Методика дослідження розвитку образно-логічного мислення
"Четвертий зайвий"
Дитині зачитується 4 слова, три з яких пов'язані між собою за змістом, а одне слово не підходить до інших. Дитині пропонується знайти зайве слово, і пояснити, чому воно зайве.
1. Книга, портфель, валіза, гаманець;
2. Морква, капуста, яблуко, цибуля;
3. Трамвай, автобус, трактор, тролейбус;
4. Човен, тачка, мотоцикл, велосипед;
5. Добрий, ласкавий, веселий, злий;
6. Дідусь, учитель, папа, мама;
7. Хвилина, секунда, година, вечір;
8. Василь, Федір, Іванов, Семен.
9. Ріка, міст, озеро, море;
10. Метелик, лінійка, олівець, ластик.
("Зайві" слова виділені курсивом)
За кожну правильну відповідь нараховується 1 бал, за неправильний - 0 балів.
Таблиця 2.2 Оцінка образно-логічного мислення досліджуваної вибірки
| ПІ / ВІК | Правильні відповіді | Кількість балів | Рівень розвитку |
| Бабылева Марія 6 років | 9 | 9 | Високий |
| Дмитрієва Тетяна 6 років | 8 | 8 | Високий |
| Гаків Володимир 6 років | 7 | 7 | Середній |
| Грабарчук Михайло 6 років | 4 | 4 | Низький |
| Янгельдина Рината 6 років | 6 | 6 | Середній |
| Миколаїв Руслан 6 років | 7 | 7 | Середній |
| Боліщук Юрій 6 років | 6 | 6 | Середній |
| Бондар Поліна 6 років | 8 | 8 | Високий |
| Молот Данило 6 років | 3 | 3 | Низький |
| Царук Лілія 5,5 років | 6 | 6 | Середній |
| Хильчук Анна 6,5 років | 10 | 10 | Високий |
| Ковалець Андрій 6 років | 5 | 5 | Середній |
| Мамотюк Настя 6,5 років | 8 | 8 | Високий |
| Прищепа Олександра 5,5 років | 6 | 6 | Середній |
| Романюк Діма 6 років | 7 | 7 | Середній |
|
|
|
Із п’ятнадцяти досліджуваних дітей високий рівень розвитку образно-логічного мислення показали п’ятеро, середній рівень - восьмеро, низький рівень - двоє, дуже низький рівень - показників немає.
Таким чином, співставляючи результати двох етапів дослідження мислення маємо показники, які абсолютно збігаються.
Із проведених вище викладених досліджень ми бачимо, що на поріг школи приходять діти з різним рівнем підготовки й розвитку, і це стосується не тільки розвитку мислення, але й розвитку пам'яті, уяви, мови й ін. характеристик шкільної зрілості. Психодіагностика готовності до навчання в школі відіграє величезну роль в організації навчального процесу. Учитель повинен ознайомитися з Картою Психологічного Розвитку кожного учня, щоб визначити методи й прийоми побудови процесу навчання, провести роботу з батьками й залучити їх до психологічної роботи з дітьми, тому що для одержання високих результатів навчання необхідна єдність вимог школи й родини. Повинні додаватися однакові зусилля, спрямовані на те, щоб за менш короткий час адаптуватися в новій "шкільному" середовищі.
|
|
|
Дослідження емоціонального компоненту готовності до шкільного навчання
Визначення рівня тривожності дитини страшого дошкільного віку
Словник практичного психолога подає таке визначення тривожності - це стан цілеспрямованого підготовчого підвищення сенсорної уваги і моторної напруги в ситуації можливої небезпеки, який забезпечує відповідну реакцію на страх.
Очікування небезпеки, що насувається, співвідноситься з почуттям невідомого: людина не усвідомлює, звідки вона може загрожувати. На відміну від емоції страху, тривожність не має конкретного джерела.
Такі слабко виражені прояви тривоги, як почуття переживання, невпевненість у правильності своєї поведінки є невід'ємною частиною емоційного життя будь-якої людини.
Тривожність негативно впливає не лише на емоційне самопочуття людини, а й у подальшому її житті порушує функціональні можливості психіки - занижена самооцінка, низький рівень навчальності в силу ригідності мислення, відсутності креативу уяви, продуктивності пам'яті - відбувається деструкція і гальмування розвитку особистості. Так звані "хронічні тривоги" здебільшого перетворюються на патопсихологічні розлади. Значна кількість тривожних дітей мають проблеми зі здоров'ям.
|
|
|
Висока тривожність здобуває стійкість при постійному невдоволенні навчальною роботою дитини з боку вихователя і батьків, якщо робити дитині багато зауважень, докорів.
Через наростання тривожності і зв'язаної з нею низької самооцінки, знижуються навчальні досягнення, закріплюється неуспіх. Непевність приводить до ряду інших особливостей - бажанню бездумно слідувати вказівкам дорослого, діяти тільки за зразками і шаблонами, остраху проявити ініціативу формальному засвоєнню знань і способів дій.
Висока тривожність дитини свідчить про низький рівень емоційної готовності до навчання у школі. Тому дослідження рівня тривожності у дітей старшого шкільного віку в контексті емоційної готовності до шкільного життя є необхідним.
Вирішення цієї проблеми, а саме - виявлення чітких детермінант появи тривожності, об'єктивна оцінка наслідків наявності в емоційному житті дитини надмірної тривоги і страху, створення найбільш оптимальної бази тих соціальних інститутів, які супроводжують людину на шляху її соціалізації, розробка дієвих корекційних програм усунення особливо дитячої тривожності - значно допоможе у таких соціальних аспектах як навчально-виховний процес у закладах освіти, родинне виховання, соціалізація особистості, індивідуальний розвиток і саморозвиток.
|
|
|
Діагностика адекватності емоційних проявів та реакцій - Методика "Абетка насторїв"
Розвиваюча, емоційно-комунікативна гра "Абетка настроїв", розроблена Н.Л. Белопольською, використовувалась нами у якості методики для вивчення адекватності емоційних проявів та реакцій досліджуваних дітей старшого дошкільного віку. Заняття з дітьми можна проводити індивідуально або в невеликих групах. За допомогою цієї методики визначається індивідуальна емоційна чуттєвість досліджуваного. Якщо емоційна чуттєвість вище вікової норми, то це може свідчити про емоційну неготовність дитини старшого дошкільного віку до навчання у школі. Тому рекомендуються корекційні заняття з психологом дитячого дошкільного закладу.
Дата добавления: 2019-07-15; просмотров: 291; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!