Коефіцієнт швидкої ліквідності
У склад ліквідних коштів у чисельнику відносного показника включаються дебіторська заборгованість та інші активи. Коефіцієнт відображає прогнозні платіжні можливості підприємства за умови своєчасного проведення розрахунків з дебіторами. Коефіцієнт характеризує очікувану платоспроможність підприємства на період, рівний середній тривалості обороту дебіторської заборгованості.
(1.2)
де Кш - коефіцієнт швидкої ліквідності;
ГК – грошові кошти;
ЦП – цінні папери;
ДЗ – сума дебіторської заборгованості;
ПЗ – поточні зобов’язання.
Коефіцієнт покриття
Коефіцієнт покриття являє собою відношення всіх поточних активів до короткострокових зобов’язань. Він дозволяє встановити у якій кратності поточні активи покривають короткострокові зобов’язання. Чим більше величина поточних активів по відношенню до поточних пасивів, тим більше впевненість, що існуючі зобов’язання будуть погашені за рахунок активів, якими володіє підприємство.
Коефіцієнт покриття вказує на платіжні можливості підприємства за умови не тільки своєчасного розрахунку з дебіторами й вдалої реалізації готової продукції, але й продажу у випадку необхідності інших елементів матеріальних оборотних коштів.
(1.3)
де Кп - коефіцієнт покриття;
ГК – грошові кошти;
ЦП – цінні папери;
ДЗ – сума дебіторської заборгованості;
|
|
|
ВЗ – виробничі запаси, готова продукція на складах;
ПЗ – поточні зобов’язання.
Розглядані коефіцієнти ліквідності мають певні недоліки, по-перше такі, як:
статичність – вказані показники розраховуються на основі балансових даних, що характеризують майновий стан підприємства на конкретну дату. Звідси необхідність аналізу їх динаміки за декілька періодів;
можливість завищення значення показника за рахунок включення у склад поточних активів так званих мертвих статей;
мала інформативність для прогнозу майбутніх платежів та грошових надходжень, а саме це є головною задачею аналізу поточної платоспроможності;
можливість завищення за рахунок неліквідної дебіторської заборгованості.
Одним з показників платоспроможності підприємства є коефіцієнт чистої виручки. У деякій мірі він допомагає оцінювати перспективну платоспроможність. Коефіцієнт чистої виручки – це результат від ділення нарахованого за період, що аналізується, зносу та чистого прибутку на виручку від реалізації продукції. Зміст коефіцієнта у тому, що він вимірює доля вільних грошових коштів у виручці від реалізації. Якщо розглядати виручку від реалізації як суму собівартості та прибутку, то вона складається з таких елементів: матеріальні затрати, кошти на оплату праці, відрахування від коштів на оплату праці у державні фонди, знос, інші витрати, прибуток. З перелічених елементів отримані у складі виручки від реалізації матеріальні затрати, кошти на заробітну платню, відрахування до державних фондів та інші витрати підуть на невідкладні платежі, що пов’язані з виробничим процесом. Частина прибутку піде на виплату податків. Чистий прибуток, що залишиться після виплати податків, та нарахований знос залишаться у грошовій формі в обороті підприємства. Сумарну величину чистого прибутку та нарахованого зносу прийнято називати чистою виручкою. Платоспроможність підприємства оцінюється відсотковим відношенням чистої виручки до виручки від реалізації.
|
|
|
Дата добавления: 2019-09-02; просмотров: 201; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!