Визначення показників фінансової стійкості та ділової активності банківської установи
Аналіз показників комерційної діяльності банківської установи, проведений у другому розділі дипломної роботи, свідчить про наявність деяких негативних тенденцій, які можуть привести до нестабільності. З метою поліпшення фінансового стану підприємства необхідно провести розрахунок показників фінансової стійкості та ділової активності банку. Алгоритм розрахунку показників фінансової стійкості наведено у табл. .3.1, а самі показники в табл. .3.2
Таблиця 3.1. Алгоритм розрахунку та економічний зміст показників фінансової стійкості банку
| № | Найменування показника | Алгоритм розрахунку за балансом | Економічний зміст показника визначає |
| 1 | Коефіцієнт надійності | 
| Співвідношення власного капіталу (К) до залучених коштів (Зк). Рівень залежності банку від залучених коштів |
| 2 | Коефіцієнт фінансового важеля | 
| Співвідношення зобов’язань банку (З) і капіталу (К), розкриває здатність банку залучати кошти на фінансовому ринку |
| 3 | Коефіцієнт участі власного капіталу у формуванні активів -достатність капіталу | 
| Розкриває достатність сформованого власного капіталу (К) в активізації та покритті різних ризиків |
| 4 | Коефіцієнт захищеності власного капіталу | 
| Співвідношення капіталізованих активів (Ак) і власного капіталу (К). Показує, яку частину капіталу розміщено в нерухомість (майно) |
| 5 | Коефіцієнт захищеності дохідних активів | 
| Сигналізує про захист дохідних активів (що чутливі до зміни процентних ставок) мобільним власним капіталом, де НАД - недохідні активи; Ад - дохідні активи; ЗБ - збитки |
| 6 | Коефіцієнт мультиплікатора капіталу | 
| Ступінь покриття активів (А) (акціонерним) капіталом (Ка) |
|
|
|
Отже, як свідчать дані таблиці, основними коефіцієнтами, які характеризують фінансову стійкість банку, є:
коефіцієнт надійності;
коефіцієнт фінансового важеля;
коефіцієнт участі власного капіталу у формуванні активів;
коефіцієнт захищеності власного капіталу;
коефіцієнт захищеності дохідних активів власним капіталом;
коефіцієнт мультиплікатора капіталу.
Таблиця 3.2. Коефіцієнти фінансової стійкості
| № п/п | Назва показників | Умовні позначення | Роки | Опти-мальне значення | |||||
| 2006 | 2007 | 2008 | |||||||
| 1 | Коефіцієнт надійності (ряд.1: ряд.3) | Кн | 15,10 | 14,00 | 12,80 | Не менше 5% | |||
| 2 | Коефіцієнт "фінансового важеля" (ряд.3: ряд.1) | Кфв | 6,62 | 7,15 | 7,82 | У межах 1: 20 | |||
| 3 | Коефіцієнт участі власного капіталу у формуванні активів (ряд.1: ряд.4) | Кук | 13,10 | 12,30 | 11,30 | Не менше 10% | |||
| 4 | Коефіцієнт захищеності власного капіталу (ряд.7: ряд.1) | Кзк | 0,51 | 0,62 | 0,78 | ||||
| 5 | Коефіцієнт захищеності дохідних активів власним капіталом (ряд.1 - ряд.6): ряд.5 | Кза | -0,45 | -0,41 | -0,44 | ||||
| 6
| Коефіцієнт мультиплікатора капіталу (ряд.4: ряд.2) | Кмк | 17,61 | 21,18 | 23,70 | 12,0 -15,0 | |||
З наведених у табл. .3.2 даних видно, що коефіцієнт надійності (співвідношення капіталу банку і залучених коштів) при мінімально допустимому значенні не менше 5% у 2006 році склав 15,1%. Протягом наступних двох років даний коефіцієнт знижувався. Так, у 2007 році його значення склало 14%, а у 2008 - 12,8%. Це свідчить про те, що банк хоча і є забезпечений власними коштами, проте дана забезпеченість є досить низькою, а тому він змушений нарощувати темпи по залученню вільних коштів грошового ринку, які є більш дорогими ніж власні, що призводить до зменшення надійності.
Дані тієї ж таблиці показують, що коефіцієнт фінансового важеля при максимально допустимому значенні 0,05 у 2006 році склав 6,62, а протягом наступних двох років зріс до 7,15 у 2007 році та 7,82 у 2008 році. Це свідчить про те, як і в попередньому випадку, що банку не вистарчає власних коштів, а тому він постійно підвищує активність по залученню вільних коштів на грошовому ринку. Значення та ріст даного коефіцієнта також свідчить про те, що банку має дуже високу здатність по залученню вільних коштів.
|
|
|
Коефіцієнт участі власного капіталу у формуванні активів дещо знизився за період, що аналізується, з 13,1% у 2006 році до 12,3% у 2007 та 11,3% у 2008 році. При оптимальному значенні не менше 10% фактичні значення даного показника свідчать про раніше встановлену тенденцію - низька роль власних коштів в активізації та покритті різних ризиків.
Розрахунки табл. .3.2 свідчать і про зростання захищеності власного капіталу за рахунок збільшення його вкладень у свої власні капіталізовані активи - основні засоби і нематеріальні активи. Це підтверджується зростанням відповідного показника (коефіцієнта захищеності власного капіталу) з 0,51 у 2006 році до 0,62 та 0,78 відповідно у 2007 та 2008 роках. Високе значення даного коефіцієнта у 2008 році, а саме 0,78 свідчить про те, що 78% капіталу банку розміщено в нерухомість (майно), а також в деякій мірі пояснює встановлену вище тенденцію про низьку роль власних коштів.
Також видно, що коефіцієнт захищеності доходних активів власним капіталом протягом аналізованого періоду має негативне значення. Це свідчить про те, що доходні активи банку практично не захищені капіталом, що є негативним явищем для фінансової стійкості банку. І хоча у 2007 році захищеність доходних активів дещо зросла (з -0,45 до -0,41), то у 2008 році вона знову знизилась практично до значення 2006 року, а саме до - 0,44. це пояснюється перевищенням темпів росту доходних та недоходних активів над темпами росту власного капіталу.
|
|
|
Що стосується коефіцієнта мультиплікатора капіталу, який характеризує ступінь покриття активів акціонерним капіталом, то при оптимальному співвідношенні 12,0 - 15,0 разів у 2006 році він складав 17,61, а у 2007 та 2008 роках зріс відповідно до 21,18 та 23,70 разів. На мою думку в першу чергу це свідчить, що темп зростання активів перевищує темп зростання акціонерного капіталу, і, по-друге, - про наявність тенденцій підвищення використання “потужностей” їх залучення з акціонерного капіталу. Дані значення коефіцієнта мультиплікатора капіталу хоч і не є оптимальними, проте свідчать про високий ступінь покриття активів акціонерним капіталом.
Таким чином, крім коефіцієнтів захищеності власного капіталу та мультиплікатора капіталу майже всі основні показники взяті для аналізу фінансової стійкості банку, хоч і знаходяться в оптимальних межах, але мають тенденцію до погіршення (коефіцієнт надійності, участі власного капіталу у формуванні активів, коефіцієнт фінансового важеля, коефіцієнт захищеності доходних активів власним капіталом).
Звідси можна зробити висновок, що фінансова стійкість банку не є достатньо забезпеченою його капіталом і останній не може захистити банк від імовірних ризикових втрат сьогодні і в близькому майбутньому, що змушує негайно впроваджувати заходи щодо підвищення фінансової стійкості, розробка яких буде проведена у наступному розділі даного дипломного проекту.
В подальшому проведемо розрахунок показників ділової активності банку. Ділову активність банку в методичній літературі рекомендують визначити через аналіз взаємозв’язку оцінки ресурсного потенціалу банку (пасивів) і його використання як у цілому в активах, так і його окремих вкладень в інвестиції, в кредитний портфель, у матеріально-технічне забезпечення.
Необхідні висновки можна отримати трьома шляхами:
зіставленням висновків за взаємозв’язаними статтями і розділами активів і пасивів;
кількісною ув’язкою змін в активах і пасивах у вартісному виразі;
розрахунком коефіцієнтів, що характеризують досягнуті рівні активності використання пасивів і активів.
Розкриємо методику аналізу ділової активності спочатку на основі коефіцієнтного методу.
Проаналізувавши системи коефіцієнтів, що їх рекомендує методична література для аналізу ділової активності банку, відібрали ті з них, які найбільшою мірою розкривають рівень використання пасивів і активів.
У частині пасивів це:
коефіцієнт активності залучення позичених і залучених коштів;
коефіцієнт активності залучення строкових коштів;
коефіцієнт активності залучення міжбанківських кредитів;
коефіцієнт активності використання залучених коштів у дохідні активи;
коефіцієнт активності використання залучених коштів у кредитний портфель.
У частині активів це такі коефіцієнти:
коефіцієнт рівня дохідних активів;
коефіцієнт кредитної активності;
коефіцієнт загальної інвестиційної активності в цінні папери, асоційовані і дочірні підприємства (через пайову участь);
коефіцієнт (частка) інвестицій у цінні папери і пайову участь у дохідні активи;
коефіцієнт проблемних кредитів.
Узагальнення відібраних коефіцієнтів, алгоритм розрахунку та їх економічний зміст наведені в табл. .3.3 і в табл. .3.4
Необхідні розрахунки вказаних двох груп коефіцієнтів виконано в окремих табл. .3.5
Ділову активність визначає як рівень залучення пасивів, так і рівень їх використання в активах.
Доцільно насамперед розглянути групу показників, які характеризують рівень ділової активності залучення пасивів і розміщення їх у певні групи активів. Ця група показників служить вимірником рівня ефективності діяльності банку на фінансовому ринку.
Таблиця 3.3. Алгоритм розрахунку і економічний зміст показників, що характеризую ділову активність банку в частині пасивів
| № | Найменування показника | Алгоритм розрахунку | Економічний зміст показника визначає |
| 1 | Коефіцієнт активності залучення позичених і залучених коштів | 
| Питома вага залучених коштів (Зк) у загальних пасивах (Пзаг) |
| 2 | Коефіцієнт активності залучення міжбанківських кредитів | 
| Питома вага одержаних міжбанківських кредитів (МБК) у загальних пасивах (Пзаг) |
| 3 | Коефіцієнт активності залучення строкових депозитів | 
| Питома вага строкових депозитів (Дстр) у загальних пасивах (Пзаг) |
| 4 | Коефіцієнт активності використання залучених коштів у дохідні активи | 
| Співвідношення дохідних активів (Да) і залучених коштів (Зк) |
| 5 | Коефіцієнт активності використання залучених коштів у кредитний портфель | 
| Питома вага кредитного портфеля (КР) у залучених коштах (Зк) |
| 6 | Коефіцієнт активності використання строкових депозитів у кредитний портфель | 
| Співвідношення кредитного портфеля (КР) і депозитів строкових (ДС) |
В цілому рівень ділової активності по залученню ресурсів ззовні характеризує коефіцієнт активності залучення позикових і залучених коштів, який, як свідчать дані таблиці 2.8, має чітку тенденцію до підвищення (у 2006 році він склав 0,87, у 2007 - 0,88, а у 2008 - 0,89). Рівень даних показників є досить високим, бо оптимальним значенням даного показника вважається 0,70. Це свідчить про високу потребу та наявність можливостей банку щодо залучення ресурсів клієнтів.
Таблиця 3.4. Алгоритм розрахунку і економічний зміст показників, що характеризую ділову активність банку в частині активів
| № п/п | Найменування показника | Алгоритм розрахунку | Економічний зміст показника визначає |
| 1 | Коефіцієнт дохідних активів | 
| Питома вага дохідних активів (Ад) у загальних активах (Аз) |
| 2 | Коефіцієнт кредитної активності інвестицій у кредитний портфель | 
| Питома вага кредитного портфеля (КР) у загальних активах (Аз) |
| 3 | Коефіцієнт загальної інвестиційної активності в цінні папери і пайову участь | 
| Питома вага портфеля цінних паперів і паїв (ЦПП) у загальних активах (Аз) |
| 4 | Коефіцієнт інвестицій у дохідних активах | 
| Питома вага інвестицій (ЦПП) у дохідних активах (Ад) |
| 5 | Коефіцієнт проблемних кредитів | 
| Питома вага проблемних (прострочених і безнадійних) кредитів (КРпб) у кредитному портфелі в цілому (КР) |
Встановлена тенденція підтверджується і достатньо високим рівнем показників (коефіцієнтів) активності залучення міжбанківських кредитів за аналізовані роки відповідно у 2006 році він склав 0,41, у 2007 - 0,3 і у 2008 - 0,25 та строкових депозитів - у 2006 - 0,45, у 2007 - 0,50 тау 2008 - 0,63. З динаміки даних коефіцієнтів протягом аналізованого періоду також видно, що основна увага політики банку по залученню коштів спрямована на залучення строкових депозитів, залученню міжбанківських кредитів приділяється менша увага.
Таблиця 3.5. Розрахунок основних коефіцієнтів ділової активності банку
| № п/п | Назва показника | Умовне позначення | Станом на | ||||
| 2006р. | 2007р. | Темп зміни | 2008р. | Темп зміни | |||
| В частині пасивів | |||||||
| 1 | Коефіцієнт активності залучення позичених і залучених коштів | Казк | 0,87 | 0,88 | +0,01 | 0,89 | +0,01 |
| 2 | Коефіцієнт активності залучених міжбанківських кредитів | Кзмбк | 0,41 | 0,37 | -0,04 | 0,25 | -0,12 |
| 3 | Коефіцієнт активності залучених строкових депозитів | Кзсд | 0,45 | 0,50 | +0,05 | 0,63 | +0,13 |
| 4 | Коефіцієнт активності використання залучених коштів в доходні активи | Кзда | 1,45 | 1,41 | -0,04 | 1,44 | +0,03 |
| 5 | Коефіцієнт активності використання залучених коштів в кредитний портфель | Кзкр | 0,62 | 0,63 | +0,01 | 0,63 | 0 |
| 6 | Коефіцієнт активності використання строкових депозитів у кредитний портфель | Кдскр | 0,84 | 0,91 | +0,07 | 1,14 | +0,23 |
| 7 | Коефіцієнт доходних активів | Кда | 0,600 | 0,620 | +0,020 | 0,620 | 0 |
| 8 | Коефіцієнт кредитної активності інвестицій у кредитний портфель | Ккра | 0,540 | 0,560 | +0,020 | 0,550 | -0,010 |
| 9 | Коефіцієнт загальної інвестиційної активності в цінні папери і пайову участь | Кіа | 0,003 | 0,004 | +0,001 | 0,001 | -0,003 |
| 10 | Коефіцієнт проблемних кредитів | Кпкр | 0,001 | 0,001 | 0 | 0,001 | 0 |
В той же час коефіцієнти, а, отже, і рівні активності розміщення і використання залучених коштів в активи банку були досить високими або зростали. Так, всіх залучених коштів: в доходні активи склали у 2006, 2007 та 2008 роках відповідно 1,45, 1,41 і 1,44, а в кредитний портфель відповідно 0,62, 0,63 та 0,63, а строкових депозитів у кредитний портфель відповідно 0,84, 0,91 та 1,14. рівень коефіцієнтів залучення строкових депозитів характеризує також діяльність банку по розвитку депозитної клієнтської бази. Оскільки даний банк досить активно залучає міжбанківські кредити, то зростаюча динаміка коефіцієнтів залучення строкових депозитів з у 2006 - 0,84 до у 2007 - 0,91 та до у 2008-1,14 свідчить про високу потребу у даних коштах та високі можливості банку по залученню цих більш ризикованих коштів у порівнянні з власними - більш дешевими коштами.
Ділова активність активів характеризується рівнем вкладень ресурсів банку в доходні активи, кредитний портфель, в цінні папери і розкриває як досягнутий рівень, так і можливості банку в даний період. Підвищення протягом аналізованого періоду доходних активів в цілому з їх диверсифікацією в кредитний та інвестиційний портфель, за розглянутими показниками свідчить про підвищення ділової активності комерційного банку і розширення власного місця на фінансовому ринку.
Дані табл. .3.5 свідчать саме про таке підвищення, в результаті якого, за період з 2006 по 2008 рік рівень доходних активів (виражений коефіцієнтом доходних активів) зріс з 0,60 до 0,62 (при дуже низькому та незначному рівні проблемних кредитів, близько 0,1%), а кредитної активності інвестицій у кредитний портфель з 0,54 у 2006 році до 0,56 у 2007 році і дещо спав у 2008 році, а саме до 0,55. Але активність в цінні папери і пайову участь хоч і зросла у 2006 році у порівнянні з 2007 роком з 0,003 до 0,004, у 2008 році скоротилась до 0,001, що, швидше за все, було наслідком викупу державою облігацій внутрішньої державної позики.
3.3 Шляхи поліпшення фінансової стійкості АКБ “Правекс-Банк" та розрахунок ефективності запропонованих заходів
На основі проведеного аналізу фінансового стану АКБ “Правекс-Банк" (розділ 2) було виявлено ряд недоліків.
Зокрема, було виявлено порівняно низьку забезпеченість банку власними коштами в той час, коли забезпеченість залученими коштами є дуже високою. Також було виявлено, що при зменшенні залучення строкових депозитів зростає чистий прибуток (табл. .2.7).
Саме тому перший запропонований захід стосуватиметься зменшення залучення строкових депозитів шляхом пониження відсоткової ставки.
На даний час в АКБ „Правекс-Банк" відсоткова ставка по депозитах складає 16%.
В процесі проведеного в попередніх розділах аналізу фінансового стану було виявлено, що даний банк залучає дуже багато строкових депозитів, що в свою чергу негативно впливає на його фінансовий стан.
Тому пропонується понизити відсоткову ставку по строкових депозитах з 16% до 12%.
Дослідження проведені відповідними службами банку дають змогу побачити як зміниться кількість залучених строкових депозитів при зменшенні відсоткової ставки (табл. .3.6).
Таблиця 3.6. Відсотки зменшення залучених строкових депозитів при зменшенні відсоткової ставки
| Зменшення відсоткової ставки, % | Зменшення суми залучених строкових депозитів, % |
| 1 | 4 |
| 2 | 10 |
| 3 | 18 |
| 4 | 36 |
| 5 | 72 |
| Більше 5 | 100 |
Враховуючи дані табл. .3.6, можна розрахувати суму залучених строкових депозитів після заходу.
Таблиця 3.7. Вплив зниження відсоткової ставки по строкових депозитах на фінансовий стан банку
| Назва показника | Значення показника | |||
| № п/п | До заходу | Після заходу | Темп росту, % | |
| 1 | Коефіцієнт надійності,% | 12,80 | 17, 20 | 134,40 |
| 2 | Коефіцієнт активності залучення позичених і залучених коштів | 0,89 | 0,66 | 74, 20 |
| 3 | Коефіцієнт активності залучених строкових депозитів | 0,63 | 0,41 | 65,10 |
| 4 | Коефіцієнт активності використання залучених коштів в доходні активи | 1,44 | 1,07 | 74,30 |
| 5 | Коефіцієнт активності використання залучених коштів в кредитний портфель | 0,63 | 0,84 | 133,30 |
| 6 | Коефіцієнт активності використання строкових депозитів у кредитний портфель | 1,14 | 1,37 | 120, 20 |
Розрахуємо суму залучених строкових депозитів після заходу за формулою:
ДСПЗ=ДСДЗ* (1-0,36), (3.1)
де ДСдз - сума строкових депозитів до заходу;
ДСпз - сума строкових депозитів після заходу.
ДСПЗ=1620527* (1-0,36) =1037137 (тис. грн)
За допомогою формули 3.2 визначимо загальну суму залучених коштів після впровадження заходу:
ЗКПЗ=ЗКДЗ-ДСДЗ*0,36, (3.2)
де ЗКПЗ - сума залучених коштів після заходу;
ЗКДЗ - сума залучених коштів до заходу.
ЗКПЗ=2269637-1620527*0,36=1686247, (тис. грн)
За допомогою формул 2.1, 2.7, 2.9, 2.10, 2.11 та 2.12 розрахуємо вплив заходу на показники фінансового стану банку. Результати розрахунків занесемо у табл. .3.2
Як видно з таблиці 3.2 завдяки впровадженню заходу досить суттєво зміняться показники фінансового стану банку. Так, зросте коефіцієнт надійності з 12,8 до 17,2 або на 34,4%. Також зростуть коефіцієнти активності використання залучених коштів та строкових депозитів у кредитний портфель відповідно на 33,3% та 20,2%.
Зменшення інших коефіцієнтів, наведених у табл. .3.2, зовсім не свідчить про погіршення фінансового стану банку, а тільки про зменшення активності по залученню коштів, зокрема строкових депозитів.
Розрахуємо економічний ефект від впровадження даного заходу. Розрахунок та його результати зобразимо у вигляді табл. .3.8.
Таблиця 3.8. Розрахунок економічного ефекту від впровадження заходу
| № п/п | Назва показника | Значення показника | |
| До заходу | Після заходу | ||
| 1 | Відсоткова ставка по строкових депозитах,% | 16 | 12 |
| 2 | Строкові депозити, тис. грн. | 1620527 | 1037137 |
| 3 | Нараховані відсотки по строкових депозитах, тис. грн. | 259284 | 124456 |
Отже, впровадження даного заходу не тільки поліпшить фінансовий стан банку, але і призведе до збільшення доходу по пасивних операціях на 134828 тис. грн. (259284-124456).
Наступним заходом по зміцненню фінансового стану банку є збільшення розміру статутного капіталу за рахунок емісії акцій.
Проведений у попередніх розділах аналіз також показав, що однією з причин погіршення фінансового стану банку є порівняно низька забезпеченість власними коштами. Саме тому пропонується збільшити розмір статутного капіталу за рахунок емісії акцій.
Станом на 1 січня 2008 року обсяг статутного капіталу банку становив 108 млн. грн. Пропонується збільшити його обсяг на 42 млн. грн. .
На основі формул покажемо вплив заходу на показники фінансового стану банку. Результати зобразимо у вигляді таблиці 3.9.
Таблиця 3.9. Вплив збільшення розміру статутного капіталу на показники фінансового стану банку
| № п/п | Назва показника | Значення показника | ||
| До заходу | Після заходу | Темп росту,% | ||
| 1 | Коефіцієнт надійності | 12,80 | 14,60 | 114,1 |
| 2 | Коефіцієнт фінансового важеля | 7,82 | 6,83 | 87,3 |
| 3 | Коефіцієнт участі власного капіталу у формуванні активів | 11,30 | 13,00 | 115,0 |
| 4 | Коефіцієнт захищеності доходних активів власним капіталом | -0,44 | -0,41 | 107,3 |
| 5 | Коефіцієнт мультиплікатора капіталу | 23,70 | 17,06 | 72,0 |
Як свідчать дані табл. .3.4 впровадження даного заходу спричинить позитивну зміну наведених показників. Так, коефіцієнт надійності зросте на 14,1% і складе 14,6. Зниження коефіцієнта фінансового важеля на 12,7% свідчить про зростання можливостей банку по залученню коштів. Також на 15% зросте коефіцієнт участі власного капіталу у формуванні активів. Зниження коефіцієнта мультиплікатора капіталу свідчить про більшу ступінь покриття активів власним капіталом.
Що стосується економічного ефекту від впровадження даного заходу, то він в першу чергу буде пов’язаний з тим, що власні кошти більш дешевші, ніж залучені, а тому їх використання веде до збільшення прибутку банку.
Окрім цього використання власних коштів є менш ризикованим, ніж залучених, що також дуже важливо в діяльності комерційного банку.
Отже, впровадження запропонованих заходів не тільки покращить фінансовий стан банку, але і принесе певний економічний ефект у вигляді збільшення прибутку.
Резервами поліпшення фінансового стану комерційного банку виступають можливості даного банку щодо покращення свого фінансового становища.
Фінансовий стан банку в основній мірі залежить від наявності у нього (банку) тих чи інших ресурсів, а також напрямків вкладень цих ресурсів. Тому резерви поліпшення фінансового стану банку можна класифікувати по джерелах інвестування ресурсів банку та напрямках їх вкладень, адже зміна (збільшення чи зменшення) будь-якого з них веде до зміни одного чи групи показників, що характеризують фінансовий стан.
На основі викладеного вище наведемо класифікацію резервів поліпшення фінансового стану банку.
По джерелах інвестування:
Власні кошти:
статутний капітал;
резервний капітал;
чистий прибуток;
нерозподілений прибуток минулих років;
переоцінка основних засобів.
Залучені кошти:
кошти до запитання;
строкові депозити;
міжбанківські кредити;
кредитори.
По напрямках вкладень:
Високоліквідні активи:
грошові кошти в касі і на коррахунку в НБУ;
коррахунки в інших банках;
строкові депозити в інших банках.
Доходні активи:
надані міжбанківські кредити;
надані кредити;
інвестиції в державні цінні папери;
інвестиції в акції.
Іммобілізовані активи:
малоцінні та господарські матеріали;
основні засоби і капіталовкладення;
нематеріальні активи;
дебітори.
Так, згідно наведеної вище класифікації, резервом покращення фінансового стану банку може виступати збільшення статутного капіталу за рахунок емісії акцій, продажу основних засобів та інше.
В літературі також наводиться класифікація можливих резервів, враховуючи, яку групу показників фінансового стану вони поліпшують, тобто:
резерви поліпшення фінансової стійкості;
резерви поліпшення ділової активності;
резерви поліпшення ліквідності;
резерви поліпшення ефективності управління.
Виходячи з проведеного в розділі 2 аналізу фінансового стану АКБ “Правекс-Банк" основними резервами покращення його фінансового стану є: збільшення власних коштів, зменшення залучених коштів, розробка раціональної облікової політики та інші.
Дата добавления: 2019-09-02; просмотров: 580; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!