Жорстоке виховання як причина моральної трагедії головного героя роману Ч. Діккенса “Ніколас Нікльбі”.
Ч. Діккенс був твердо переконаний, що шляхом морального перевиховання людей можливо знищити соціальну несправедливість. Тому так глибоко і хвилювала його проблема виховання, тому неодноразово і звертається він у своїй творчості до “роману виховання”. Яскравим прикладом таких різновидів жанра роману, як “роман характеру”, “виховний роман” і “театральний роман”, є твір “Ніколас Нікльбі”.
В передмові романіст писав, що його головна мета полягає в тому, щоб “звернути увагу суспільства на систему виховання”. Мова про виховання йдеться у двох планах: мова йде про стан шкільної освіти – і з цим пов’язані розділи, присвячені “навчальному закладу” Сквірса, і про школу життя, яку проходить Ніколас Нікльбі.
Проблемі виховання Ч. Діккенс придавав дуже великого значення, справедливо вважаючи, що від стану шкільної освіти багато в чому залежить доля громадян. Разом з тим він бачив, “наскільки жахливо нехтують в Англії вихованням і як недбало відноситься до виховання держава”. Це викликало у письменника тривогу і бажання допомогти своїми творами змінити дане положення. Слід помітити, що в своїх романах Ч. Діккенс дуже часто “зображує дітей жертвами виховання”, вчителів – неуками, а шкільні порядки – нелюдськими. Особливу увагу письменника привернуло повсюдне відкриття приватних шкіл, на чолі яких стояли люди, які не мали на те ніяких підстав.
|
|
|
Про все це Ч. Діккенс і хотів розповісти. Відвідав ряд приватних шкіл, вирушив в Йоркшир, де, як він вважав, положення було особливо сумним, і про те, що побачив, розповів в романі в розділах, присвячених “педагогічній діяльності” подружжя Сквірс. При цьому він спеціально підкреслив в передмові, “що містер Сквірс і його школа являють собою лише слабке відображення існуючого порядку, навмисно пом’якшеного в книзі і затушованого, щоб він не здався неправдоподібним”. А між тим зловісні фігури містера Сквірса і його дружини жахливі. Саме таких “вчителів” і мав на увазі Ч. Діккенс, коли в передмові писав про людей, яким притаманні “скупість, байдужість або тупість батьків і безпорадність дітей”, про людей неосвічених, корисливих, жорстоких, “яким навряд чи хоча б одна розсудлива людина доручила б нагляд за конем чи собакою”.
Містер Сквірс – цей “гідний педагог”, як з насмішкою називає його Ч. Діккенс, – останній негідник і лицемір. Він жорстокий і безчесний. Свій “навчальний заклад” Сквірс голосно йменує “академією Дотбойс-Холл” і повідомляє про те, що віддані йому на виховання хлопці отримають “все корисне, що тільки може дати Йоркшир”, будуть знаходитися під “материнською” опікою місіс Сквірс, отримають “широку” освіту і засвоять “необхідні моральні правила”. Однак все те, з чим зіткнувся Ніколас Нікльбі, який отримав місце в школі Сквірса, знаходиться в повній протилежності з лицемірними словами про зручності життя і досконалих методах навчання в Дотбойс-Холлі. На цьому протиріччі і заснований комічний ефект шкільних сцен роману: говориться про одне, а відбувається зовсім інше. Сміх письменника, висміяння гідних осуду подій допомагають зрозуміти його істинну сутність.
|
|
|
Дата добавления: 2019-07-15; просмотров: 77; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!