Загальна характеристика умов здійснення технологічного процесу
2.1.1. Головною метою охорони праці є створення безпечних, та високо продуктивних умов праці, ліквідація та зменшення травматизму на виробництві, професійних захворювань, а також аналіз небезпечних i шкідливих виробничих факторів при проведенні наукових дослідів [20].
Під “Охороною праці” розуміють систему законодавчих актів соціально – економічних, організаційно технічних, гігієнічних, лiкувально – профілактичних заходів, що забезпечують безпечність та збереження здоров’я та працездатність людини.
Турбота про створення безпечних та здорових умов праці завжди знаходилась у центрі уваги різноманітних структур та органів. Особливо важливо виконання всіх заходів, що до охорони праці в хімічній промисловості тому що це одна з найбільш небезп6ечних та шкідливих галузей виробництва.
Основними задачами охорони праці є аналіз небезпечних та шкідливих факторів при проведенні виробничого процесу, зведення до мінімуму можливість пошкоджень та захворювань працівників, визначення мір та пристроїв, що забезпечують безпечні та не шкідливі умови праці i одночасно забезпеченням його максимального виробництва.
В проекті передбаченні заходи, що забезпечують безпечні та шкідливі умови праці при виконанні виробничого процесу.
2.1.2. Аналіз небезпечних та шкідливих факторів, що знаходяться в умовах технологічного процесу, приведенні в таблиці 5.1.
|
|
|
Таблиця 2.1 – Перелік небезпечних та шкідливих виробничих факторів та їх джерела
| Небезпечні (шкiдливий) виробничий фактор ГОСТ12.0.003-74* [43] | Нормативно- техничний документ, що регламентуе вимоги безпеки | Джерело виникнення | Хакартер дii фактора на органiзм людини | Норматив-не значен-ня фактора |
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 |
| Запилен- нiсть Шум Вібрація | ГОСТ12.1.005-88 /24/ ГОСТ12.1.007-88 /44/ ГОСТ12.1.003-89 /25/ ДСН3.3.6.037-99 /45/ ГОСТ12.1.012-90 /26/ ДСН 3.3.6.039-90 /46/ | Процес оброб-ки сировинних материалiв i приготування шихти Помел i дроблення сировинних матеріалів, вентиляція Дробарки, вібромлин, вібросито, змішувач, вентиляція | Місцева дія на верхні дихальні шляхи, пил проникає у легені, шлунково – кишковий тракт. Дратує очі, та шкіру Оказує психічну і фізіологічну дію. При тривалій дії шуму знижується гострота слуху, змінюється кров’яний тиск, ослаблюється увага, погіршується зір. При тривалій дії шуму на організм людини з’являється “шумова хвороба”. Передається на робочі місця ні маючих вібрації. При дії вібрації на організм людини з,являються порушення в переферичній і нервовій системах, серцево-судинній системі, опорно-движний аппарат. При тривалій дії вібрації на організм людини з’являєть - ся “вібраційна хвороба”. | ГДК, мг\ м3 (див.табл 5.2) Рівень Звуково-го тиску Lр дБ рівень звуку Lа=80 дБА Вібро- приско-рення м/с2 вібро-швид- кість м/с Lv=92 дБА Логориф- мічні рівні Lv, La дБА |
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 |
| Шкідливі речовини (пісок та кальцино- вана сода та інші) Механічні Несприят-ливий мікроклімат (підвищення tº мат.поверх-ні, обладнання образуючє лучисте тепло) | ГОСТ12.1.005-88 /24/ ГОСТ12.1.007-88 /44/ ГОСТ12.3.002-75* /47/ ГОСТ12.2.003-91* /35/ ГОСТ12.1.005-88 /24/ ДСН3.3.6.042-99 /48/ | При приготу- ванні шихти Подвижні частини Механізмів Барабанні сушила | Викликає захворювання легень, іноді в тяжкій формі Діє на шлунково –кишковий тракт. Дратуе очi, та шкiру. (див. табл. 5.2) Визиває порушення терморегуляції організму | ГДК мг/м3 (див.табл. 5.2) t температура, ºС V швидкість повітря, м/с j, відносна вологість % (див.табл 5.2) |
2 .1.3 Токсикологічна характеристика речовин та матеріалів, що застосовують у проектному виробництві, приведена в таблиці 5.2
|
|
|
|
|
|
Таблиця 2.2 – Характеристика речовин та матеріалів, що орудують в виробництві
| Найменування матеріалу | Клас непезпечності ГОСТ12. 1.007-88- \44\ | ПДК У повітрі робочої зони, м2\м3 ГОСТ12. 1.005-88- \24\ | Характеристика дії На організм людини | Перша допомога та заходи безпеки |
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 |
| Доломіт, глинозем Сульфат натрію, сода, Пісок (не більше 70% SiO2 ) | 4 4 3 3 2 | 6 6 2 2 1 | Запорошення верхніх дихальних шляхів, схильність до захворювань органів дихання Ураження шкіряного покрову з утворенням наривів і язв Діє на організм людини у виді аерозолі (пилу) | Витяжна вентиляція, індивідуальні засоби захисту, фільтруючі респіратори ШБ-1 “Лепесток”, спец.одяг. Спец.одяг, захисні окуляри зволоження матеріалів Для захисту робітників від впливу шкідливих речовин, передбачається спец.одяг, герметизація обладнання |
2 .1.4 Характеристика пожежонебезпечних властивостей вжитих речовин та матеріалів приведена в таблиці 5.3
|
|
|
Таблиця 2.3 – Характеристика пожежної та вибухопожежної небезпеки речовин, що використовуються в виробництві та матеріалів
| Найменування Речовин | Характеристика пожежо - та вибуховонебез-печності | Категорія І група вибуховонебез-печності суміші ГОСТ12.1.011- -78* \49\ | Показники пожежно та вибухонебезпечності ГОСТ12.1.044-89* \28\ | ||
| t спал. см, Сº | об % (г/м3) | ||||
| НКПР | ВКПР | ||||
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 |
| Вугілля | ГП | Група Б Клас III | - | 100 – 250 | - |
2 .1.5 Згідно ОНТП 10 – 90 [29] приміщення цехів заводу по пожежній та вибухопожежній небезпеці відносять:
приміщення складового цеху до категорії Д, тому що застосовують негорючі матеріали в холодному стані;
приміщення скловаренного цеху до категорії Г, тому що застосовують негорючі матеріали в розплавленому стані; ділянка формування скляних банок скловаренного цеху до категорії А, тому що застосовують горючий газ, водень.
Згідно ДБН 3.1.1 – 7 – 02 [30] ступень вогнестійкості приміщення складового цеху – IV, скловаренного цеху – III. У відповідності з ДНАОП 0.00 – 1.32 – 01 [22] приміщення складового та скловаренного цехів відносять до класу П – IIа. У відповідності з ДНАОП 0.00 – 1.32 – 01 [22] по ступені небезпеки поразки людей електричним струмом приміщення відносять: приміщення складового цеху – до класу приміщень з підвищеною небезпекою, тому що є можливість одночасного доторкання до металевих корпусів електрообладнання, з одного боку, та що мають з’єднання з землею металевими конструкціями будівель, технологічними апаратами, з іншого боку.
2 .1.6 Згідно з ДНАОП 0.00 – 1.29 – 97 [42] виробництво склотари відноситься до класу IV ширина санітарно – захистної зони дорівнює 100м.
2 .1.7 Роботи в цехах по електрозатратам організму відповідають IIб категорії робіт (середньої важкості)
Згідно ГОСТ 12.1.005 – 88 [24], ДСН 3.3.6.042 – 99 [50] для даної категорії робіт вибираємо оптимальні та допустимі параметри мікроклімату, які приведені в таблиці 2.4
Таблиця 2.4
Допустимі та оптимальні параметри метеорологічних умов
| Категорія робіт по єнергозатратам організму |
Пора року | Температура Сº | Відносна вологість не більше % | Швидкість руху повітря, м/с не більше | |||
| Допусти-ма | Оптімаль-на | Допусти-ма | Оптімаль-на | Допусти-ма | Оптімаль-на | ||
| Середньої важкості II б | Холо-ний Теп- Лий | 15-21 16-27 | 17-19 20-22 | 75 70 (при 27ºС) | 60-40 60-40 | 0,4 0,2-0,5 | 0,2 0,3 |
Щоб нормалізувати параметри мікроклімату в проекті передбачені слідуючи заходи:
- згідно з СН и П 2.04.05 – 92 [32] застосування отеплення в холодну пору року, вентиляція, для уникнення протягів із вхідних та вихідних дверей передбаченні повітряні заслони;
- механізація та автоматизація технологічного процесу;
- герметизація обладнання (дробарок), застосування ЗІЗ.
2 .2.2 Раціональне освітлення приміщення і робочих місць має велике значення. Це дає можливість забезпечити сприятливі умови праці. У цеху передбаченні використання штучного освітлення у вечірній час доби, природне освітлення – бічне, одностороннє, здійснюється через мережні прорізи з зовнішніх стінах будинку.
Нормоване мінімальне значення коефіцієнта природної освітленості (КПО)для IV розряду зорових робіт, відповідно до СН и П II – 4 – 79 (23 – 05 – 95) становить еІІІн = 1,5%; тому що приміщення цеху розташовано в IV смузі мережного клімату, тоді еІVн = m с еІІІн ,
де m – коефіцієнт світлового клімату; дорівнює 0,9 для міст україни;
с – коефіцієнт сонячного клімату; дорівнює 0,85;
еІVн = 1,5 х 0,9 х 0,85 = 1,1475%; джерело освітлення (загальне) люмінесцентної лампи ЛД40 – 4, тип світильника – ПВЛМ 2х40.
Нормальне мінімальне значення освітленості для IV розряду зорових робіт відповідно до СН и П II–4 –79 (23 – 05 – 95) складає Еmin = 200 лк, при цьому фон-середній, контраст – середній, підрозряд в.
При виконанні розділу з охорони праці було проаналізовано небезпеки та шкідливі фактори при проведенні масо-заготовчого процесу; дана характеристика пожежонебезпечних властивостей використовуваних речовин.
Знайдені заходи що до нормалізування параметрів мікроклімату та освітлення цеху.
Література
1. Лебедев А.А., Писаренко Г.С., Деформирование и прочность материалов при сложном напряженом состоянии.- К: вища школа, 1976г.- 415с.
2. Гребенщиков И.В. Просветление оптики и уменьшение отражения света поверхностью стекла. – М.-Л. ОГИЗ, 1946- 228с.
3. Китайгородский И.И. Технология стекла.- М.: стройиздат, 1967- 564с.
4. Павлушкин Н.М. Химическая технология стекла и ситаллов.-М.: стройиздат 1983- 683с.
5. Бондарь К.Т. Производство стеклоизделий – М.: стройиздат 1978
6. Соминов Ф.Т. Производство стеклоизделий – М.: стройиздат 1976г.
7. Бутт Л.М., Поляк В.В. Технология стекла.- М.: стройиздат 1971-368с.
8. Виды брака в производстве стекла (Вак.х., Баук. ФКГ., Брюнкер Р. и др.) Под.ред. Г.Иесбен-Марведеля и Р.Брюнкера. Пер.с нем.- М.: стройиздат 1986-648с.
9. Бартнев Г.М. Строение и механические свойства неорганических стекол - М.: стройиздат 1966- 261с.
10. Справочник по производству стекла (под ред. проф. И.И.Китайгородского)- М.: стройиздат 1966 – т.У.- 1020с.
11. Тыкачинский И.Д. Проектирование и синтез стекол и ситаллов с заданными свойствами М.: стройиздат 1977-145с.
12. Аппен А.А. Химия стекла.-Л.: Химия 1974-351с.
13. Использование недефицитных сырьевых материалов Матвеев Г.М., Киселева Т.В., Лыско Л.А., Атарашвили В.А.- М.: ВНССЭСМ, 1991- сер. 9. стекольная промышленность: обзорная информация, выл.3.-с.1-37
14. Матвеев М.А., Матвеев Г.М, Френкель Б.Н. Расчеты по химии и технологии стекла. Справочное пособие.- М.: стройиздат 1972-240с.
15. Боренбойм А.М. Тепловые расчеты печей и сушил. силикатной промышленности М.: стройиздат 1968-496с.
16. Пороки стекломасс (Шаэффер Н.А., Хайзнер К.Х.) под ред. Минько Н.И. Пер. с англ. М.: стройиздат 1998-200с.
17. Огнеупоры в стекольной промышленности (Шаэффер Н.А., Хайзнер К.Х.) под ред. Минько Н.И. Пер. с англ. М.: стройиздат 1998-185с.
18. Андрюхина Т.Д., Раевская Е.И., Санина Э.И. и др. Химические составы промышленных стекол массового производства -М.: ВНССЭСМ, 1986- 165с.
19. Распределение и подача капель стекломассы к формующей машине servo controlled gless gob distributor: Пат.5405424 США, МКИ6 С 03В 7/16, В 65 G 11/12 Steffan deonarol Д,deidi.Д Wayne; Owens- Blocrway Glass.Container Inc- №-66189; заявлено 24.5.93; опубл. 11.04.95; НКИ 65/158
20. Макаров Г.В. и др. Охрана труда в химической промышленности – М. Химия 1989-568с.
21. ГОСТ 120.003-74* ССБТ Опасные и вредные производственные факторы, классификация вед. 01.01.76
22. ДНАОП 0.00-1.32-01Правила устройства электроустановок.
23. ГОСТ 01-030-81* ССБТ Электробезопасность, защитное заземление, зануление. – вед. 1.01.82
24. ГОСТ 12.1.005-88 ССБТ Общие санитарные гигиенические требования воздуха рабочей зоны – введ. 1.01.89
25. ГОСТ 12.1.003-89 ССБТ Щум: общие требования безопасности – введ. 1.07.89
26. ГОСТ 12.1.012-90 ССБТ Вибрационная безопасность. Общие требования –введ.1.01.91
27. ГОСТ 12.1.004-91. ССБТ Пожарная безопасность. Общие требования.- введ.1.01.91
28. ГОСТ 12.1.044-89*. ССБТ Пожаровзрывоопасность веществ и материалов. Номенклатура показателей и методы их определения .- введ.1.04.91
29. ОНТП 10-90. Общесоюзные нормы технологического проектирования. Определение категории помещений и зданий по взрывоопасной и пожарной опасности - М. МВЛ 1990-24с
30. ДБН 3.1.1-7-02 . Противопожарные нормы проектирования зданий и сооружений.
31. СН 245-71. Санитарные нормы проектирования промышленных предприятий – М. стройиздат 1972-96с.
32. СН и П 2.04.05-92. Отопление вентиляция и кондиционирование воздуха - М. стройиздат 1992-64с.
33. СН и П II-4-79 (23-05-95). Естественное и искусственное освещение. Нормы проектирования - М. стройиздат 1980-48с.
34. СН и П 2.09.04-87. Вспомогательные здания и помещения промышленных предприятий - М. стройиздат 1988-30с.
35. ГОСТ 12.2.003-91*. ССБТ. Оборудование производственное. Общие требования безопасности – введ.01.01-76
36. ДСТУ 2272-93. Пожежна безпека – діє з 01.01.95
37. ГОСТ 12.1.018-93 ССБТ. Пожаровзрывобезопасность электричества. Общие требования. – введ. 01.07.93
38. РД 34.21.122-87. Инструкция по устройству молниезащиты зданий и сооружений – М. Энергоатомиздат 1989-56с.
39. Домин П.А. Справочник по технике безопасности – М. Энергоатомиздат 1984-823с.
40. Волгина Ю.М. «Технологическое оборудование стекольных заводов» М. Стройиздат 1982
41. ОНТП 10-90. Общесоюзные нормы технологического проектирования. Определение категорий помещений и зданий по взрывопожарной и пожарной опасности – МВЛ 1990-24с.
42. ГОСТ 12.4.011-87 ССБТ. Средства защиты работающих. Классификация. –введ. 01.01.76
43. ДНАОП 0.00-1.29-97. Правила захисту від статичної єлектрики. Діє з 01.01.97
44. ГОСТ12.0.003-74* Небезпечний (шкідливий) виробничий фактор
45. ГОСТ12.1.007-88
46. ДСН3.3.6.037-99
47. ДСН 3.3.6.039-90
48. ГОСТ12.3.002-75*
49. ДСН3.3.6.042-99
50. ГОСТ 12.1.011-78
51. ДСН 3.3.6.042-99
52. Правила пожежної безпеки в Україні – К. 1995
Дата добавления: 2019-09-02; просмотров: 109; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!