Степова східна гадюка ( Vipera ursuni renardi )
Таксономічна характеристика: Єдиний підвид виду у фауні України.
Статус: II категорія.
Поширення: Степова зона, спорадично - пiвдень лiсостепової зони. Ареал охоплює степовi райони Євразiї вiд Балканського п-ва на схiд до Монголiї, на пiвдень - до Малої Азiї та Закавказзя.
Місця перебування: Цілинний полиновий степ, закріплені піски, кам`янисті схили пагорбів, лісові галявини та полезахисні лісосмуги.
Чисельність: Незначна. Стабільні популяції - в біосферних заповідниках. В Чорноморському біосферному заповіднику на степових ділянках - 1 - 4 особини на 1 км маршрутного дослідження, на о. Орлів - до 8 особин на 1 га. З 60-х рр. 20 ст. почала зникати в Криму і Правобережній Україні.
Причини зміни чисельності: Антропогенна зміна ландшафту, безпосереднє знищення виду людиною.
Особливості біології: Активна з кін. лютого по жовтень. Веде денний спосіб життя навесні й восени, нічний - улітку. Сховища - у норах гризунів. Живиться навесні гризунами, влітку і восени - сарановими, поїдає також ящірок, жаб, пташенят, яйця. Статевозрілою стає на 3-му році життя. Яйцеживородна. Шлюбний період у квітні. У липні - серпні народжує 5 - 6 малят, іноді до 27. Отруйна.
Розмноження у неволі: Можливе (розроблена методика розведення).
Заходи охорони: Занесено до Червоної книги Української РСР (1980). Охороняється у заповідниках степової зони.
ЗАКОНИ, За ЯКИМИ ЗБЕРІГАЮТЬСЯ ВИДИ, ЗАНЕСЕНІ ДО ЧЕРВОНОЇ КНИГИ
|
|
|
Конституція України проголошує:
Стаття 66. Кожен зобов’язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.
Закон України “Про Червону книгу України”:
Стаття 5. Об’єкти Червоної книги України як природні ресурси загальнодержавного значення.
Стаття 8. Державне управління, регулювання та контроль у сфері охорони, використання та відтворення відкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення, видів тваринного і рослинного світу, занесених до Червоної книги України.
Стаття 11. Забезпечення охорони та відтворення об’єктів Червоної книги України.
Стаття 13. Категорії видів тваринного і рослинного світу, що заносяться до Червоної книги України.
Стаття 14. Визначення видів тваринного і рослинного світу для занесення до Червоної книги України.
Стаття 16. Виключення видів тваринного і рослинного свету з Червоної книги України.
Стаття 19. Умови спеціального використання об’єктів Червоної книги України.
Стаття 20. Відповідальність за порушення законодавства у сфері охорони, використання та відтворення рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення, видів тваринного і рослинного світу, занесених до Червоної книги України.
|
|
|
ВИСНОВКИ
1. Плазуни – перші наземні тварини, але вони ще холоднокровні. Через це їм доводиться пристосовуватись до навколишнього середовища, в якому вони сильно залежать від температури, вологості, сонячної радіації, тиску, біотичних факторів. Плазуни вимушені були змінити покриви, трапилися зміни і у внутрішній будові, пристосовувались вони до високих та низьких температур, довготривалої відсутності води тощо. Тому ми спостерігаємо велике різноманіття форм плазунів, як наземних, так і водних представників.
2. Люди плазунів використовують в багатьох напрямах: в їжу, як сувеніри, здобувають отруту для ліків, тримають як домашніх тварин та ін. Тому багато видів плазунів занесені до міжнародної Червоної Книги. На території України також є вимираючи види, і вони занесені до Червоної Книги України та охороняються законом.
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ:
1. www.floranimal.ru
2. www.moscowzoo.ru
3. www.bio.msu.ru
4. Жизнь животных: земноводные и пресмыкающиеся. Т.4, ч.2 під ред. проф. Банникова А.Г.: “Просвящение” – Москва – 1969г.
Дата добавления: 2019-09-02; просмотров: 230; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!