Серія: Соціальні комунікації, 2011 р., № 4
93
Як висновок у статті автор подає уза-
гальнення вищезазначеного: “Отож, скандал
почався через перекрученість, недосказа-
ність, болючі, але й вирвані слова – усе це
прикро…” [3].
У блог-статті “Де градація?” застосування
аналітико-синтетичних операцій виявляється у
порівнянні автором вітчизняного та американ-
ського досвіду викладання літератури з актив-
ним наведенням прикладів; у деталізації де-
яких аспектів висунутої проблеми (поганий по-
черк учнів, необхідність заучування великих
обсягів тексту, “нечитання” книжок); у роз’яс-
ненні автором можливих умов виникнення
проблеми шкільної освіти: «“Деградація” – най-
простіше пояснення неуспішності. Але де гра-
дація, де одиниця вимірювання та поділу на
“нормального” та “не нормального учня”? Я
вважаю, що все могло би пояснити усвідом-
лення зміни медіа-простору» [4].
Також ознакою статті є виявлення та показ
зв’язків, спрямованих на минуле та майбутнє
події. У першій статті автор розповідає перед-
історію конфлікту, його перебіг та можливе
майбутнє. У другій статті також демонструють-
ся ці зв’язки: “Мені 23 роки, останні 10 років
свого життя я провела за комп’ютером, з них
9,5 – в умовах вільного користування Інтерне-
том. Сьогоднішні школярі та студенти молод-
ших курсів навряд чи уявляють собі життя поза
всесвітньою павутиною…” [4].
Етапи створення статті особливо ва-
|
|
|
жливі для аналізу обраних текстів.
Першим етапом є предмет зображення.
В інтернет-статті предметом є конфліктна
ситуація між українською письменницею
Л. Костенко та львівськими літературними
діячами. У блог-статті – проблеми шкільної
освіти, невідповідність шкільної системи
навчання сучасним вимогам.
Наступний етап створення статті – це
тлумачення предмета зображення, яке
відбувається в такому порядку: знайомство
з ним, пояснення, його оцінювання та про-
грама подальших дій.
Знайомство з предметом зображення в
інтернет-статті “Хто образив Ліну Костенко?”
відбувається методом групування даних про
нього. Усе починається із заголовка, де фі-
гурує відоме ім’я – Л. Костенко. У ліді вже
мова йде про роман письменниці та його
критику, тобто зав’язку конфлікту. А з пер-
шого абзацу тексту статті дізнаємося вже
про наслідок цього – призупинення творчих
поїздок по Україні. У блог-статті “Де града-
ція?” лід відсутній, тому знайомство з пред-
метом зображення відбувається у першому
абзаці, в якому автор визначає проблемне
питання та головну тезу статті.
«Одного разу трапилося мені розмов-
Ляти з вчителькою, що викладає в школі.
Тобто не так розмовляти, як слухати ко-
|
|
|
Роткий монолог про “деградацію учнів”».
Після цієї розмови я замислилась: а що
ж таке ця “деградація”? Що саме погіршило-
ся?» [4].
Пояснення предмета зображення, тобто
причин конфліктної ситуації у першій статті,
відбувається через цитування автором осо-
бистої точки зору:
«“Каталізатором такого рішення видатної
письменниці стали провокативні інсинуації
деяких львівських письменників, журналістів
та діячів театру”, – спробував пояснити ска-
сування туру видавець Іван Малкович» [3].
У блог-статті пояснення автором причинно-
наслідкових зв’язків проблеми, визначеної у
статті, будується за методом теза – антитеза:
“Наприклад, пересічні вчителі жаліють-
Ся, що неможливо примусити учнів вивчи-
Ти напам’ять великий обсяг тексту. З іншого
Боку, а чи потрібно вчити тексти напам’ять?
Або, скажімо, жаліються на поганий по-
черк. З іншого боку, навіщо хороший почерк,
якщо письмо зараз асоціюється насамперед
із клавіатурою?” [4].
Оцінка предмета зображення в інтернет-
статті виражається непрямим авторським
оцінюванням подій через образні вирази та
обережні висновки: “… Casus belli власними
|
|
|
ж руками створили львівські ЗМІ. Причиною
стала не надто адекватна подача події в
медіа” [3]. Водночас у блог-статті виража-
ється пряма авторська оцінка: “Чи встигла
література врахувати ці зміни читання?
Українська література – навряд чи…” [4].
Формулювання програми подальших дій
досягається двома шляхами, які пропонує
О. Тертичний: через рух назад по осі часу
від наступних подій до попередніх або впе-
ред – від попередніх до наступних. В інтер-
нет-статті “Хто образив Ліну Костенко?” ав-
тор відкритою кінцівкою ненав’язливо підка-
зує програму подальших дій. З’ясувавши
об’єктивні причини виникнення конфліктної
ситуації, автор методом звернення до ми-
нулих подій пропонує інструменти для дося-
гнення мети у майбутньому.
“Отож, скандал почався через перекру-
ченість, недосказаність, болючі, але й вир-
вані слова – усе це прикро. Але питання в
тому, чи зможуть письменники та літератур-
ні діячі знайти в собі сили для культурного
вирішення ситуації, що склалася…” [3].
Запропонована автором подальша про-
грама дій у блог-статті полягає у зверненні
до чужого більш вдалого досвіду. Автор
пропонує читачам відеоматеріали, зобра-
ження книги, які є прикладом сучасного
|
|
|
сприйняття інформації для школярів.
Наступний етап створення статті – її
композиція. І в інтернет-статті, й у блог-
статті композиція побудована на індуктив-
Дата добавления: 2020-01-07; просмотров: 100; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!