Теоретичні знання та практичні навички
Основні прийоми роботи на уроці сольфеджіо підпорядковані розвитку практичних навичок, а теоретичні знання є словесним узагальненням музичного явища та використовуються для закріплення слухових уявлень. Цей розділ Програми містить перелік необхідних теоретичних знань та завдання для їх засвоєння, яке можливе лише за умов систематичного повторення та закріплення матеріалу.
Викладач зобов’язаний систематично перевіряти рівень засвоєння матеріалу, використовуючи різні форми перевірки. Опитування теоретичного матеріалу передбачає, що викладач повинен вимагати від учнів чітких і свідомих відповідей, а не механічного зазубрювання. Цікавою формою поточної перевірки знань учнів є опитування за допомогою нотного лото, карток, кросвордів тощо, які вносять в урок елемент гри i покращують результат засвоєння матеріалу. Така різноманітність особливо є цінною на початковому етапі навчання. У середніх i старших класах засвоєння теоретичного матеріалу можна перевіряти під час читання з листа одно-, двоголосся, запису музичного диктанту, виконання письмових, в тому числі творчих завдань, а також слухового аналізу тощо.
З метою кращого засвоєння теоретичних відомостей пояснення музичних елементів бажано супроводжувати наочністю як допоміжним засобом. Це можуть бути таблиці, деякі прийоми з сучасних систем масового музичного виховання (болгарські «драбинка» чи «стовбиця», ручні знаки відносної сольмізації, складові позначення тривалостей тощо). Все це зміцнює зв’язок між теорією та практикою.
|
|
|
В передвипускних та випускних класах узагальнюються, систематизуються та перевіряються остаточними видами контролю набуті теоретичні знання та практичні навички.
Модернізація та реформування позашкільної музичної освіти передбачає реалізацію принципів демократизації, гуманізації, переорієнтацію процесу навчання на розвиток кожного учня, незалежно від наявності яскраво виражених здібностей. Нині як ніколи відчувається потреба у вихованні всебічно розвиненої особистості, чутливої до свого оточення, здатної протистояти негативним проявам дійсності.
Курс сольфеджіо є не тільки окремою навчальною дисципліною, а й засобом, що надає можливість об’єднати знання та навички різних дисциплін (музична література, фах, хор) у єдину цілісну систему.
В процесі навчальної діяльності необхідно формувати в учнів (поряд з іншими складовими) стійкий інтерес до народної творчості, осмислення національної самобутності. Більше уваги слід приділяти знайомству з українською народною піснею, вихованню в учнів почуття власної національної свідомості та гордості за свій народ. Згідно з перспективними тенденціями сучасної музичної педагогіки, використання на уроках українського фольклорного матеріалу, творів сучасних композиторів повинно становити, поряд з іншими зразками класичної музичної спадщини, художню основу курсу сольфеджіо.
|
|
|
У кожному класі передбачено внесення до розділів лише нового матеріалу для вивчення із забезпеченням належного повторення та узагальнення знань, вмінь і навичок.
Основними принципами предмету «Сольфеджіо» є:
–органічний зв’язок універсального (полікультурного), національного (державного) та регіонального (краєзнавчого) компонентів позашкільної музичної освіти;
–єдність навчання, виховання й розвитку учнів;
–системність, послідовність, доступність, інтегральність, принцип від простого до складного, принцип тематизму;
–варіативність форм, методів, технологій;
–диференціація та індивідуалізація навчання.
ЛІТЕРАТУРА
1. Коленцева А., Мурзіна О. Сольфеджіо. 1 клас. – К., 1988.
2. Леонтович М. Практичний курс навчання співу у середніх школах України. – К., 1989.
3. Павленко Т. Сольфеджіо на основі українських народних пісень. – К., 2003.
|
|
|
4. Писаревський А. Сольфеджіо для музичний шкіл. – К., 1967.
5. Арцышевский Г. Курс систематизированного сольфеджио (1–7 классы ДМШ). – М., 1989.
6. Глинка М. Упражнения для усовершенствования голоса, методические к ним пояснения и вокализы - сольфеджио. – М., 1997.
7. Калинина Г. Сольфеджио. Рабочая тетрадь. 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7 классы. – М. 2000.
8. Калугина М., Халабузарь П. Воспитание творческих навыков на уроках сольфеджио. – М., 1987.
9. Неведрова Е. Теория музыки в нотных примерах. – Симферополь, 2008.
10. Русяева И. Упражнения по слуховому анализу. Вып. 1, 2. – М., 1998.
11. Сиротина Т. Музыкальная азбука. – М., 1996.
12. Сиротина Т. Подбираем аккомпанемент. Вып.1. – М., 2002.
13. Сиротина Т. Ритмическая азбука. – М., 2007.
[1] Для учнів 1 – 3 класів загальну кількість годин на тиждень можна розподілити на два уроки.
[2] Домашні завдання повинні бути невеликими за обсягом, доступними за складністю та спрямовані на закріплення вивченого в класі матеріалу.
– [3]перше і останнє програвання диктанту виконується у темпі і характері, іншіпрогравання можливі у сповільненому темпі; при записі музичного диктанту не повинно бути «пустих тактів» (учні зобов'язані заповнити всі такти ритмічним рисунком без винятку –це вважається мінімально виконаною роботою).
[4] Орієнтовні зразки музичних періодів для перевірки рівня засвоєння матеріалу по класах зі збірника І. Русяєвої «Одноголосные диктанты» (вип.1, 2. – М., 1983):
фортепіанний, струнний відділи:
З клас – № 656, 695, 726 ;
4 клас – № 980, 1027, 1052;
5 клас – № 197, 215, 338, 353, 395;
6 клас – № 470, 530. 548;
7-8 кл. – № 598,773, 896. народный, духовий відділи :
3 клас – № 526, 587, 591;
4 клас – № 635, 697, 703;
5-6 кл. – № 714, 783, 916.
Дата добавления: 2019-07-15; просмотров: 657; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!