Визначення поправки бусолі за даними карти
Поправка бусолі за даними карти - визначається по формулі:
, (5.5)
де: g – зближення меридіанів для даної точки, визначається по формулам 3.1, 3.2 або по графіку;
– магнітне схилення поточного року; визначається по формулі 4.1.
Поправка бусолі, що визначена за даними карти, не може використовуватися для визначення дирекційних кутів орієнтирних напрямків, бо вона не враховує інструментальну поправку D, тобто:
. (5.6)
Інструментальна поправка D може бути визначена як різниця поправки бусолі, визначеної на місцевості по формулі 5.1 і визначеної за даними карти по формулі 5.5 для однієї і тієї ж точки:
, (5.7)
а потім у новому районі додається зі своїм знаком до поправки бусолі, визначеної за даними карти за формулою 5.5.
Основні елементи геодезичних обчислень
Основними елементами обчислень є:
– перехід від дирекційного кута одного напрямку до дирекційного кута другого напрямку, що визначається з цієї ж точки;
– визначення величини горизонтального кута по дирекційним кутам напрямків, що утворюють цей кут;
– рішення прямої та оберненої геодезичної задачі на площині;
– вирішення трикутника;
– визначення величини зближення меридіанів;
– перехід від істинного або магнітного азимуту до дирекційного кута;
– визначення висот точок.
Перехід від дирекційного кута одного напрямку до дирекційного кута другого напрямку, що визначається з цієї ж точки.
|
|
Дирекційний кут напрямку, що визначається дорівнює дирекційному куту відомого (вихідного) напрямку плюс горизонтальний кут, відрахований за годинниковою стрілкою від відомого напрямку до напрямку, що визначається:
(АВ) = (АС) + Ð1
Якщо отриманий дирекційний кут перевищує 360° (60–00), то його зменшують на цю величину.
Горизонтальний кут дорівнює різниці дирекційних кутів правого та лівого напрямків, що складають кут:
Ð1 = (АВ) – (АС);
Ð2 = (АС) – (АВ).
Якщо при обчисленні горизонтального кута дирекційний кут, що віднімається перевищує зменшуваний дирекційний кут, то до останнього додають 360° (60–00).6.2. Вирішення прямої геодезичної задачі на площині.
Вирішення прямої геодезичної задачі (ПГЗ) на площині полягає у обчисленні координат точки, що визначається по відомим координатам заданої точки, відстані між ними та дирекційному куту з заданої точки на точку, що визначається.
ПГЗ вирішують у такій послідовності:
1. Обчислюють прирощення координат DХ та DY за формулами:
DХ = АВ cos a;
DY = АВ sin a.
2. Визначають координати точки В за формулами:
XB=XA+DХ;
YB=YA+DY.
Для математичного запису прямої геодезичної задачі підставимо формули 1 у формули 2:
|
|
XB=XA+АВ cos a;
YB=YA+АВ sin a.
Дата добавления: 2019-07-15; просмотров: 301; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!