Основні економічні показники ГЕС
Послідовність проектування ГЕС
Рішення про будівництво гідроенергетичного об’єкту приймається на основі техніко-економічного обґрунтування (ТЕО) або техніко-економічних розрахунків (ТЕР), які обґрунтовують господарську необхідність і економічну доцільність його будівництва.
Порядок розробки проектно-кошторисної документації може відбуватися у дві стадії: виконання проекту і робочої документації, або в одну стадію – складається робочий проект.
Для складних гідротехнічних об’єктів складається схема комплексного використання і охорони водних ресурсів. Під час її розробки намічається найбільш раціональний варіант використання водних ресурсів водотоку з урахуванням потреб усіх водокористувачів, складається попередній план споруд гідровузла і вибираються їх створи, визначаються основні об’єми будівельно-монтажних робіт, основні параметри гідровузла (ÑНПР, ÑРМО, витрати ГЕС, установлена потужність, виробіток енергії та ін.), визначається економічна ефективність кожного елементу комплексу, розробляються заходи з охорони природного середовища та послідовність виконання робіт.
Техніко-економічним обґрунтуванням уточнюється розташування створу, виконуються водноенергетичні розрахунки, визначається основний склад споруд гідровузла, розробляється пускова схема ГЕС, визначаються об’єми будівельно-монтажних робіт і складається зведений розрахунок вартості будівництва гідротехнічного об’єкта.
|
|
Техніко-економічний розрахунок виконується для нескладних гідротехнічних об’єктів (малі ГЕС, дамби та ін.). При цьому виконуються всі розділи ТЕО у дещо спрощеному варіанті.
При розробці проекту детально проектуються конструкції гідротехнічних і енергетичних споруд, проводяться усі статичні і гідравлічні розрахунки з урахуванням особливостей району будівництва, будуються диспетчерські графіки регулювання, проводяться теоретичні і експериментальні наукові дослідження основних елементів гідровузла.
При складанні робочої документації виконується детальна розробка всіх елементів споруд гідровузла з усіма розмірами та відмітками. При цьому створюються групи робочого проектування, які призначені для внесення у робочу документацію змін, викликаних різними непередбаченими обставинами.
На всіх етапах проектування (крім етапу розробки робочої документації) проекти на нове будівництво і кошториси підлягають державній експертизі.
Особливості виконання робіт при зведенні гідротехнічних об’єктів
Для річкових гідротехнічних споруд можна виділити 5 основних етапів будівництва і, відповідно, пропуску будівельних витрат:
|
|
1) зведення споруд, необхідних для перекриття річки;
2) перекриття річки;
3) зведення першої черги споруд гідровузла;
4) наповнення водосховища і пуск перших агрегатів ГЕС;
5) добудова основних споруд до проектних відміток і пуск всіх агрегатів.
Після виконання основних етапів виконуються завершальні роботи по гідровузлу.
Будівництво споруд із ґрунтових матеріалів (греблі, дамби, насипи доріг, перемички та ін.) виконується методами насипу і виїмки ґрунтів, намиву ґрунтів (метод гідромеханізації), проведенням вибухових робіт.
Бетонні роботи. До бетону гідротехнічних об’єктів крім звичайних вимог міцності висуваються такі спеціальні вимоги, як водонепроникність, стійкість до почергового замерзання-розтавання (морозостійкість), стійкість до стирання наносами і проти дії великих швидкостей води, тріщиностійкість і т.п.
Бетон виготовляють із цементу і місцевих будівельних матеріалів: крупного (гравій, щебінь) і мілкого (пісок) заповнювачів. Для набуття спеціальних властивостей, у бетон додають пластифікуючі добавки. Бетонні споруди діляться на секції і блоки бетонування із перев’язкою швів. Після укладання в блоки, бетон ущільнюється.
|
|
Крім основних земельно-скельних та бетонних робіт при будівництві гідротехнічних об’єктів широко застосовуються такі види спеціальних робіт, як забивання паль шпунтів, прохід підземних виробок і влаштування їх лицювання, буро-вибухові роботи, цементаційні роботи та монтаж основного і допоміжного обладнання ГЕС.
Пусковий комплекс ГЕС
Сукупність споруд і обладнання, необхідних для пуску в експлуатацію гідроелектричної станції при потужності нижчій, ніж установлена, називається пусковим комплексом.
Пусковий комплекс встановлює:
проектну готовність споруд і технологічного обладнання до прийому напору води, пропуску будівельних і повеневих витрат, введення перших агрегатів і допоміжного обладнання;
раціональну схему експлуатації не повністю закінчених споруд гідровузла з урахуванням наповнення водосховища;
готовність приміщень і технічних засобів до ремонту основного і допоміжного обладнання;
допустимі режими роботи гідроагрегатів;
необхідний обсяг засобів керування основним і допоміжним обладнанням;
програму контролю та випробувань технологічного обладнання на період експлуатації до повного завершення будівництва;
|
|
можливість подальшого виконання будівельно-монтажних робіт без погіршення умов роботи пущених в експлуатацію агрегатів, з додержанням правил техніки безпеки і протипожежної безпеки.
До складу пускового комплексу входять:
1) загальні відомості по гідровузлу;
2) основні показники ГЕС і пускового комплексу;
3) склад і кошторисна вартість пускового комплексу;
4) основні умови для забезпечення пуску перших агрегатів;
5) коротка технічна характеристика і проект готовності споруд, обладнання і засобів керування пусковим комплексом;
6) креслення пускового комплексу.
Економічні розрахунки ГЕС
Оптимальні рішення з розвитку гідроенергетики приймаються на основі техніко-економічних розрахунків (ТЕР).
При ТЕР використовується метод порівняльної ефективності, який грунтується на порівнянні одноразових капіталовкладень і щорічних витрат по конкуруючих варіантах. Показником порівняльної економічної ефективності є приведені затрати:
З = e нК + И [грн],
де eн – нормативний коефіцієнт ефективності капіталовкладень;
К – капіталовкладення, грн.;
И – щорічні витрати виробництва (собівартість продукції), грн.
Для правильного визначення народногосподарської ефективності гідровузла і вибору його основних параметрів необхідно дотримуватися умов економічного, екологічного і енергетичного співставлення із замінюючими варіантами.
Енергетична ефективність ГЕС полягає у витісненні із пікової частини графіка добового навантаження енергосистеми потужності і енергії альтернативних електростанцій (АЕС, КЕС, ТЕС). Ефективність ГАЕС повинна визначатися у порівнянні із газотурбінною установкою (ГТУ). Для водного транспорту порівнюються перевезення у вільних умовах річки та залізничні перевезення. Для боротьби з повенями порівнюються споруди спеціальних протипаводкових водосховищ, захист території дамбами і винесення об’єктів із зони затоплення.
Основні економічні показники ГЕС
Основними економічними показниками ГЕС є:
- капіталовкладення в ГЕС (К, грн), які визначаються за локальними (об’єктними) і зведеним кошторисами;
- питомі капіталовкладення на 1 кВт установленої потужності (kN) і на 1 кВт·год виробленої енергії (kE):
- щорічні витрати по ГЕС:
И = А + Иек, грн;
де А – амортизаційні відрахування, грн.;
И ек – експлуатаційні витрати, грн.;
- собівартість електроенергії:
де Ер – виробіток електроенергії ГЕС за рік;
- рентабельність
де Пр – середньорічний прибуток ГЕС;
- абсолютний строк окупності капіталовкладень
- нормативний коефіцієнт економічної ефективності
де ИГЕС і Иа – щорічні витрати по ГЕС і по альтернативному джерелу;
КГЕС і Ка – капіталовкладення по ГЕС і по альтернативному джерелу.
При eн>0 будівництво ГЕС вважається економічно ефективним.
Дата добавления: 2019-09-02; просмотров: 107; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!