознак, вплив яких на результативний є меншим, тобто потрібно домогтися повної чи відносної незалежності факторних ознак.

Після звільнення від факторів, слабко пов`язаних з результативною ознакою, а також від дублюючих колінеарних факторів, залишаються для включення до моделі найбільш важливі фактори. Коло факторів, що залишилися, має бути практично доцільним, мінімальним, але достатнім для розв`язання поставленої задачі.

При встановленні набору ознак необхідно рахуватися з тим, що аналіз значної кількості факторів вимагає дуже значних витрат праці; так наприклад перехід від трьох до чотирьох факторів збільшує трудомісткість аналізу майже вдесятеро.

Проведемо аналіз таб. 4.6 на даному прикладі.

 

Таблиця 4.6 – Приклад матриці парних коефіцієнтів кореляції множинної моделі регресії

 

  у x1 x2 x3
у 1 0,533  0,448 0,838
x1 - 1 0,376 0,511
x2 - - 1  0,713
x3 - - - 1

 

Порівнюючи парні коефіцієнти кореляції за абсолютною величиною результативної ознаки з усіма факторними, вилучаємо з подальшого розгляду фактори, зв'язок яких з результативною ознакою є порівняно невеликий. Це здійснюється на основі шкали Чеддока:

 

Показники тісноти зв'язку 0,1 – 0,3 0,3 – 0,5 0,5 – 0,7 0,7- 0,9 0,9 – 0,99
Характеристика сили зв'язку слабка помірна помітна висока надвисока

 

Причому функціональний зв'язок позначається 1, а відсутність зв'язку – 0.

Отже, вилучаємо з розгляду фактор х2.

У ході виконання завдання побудувати матрицю парних коефіцієнтів кореляції для заданого варіанта, та вибрати два фактори для подальшого прогнозування.

 

 


Дата добавления: 2020-04-25; просмотров: 122; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!