Ключові слова уроку (скласти сенкан) (записати у зошит)
Учебная дисциплина: Украинская литература
Преподаватель: Гальченко Яна Александровна
Группа: Ф-19(21)
Дата занятия: 30.03.2020 г.
Тема : О. П. Довженко. Кіноповість «Україна в огні» – твір про трагедію українського народу у Великій Вітчизняній війні.
http://cs622030.vk.me/v622030965/15507/iUwEa3sDrlg.jpg
План заняття
Серед чотирьох повістей О.Довженка окремо виділяється його «Україна в огні», цей трагедійний портрет нашого смертельно пораненого і все ж безсмертного народу. Тема сьогоднішнього уроку – повість О.П.Довженка «Україна в огні». Ми з вами пройдемо шляхами трагічної долі кіноповісті та її автора, охарактеризуємо поетичний і водночас трагічний образ України, відтворимо неповторну красу жіночих образів, мужність чоловічих. Сподіваюсь, що ви понесете в життя почуття гордості, пам’яті про тих, хто захистив нас від окупантів, почуття любові до своєї Батьківщини, рідної України, замислитесь над питанням національної свідомості, загальнолюдськими питаннями.
1. Історія створення кіноповісті, її доля та композиція.
Кіноповість «Україна в огні» в життєвій творчій біографії посідає особливе місце Кіноповість «Україна в огні» була розпочата влітку 1942 року, у часи відступу військ територією України. У 1943 році твір було закінчено, але вперше надрукований через 23 роки, у 1966 році, уже після смерті автора, а повне видання в 1995 році. Чому так сталося?
|
|
|
2.Наслідки ІІ Світової війни
Висловити думку, наскільки О. П. Довженко був правдивий у зображенні війни (Можливі аргументи).
22 червня 1941 року…
Цей день і рік вічно будуть жити в пам’яті людей України. Наш край у планах фашистів посідав дуже важливе місце: родючі чорноземи, хліб, цукор, вугілля та інші багатства.
На початку війни Червона армія зазнала в запеклих боях страхітливих жертв та поразок і змушена була відступити вглиб України. Населення не встигло евакуюватися й масово винищувалося загарбниками. Німецькі окупанти поводилися в Україні небачено жорстоко. Вони забирали хліб, змушували людей тяжко працювати. Більше двох мільйонів молодих українців були вивезені на примусові роботи до Німеччини. Непокірних розстрілювали. З другої половини 1943 року німці почали відступати з України, а 1945 року війна закінчилася.
Страшні сліди залишила вона. Тільки на території України в руїни та згарища було перетворено 714 міст і 28 тисяч сіл. Скільки горя, скільки страждань за цими цифрами! 1418 днів і ночей ішли радянські воїни дорогами війни. Кожен день, як рік, як століття. Усе витримали й перемогли. Перемогли тому, що відстоювали право на щастя, на життя.
|
|
|
3.Початок твору, художні особливості.
Українське село Тополівка - композиційний центр кіноповісті. О. Довженко показує багату на дітей і щасливу довоєнну родину Запорожців, яка дружно співає улюблену материну пісню “Ой, піду я до роду гуляти. А у мене увесь рід багатий...”.
На чолі роду — голова колгоспу Лаврін Запорожець. Мати Тетяна Запорожчиха — центр родини, її душа. Сини: Роман —лейтенант прикордонних військ, Іван — артилерист, Савка — чорноморець, Григорій — «майстер урожаю», Трохим — рільник, щасливий батько п'ятьох дітей. А ще «дочка Олеся — всьому роду втіха. І пасічник дід Демид, колишній чорноморець, з «божественною білою бородою», якому «хочеться їхати к чисте поле літа доганяти».
Інсценізація початку твору Слайд 9.( Додаток 4)
Схвильовано звучать повчальні слова матері: «Пошли нам, Боже, щасливу долю та сили в руки, щоб виповнити свій довг перед миром, щоб возвеличити трудами красну землю нашу українську, аби цвіла вона багатством і згодою, а вам, мої діточки, і тобі, доню, і вам, синочки…»
Мати, якраз мати, від якої залежить майбутнє роду, народу, людства, заповідає своїм дітям «виповнити свою місію перед миром», людьми і країною, наставляє на труд, працю на землі, злагоду.
|
|
|
Дружну, роботящу родину розсіяла війна. У перші ж дні вона забрала життя в сміливого, але нерозважливого Савки, поранила матір, кинула у вир боїв синів. Батька Лавріна Запорожця чекало гірше за смерть — звинувачення у зрадництві, бо він на прохання громади став старостою.
Не оминула й дочки Олесі лиха година, потрапила у німецький полон. Родина Запорожців - це символ невмирущості нашого народу, який пережив усі страхіття жорстокої війни і вижив. Недаремно ж твір починається і закінчується сценою зустрічі безсмертного роду).
4.На початку твору я пропоную вам обговорити уривок. Зустріч Купріяна Хутірного із синами - дезертирами) ( Додаток 5).Слайд12
Купріян Хутірний показує високе почуття честі.
Розвиток дії: евакуація населення, смерть Савки, вчинок Олесі, прихід німців у село (окупація), поліцаї, староста Лаврін, відступ радянських військ, знущання німців над населенням, смерть діда Демида, вивіз людей до Німеччини, доля Олесі й Христі, дії партизанського загону, двобій Лавріна й Заброди, смерть Ернеста фон Крауза.
5. Як відбувалася евакуація, як себе вели люди в даній ситуації?
|
|
|
13 – 14 Евакуація та окупація населення.
Виступ учасника дослідницької групи (Можливі аргументи)
15 – 16. Які почуття у вас викликає Олеся Запорожець ?
Вона була красива і чепурна. Олесею пишалася вся округа. Бувало, після роботи, вечорами, вона, як птиця, ну так же багато співала коло хати на все село, так голосно і так прекрасно, як, мабуть, і не снилося ні одній припудреній артистці з орденами. А вишивки Олесі висіли на стінах під склом в європейських музеях: в Лондоні, в музеї Альберт-Вікторія, в Парижі, в Мюнхені і Нью-Йорку, хоч вона про це й не знала.
Велика патріотка своєї нації, Олеся глибоко переживає всенародну біду окупацію. Вражена нападом фашистів, притуливши руки до грудей, вона чисто по-жіночому вигукує: «Ой Боже мій! Що ж воно буде з нами?» З «нами» — це з родом, рідним селом, усією Україною. Вважаймо, що цей
17 Які почуття у вас викликає Христина Хутірна?
Так і сталося потім з героїнею твору Христею й сотнями інших дівчат, яким довелося пройти всі кола фашистського пекла, а потім ще й постати перед судом тих праведників.
Я не признала вас за свого суддю: я пам'ятаю вас. Ви прошмигнули через наше село. Я наливала вам воду в радіатор, а ви лаялись так голосно й гидко. Я плакала тоді і, плачучи, запитала вас, чи будуть фашисти в нашому селі: може б, я втекла? Пам'ятаєте, що ви мені сказали? Ви назвали моє питання провокаційним. От я й осталась під німцем, повія і стерво. От ви чисті, а я ні. От ви презираєте мене, загрожуєте смертю. А я хочу вмерти, хочу! Чим ви можете покарати мене?»
19 Чому серед українців були зрадники?
- Про це чітко сказано в діалозі фон Крауза з його сином Людвігом Краузом. (зачитування уривка на стор. 10 «Вибрані твори»).
На що покладає надії у цій війні досвідчений загарбник фон Крауз?
Про ахіллесову п’яту українського народу знають навіть вороги. Німецький офіцер Ернст фон Крауз говорить своєму синові Людвігу: «Ці люди абсолютно позбавлені вміння прощати один одному незгоди навіть в ім’я інтересів загальних, високих. У них немає державного інстинкту… Ти знаєш, вони не вчать історії. Дивовижно. Вони вже двадцять п’ять літ живуть негативними лозунгами одкидання бога, власності, сім’ї, дружби! У них від слова «нація» остався тільки прикметник. У них немає вічних істин. Тому серед них так багато зрадників…»
Що говорить у творі про причини зрадництва, трагічного початку війни сам письменник?
Одна з причин, на думку автора, та, що радянським воїнам «…ніхто не став їм у пригоді з славних прадідів історії, великих воїнів, бо не вчили їх історії. Не помогли й близькі ріні герої революції, бо не шанували їх пам'ять у селі. Серед перших ударів долі загубили вони присягу свою, бо слово «священна» не дзвеніло в їх серцях урочистим дзвоном. Вони були духовно беззбройні, наївні й короткозорі».
А чи такої уже поганої думки Ернст фон Крауз про українців
" Ти думаєш, вони знищені!.. О!.. Ні!.. Так не підкорятися і так умирати, як умирають українці, можуть лише люди високої марки. Коли я дивлюся їхню смерть, я завжди тремчу од жаху… Їх не можна підкорити. Їх треба знищити."
Який висновок ми можемо зробити про причини зрадництва?
Україна – єдина у світі країна, де не вивчають як слід історію свого народу, де люди не знають і не шанують своїх героїв. То ж звідки взятися патріотизму, відданості, й мужності в людині-безбатченкові? Ось на чому наголошує письменник. Він вірить, що такі жорстокі уроки історії не пройдуть даремно. У «Щоденнику» Довженко писав: «Єдина країна у світі, де не викладалася історія цієї країни, де історія вважалася чимось забороненим, ворожим і контрреволюційним — це Україна. Другої такої країни на земній кулі нема. Де ж і плодитися дезертирам, як не у нас. Де рости слабодухим і запроданцям, як не у нас. Не вина це дезертирів, а горе. Не судити їх треба, просить прощення і плакати за погане виховання, за духовне каліцтво у великий час».
Образ України в кіноповісті О.Довженка «Україна в огні»
Усі пейзажі кіноповісті відтворюють мальовничі краєвиди України. Земля настільки гарна та багатюща, що гітлерівці вивозили її до своєї Фатерлянд. Фашист Краузе говорить своєму синові6»Цю землю можна їсти. На і їж!». Для українців вона свята.
Роздуми Лавріна Запорожця про долю народу.
Лаврін Запорожець був головою колгоспу. Працьовита, всіма шанована людина, яка свято вірила радянській владі.
«Що смерть моя і смерть моїх дітей? І що мої мізерні муки, коли зникають у небуття тисячі наших людей. Гинуть родини, гинуть роди без числа і краю…», - думав Лаврін. Коли німці увійшли в село, Запорожець зняв зі стіни портрет Сталіна. «Прощайте, товаришу. Не думали ми з вами, що так вийде, та сталося - не малою, великою кров’ю на своїй території, - тихо промовив він до портрета. - Що буде з народом? Виживе він чи загине, що й сліду не стане ніякого? Народ безсмертний, ви казали, товаришу мій. Ой, важке наше безсмертя. Важка доля народна…» Скільки ж розчарування в цих справедливих словах. Монолог цікавий тим, що в ньому окрім тривоги за долю нації, висловлено сумнів героя щодо правильності сталінських положень, непогрішимості самого вождя.
Дні фашистської окупації стали тяжкими випробуваннями для Лавріна: рятуючи односельців, він дає згоду бути старостою села. Змушений виконувати накази ворога, він усе ж залишається патріотом. Таємно допомагає партизанам, під виглядом відправки до Німеччини намагається відправити молодь у партизанський загін, але через зраду його план зривається. Юнаки та дівчата ідуть у фашистську неволю, а сам Лаврін опиняється у концентраційному таборі.
" За що ми б'ємося? За що умираємо? — Голос Кравчини затремтів од глибоко напруженого хвилювання, і хвилювання передавалось бійцям.
Вороги наші б'ються за особисті багатства, за владу над нашою землею. Наші друзі воюють за мир, і лад, і радості багатого, щасливого життя своїх країн і здивовано питаються один у одного по кабінетах: за що ж бо бореться українська радянська людина? За стільки, мов, доларів або марок, як німецький, чи не за стільки? За стільки гектарів землі, як Гітлер обіцяє кожному солдату? Ні, не за стільки, брати. Ми б'ємось за те, чому нема ціни у всьому світі, — за Вкраїну.
За Вкраїну, — глухо зітхнули бійці…
За Вкраїну, за чесний український народ. За єдиний народ, що не знайшов собі в століттях Європи людського життя на своїй землі, за народ розторсаний, роздертий.
Безмірною була трагедія простих, рядових наших воїнів, які прийняли на свої плечі увесь тягар битви за рідну землю. Цих боїв не витримували ні звірі, ні птахи, ні плазуни: “Такий страшний був світ у бою. Одна лише людина могла витерпіти бій...”.
Тема «Трагедія українського народу у Великій Вітчизняній війні.
Ідея. «Подібне не повинно повторитися».
Основна думка. Утвердження непереможності й незнищенності українського народу; заклик любити свій рідний край, берегти його, робити все, щоб у ньому людям жилося краще.
Як закінчується кіноповість?
- Торжеством роду та народу об’єднаної нації.
Після великого бою за Тополівку знову зустрічаються Олеся Запорожець та Василь Кравчина. Ця зустріч для всіх – торжество всеперемагаючого життя.
Чому твір О. Довженка має назву «Україна в огні»? (Це священний вогонь віри, любові до Батьківщини, який веде до перемоги)
Які образи-символи використані у творі? (Прізвище Запорожці; п’ять синів; Тополівка; рід залишився жити – символ безсмертя українського народу)
Ключові слова уроку (скласти сенкан) (записати у зошит)
Довженко Україна Війна
Видатний, талановитий Безмежна, мальовнича Світова, безжалісна
Любить, мріє, працює Захоплює, дивує, квітне Нищить, руйнує, убиває
Справжній майстер худ. слова Найкраща у світі земля Війна – трагедія усього народу
Митець Батьківщина Горе
Домашнє завдання
1.характеристика образів, виписати з твору цитати:
а) Лаврін Запорожець як символ нескореності українського народу;
б) Василь Кравчина – воїн-патріот;
в) незабутні жіночі образи у творі.
Література
1. Довженко 0. Кіноповісті, оповідання. - К.: Наукова думка, 1986.. .
2. Довженко О. Твори в п'яти томах. Том 5. Записні книжки. Щоденник. Листи. — К.: Дніпро, 1985.
3. Мелехова О. П. Українська література. Методичні рекомендації до вивчення шкільного курсу. — X.: Ранок, 2001.
4. Українська література. Посібник для старшокласників і абітурієнтів. — К.: Либідь, 1995.
5. История Второй мировой войны: у 10-ти т.— Т. 7, 8.— М., 1961.
6. Бойко О. Д. Історія України. – К.: Академія, 2001.
7. Коваль М. В. Україна: 1939-1945. Маловідомі і непрочитані сторінки історії. – К., 1995.
8. Світлична В. В. Історія України, К., 2001.
ВНИМАНИЕ! Проверка работ будет осуществляться следующим образом:
1. За каждое занятие будет выставлена оценка.
2. Фото выполненных письменных заданий необходимо отправлять в личные сообщения по ссылке https://vk.com/club193334107
Дата добавления: 2020-04-25; просмотров: 306; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!