Принципи справедливості Ролза
Справедливість є міра рівності й міра нерівності. Люди повинні бути рівні при розподілі соціальних цінностей. Однак справедливим буде й нерівність, якщо воно дає переваги кожному.
Визначення справедливості, сформульоване Ролзом, розпадається на два принципи:
1. Кожна людина повинен мати рівне право відносно найбільше великої системи рівних основних воль, сумісної з подібними діями інших людей.
2. Соціальні й економічні нерівності варто організувати таким чином, щоб:
а) від них можна було б очікувати переваг для всіх і
б) доступ до положень і посад був відкритий усім.
Основні свободи : політична (право голосувати й займати офіційну посаду), свобода слова, свобода совісті, свобода думки, - свобода особи, що включає свободу від психологічного тиску й фізичної погрози, право мати особисту власність і свобода від довільного арешту або затримки - повинні бути рівними відповідно до першого принципу справедливості.
Другий принцип застосовується до розподілу доходів і багатства, владі й відповідальності. Очевидно, що рівність не завжди є кращим. Рівність у соціально-економічній сфері, якщо воно досягається ціною обмеження економічної активності й примусово низьким рівнем життя більшості громадян, не може вважатися благом.
Навпаки, нерівність у багатстві може бути джерелом переваг, що компенсують, для кожної людини (наприклад, завдяки високому прогресивному податку, яким обкладається багатство) і тоді воно, звичайно, справедливо. Цей принцип лежить в основі системи соціальної справедливості більшості країн Заходу (Швеції, Канади, Нідерландів).
|
|
Ідея справедливості як моральний принцип має мету встановити межу індивідуального свавілля. Представимо суспільство, у якому всі блага розподілені нарівно. Це положення встановлює крапку відліку, що дозволяє судити про поліпшення. Якщо певні нерівності в багатстві й владі зроблять ситуацію кожного краще, тоді ці нерівності погодяться із загальною концепцією. Загальна концепція не конкретизує, які нерівності припустимі; вона вимагає тільки одного, щоб положення кожного було поліпшено.
Література
1. Байбурин О.К. Топорков О.Л. У джерел етики. - К., 1990.
2. Кант І. Лекції по етиці. - М., 2000.
3. Філософія. Етика. Політика. - К.,1993.
4. Фромм Э. Психоаналіз і етика. - К., 2003.
5. Фритцше Д. Етика бізнесу. - К., 2002.
Дата добавления: 2019-07-15; просмотров: 133; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!