Підбір та аналіз факторів, які впливають на кількісну зміну обсягу продажу послуги
Отже, розглянемо завдання, в якому необхідно спрогнозувати обсяг продажу послуг інформаційної мережі широкосмугового доступу до Інтернету. При цьому на ринку немає операторів-монополістів, поведінка яких диктувала б ринкову ситуацію – на ринку присутні багато дрібних та середніх операкторів. Потрібно спрогнозувати обсяг продажу конкретного оператора для планування обсягу виробництва послуги (послуг) й оцінити ризик ухвалення рішення, а також показати на графіку обсяг наданих послуг за заданими і прогнозованими значеннями (з урахуванням ризику). За результатами розрахунку зробити висновки.
Прогноз - обґрунтована думка ймовірнісного характеру про можливий стан об'єкта, що вивчається, в майбутньому. Прогнозування - це процес формування прогнозів.
Ринок являє собою вкрай складну кібернетичну модель з дуже значною кількістю внутрішніх і зовнішніх факторів. Прогнозування певного фактораринкової ситуації (наприклад, обсяг надання послуг конкретного підприємства, оператора ) є неможливим лише на основі тенденції самого фактора. Очевидно, що на обсяг надання послуг оператора (як окремий показник) може впливати продаж конкурентів, тенденції місткості сегмента, їхні обсяги продажу, кон'юнктура товарів-замінників, що вони супроводжують товари (послуги), й багато інших факторів. І такий вплив зумовлює поведінку не лише фактора обсягу продажу, але й будь-якого внутрішньофірмового показника. Проте такий прогноз є необхідним у межах складання плану маркетингу.
|
|
Прогнозування розпочнемо з підбору факторів, що ймовірно визначають кількісну зміну обсягу продажу. Тобто ми створюємо гіпотезу щодо можливих факторів, що впливають на поведінку кривої продажу. Підбір факторів здійснюється експертним шляхом: експерт з відповідного ринку припускає можливі параметри:
- ті, які на думку експерта впливають на перебіг продажу;
- ті, динаміку яких, виражено математично, відому на тому самому проміжку, що й обсяг продажу (тобто це кількісний або якісний параметр, який можна розвинути до кількісної характеристики);
- ті, що відносяться як до зовнішнього (фактори зовнішнього середовища маркетингу підприємства), так і внутрішнього (фактори внутрішнього середовища маркетингу підприємства).
У разі ускладнення щодо вибору факторів рекомендується вибрати макро-фактори зовнішнього та внутрішнього середовища для конкретного ринку і конкретного підприємства.
Приклад деяких можливих з них:
зовнішні фактори середовища маркетингу підприємства:
- курс валют;
- місткість споживацького сегмента;
- сумарний продажі на сегменті;
|
|
- динаміка чисельності конкурентів;
- задоволеність сегмента товарами (послугами) на ринку;
внутрішні фактори середовища маркетингу підприємства:
- наявність товарного запасу;
- ефективність роботи штату менеджменту підприємства;
- витрати на рекламу або тип рекламного повідомлення;
- зміна способу позиціювання товару (послуги).
На першій стадії здійснюється апріорний аналіз, і на фактори, що включаються в попередній склад моделі, не накладається особливих обмежень. Кількість вибираних факторів не обмежено. Чим більше їх буде на першому етапі, тим краще, – це зумовить більш точний результат у прогнозуванні. У даному прикладі (табл. 4.4) ми вибрали три абстрактних фактори: х1, х2, х3.
Таблиця 4.4 – Приклад підбору факторів (х1.х2..х3), які ймовірно впливають на кількісну зміну обсягу продажу послуг (Q)
Період (і) | Q(у), тис. од. | х1 | х2 | х3 |
2007 р. I кв. II кв. III кв. IV кв. | 23 34 55 34 | 28 45 56 46 | 50 55 44 53 | 12 15 15 13 |
2008 р. I кв. II кв. III кв. IV кв. | 22 34 44 45 | 57 56 34 45 | 49 68 59 75 | 11 14 17 18 |
2009 р. I кв. ІІ кв. | 56 54 | 68 67 | 70 73 | 24 20 |
У ході виконання завдання необхідно виконати аналіз динамічних рядів обсягу продажу послуг, факторів впливу та визначити їх тенденцію зміни графічно.
|
|
Вибір факторів, які ймовірно визначають кількісну зміну обсягу продажу послуги
На другій стадії здійснюється порівняльне оцінювання й відсівання частини факторів. З цією метою встановлюють, наскільки суттєво ознаки факторів (х1, х2, …, х n) впливають на результати (у) й чи немає серед них таких, які тісно пов'язані один з одним. Це досягається аналізуванням парних коефіцієнтів та індексів кореляції й оцінювання їхньої одиничності (значимості). Для цього складається матриця парних коефіцієнтів кореляції, що вимірюють щільність зв'язку кожного з факторів-ознак з результативним фактором і між собою (табл. 4.5). Зверніть увагу, що всі елементи головної діагоналі матриці (r у y , rx1х1, rx2х2,..., r x т x т) дорівнюють одиниці, тому що зв'язок тотожних ознак є завжди функційний, а ryx1= rx1y, ryx2 = rx2y і т.д., тому що це елементи симетричної матриці (rij = rji).
Таблиця 4.5 – Матриця парних коефіцієнтів кореляції множинної моделі
регресії
Ознаки | у | x 1 | x 2 | … | xj | … | xn |
y | 1 | ryx1 | ryx2 | … | ryxj | … | ryxn |
x 1 | rx1y | 1 | rx1x2 | … | rx1xj | … | rx1xn |
x 2 | rx2y | rx2x1 | 1 | … | rx2xj | … | rx2xn |
… | … | … | … | 1 | … | … | … |
xi | rxiy | rxix1 | rxix2 | … | 1 | … | rxixn |
… | … | … | … | … | … | 1 | … |
xn | rxny | rxnx1 | rxnx2 | … | rxnxj | … | 1 |
|
|
Парний коефіцієнт кореляції обчислюємо за формулою:
,
де x – значення факторної ознаки;
y – значення результативної ознаки;
n – кількість спостережень.
На основі цієї матриці (табл.4.5) можна зробити висновок про щільність зв'язку факторів з результативною ознакою та між собою. Хоча всі ці показники належать до парних зв'язків, проте матрицю можна використовувати для попереднього підбору факторів для включення їх до рівняння регресії.
Спочатку в кореляційній матриці (табл. 4.5) порівнюються коефіцієнти кореляції результативної ознаки (у) з усіма факторами (х1, х2, …, хn). Фактори, зв'язок яких з результативною ознакою виявляється порівняно невеликим, цілком можуть бути вилучені з подальшого аналізу.
Потім за матрицею виявляються фактори, які перебувають між собою у функціональній чи кореляційній залежності з високим ступенем зв'язку (r ij ≥ 0,7...0,8), які називають колінеарними (мультиколінеарними). За наявності мультіколінеарності з системи взаємозалежних ознак необхідно вилучити ті з колінеарних ознак, вплив яких на результативний є меншим, тобто потрібно домогтися повної чи відносної незалежності факторних ознак.
Після звільнення від факторів, слабко пов`язаних з результативною ознакою, а також від дублюючих колінеарних факторів, залишаються для включення до моделі найбільш важливі фактори. Коло факторів, що залишилися, має бути практично доцільним, мінімальним, але достатнім для розв`язання поставленої задачі.
При встановленні набору ознак необхідно рахуватися з тим, що аналіз значної кількості факторів вимагає дуже значних витрат праці; так наприклад перехід від трьох до чотирьох факторів збільшує трудомісткість аналізу майже вдесятеро.
Проведемо аналіз таб. 4.6 на даному прикладі.
Таблиця 4.6 – Приклад матриці парних коефіцієнтів кореляції множинної моделі регресії
у | x1 | x2 | x3 | |
у | 1 | 0,533 | 0,448 | 0,838 |
x1 | - | 1 | 0,376 | 0,511 |
x2 | - | - | 1 | 0,713 |
x3 | - | - | - | 1 |
Порівнюючи парні коефіцієнти кореляції за абсолютною величиною результативної ознаки з усіма факторними, вилучаємо з подальшого розгляду фактори, зв'язок яких з результативною ознакою є порівняно невеликий. Це здійснюється на основі шкали Чеддока:
Показники тісноти зв'язку | 0,1 – 0,3 | 0,3 – 0,5 | 0,5 – 0,7 | 0,7- 0,9 | 0,9 – 0,99 |
Характеристика сили зв'язку | слабка | помірна | помітна | висока | надвисока |
Причому функціональний зв'язок позначається 1, а відсутність зв'язку – 0.
Отже, вилучаємо з розгляду фактор х2.
У ході виконання завдання побудувати матрицю парних коефіцієнтів кореляції для заданого варіанта, та вибрати два фактори для подальшого прогнозування.
Дата добавления: 2020-04-25; просмотров: 122; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!