Для дослідження використовувались такі сорти озимої пшениці:
Миронівська 40 – виведеній Миронівськам науково-дослідним інститутом селекції і на сінництва пшениці, шляхом схрещування ліній Лютесценс, виділеної з ярої пшениці Артемівка ( зміненої в озиму) з Безостою 4, з наступним індивідуальним добором. Автор – академік В. М. Ре- месло. Вперше районований в 1971 році. Різновид Лютесценс стійкий до осипання, вилягання, посухостійкість вище середньої. Ураження Бурою іржею і Горошнистою росою середнє. Сорт високоврожайний, має добрі хлібопекарські якості.
Одеська 66 – сорт селекції Всесоюзного селекційно-генетичного інституту. Одержаний в результаті добору гібридів від схрещування сортів Кавказ і Одеська 51. Різновид еритроспермум. Сорт середньостиглий. Посухостійкість сорту така ж, як і в Одеськлї 51, а по стійкості до полягання переважає її.
Результати досліджень та їх обговорення
Дослідження проводили в лабораторних та польових умовах. В лабораторних умовах ми займалися вивченням відновлення тургесцентності рослин, після їх проморожування в холодильній камері та визначали вбірну здатність коренів, про яку судили з величини робочої адсорбційної поверхні кореневої системи. В польових умовах вивчали вплив низьких температур на об`єм коренів та продуктивність озимої пшениці.
Таблиця 1
Відновлення тургору рослин озимої пшениці після їх проморожування
Сорти озимої пшениці | Відновлення тургору, % рослин |
Миронівська 40 | 52 |
Одеська 66 | 16 |
|
|
Наші дослідження по вивченню морозостійкості з двома сортами озимої пшениці ( Миронівська 40 і Одеська 66) показали, що сорт Миронівська 40 виявився більш стійким до дії низьких температур. Як можна побачити з таблиці 1, більше 50 % рослин пшениці цього сорту після проморожування відновили тургор, в той час, як у Одеської 66 цей показник був значно нижчим.
Отже, як видно з отриманих нами даних сорт Одеська 66 значно глибше реагував на несприятливі зовнішні умови, ніж сорт Миронівська 40.
Таблиця 2
Вплив проморожування на об`єм коренів, см3
Сорти пшениці | Непроморожені рослини (контр.) | -100С | -160С |
Миронівська 40 | 6,1 | 3,5 | 1,1 |
Одеська 66 | 3 | 1,5 | 0,4 |
Рис. 3
Пояснення до рис. 3
1 – оптимальна температура;
2 – мороз.
Як видно з таблиць 2 і 3, дія низьких температур негативно впливає на об`єм та вбирну здатність кореневої системи рослин пшениці, причому у більшій мірі у сорту Одеська 66. Так, якщо після проморожування у сорту Миронівська 40 об`єм кореневої системи становив 3,5 см3, то у сорту Одеська 66 всього 1,5 см3 .
|
|
При цьому вбирна здатність складала у сорту Миронівська 40 1,6 м2
на контролі і 1,45 після дії низьких температур. В той же час, як у сорту Одеська 66 ці показники були, відповідно, 1,45 і 1,1 см2.
Миронівська 40 є більш морозостійкою, ніж Одеська 66.
Таблиця 4
Урожайність озимої пшениці
Сорти | Центнерів/га |
Миронівська 40 | 45 +/- 1,8 |
Одеська 66 | 42 +/- 3,2 |
Серед досліджуваних пшениць дещо вищою продуктивністю характеризуються сорти Миронівської селекції.
Висновки
На основі проведених експериментальних досліджень можна зробити висновки.
1) Низькі температури негативно впливають на фізіолого-біохімічний стан паростків пшениці, що супроводжувались зменшенням об`єму та вбірної здатності кореневої системи.
2) Відновлення тургесцентності рослин після дії на них морозу значно гальмувалося, особливо у сорту Одеська 66, що, мабуть, пов`язано з певними пошкодженнями клітинних структур, особливо мембранної системи.
3) Вплив низьких температур на рослини озимої пшениці мав ступінчастий характер. При цьому дія 10 – 110С морозів в основному супроводжувалась загибеллю молодих коренів, в той час як більш низькі теммератури призводили до майже цілковитої загибелі кореневої системи, особливо це стосується сорту Одеська 66.
|
|
4) За величиною врожаю досліджуваних пшениць, сорт Миронівська 40 має перевагу над Одеською 66.
Література
1) Авдонин Н. С., Кузина Е. В. О причинах гибели озимых в нечернозёмной полосе. - Земледелие, 1954,№ 7, ст. 67
2) Авдонин Н. С., Кузина Е. В. Влияние свойств почв, удобрений и условий зимовки на стойкость и урожай озимой пшеницы. – Вести Московского университета. Биология, почвоведение, 1962, № 3, ст. 77
3) Беликов П. С., Семёнова Т. Т. Влияние закалки холодом на содержание сульфгидрильных и дисульфгидрильных групп белка проростков. – Докл. Моск. с.-х. акад. им. К. А. Тимирязева, 1966, ст. 156
4) Белкин М. И. Биохимический метод определения зимостойкости озимых пшениц. – Тр. Яросл. с.-х. Инс-та, 1956
5) Белкин М. И. Зимостойкость растений. – М., Изд-во АН СССР, 1961
6) Васильев Й. М. Зимостойкость растений. – М., Изд-во АН СССР, 1953,ст. 140
7) Викторов Г. И. Влияние пониженной температуры на содержание аскорбиновой кислоты в проростках пшеницы. – Изв. Воронеж. отд. Всесоюз. ботан. Об-во, Воронеж, 1952, ст. 112
8) Власюк П. А., Проценко Д. П. Причини загибелі та заходи, що підвищують зимостійкість озимих на Україні. – К., 1964
|
|
9) Вобликова Т. В. О зимостойкости озимой пшеницы. – Физиол. раст., 1965, 12, № 1, ст. 69
10) Грюнтух Р. О. О закаливании озимых злаков к морозу. – Тр. по прикл. ботан., ген. и селекц., 1935, № 6
11) Задонцев А. М., Кононенко М. В. Зимостойкость и продуктивность озимой пшеницы в зависимости от срока посева. – Итоги работ Укр. НИИ зерн. хоз-ва им. В. В. Куйбышева, 1939, ч. 3, вып. 11, ст. 57
12) Иванов С. М. О причинах морозоустойчивости растений. – Сов. Субтропики, 1939, № 1, ст. 435
13) Колоша І. Л. Біологічні особливості озимої пшениці залежно від її удобрення. – Пр. Київ. с.-г. ін-ту, 1947
14) Колоша О. І. Вплив калійних добрив на морозостійкість окремих сортів озимої пшениці. – В кн. Добрива на полях Київщини, К., 1967, ст. 63
15) Кукса М. Н. Минеральное питание и холодостойкость озимой пшеницы. – Селекция и семеноводство, 1940, № 4
16) Мусич В. Н. Морозостойкость корневой системы различных сортов озимой пшеницы. Рост и устойчивость растений. – «Наукова думка», К., 1966
17) Новиков В. А. Исследования над холодостойкостью растений. – Журнал опытн. агр. Юго-Востока, 1931, вып. 2, 9,ст. 92
18) Нохріна К. П., Кравець В. С. Жирно-кислотний склад фосфоліпідів кукурудзи в процесі її адаптації до холоду на ранніх етапах онтогенезу. – Фізіологія і біохімія культурних рослин, 1988, 30, № 4, ст. 238
19) Нохріна К. П., Кравець В. С. Зміни фосфоліпідного складу проростків кукурудзи в процесі загартування до низьких температур. - Фізіологія і біохімія культурних рослин, 1998
20) Янкес К. П. Вплив низькотемпературного стресу на метаболізм фосфатидимінозитолів у холодочутливих рослин. – Актуальні проблеми фізіології рослин і генетики. Тези доповідей 6 конфер. молодих вчених, К., 9 – 11.10.96 Київ 1996, ст. 69
21) Mudra A. Zur Physiologie der Kaltezsistezder Winterweizens. – Planta, 18, 1932, p. 435 - 478
22) Schalfnitt E. Studien uber den Einfluss niederer Temperatur auf die Planzelniche Zelle. – Mitt Lanohvittsch Bromberg, 1910, p. 3
Монда Н. В.
Зимостійкість і морозостійкість деяких сортів озимої пшениці в Притисянській низовині
Курсова робота
Керівник – ст. в. Вайда П. В.
Рецензент –
Робота представлена на кафедру «____» __________ 1999 р.
Об’єм роботи : «_2 2 _» стор. машинопису, в тексті « 4__» табл.,
« _1_» рис.
Захист відбувся «____»_________1999 р.
Протокол ДЕК №_________ від «____» ______ 1999 р.
Дата добавления: 2019-09-02; просмотров: 337; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!