Лекція 32. Україна в сучасному світі. Європейська інтеграція.
Україна в умовах глобалізації.
Європейська інтеграція України.
Соціально – економічний та політичний розвиток України на початку ХХІ ст.
Україна в умовах глобалізації.
Складною для української держави є проблема пошуку власного місця в суперечностях світової глобалізації та антиглобалізму. Глобалізація – це інтеграція економіки, політики і культури, яка проявляється у зростаючій взаємозалежності різних суспільств. Глобалізація спричиняє посилення взаємозалежності та взаємозв’язків між політичними інститутами в усьому світі, до швидкого розповсюдження ефективних моделей держ. володарювання.
Частину повноважень національних держав отримують нові міждержавні та міжнародні об’єднання. Політичний суверенітет народу і національної держави немовби «розмивається», державно-політичні бар’єри, що за недавніх часів ізолювали народи, «розчиняються».
На окрему увагу заслуговує та роль, яку відіграє в глобалізаційних процесах США. На сьогодні ця країна є безумовним світовим лідером. Саме від неї залежить спрямованість багатьох акцій планетарного масштабу. Вона користується і більшістю переваг, наданих глобалізацією. Інша ситуація складається довкола так званих «перехідних» суспільств, до яких належить і Україна. Останні під тиском глобалізації зазнають додаткового навантаження.
Глобальні фінансові кризі 1997–1998 рр., 2007 – 2010 рр. остаточно розвіяли ілюзорні уявлення щодо справедливості сучасного світового порядку. Фінансові капітали перекачувалися до сильніших держав, а слабші були ще більше знекровлені і відкинуті назад.
|
|
Не дивно, що тенденція до критичного сприйняття глобалізації набирає сили. Антиглобалісти наголошують на негативних наслідках домінування у світовому масштабі транснаціональних корпорацій та єдиної на сьогодні «наддержави» – США, а також на численних недоліках, що супроводжують цей процес: різке зростання безробіття, посилення соціальної напруги, тероризм, «кримінальна глобалізація», тенденція до популяризації світового співтовариства і маргіналізації на планетарному рівні тощо.
Європейська інтеграція України.
У травні 2002 р. Україна оголосила про свій європейській вибір, проте шлях у цьому напрямку не буде легким. Для цього потрібні реформи, які б забезпечили досягнення європейських стандартів розвитку. У липні 2002 р. відбувся саміт “Україна – ЄС”, де основним було питання про надання Україні статусу держави з ринковою економікою та асоційованого членства в ЄС. У ході роботи саміту зазначалося, що Україна ще не відповідає стандартам ЄС і не потрапляє до переліку країн, які мають увійти до ЄС. У 2003 р. Україна отримала статус “країни – сусіда ЄС”.
|
|
Щоб домогтися підтримки США, уряд України в 2003 р. направив до Кувейту, а згодом до Іраку, воєнний контингент. Проте ця акція в країні була сприйнята неоднозначно. Перебування українських військових у регіоні призвело до їх втягування у збройне протистояння між іракськими партизанами та окупаційними військами і до втрат (загинуло 18 осіб).
Курс на інтеграцію України в Європейське співтовариство поєднується з участю в інтеграційних процесах зі східними країнами. У лютому 2003 р. керівники Росії, України, Білорусі, Казахстану уклали угоду про створення Єдиного економічного простору (ЄЕП).
З встановленням незалежності України почалась інтеграція нашої молодої держави до світового інформаційного простору. Україна відмовилась від монополії на установи освіти. Почалося ліцензування та акредитація вузів.
Здобуття вищої освіти проводиться за чотирма рівнями. Найвищий, четвертий рівень отримують університети і академії. Сьогодні вузи України працюють за новим переліком спеціальностей. Особливо популярними є вузи, де навчають банківської справи, менеджменту, маркетінгу, юриспруденції, медицині, іноземним мовам.
|
|
В Україні є декілька вузів з традиційно високим рівнем викладання. Це, перш за все. Київський національний університет ім. Т. Шевченка, Одеська національна юридична академія. Харківська національна юридична академія. Одеський державний університет ім. І.І. Мечникова, Дніпропетровський державний університет.
Проблема, нерозв'язаність якої катастрофічно впливає на стан справ в науці, — це від'їзд найбільш молодих і перспективних інтелектуалів за кордон. За останні роки інститути НАН України втратили до половини свого наукового потенціалу. Більше всього потерпають від «втечі мізків» такі науки, як генетика, фізіологія, біологія, фізика.
Зроблено вагомі кроки щодо входження української освіти в Європейський і світовий освітній простір. Зокрема, приведено у відповідність до міжнародних вимог освітньо-кваліфікаційні рівні та ступеневість освіти, розроблено держстандарти освіти, укладено угоди про співпрацю з більш як п’ятдесятьма країнами світу, у 2005 р. Україна приєдналась до Болонського процесу.
Дата добавления: 2019-07-15; просмотров: 149; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!