Основні економічні показники ГЕС

Послідовність проектування ГЕС

Рішення про будівництво гідроенергетичного об’єкту приймається на основі техніко-економічного обґрунтування (ТЕО) або техніко-економічних розрахунків (ТЕР), які обґрунтовують господарську необхідність і економічну доцільність його будівництва.

Порядок розробки проектно-кошторисної документації може відбуватися у дві стадії: виконання проекту і робочої документації, або в одну стадію – складається робочий проект.

Для складних гідротехнічних об’єктів складається схема комплексного використання і охорони водних ресурсів. Під час її розробки намічається найбільш раціональний варіант використання водних ресурсів водотоку з урахуванням потреб усіх водокористувачів, складається попередній план споруд гідровузла і вибираються їх створи, визначаються основні об’єми будівельно-монтажних робіт, основні параметри гідровузла (ÑНПР, ÑРМО, витрати ГЕС, установлена потужність, виробіток енергії та ін.), визначається економічна ефективність кожного елементу комплексу, розробляються заходи з охорони природного середовища та послідовність виконання робіт.

Техніко-економічним обґрунтуванням уточнюється розташування створу, виконуються водноенергетичні розрахунки, визначається основний склад споруд гідровузла, розробляється пускова схема ГЕС, визначаються об’єми будівельно-монтажних робіт і складається зведений розрахунок вартості будівництва гідротехнічного об’єкта.

Техніко-економічний розрахунок виконується для нескладних гідротехнічних об’єктів (малі ГЕС, дамби та ін.). При цьому виконуються всі розділи ТЕО у дещо спрощеному варіанті.

При розробці проекту детально проектуються конструкції гідротехнічних і енергетичних споруд, проводяться усі статичні і гідравлічні розрахунки з урахуванням особливостей району будівництва, будуються диспетчерські графіки регулювання, проводяться теоретичні і експериментальні наукові дослідження основних елементів гідровузла.

При складанні робочої документації виконується детальна розробка всіх елементів споруд гідровузла з усіма розмірами та відмітками. При цьому створюються групи робочого проектування, які призначені для внесення у робочу документацію змін, викликаних різними непередбаченими обставинами.

На всіх етапах проектування (крім етапу розробки робочої документації) проекти на нове будівництво і кошториси підлягають державній експертизі.

Особливості виконання робіт при зведенні гідротехнічних об’єктів

Для річкових гідротехнічних споруд можна виділити 5 основних етапів будівництва і, відповідно, пропуску будівельних витрат:

1) зведення споруд, необхідних для перекриття річки;

2) перекриття річки;

3) зведення першої черги споруд гідровузла;

4) наповнення водосховища і пуск перших агрегатів ГЕС;

5) добудова основних споруд до проектних відміток і пуск всіх агрегатів.

Після виконання основних етапів виконуються завершальні роботи по гідровузлу.

Будівництво споруд із ґрунтових матеріалів (греблі, дамби, насипи доріг, перемички та ін.) виконується методами насипу і виїмки ґрунтів, намиву ґрунтів (метод гідромеханізації), проведенням вибухових робіт.

Бетонні роботи. До бетону гідротехнічних об’єктів крім звичайних вимог міцності висуваються такі спеціальні вимоги, як водонепроникність, стійкість до почергового замерзання-розтавання (морозостійкість), стійкість до стирання наносами і проти дії великих швидкостей води, тріщиностійкість і т.п.

Бетон виготовляють із цементу і місцевих будівельних матеріалів: крупного (гравій, щебінь) і мілкого (пісок) заповнювачів. Для набуття спеціальних властивостей, у бетон додають пластифікуючі добавки. Бетонні споруди діляться на секції і блоки бетонування із перев’язкою швів. Після укладання в блоки, бетон ущільнюється.

Крім основних земельно-скельних та бетонних робіт при будівництві гідротехнічних об’єктів широко застосовуються такі види спеціальних робіт, як забивання паль шпунтів, прохід підземних виробок і влаштування їх лицювання, буро-вибухові роботи, цементаційні роботи та монтаж основного і допоміжного обладнання ГЕС.

Пусковий комплекс ГЕС

Сукупність споруд і обладнання, необхідних для пуску в експлуатацію гідроелектричної станції при потужності нижчій, ніж установлена, називається пусковим комплексом.

Пусковий комплекс встановлює:

проектну готовність споруд і технологічного обладнання до прийому напору води, пропуску будівельних і повеневих витрат, введення перших агрегатів і допоміжного обладнання;

раціональну схему експлуатації не повністю закінчених споруд гідровузла з урахуванням наповнення водосховища;

готовність приміщень і технічних засобів до ремонту основного і допоміжного обладнання;

допустимі режими роботи гідроагрегатів;

необхідний обсяг засобів керування основним і допоміжним обладнанням;

програму контролю та випробувань технологічного обладнання на період експлуатації до повного завершення будівництва;

можливість подальшого виконання будівельно-монтажних робіт без погіршення умов роботи пущених в експлуатацію агрегатів, з додержанням правил техніки безпеки і протипожежної безпеки.

До складу пускового комплексу входять:

1) загальні відомості по гідровузлу;

2) основні показники ГЕС і пускового комплексу;

3) склад і кошторисна вартість пускового комплексу;

4) основні умови для забезпечення пуску перших агрегатів;

5) коротка технічна характеристика і проект готовності споруд, обладнання і засобів керування пусковим комплексом;

6) креслення пускового комплексу.

Економічні розрахунки ГЕС

Оптимальні рішення з розвитку гідроенергетики приймаються на основі техніко-економічних розрахунків (ТЕР).

При ТЕР використовується метод порівняльної ефективності, який грунтується на порівнянні одноразових капіталовкладень і щорічних витрат по конкуруючих варіантах. Показником порівняльної економічної ефективності є приведені затрати:

З = e нК + И [грн],

де eн – нормативний коефіцієнт ефективності капіталовкладень;

К – капіталовкладення, грн.;

И – щорічні витрати виробництва (собівартість продукції), грн.

Для правильного визначення народногосподарської ефективності гідровузла і вибору його основних параметрів необхідно дотримуватися умов економічного, екологічного і енергетичного співставлення із замінюючими варіантами.

Енергетична ефективність ГЕС полягає у витісненні із пікової частини графіка добового навантаження енергосистеми потужності і енергії альтернативних електростанцій (АЕС, КЕС, ТЕС). Ефективність ГАЕС повинна визначатися у порівнянні із газотурбінною установкою (ГТУ). Для водного транспорту порівнюються перевезення у вільних умовах річки та залізничні перевезення. Для боротьби з повенями порівнюються споруди спеціальних протипаводкових водосховищ, захист території дамбами і винесення об’єктів із зони затоплення.

Основні економічні показники ГЕС

Основними економічними показниками ГЕС є:

- капіталовкладення в ГЕС (К, грн), які визначаються за локальними (об’єктними) і зведеним кошторисами;

- питомі капіталовкладення на 1 кВт установленої потужності (kN) і на 1 кВт·год виробленої енергії (kE):