Овоцидна ефективність електрично заряджених наночасток біцидних металів на яйця Ascaris suum

⇐ ПредыдущаяСтр 8 из 8

Доза нано-речовини, мл/м³	Експозиція, год	Неінвзійні яйця			Інвазійні яйця
		кількість яєць, які не досягли інвазійної стадії, %		кількість життєздат-них яєць, %	кількість нежиттє-здатних яєць, %	кількість життє-здатних яєць, %
		без роз-витку, %	з розвит-ком, %	кількість життєздат-них яєць, %	кількість нежиттє-здатних яєць, %	кількість життє-здатних яєць, %
500	6	62,9	31,3	5,8	65,7	34,3
	12	78,6	19,2	2,2	70,1	29,9
	24	81,8	16,5	1,7	79,2	20,8
1000	6	73,4	25,4	1,2	68,6	31,4
	12	80,8	18,6	0,6	75,6	24,4
	24	94,2	5,8	–	80,4	19,6
3000	6	86,4	12,6	1,0	83,9	16,1
	12	92,3	7,7	–	90,4	9,6
	24	96,7	3,3	–	93,6	6,4
Контроль		3,7	–	96,3	1,8	98,2

Як зазначено в таблиці 11, ступінь овоцидного ефекту колоїду наночасток біоцидних металів прямо залежить від концентрації реагенту й тривалості експозиції. Нанорозчин ефективніше діє на яйця аскариди свиней, які ще не досягли інвазійної стадії. Крім того, під час експерименту із неінвазованими яйцями нематод серед них відмічали фізіологічне незавершення розвитку в середньому у 15,9 % випадків.

Найвищий, 100 %-й овоцидний ефект мав місце при дозуванні наноречовини 3000 мл/м³ та експозиції 12 і 24 год, а також при використанні колоїдного розчину у концентрації 1000 мл/м³ з експозицією 24 год. Найменшу овоцидну активність мали аквахелати, застосовані у концентрації 500 млна 1 м³ осаду з експозицією до 6 год – 94,2 %. У контрольній групі 96,3 % неінвазійних яєць розвинулися до інвазійної стадії.

Дещо нижчу ефективність проявляє нанобіокомпозит наночасток металів при дії на зрілі яйця A. suum. Задовільний овоцидний ефект (65,7 –79,2 %) дає застосування наноречовини у дозі 500 мл/ м³ при експозиції відповідно від 6 до 24 год.

При застосуванні 3000 мл нанорідини на 1 м³стічних вод протягом 24 год вдається досягти майже 93,6 %, а при 12 годинній експозиції – 90,4 % елімінації паразитів, що є високоефективним проявом овоцидної дії. У контрольній групі життєздатність нематод зберігалася на рівні 98,2 %.

Висока овоцидна ефективність пропонованого способу знезараження каналізаційних стоків від збудника аскаридозу, відносна простота й доступність застосування дозволяють рекомендувати його до використання в практиці комунального та сільського господарств. Застосування даного методу дезінвазії дозволить оперативно вирішити проблеми дегельмінтизації та утилізації осаду стічних вод без застосування екологічно небезпечних технологій.

Гній і стічні води часто використовують в якості органічних добрив при вирощуванні сільськогосподарських культур. Неякісне проведення їхньої дезінвазії та порушення санітарно-гігієнічних режимів при заготівлі, транспортуванні й реалізації овочів і фруктів може створювати умови для поширення інвазійних хвороб і зараження ними людини.

Список літератури

1. Семенов Б.С. Болезни пальцев у крупного рогатого скота в промышленных комплексах. – Л.: Колос, 1981. – С. 62 – 88.

2. Черняк С.В. Зміни синовіоцитограми, функціональної активності нейтрофілів і лімфоцитів при асептичних артритах у телят (клініко-експериментальні дослідження): Автореф. дис… канд. вет. наук. – Біла Церква, 1999. – 19 с.

3. Белов А.Д., Лукьяновский В.А. Общая ветеринарная хирургия. – М.: Агропромиздат, 1990. – С. 497 – 552.

4. Загальна ветеринарна хірургія / І.С.Панько, В.М. Власенко, В.Й. Іздепський та ін. – Біла Церква: Вид – воБЦДАУ, 1999. – 207 с.

5. Бурденюк В.Ф., Кузнецов Г.С. Ветеринарная ортопедия. – Л.: Колос, 1976. – С.157 – 168.

6. Клінічна діагностика внутрішніх хороб тварин (ред. В.І. Левченко). – Біла Церква: Вид – во БЦДАУ, 2004. – 608 с.

7. Варданян А.В. Влияние условий содержания на качество копытцевого рога и заболеваемость копытец у коров в молочных комплексах: Автореф. дис… канд. вет. наук. – М., 1984. – 16 с.

8. Хомин Н.М. Біохімічні та біофізичні показники копитцевого рогу корів залежно від рівня забезпеченості мінеральними речовинами // Наук. Вісник Національного аграр. ун – ту. – К., 2004. – Вип. 74. – С. 318 – 322.

9. Хомин Н.М. Біофізичні властивості копитцевого рогу у корів у нормі та при асептичному пододерматиті // Вет. медицина України. – 2004. – № 4. – С.41 – 42.

10. Кулінич С.М. Методи лабораторної діагностики грибкових уражень копитець у корів // Збірник наукових праць Луганського аграрного університету: Ветеринарні науки. – 2007. – № 78/101. – С. 328 – 331.

11. Нанотехнологія у ветеринарній медицині. Посіб. для студ. аграр. закл. освіти І – ІV рівней акредитації / В.Б. Борисович, Б.В. Борисович, В.Г. Каплуненко та ін. – К.: ТОВ «Наноматеріали і нанотехнології», 2009. – 232 с.

12. Волошина Н.О. Петренко О.Ф., Каплуненко В.Г. та ін. Екологічні антисептичні засоби профілактики у свинарстві // Вісник Білоцерківського державного аграрного університету. – Біла Церква, 2008. – Вип. 57. – С. 33-36.

13. Пат. 38138 Україна, МПК А 61 L 2/16. Нанорідина для знешкодження у довкіллі збудників інвазійних хвороб тварин / Волошина Н.О., Каплуненко В.Г., Косінов М. В.; власник Волошина Н.О., Каплуненко В.Г., Косінов М. В. – № 2008 08955; заявл. 08.07.08; опубл. 25.12.08. Бюл. № 24.

14. Волошина Н.О., Гоголь А.В., Сиченко Т.В. Дослідження дії наноматеріалу «шумерське срібло» на збудник аскарозу свиней // Ветеринарна біотехнологія. Бюлетень. – 2008. – №13 (2). – С. 67–70.

15. Патент України на корисну модель № 29854. Висококоординаційний аніоноподібний аквананокомплекс / Каплуненко В.Г., Косинов М.В. – опубл. 25.01.08, Бюл. №2.

16. Романенко Н.А., Падченко И.К., Чебышев Н.В. Санитарная паразитология: (Руководство для врачей). – М.: Медицина, 2000. – 342 с.

Дата добавления: 2019-07-15; просмотров: 101; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:

⇐ Предыдущая 1 2 3 4 5 6 78

Мы поможем в написании ваших работ!