Характеристика чеських топонімів
Топоніми можна умовно поділити на власне чеські і запозичені.
Власне чеські топоніми:
Підставою для називання місця стали люди, які його займали, або мали до нього якесь інше відношення. Назвою могла стати:
а) власна назва – зазвичай ім’я глави роду, вождя племені і так далі (наприклад Litomerice з суфіксом - ice); або ім’я засновника, як то Litomyse, Boleslav, Liben (зі застарілим суфіксом – jb, який пізніше зник або з пом’якшенням останнього приголосного чи групи приголосних: Litomyse – від імені Lutomyse), Benesov (з суфіксом - ov), Jicin (з суфіксом - in), рідшими були випадки, коли на місце переносилась назва роду (наприклад Semily);
б) іменник, що називає особу – це могло бути означення представника керуючих верств, що мав відношення до території (Kralovice, Popovice); але могла це бут і назва людей, що заселяли територію (Rataje, Vinare – відповідно до характеру місцевості, звідки вони прийшли – Lipany – населений пункт “Lipanu”, тобто людей, що живуть біля липового гаю; але могли це також бути жартівливі чи рідше образливі прізвиська (Hrdiorezy, Vsetaty - тобто “самі злодії”), цікаво, що місцеве населення ці прізвиська підхопило й прийняло. Підставою для називання став іменник, що називав якусь річ (будівництво, дійсність) чи спосіб побудови:
а) назви природних явищ, наприклад, водних течій (Teplice), типу землі (Blatna), рослинного та тваринного світу (Jablonec, Lipova, Nedveolice);
б) назва будов (Hradec, Tyn, Hamry), мостів і переправ (Brod, Most), правових стосунків (Lhota, Myto).
|
|
|
Запозичені топоніми
1. Топоніми німецького походження – становлять значну частину чеських топонімів: йдеться про складні назви з другою частиною – dorf (село), - stein (камінь), - berg (гора), - burg (замок), - stadt (місто), - back (струмок), - wald (ліс), - tal (долина). Хоча ці назви німецького походження, з точки зору сучасної мови – повністю адаптовані (Frenstal, Zambeks, Bruntal) та інші.
2. Решта нечеських топонімів поодинокі випадки, що не становлять систему Дослав’янського походження вважають Doksy, Prinda, з італійської Beroun, Benatky, за аналогією до назви біблейської гори називається Tabor. В сучасній мові бувають запозичення з екзотичних мов, що позичають частини населених пунктів, провінцій, колонії Saughaj, Mexiko.
Пояснення походження і значення топонімів
Бистриця (Bystrice) – назва річок на території історичного значення розміщення слов’ян, зокрема у Румунії, Болгарії, Чехії, Словаччині, Україні. В чеській мові прикметник bystrty має значення швидкий.
Брно (Brno) – місто в Чехії. Назву пов’язують з античним Eburodunum, що згадується у Птоломея у ІІ столітті. Серед інших численних гіпотез походження назви такі, від німецького “колодязі”, від угорського власного імені Бюрін. Помилковими є припущення походження назви від слов’янських основ броня, брдо – “пагорб, гора”. Більшість дослідників, однак, вважають, що назва походить від слов’янської основи брніє – “бруд, глина”.
|
|
|
Всетин (Vsetin) – місто на Моравії. Від власного імені Всета за допомогою суфікса – ін.
Гай (Haj) – назва населення пунктів від Адріатичного моря до Казахстану. Значення назви “діброва, окремий ліс”.
Гана (Hana) – річка в Чехії, права притока Моравії. Назва походить від чеського прикметника honny – “швидкий”.
Гвозд (Hvozd) – назва багатьох населених пунктів в Польщі, Чехії, Словаччині, Сербії та Чорногорії. Походить від старочеського hvozol – “ліс”.
Городище (Horodiste) – назва багатьох слов’янських сел. Значення: “місце, де колись було місто”, тобто укріплення, місцевість де зберіглися рови, вали, руїни кріплення.
Готвальдов (Gottvaldov) – місто в Чехії, закладене 1.01.1949 р. складається з міст Zliv та його околиць. Назва на честь Клемента Готвальда (1896-1953).
Злін (Zlin) – можливо походить від власної назви Zla з допомогою суфікса – ін. Zln – колишня назва річки.
Градець – Кралове (Hradec Kralove) – місто в Чехії. Згадується з 1073 р. як укріплення, з XІІ століття місто було віддане в прибуток чеських королів. Звідси назва Kralove.
|
|
|
Дечин (Decin) – місто в Чехії. Згадується з 1128 року. Назва походить від власного імені Deka за допомогою суфікса – ін.
Єсеники (Jeseniky) – гори на північному заході Чехії. Назва походить від чеського Jason – “єсень”.
Карлові Вари (Karlovi Vary) – місто в Чехії. Заснування міста біля гарячих джерел (чеською Vary – “кипіння”) приписували Карлу IV, він дійсно поставив тут замок у 1358 р. Але нові дослідження підтверджують, що ще за Артемисловців тут існувало чеське поселення Овоча – “мисливський ліс, заповідник”, засноване у 1270 р.
Кладно (Kladno) – місто в Чехії. Його основа “колода”. Але слов’янський матеріал дозволяє приступити і інші значення цього слова “вулик, бджільник”.
Кркономе (Krkonose) – гори на кордоні Чехії і Польщі. Назва походить від етноніма Корконти – народ, згаданий Птоломеєм у ІІ ст. н. е. Розповсюджена також етимологія від Krk + нала (плятр); Krk – міфічний герой західних слов’ян з ним пов’язують і назву Краків (Польща). Обидві етимології вигадані і походження назви залишається загадкою.
Ліберець (Liberec) – місто в Чехії. Німецьке Reichenberg - “багате місто”, в протистоянні Ріберн, у чеській мові відбулася дисиміляція, перше з двух –р- змінилося на –л- ліберк, у місцевому відмінку Ліберце, з відм виведений і називальний відмінок.
|
|
|
Литомертиці (litomerice) – місто в Чехії. Походить від власного імені Лютомир і буквально означає “люди Лютомира”.
Лодні (Loun) – місто в Чехії. Від власного імені Лодзь.
Льгота (Lhota) – назва населених пунктів в Чехії, Словаччині, Польщі. Означало поселення звільнене від усіх або кількох феодальних провинностей.
Марсіанські лазні (Marianske Lazne) – курорт в Чехії. 1788 р. – назва Tepel, від прикметника teplg – “теплий”. У ХІХ столітті в офіційному вживанні замінена німецькою мовою Merienbad – назва була пов’язана з іконою діви марії, що висіла над джерелом. В уяві жителів назва переосмислилась і почала пов’язуватися з іменем імператриці Марії – Терези. Чеське lazne – “курорт”.
Морава (Morava) – річка, ліва притока Дунаю. Назва можливо походить від іллірійського marni – “болото” чи германського “болотна ріка”. А Погодін пов’язував з кельтським naoros – “великий”.
Моравія (Morava) – історична область Чехії, названа у другій половині І-го тисячоліття нашої ери за назвою річки Морава.
Міст (Most) – місто в Чехії на річці Баліна. В документах з ХІІІ століття згадується як Гнєвін Міст. Початково означало “дерев’яний настил через болото”. Гнєвін – від власної назви Гнєв.
Німбург (Nimburg) – місто в Чехії на річці Лаба. Згадується з ХІІІ ст.. з древньоверхонімецької мови значення “нове місто”.
Оргже (Ohre) – притока Лаби. 805 р. – Agara. Початкова кельтська назва Agera – “вода, що тече”.
Оломоуц (Olomouc) – місто в Чехії. Діячі чеського відродження пропагували легенду про заснування міста Цезарем. Німецька основа Цет – “в’яз”стала основою назви, сумнівна гіпотеза про кельтське походження назви. Можлива слов’янська основа, наприклад hold monc – “гола скеля”. В. Махен вважав основою цієї назви ім’я Коломут.
Опава (Opava) – ріка і гори. В основі європейське opr – “вода”.
Острава (Ostrava) – місто і річка на Моравії. Гідронімів на –ava, дуже суперечливе. В даному випадку назва могла і не мати початково –ava, а отримання його на аналізі пізніше, можлива і більш рання основа, що значила “обтікати”.
Прага (Praga) – столиця Чехії. В документах згадується з Х століття. Запропоновано багато етимологій. Ще в переказі дана етимологія “поріг”, але річних порогів тут немає. Пізніше популярності набула етимологія пов’язана з чеським prazit – “місце де вигорів чи всох ліс”. Інші спроби виводити назву із слов’янського прати – “працювати”.
Пельгртимів (Pelhrimov) – місто на чесько-моравській висоті. Назва походить від слова пілігрим (з латинської “паломник по святим місцям”), що стало власною назвою з слов’янським суфіксом – ov.
Плзень (Plzen) – місто в Чехії. Від основи, що значить зсув.
Рай, Раєць – (Raj, Rajec) – розповсюджена назва містечок і селищ у Чехії. В слов’янських мовах слово raj мало значення “сад”.
Рохлиці (Rochlice) – населений пункт в Чехії. Назва походить від чеського ronll – “яр”.
Рудні гори – гірський хребет між Чехією та Німеччиною. Чеською Krusne Horg. Назва походить від слова група і значить Грушеві гори. Німецькою цей хребет називається Trzgelirge erz – “руда”, gelirge “гори”.
Седлець, Седліце, Седлечно (Sedlee, Sedlice, Sedlerco) – населені пункти в Чехії. Назва значить “сільські жителі, селище”.
Сілезія (Slezko) – історична область в Польщі і Чехії. Назва скоріше за все походить від слов’янської назви річки Сленза (Шленза, Шлеза, Слеза) – від основи зі значенням “вологий, сирий”.
Сливиці, Сливинець (Slivence) – населені пункти в Чехії, Словаччині, Румунії. Назва походить від слова – “слива”.
Табор (Tabor) – місто в Чехії, відома резиденція гуситів. Колишні назви Auzt (1262), Usk (1317). Назва скоріш за все походить від угорського слова і буквально значить табір. Деякі дослідники вважають, що ця назва виникла від згаданої у Євангеліях гори Табор (Фавор).
Теплиці (Teplice) – місто у Чехії, у підніжжя Гудних гір. Місто назване по гарячим мінеральним джерелам 1140 р. – Aqua colidal – “гаряча вода”.
Трутнів (Trutnov) – міста на півночі Чехії. Назва, напевно, походить від власного імені з суфіксом належності – ov. У чеському фольклорі є легенда як богатир Трут переміг змія в горах Крконоше.
Уїзд (Ujezd) – місто в Верхій Сілезії. Слов’янський уїзд означало середньовічну адміністративну одиницю.
Усті (Usti) – міста в Чехії.
1) в Північно-Чеській області;
2) в Східно-Чеській області.
В основі слов’янське слово унія.
Чеські – Будейовиці (Ceske Buodlejovice) – місто в Чехії. Згадується у 1521 р. Початкова форма Будивойовиці, від слов’янського імені Будивой (тобто поселення людей Будивля).
Яблонець (Jablonec) – місто на півночі Чехії. Назву виводять з німецького Gabel – “мито”. В. Поляк заперечив, зауваживши, що на цій території закономірніше використовувати основу яблуня. Суперечка поновлена, питання назви залишається не вирішеним.
Дата добавления: 2019-09-02; просмотров: 173; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!