Розділ ІІІ. Елементи різноманітних систем для суспільства
Культурна система для суспільства
Головною функціональною вимогою у взаєминах між суспільством і культурною системою є легітимація громадського нормативного порядку. Система легитімациї визначає підстави для прав і заборон; перш за все, але не виключено, вимагає легітимації використання влади. Поняття легітимації, що використовується в даному випадку, не потребує прикметника "моральний" у сучасному сенсі слова. Але воно передбачає, що в деякому розумінні "правильно" те, що робиться відповідно до інституціоналізованого ладу.
Функція легітимації незалежна від оперативних функцій соціальної системи. Жоден нормативний лад ніколи не є самолегитимізуючим у тому сенсі, що схвалений або заборонений ним спосіб життя просто є правильним чи ні й не викликає питань. Не може він адекватно легітимізуватися й необхідністю, що визначається нижніми рівнями ієрархії контролю, наприклад, тим, що щось має бути зроблене певним специфічним чином тому, що на карту поставлена стабільність або виживання системи.
Проте ступінь культурно - обґрунтованої незалежності підстав легітимації від специфічних оперативних механізмів нижчого рівня (наприклад, бюрократичної організації й економічних ринків) значно відрізняється в різних суспільствах. Загалом посилення цієї незалежності є одним з головних напрямків еволюційного процесу, що зачіпає диференціацію між культурними й соціальними структурами й процесами. Яким би не було місце тієї або іншої системи легітимації на цій лінії розвитку, вона завжди зв'язана й залежна від відносин до вищої реальності. Це означає, що її підстави завжди певним чином носять релігійний характер. У зовсім примітивних суспільствах існує дуже незначна диференціація між загальними структурами суспільства і його релігійною організацією. У більше розвинених суспільствах взаємини соціальної й культурної систем у релігійних й легітимаційних контекстах припускають високоспеціальні й складні структури.
|
|
|
Культурні ціннісні зразки забезпечують самий безпосередній зв'язок між соціальною й культурною системами при легітимації нормативного порядку суспільства. Спосіб легітимації, у свою чергу, корениться в релігійних орієнтаціях. По мірі того, як культурні системи стають усе більш диференційованими, інші структури культури підсилюють свою незалежність, особливо мистецтво, що особливим способом пов'язане з автономією особистості й емпіричним знанням, що на високому рівні розвитку стає наукою.
Особистість як середовище для суспільства
Відношення суспільства до системи особистості радикальним чином відрізняється від його відношення до культурної системи, оскільки особистість (як і поведінковий організм, і фізико-органічне середовище) розташовується нижче соціальної системи в кібернетичній ієрархії. Суспільство як система й кожна зі складових його одиниць піддаються обмежуючим умовам (які також повинні бути утилізовані) у кожному із цих трьох контекстів. Поведінка, одним з аналітичних аспектів якої є соціальні системи, в іншому аспекті є поведінкою живих людських організмів. Кожний такий організм має в будь-який даний момент дане положення у фізичному просторі, що може бути змінено тільки за допомогою фізичного руху. Отже, екологічний аспект відносин між індивідами і їхніми діями ніколи не можна лишати поза увагою. Подібні міркування застосовні до органічного процесу, а також до функціонування й розвитку особистості, які постійно присутні як фактори конкретної дії. Потреби, що відносяться до особистостей, поведінкових організмів і фізико-органічного оточення, пояснюють багато складних пересічних вимірів наявної організації й функціонування соціальних систем, вони вимагають уважного аналізу й постійно створюють труднощі для вчених.
|
|
|
Основна функціональна проблема, пов'язана з відношенням соціальної системи до системи особистості, стосується засвоєння, розвитку й твердження в процесі життєвого циклу адекватної мотивації для участі в соціально значимих і контрольованих зразках дії. Суспільство, у свою чергу, повинно також адекватно задовольняти або винагороджувати своїх членів через такі зразки дії, якщо воно бажає постійно відтворюватися як система на основі цих дій. Це відношення становить "соціалізацію", єдиний складний процес, за допомогою якого особистості стають членами соцієтального співтовариства й підтримують цей статус.
|
|
|
Оскільки особистість - це засвоєна в процесі навчання організація індивіда, процес соціалізації має вирішальне значення для її формування й функціонування. Успіх соціалізації вимагає, щоб соціальне й культурне навчання було суворо мотивоване. Система споріднення вимагає деяких постійних установок для щоденного життя, які стосуються як органічних і психічних, так і соціальних факторів. Отже, це - зона взаємопроникнення систем поводження, особистості й фізичного оточення. Це включає інституціоналізацію проживання через місце розташування, а також оформлення соціальної одиниці, називаної нами будинком. При всьому розходженні форм статус дорослого у всіх суспільствах припускає певну автономну відповідальність. Індивід робить якісь послуги в деякому контексті колективної організації. У результаті довгого еволюційного процесу в сучасних суспільствах ці послуги інституціоналізувались в основному у вигляді професійної ролі в рамках специфічно функціонуючого колективу або бюрократичної організації. У будь-якому випадку, первинне функціональне відношення між дорослими індивідами й суспільствами, у яких вони живуть, пов'язане з тим внеском у суспільство, що вони вносять за допомогою своїх послуг, а також з тим задоволенням і тими нагородами, які вони одержують за це. У досить диференційованих суспільствах здатність до виробництва послуг стає джерелом руху для суспільства, що мобілізується через ринок. Коли ця стадія досягнута, ми можемо говорити про послуги як про продукт економічного процесу, що є доступним для "споживання" у неекономічних контекстах.
|
|
|
Для більшості людей у більшості суспільств місця проживання й праці не розділяються. Там, де такий поділ має місце (переважно в розвинених міських співтовариствах), ці місця становлять просторові вісі рутинного життя індивіда. Більше того, ці два місця повинні бути взаємно досяжні - це функціональна вимога, що визначає екологічну структуру формування сучасного міста.
Різноманіття функціональних відносин між особистостями і їхнім середовищем повинне бути розглянуте й в інших контекстах, пов'язаних із соціальною системою. Ціннісні прихильності індивіда і їхня підтримка споконвічно пов'язані з культурною системою, особливо при його взаємодії із суспільством через релігію. Установа адекватних рівнів мотивації стосується головним чином соціальних структур, пов'язаних із соціалізацією, особливо зі спорідненням. Фізичне здоров'я - це особливе питання, при цьому воно переходить у важливу, але невизначену область психічного здоров'я й пов'язане з волею хворого відновити здоров'я. Жодне суспільство не існує без механізму позитивної мотивації, що діє за допомогою деяких типів терапевтичних процедур. У багатьох суспільствах ці процедури носять переважно релігійний або магічний характер, але в сучасних суспільствах вони переростають у прикладну науку. Проте, вони ніколи не відділяються радикальним чином від споріднення. Скоріше терапія головним чином доповнює споріднення, що є головною гарантією безпеки особистості.
Як це ні дивно, але відношення між особистістю й соціальною системою, соціально структуроване через те, що називається послугою, утворить базисну одиницю політичного аспекту суспільств. Політичні структури пов'язані з організацією колективної дії для досягнення колективно важливих цілей або на широкої, що охоплює все суспільство на основі, або на більше вузькій базі, територіально або функціонально. На просунутій стадії політичного розвитку потрібна диференціація статусу серед дорослого населення, що опирається на сполучення двох підстав. Перша визначає рівні відповідальності для координованої колективної дії й установлює інститути лідерства й авторитету. Друга стосується рівнів компетенції, заснованих на знанні, умінні й т.п., і наділяє більшим впливом при формуванні колективної думки більш компетентного індивіда.
Диференціація політичної системи від матриці соцієтального співтовариства приводить до інституціоналізації високо-порядкових статусів у цих двох контекстах, причому часто в дуже складних комбінаціях. Відношення таких статусів до релігійного лідерства, особливо ступінь диференціації між лідерством у релігійному й політичному контекстах, може виявитись дуже заплутаним. Головний контекст такої заплутаності - імператив легітимації, не тільки соцієтального порядку, але також, зокрема , і політичного авторитету.
Нижче в кібернетичній ієрархії розташовується ще одне джерело можливих труднощів. Як було зазначено раніше, підтримка нормативного порядку вимагає, щоб він здійснювався різними способами. Повинна бути дуже значна - навіть якщо й не завжди повна - погодженість із поведінковими очікуваннями, що встановлюються за допомогою цінностей і норм. Найголовнішою умовою подібної погодженості є інтерналізація цінностей і норм суспільства його членами, оскільки подібна соціалізація лежить в основі консенсусної підстави соцієтального співтовариства. У свою чергу, соціалізація як підстава консенсусу підсилюється за багатьма пунктам взаємозалежними інтересами. особливо економічними й політичними. Жодне суспільство не може підтримувати стабільність доти, доки інтереси його громадян не зв'язані солідарністю, а також внутрішньою лояльністю й зобов'язаннями.
Крім консенсусу й взаємозалежних інтересів дотепер необхідна так завана „машина примуса”. Ця потреба пов'язана, у свою чергу, з необхідністю в авторитетній інтерпретації інституціоналізованих нормативних зобов'язань. Всі суспільства мають деякий тип "правової процедури", за допомогою якої може без застосування насильства бути винесене рішення щодо правильної або неправильної дії й за допомогою якої правопорушники можуть бути утримані від того, щоб діяти на основі своїх інтерпретацій, інтересів і почуттів на шкоду іншим.
У силу зазначеного територіального взаємозв'язку місця проживання, роботи, релігійній діяльності, політичної організації й іншими факторам підтримка нормативного порядку не може бути відділена від територіального контролю над поведінкою. Функція керування повинна містити в собі відповідальність за збереження територіальної єдності нормативного порядку суспільства. Цей імператив має й внутрішній, і зовнішній аспекти. Перший стосується умов нав'язування загальних норм і полегшення виконання істотних функцій різними підрозділами суспільства. Другий стосується запобігання руйнівного втручання людей, що не є членами даного суспільства. З наявності органічних потреб і потреб у місці проживання необхідно, щоб зазначені аспекту мали щось загальне: останнім засобом запобігання руйнівної дії є використання фізичної сили. Використання сили можливо в різних формах, особливо таких, як захист території від зовнішнього ворога або відправка правопорушників у місця позбавлення волі. Контроль або нейтралізація організованого використання сили є однієї з функціональних потреб при підтримці соцієтального співтовариства. У більше високодиференційованих суспільствах це завжди припускає деякий ступінь урядової монополізації соціальної організованої сили.
Таким чином, первинною потребою суспільства відносно складових його особистостей є мотивація їхньої участі, включаючи їхню згоду з вимогами нормативного порядку. У цій потребі можуть бути виділені три рівні.
1. високогенералізована прихильність ціннісним зразкам, які безпосередньо пов'язані з релігійними орієнтациями.
2. "субстрат" особистості, що, будучи сформований у період ранньої соціалізації, пов'язаний з мотиваційним значенням споріднення й родинних відносин.
3. рівень, більш безпосередньо пов'язаний з послугами й інструментальною діяльністю, що розрізняється залежно від певних цілей і ситуації.
Далі зв'язок особистості з організмом і залученість організму у фізичний світ проявляються у двох зазначених контекстах: перший включає загальні органічні процеси, які забезпечують адекватне функціонування особистості, особливо у відношенні до комплексів споріднення, місця проживання й здоров'я. Другий - це відношення між примусовою фізичною силою й проблемою підтримки єдності соцієтального нормативного порядку на різних територіях.
Дата добавления: 2019-07-15; просмотров: 148; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!