Як виникла проблема комп'ютеризації процесу навчання?
З перших кроків появи ПК (персонального комп'ютера) випереджальна думка конструкторів і письменників-фантастів створила легенду про "думаючі машини", інтелектуальні можливості яких набагато перевищували реальні можливості перших ЕОМ. Однак надзвичайний по своїй швидкості, що пішов за тим, процес розвитку комп'ютерної техніки наблизив комп'ютер до рядового користувача й зробив реальної проблему широкого використання ПК у повсякденному житті, у різних сферах людської діяльності. Здатність сучасного ПК пред'являти й обробляти абсолютно кожну по виду й змісту інформацію природно порушила питання про можливості його застосування в педагогіці.
Найбільш важливим у принциповому відношенні властивістю ПК є те, що він уводить у мир новий спосіб збереження й поширення інформації – цифровий магнітний запис, і, відповідно, - нові носії інформації (дискету, компакт-диск, магнитооптический диск). Любою новий матеріал разом зі своєю появою викликає до життя й відповідні способи його обробки. Цифровий магнітний запис на магнітних носіях викликав появу величезної сфери технологій її поширення й обробки, які, у силу своєї абсолютної новизни, одержали збірну назву "Нові інформаційні технології" (скорочено - НИТ). Оволодіння цими технологіями, уміння поставити їх на службу педагогіці й домогтися ефективного використання надаваних ними найбагатших можливостей - це зовнішня, технічна сторона проблеми комп'ютеризації навчання.
|
|
|
Іншою гранню проблеми комп'ютеризації утворення є необхідність глибокого наукового пророблення всіх аспектів комп'ютеризації навчального процесу. Поява комп'ютера викликало необхідність фундаментального дослідження самої фізіології нового трудового процесу (тривала робота за ПК), своєрідності процесу сприйняття й засвоєння комп'ютерної інформації, змін у механізмах роботи пам'яті (мнемотехніка), розробки нових санітарно-гігієнічних норм для занять із комп'ютером в умовах школи, і т.п. Крім того, комп'ютерні матеріали, у силу їхньої високої специфічності, викликали до життя величезна кількість разнообразнейших методичних новацій. Глибокий аналіз усього комплексу наявних наробітків, виявлення в них принципових основ й об'єднання в цілісну систему наукових подань про педагогіку наступаючого 21-го сторіччя - це друга, незрівнянно більше значна й масштабна грань проблеми комп'ютеризації утворення. У зв'язку із цим пошлемося ще раз на рядки Закону: "Широке впровадження в навчальний процес нових інформаційних технологій включає розробку й практичне використання науково-методичного забезпечення, ефективне вживання інструментальних способів і систем комп'ютерного навчання й контролю знань, системну інтеграцію цих технологій в існуючому навчальному процесі в цілісні організаційні структури".
|
|
|
Еволюція системи навчання - загальісторичний аспект
Роль носія інформації в історичному плані.
По устояні в історичній науці традиції всі існуючі коли-небудь, освітні системи звичайно розглядалися тільки й винятково з позицій їхньої соціальної детермінованості. Поява комп'ютерних носіїв інформації й пов'язаних з ними нових форм інтелектуальної праці дозволило глянути на це питання з іншої сторони - з позицій того або іншого носія інформації, що є в кожну конкретну епоху реальною матеріальною базою навчального процесу й своїх форм, що диктує, і методи педагогічної роботи. Розглянемо в історичному плані, як впливає той або інший носій інформації на форми й методи навчання.
У дописьменный період (в епоху до винаходу й широкого поширення писемності) всі накопичені знання зберігалися тільки в усній традиції, тобто Людина була одночасно й творцем, і носієм, і передавачем знань. І звідси ж виникло подання про Вчителя, кожне слово якого потрібно було ретельно багаторазово обмірковувати, обговорювати й витлумачувати. Паралельно виникло інше подання - для завершення свого утворення, кожна людина повинен зробити подорож, щоб його подання про світ опиралося якоюсь мірою на особисті враження й міркування, а не замикалося тільки на судженнях його Вчителя.
|
|
|
Винахід писемності став поворотним моментом у розвитку думки, воно дозволило неї фіксувати, дозволило зробити що перевіряють, об'єктивними й стабільними. Воно ж значно полегшило процес передачі знань, оскільки з'явився матеріальний носій інформації. Знання материализировались, знайшли предметну сутність, і їх стало можливо передавати в буквальному значенні цього слова. При цьому змінилася роль учителя: з одноособового хоронителя й носія знань він перетворився в толмача книжкових знань. На цій стадії минулого й значні негативні моменти:
а) Створення писемності й первісної літератури відбувалося в дуже складних умовах релігійно-політичної боротьби. Перші книги (рукописні!) у силу своєї винятковості обслуговували практично тільки потреби церкви й вищий государственной влади, у зв'язку із чим процес їхнього створення й змістовного наповнення формувався досить однобоко. Саме тому такими рідкісними подіями в історії стали бібліотека А. Македонського, бібліотека И. Грозного, які містили у своїх фондах не тільки священні писання і їхні тлумачення, але також літопису, праці по астрономії, медицині й навіть художній літературі.
|
|
|
б) уперше з'явилася можливість офіційного існування лжемудрецов, що ховають відсутність розважливості за посиланнями на книги.
***Має сенс звернути увагу на появу термінів «софістика» й «талмудистика».
Софістика (мудрування) – мистецтво доводити що завгодно шляхом перетворення логічних ланцюжків.
Талмудистика – частина теософії, що займається тлумаченням текстів талмуда.
Позитивні моменти появи писемності:
1) З'явилася можливість безпосереднього обігу людини до знання через книгу, а не тільки через особистість вчителя-мудреця.
2) З'явилася можливість читання книги вголос і колективного прослуховування книжкових текстів як передумова майбутньої класної системи.
3) З'явилася можливість копіювати книгу й таким чином:
а) поширювати її вплив на більшу групу людей,
б) переносити знання в інші області й регіони в неспотвореному виді.
Паралельно виникла професія перекладача; спочатку ними були відомі фахівці із проблем, описаним у книзі, пізніше - просто грамотні люди, що спеціалізувалися на перекладах.
Друкована книга зробила революцію в сфері інтелектуальної праці. Якщо відволіктися від історико-соціальних мотивів, то саме вона, власне кажучи, уможливила появу класу інтелігенції. Саме вона стала матеріальною основою для створення державних систем утворення. Саме вона дозволила сформувати класно- визначену систему й навчальний процес у його нинішньому виді ("урок - домашнє завдання - перевірка").
У рамках класно-визначеної системи організовувалася й розвивалася технологія процесу навчання. Якщо відволіктися від психологічної сторони, то ця технологія зводилася до формування й удосконалювання навичок роботи із книгою, причому це ставилося й до вчителя, і до учнів. (Навички скорочтения, типи читання, види конспекту, часовий режим роботи, прийоми закріплення й підкріплення пам'яті, уміння організувати пошук літератури й у літературі, робота з довідковими матеріалами й т.д.) З наведеного переліку видно, що весь процес навчальної роботи спрямований на те, щоб поступово збільшувати роль самостійної роботи із книгою й зменшувати необхідність прямого безпосереднього впливу вчителі.
*У принципі можна припустити, що педагогіка взагалі спрямована на те, щоб поступово стає підростаючій людині непотрібної; вона по суті своєї спрямована на те, щоб людина, пройшовши через систему навчання, далі сам орієнтувалася в безкраїм морі накопичених знань, умів знайти для себе потрібне й знав, як потрібно працювати, щоб ці знання були їм засвоєні.
Поява нового способу збереження інформації (цифровий магнітний запис) і нових носіїв цієї інформації (магнітні диски, дискети, флоптикал-дискеты, компакт-диски й CD-ROM) можна розцінювати як один з найбільших винаходів в історії людства. Воно (як колись - папір!) увійшло в усі абсолютно сфери інтелектуальної діяльності, принесло із собою зовсім нові подання про можливості обробки інформації, нові прийоми й форми роботи, новий рівень інформаційної забезпеченості суспільства. У цьому змісті є всі підстави говорити про настання ери комп'ютерних технологій як про новий виток цивілізації. До речі, вираження "комп'ютерна цивілізація" дійсно є, воно реально існує й сприймається цілком серйозно, зовсім не як метафора.
Педагогіка, будучи невід'ємною частиною будь-якої цивілізації, бере від культури своїх епох всі властивості і її ознаки, у тому числі - існуючі способи зберігання інформації і її обробок. Тому комп'ютерна цивілізація цілком логічно й необхідно повинна прийти до комп'ютерної педагогіки. Це - у загальному плані. А конкретно - проникнення комп'ютерів у навчальний процес викликало до життя величезна кількість нових форм роботи, немислимих і неможливих при традиційних методиках. Поява специфічних навчальних допомога на гіпертекстовій основі, мультимедийных довідників й енциклопедій, можливість організації мережних комунікацій у самих різних масштабах, від класу до Internet, створення інтерактивних навчальних програм і тренажерів - все це разом відкриває перед обучающимися такий спектр навчальних дій, звертання до якого повністю видозмінює особа навчального процесу. Так само значно виглядають зміни й у формах роботи вчителі - комп'ютер у стані повністю змінити структуру й методи його особистої роботи поза уроком (самовдосконалення, нагромадження й систематизація інформації, підготовка до уроків і т.д.) і безпосередньо на уроці. Більше того - умови, що змінилися, і форми робіт у дуже значному ступені змушують переосмислювати й роль комп'ютера, і функції вчителі й учнів, і характер їхніх ділових взаємин, а надалі - і самі загальні організаційні форми навчання. Все це разом дає підстави затверджувати, що в цей час всі ми присутні при народженні принципово нових систем навчання, систем, заснованих на послідовному, всеохоплюючому використанні комп'ютерних технологій.
Дата добавления: 2019-09-02; просмотров: 153; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!