Безпека занять з фізичної культури і спорту
Загальні правила улаштування й утримання загальноосвітніх шкіл
Правила улаштування й утримання шкіл поширюються на всі загальноосвітні школи: початкові, середні, вечірні (змінні) й заочні школи для молоді, що працює, школи з поглибленим вивченням деяких навчальних предметів, школи з подовженим днем, школи-інтернати, спеціальні школи. Улаштування шкіл, розміщених у нетипових будівлях, необхідно поступово пристосовувати під час реконструкції й капітального ремонту до вимог правил. Нові споруджені будівлі загальноосвітніх шкіл, будівлі після реконструкції або проведеного ремонту можуть бути допущені до експлуатації тільки з дозволу санітарно-епідеміологічної станції.
Школа повинна мати самостійну земельну ділянку, ізольовану і, як правило, віддалену від транспортних магістралей, промислових, комунальних та інших підприємств, які можуть бути джерелами шуму й забруднення повітря. Грунт на території ділянки повинен бути чистим і сухим. Земельні ділянки обгороджуються зеленими насадженнями, а прилеглі до вулиць і проїздів - огорожами заввишки 1,2 м. Площа озеленення ділянки становить 40-50%. На території ділянки виділяють зони: спортивну, зону відпочинку, навчально-дослідну й господарчу. Усі зони повинні мати зручний зв'язок з приміщеннями і між собою, зона відпочинку - зручний зв’язок із спальним корпусом.
Спортивна зона повинна бути розміщена, по можливості, з боку спортивного залу, не дозволяється розміщувати її збоку вікон навчальних приміщень. Кругову бігову доріжку влаштовують навколо футбольного поля, пряма доріжка, як правило, є частиною колової. Ями для стрибків у висоту й довжину засипають піском, перемішаним з тирсою. Комбінований майданчик можна заасфальтувати (забетонувати), футбольне поле повинно мати трав'яний покрив. Займатися на спортивних майданчиках можна тільки в спортивному взутті й одязі. Діти повинні бути навчені правильно користуватись спортивним інвентарем і обладнанням. Фізкультурні майданчики потрібно відгороджувати один від одного зеленими насадженнями.
|
|
|
Зона відпочинку призначається для організації рухливих і тихих ігор, індивідуальних занять учнів на відкритому повітрі. Майданчики для рухливих ігор і відпочинку дітей під час перерв розміщують неподалік від виходів з будівлі. Мають бути окремі майданчики для учнів 1-2, 3-4, 5-8 класів. Майданчики для тихого відпочинку розміщують віддалік від спортивної зони й майданчиків для ігор. Метеорологічний і географічний майданчики потрібно розміщувати на відкритій місцевості на відстані не меншій як 35 м від будівлі школи і спортивних майданчиків.
|
|
|
Господарча зона розміщується в глибині ділянки з боку входу до виробничих приміщень їдальні й має окремий в'їзд з вулиці. У цій зоні розміщують господарчі будівлі (навіси для інвентарів, сміттєзбиральні тощо), а також гаражі для автомашин, тракторів та інших сільськогосподарських машин. Тут же може бути розміщена котельня й насосна з водонапірним баком. Сміттєзбиральні повинні мати кришки, які щільно закриваються, і встановлюються на відстані не менш як 25 м від вікон і входу до їдальні, на бетонованому майданчику під навісом.
Виїзди і входи на ділянку школи, проїзди, доріжки до господарських будівель, а також до дворових вбиралень вкривають асфальтом, щебенем, бетоном тощо. Підходи до будівлі школи не менше як за 100 м також повинні мати тверде покриття.
Будівлі шкіл повинні мати такі групи приміщень:
навчальні секції 1-3 класів;
навчальні секції 4-11 класів;
для трудового навчання;
навчально-спортивного призначення й культурно-масового призначення;
для організації подовженого дня;
загально-шкільного призначення - їдальня, бібліотека, адміністративно-господарчі, медичного обслуговування та ін.
У школах-інтернатах, школах з подовженим днем і пришкільних інтернатах передбачаються секції спальних приміщень.
|
|
|
Взаємне розміщення окремих груп приміщень має забезпечувати зручний функціональний зв'язок їх між собою і відповідними зонами ділянок, створювати найкращі умови для організації навчально-виховного процесу. Навчальні приміщення відповідно до їх призначення поділяють на власне навчальні, навчально-виробничі та навчально-спортивні. Навчально-виробничі та навчально-спортивні приміщення треба розміщувати на першому поверсі у спеціальних блоках. Навчальні приміщення повинні бути ізольовані від приміщень, які є джерелами шуму й запахів (майстерень, спортивних і актових залів, харчового блоку та ін). Класні кімнати, навчальні кабінети й лабораторії дозволяється розміщувати на будь-яких, крім підвальних і цокольних, поверхах будівлі.
Для розміщення кабінетів у будівлі школи рекомендується переважно віковий принцип з вертикальними або горизонтальними зв’язками між кабінетами. У великих школах вертикальний зв’язок між кабінетами дає змогу розмістити в окремих блоках учнів 5-7 і 8-11 класів, створити спеціалізовані секції, що об’єднують кабінети навчальних дисциплін природничо-математичного й гуманітарного циклів. Навчальні кабінети та інші приміщення загального призначення можуть бути розосереджені або об’єднуватись в самостійний блок. Горизонтальні зв’язки між кабінетами забезпечуються у великих школах розміщенням учнів двох-трьох суміжних класів на одному поверсі (1-ий поверх - 4-5-6 класи, 2-ий поверх - 7-8, 3-ій - 9-11). На 1 поверсі розміщують приміщення, що використовуються всіма класами, і лабораторію біології; на 2 поверсі - кабінети для 4-8 і на 3 поверсі - 8-11 класів. У невеликих школах можна організувати навчальні кабінети з двох-трьох дисциплін (історії й географії, літератури й мови, хімії і біології і т.д.).
|
|
|
Приміщення для трудового навчання потрібно розміщувати ізольовано від інших навчальних приміщень (в окремих блоках, торцях будівель на першому поверсі) з улаштуванням звукоізолюючих стін і перекриттів. Дозволяється розміщувати навчальні майстерні у цокольному поверсі за наявності достатнього природного освітлення, а також в окремій будівлі за умови обладнання гардеробу й санітарних вузлів. Міжшкільні майстерні повинні мати самостійну ділянку.
Приміщення їдальні виділяють у спеціальний блок на 1 поверсі, вони мають окремий вихід на господарчий двір і, в разі розміщення школи в кількох будівлях, - криті переходи у навчальні й житлові приміщення.
Кількість місць в актовому залі визначається з мінімального розрахунку 25% від загальної кількості учнів у масових школах і 50% - у школах-інтернатах.
У школах на 30 і більше класів, крім кабінету лікаря, передбачається кабінет зубного лікаря.
Усі приміщення шкіл повинні мати безпосереднє пряме природне освітлення. Найкращими видами природного освітлення у навчальних приміщеннях є лівобічне й стрічкове, із застосуванням сонцезахисних пристроїв. Якщо глибина навчальних приміщень понад 6 м, обов’язково потрібно влаштовувати правобічне підсвічування. Напрям основного світлового потоку спереду і ззаду від учнів неприпустимий, бо за рахунок тіні від корпуса й руки учнів, що сидять, рівень природного освітлення на робочих поверхнях парт і столів зменшується у 3-4 рази. Дозволяється освітлювати другим світлом прохідні коридори, що не є рекреаційними, умивальні в школах, а також роздягальні при спортзалах. Освітлення тільки штучним світлом дозволяється у складських, побутових приміщеннях і коридорах їдалень, господарчих та інвентарних коморах, убиральнях для персоналу, душових та вбиральнях при спортивних залах.
Природне освітлення нормується за кількісними та якісними показниками. Кількісні показники визначаються за БНіП П-А.8-72, а якісні показники - співвідношенням яскравостей між окремими поверхнями інтер’єру. Найкращі умови видимості створюються при таких співвідношеннях яскравостей: зошит-парта 1: 1-4: 2, класна дошка-зошит 1: 3-1: 10. Їх досягають при певних коефіцієнтах відбивання внутрішніх поверхонь інтер’єру навчального приміщення.
Віконні шибки потрібно очищати не рідше як три-чотири рази на рік зовні і не менше як один-два рази на місяць зсередини. Побілку стелі, верхніх частин стін і фарбування віконних луток проводять у міру потреби. Двері й віконні рами фарбують білою олійною фарбою.
У навчальних приміщеннях меблі потрібно розміщувати так: парти й столи в класах, навчальних кабінетах і лабораторіях ставлять так, щоб світло падало з лівого боку від учнів; верстаки у столярній майстерні - перпендикулярно або під кутом 30-45о до вікон при відстані між верстаками 80 см; верстаки у слюсарній майстерні - уздовж вікон в один або два ряди з відстанню між рядами 1,2 м; двомісні здвоєні слюсарні верстаки - перпендикулярно до вікон; ніжні машини у швейній майстерні - уздовж вікон в один-два ряди так, щоб світло падало на лапку машини зліва.
У приміщеннях шкіл відносна вологість повітря повинна бути 40-60%; температура залежно від кліматичних умов:
у класах і кабінетах - 17-20оС;
у майстернях з обробки металу й дерева - 16-18оС;
у спортивному залі - 15-17оС;
у роздягальні при спортзалі - 19-23оС;
в актовому залі, кіноаудиторії не нижчою від 17-20оС;
у бібліотеці, кабінетах адміністрації - 17-21оС;
у кабінетах лікаря - 22-23оС;
у спальному приміщенні - 18-20оС;
в умивальнях - 20-23оС;
у вестибулі, гардеробі - 16-19оС;
у вбиральнях - 17-22оС;
у душових не нижчою за 25оС.
Навчальні приміщення ретельно провітрюють під час перерв, а рекреаційні - під час уроків. Після закінчення і перед початком занять, а також під час перерви між першою і другою змінами здійснюють наскрізне провітрювання приміщень. У теплі дні доцільно проводити заняття при відчинених кватирках і фрамугах. У вбиральнях і на кухні влаштовують витяжну вентиляцію. У приміщеннях для трудового навчання і навчально-виробничих майстернях біля верстатів і механізмів, робота на яких пов’язана з виділенням великої кількості тепла або пилу (муфельна піч, точильні й шліфувальні круги, клеєварка та ін), забезпечують добру роботу витяжних пристроїв. Кількість видаленого вентиляцією повітря регулюються засувками або жалюзі у вентиляційних отворах. Решітки отворів щомісячно очищають від пилу.
Кожний учень забезпечується зручним робочим місцем за партою або столом відповідно до його зросту, гостроти зору і слуху. Розсаджувати учнів за партами (столами) треба з урахуванням їх зросту. У кожному класі (навчальному кабінеті) треба мати парти, або столи, й стільці кількох груп, залежно від потреби. Забороняється використовувати табуретки і лавки.
Парти, столи і стільці розставляються у класі за групами: менших розмірів - ближче до класної дошки, більших - далі; для дітей із зниженою гостротою зору і слуху парти, незалежно від їх розміру, ставлять спереду. При достатній корекції гостроти зору окулярами учні можуть сидіти у будь-якому ряду. Учнів з ревматичними захворюваннями, які часто хворіють (ангіною, гострим запаленням верхніх дихальних шляхів), необхідно розсаджувати подалі від вікон. Не рідше як два рази протягом навчального року учнів, які сидять у 1-му і 3-му рядах, міняють місцями, не порушуючи відповідності меблів їх зросту.
Парти і столи встановлюють уздовж класу у три ряди. У класах поздовжньої конфігурації відстань між зовнішньою стіною класу і 1-им рядом парт (столів) 0,6-0,7 м, ширина між рядами 0,6-0,7 м, відстань між внутрішньою стіною класу і партами (столами) 0,5 м, від задньої стіни до парт (столів) 0,4-0,5 м. Відстань від дошки до перших парт 2,4-2,7 м і не більше як 8 м до останньої парти; найвіддаленіше від вікон учнівське місце не повинно бути розміщене далі як за 6 м.
У класних кімнатах і кабінетах квадратної та поперечної конфігурації при розстановці меблів у чотири ряди відстань від класної дошки до перших парт (столів) повинна бути не менша як 3,0 м, від вікон до першого ряду 0,8-1,0 м, ширина проходів між рядами 0,6 м, від останніх парт (столів) до шаф, розміщених уздовж задньої стіни, 0,9-1,0 м.
Усі приміщення школи підлягають щоденному вологому прибиранню: протирають підвіконня, шафи, столи, парти, миють класні дошки і т.д. Прибирають приміщення при відчинених вікнах і фрамугах. Паркетну підлогу один раз на місяць натирають воском або мастикою.
Відповідність за виконання санітарних правил покладається на адміністрацією загальноосвітньої школи. Медичний персонал здійснює повсякденний контроль за дотриманням санітарно-епідеміологічного режиму в процесі навчальних занять і позакласної роботи учнів. Періодичний контроль за виконанням санітарних правил покладається на санітарно-епідеміологічні станції.
Безпека занять з фізичної культури і спорту
Адміністративний, педагогічний і медичний персонал загальноосвітніх шкіл і позашкільних закладів, а також особи, яким доручено проводити фізкультурно-масову, оздоровчу і спортивну роботу з дітьми шкільного віку (це можуть бути працівники шефських підприємств, батьки, молодь, що навчається) повинні керуватися Правилами безпеки занять з фізичної культури і спорту в загальноосвітніх школах, знати й точно дотримуватись їх у практичній діяльності з фізичного виховання учнів і під час занять з ними спортом.
Учитель фізичної культури або особа, яка проводить заняття з фізичного виховання у позашкільний час, несуть пряму відповідальність за охорону життя й здоров’я учнів і зобов’язані:
перед початком занять ретельно оглянути місця проведення занять, переконатися у справності спортінвентарях, надійності установлення і закріплення обладнання, відповідності санітарно-гігієнічним вимогам, що ставляться до місця проведення занять Правилами, інструктувати учнів про порядок, послідовність і заходи безпеки під час виконання фізичних вправ;
навчати учнів безпечним прийомам виконання фізичних вправ і стежити за виконанням учнями заходів безпеки, при цьому суворо дотримуватись принципів доступності й послідовності навчання; за результатами медичних оглядів знати фізичну підготовленість і функціональні можливості кожного учня, у необхідних випадках забезпечувати страховку; якщо в учня з’являються ознаки втоми або якщо він скаржиться на слабість і погане самопочуття, негайно відсилати його до лікаря;
після закінчення занять ретельно оглянути місце проведення занять, переконатися у відсутності напруги в енергомережі й усунути виявлені недоліки.
На медичний персонал покладається відповідальність за проведення в установленому порядку лікувально-профілактичних заходів, що сприяють збереженню здоров’я учнів, а також здійсненню санітарного нагляду за місцями й умовами проведення навчально-виховного процесу з фізичної культури.
Приміщення спортивних залів, розміщення у них обладнання повинні відповідати вимогам будівельних норм і правил, а також Правил з техніки електробезпеки і пожежної безпеки для загальноосвітніх шкіл. Кількість місць у спортивному залі під час проведення занять треба встановлювати з розрахунку 0,7 м2 на одного учня. Заповнювати зал понад установлену норму забороняється. Підлоги спортивних залів повинні бути пружними, без щілин і застругів, мати рівну, горизонтальну й неслизьку поверхню, пофарбовану емульсійною або силікатною фарбою. Підлоги не повинні деформуватися від миття і до початку занять повинні бути сухими і чистими. Стіни спортивних залів повинні бути рівними, гладенькими, пофарбованими у світлі тони на всю висоту панелей фарбами, що дають змогу легко виконувати вологе прибирання приміщення. Пофарбування повинно бути стійким проти ударів м’яча, не обсипатися і не бруднитись при доторкуванні до стін. Стіни спортивного залу на висоту 1,8 м не повинні мати виступів, а ті з них, що зумовлені конструкцією залу, повинні бути закриті панелями на таку саму висоту. Прилади опалення повинні закриватися сітками або щитами і не виступати з площини стіни. Віконні отвори спортивного залу повинні розміщуватися на поздовжніх стінах, на вікнах повинна бути захисна огорожа від ударів м’яча; вікна повинні мати фрамуги, що відчиняються від підлоги, і сонцезахисні пристрої. Стеля залу повинна мати пофарбування, що не обсипається, стійке проти ударів м’яча.
Освітленість фізкультурного залу повинна відповідати нормам. Як джерело світла для залів треба використовувати або люмінесцентні світильники типу стельових плафонів, що мають безшумні пускорегулювальні апарати, або світильники з лампами розжарювання повністю відбитого світлорозподілу; при цьому застосовувати світильники із захисними кутами менш як 30о не дозволяється. Чистити світильники повинен електротехнічний персонал не рідше як два рази на місяць.
Вентиляція критих спортивних споруд повинна здійснюватися природним наскрізним способом вивітрювання залу через вікна і фрамуги, а також за допомогою спеціальних вентиляційних припливно-витяжних пристроїв; при цьому пристрої повинні бути завжди справними, підлягати планово-запобіжному ремонту, періодичному, технічному й санітарно-гігієнічному випробовуванню. Результати випробовувань записують у спеціальний журнал.
Вентиляція та опалення повинні забезпечувати повітрообмін під час занять фізкультурою 80 м3/год на одну людину і температуру повітря не нижчу за 14оС.
Керування освітленням повинно давати змогу частково вимикати освітлювальну установку. Для цього електрична мережа, що забезпечує фізкультурний зал електроенергією, повинна бути обладнана рубильниками або двополюсними вимикачами. Рубильники повинні встановлюватися поза приміщенням - у коридорі, на сходовій площадці тощо.
Роздягальні для дітей шкільного віку повинні мати не менш як 0,18 м2 площі на одне місце. Душові кабіни повинні бути обладнані індивідуальними змішувачами холодної і гарячої води з арматурою керування, розміщеною біля входу в кабіну, підніжками для миття, а також поличками для приладів. Температура в роздягальнях для дітей повинна бути не нижчою за 20оС, у душових 25оС. Кратність обміну повітря в роздягальнях 1,5, у душових 5,0.
У приміщенні основних спортивних споруд на видному місці повинен бути вивішений план евакуації учнів на випадок пожежі або стихійного лиха. У ньому має передбачатись виведення дітей з території та з усіх приміщень і місць проведення занять з фізичного виховання, у тому числі з усіх допоміжних приміщень. Відстань від найвіддаленішої точки підлоги до дверей, що ведуть до евакуаційного виходу, не повинна перевищувати 27 м. Двері, призначені для евакуації, повинні відчинятися у напрямі виходу з приміщення. Двері евакуаційних виходів у спортивних залах дозволяється замикати тільки зсередини за допомогою засувів, що легко відчиняються, засувок або гачків. Категорично забороняється забивати наглухо або захаращувати двері запасних виходів з гімнастичного залу.
Спортивний зал у прилеглих до нього рекреаціях повинен бути обладнаним пожежним щитом з набором первинних засобів пожежегасіння у такій кількості: вогнегасників 2; відер пожежних 2-4; сокир 2-4; ломів 1-2; багрів 2-4. Використовувати засоби пожежегасіння для господарських та інших потреб, що не пов’язані з пожежегасінням, категорично забороняється.
Відкриті спортивні майданчики повинні бути розміщені у спортивній зоні на відстані не меншій як 10 м від навчальних корпусів. Спортивна зона пришкільної ділянки повинна мати огорожу заввишки 0,5-0,8 м. Дозволяється як огорожу використовувати кущі з неотруйними і неколючими плодами. Майданчики для рухливих ігор повинні бути встановлених розмірів, рівними, очищеними від каміння та інших сторонніх предметів. Майданчики не можна огороджувати канавами, влаштовувати дерев’яні або цегляні бровки. Бігові доріжки повинні бути спеціально обладнані, не мати бугрів, ям, слизького ґрунту. Доріжка повинна продовжуватись не менше як на 15 м за фінішну позначку. Ями для стрибків повинні бути заповнені піском, розпушеним на глибину 20-40 см. Місця, призначені для метання спортивних снарядів, розміщуються на такій місцевості, яка добре проглядається і на значній відстані від громадських місць (тротуарів, доріг, майданчиків для дітей). Навчальний майданчик для початкового навчання катанню на лижах повинен бути захищений від вітру, мати ухил не більший як 0,015. Розмір майданчика вибирають з таким розрахунком, щоб постійна дистанція між лижниками була не менша, ніж 10 м. Катки із штучним льодовим покриттям повинні мати товщину льоду не меншу, ніж 15 см. Ухил повинен бути не більшим як 0,01. Товщина льоду на природному водоймищі, обладнаному для навчання катанню на ковзанах, повинна бути не менша за 25 см. Катки й ковзанярські доріжки повинні мати рівну поверхню, без тріщин і вибоїн.
Усі спортивні снаряди й обладнання, встановлені у закритих або відкритих місцях проведення занять, повинні бути повністю справними й надійно закріпленими. Гімнастичні снаряди не повинні мати у складальних одиницях і з’єднаннях люфтів, коливань, прогинів; деталі кріплення (гайки, гвинти) повинні бути надійно закручені. Жердини брусів перед початком навчального року потрібно ремонтувати по всій довжині. Якщо виявиться тріщина, жердину необхідно замінити. Гриф перекладини перед виконанням вправ і після їх закінчення необхідно протирати сухою ганчіркою і зачищати шкіркою. Пластини для кріплення гаків розтяжок повинні бути щільно пригвинчені до підлоги і зарівнені у рівень з підлогою. Колода гімнастична не повинна мати тріщин і задирок на брусі, помітного викривлення. Опори гімнастичного козла повинні бути міцно закріплені у коробках корпусу. При висуванні ноги козла повинні вільно встановлюватись і міцно закріплюватися у заданому положенні. Гімнастичні мати повинні впритул укладатися навколо гімнастичного снаряду так, щоб вони перекривали площу зіскоку або передбачуваного зриву й падіння. Місток гімнастичний повинен бути підбитий гумою, щоб запобігти ковзанню під час відштовхування. М’ячі набивні використовують за номерами відповідно до віку та фізичної підготовки учнів. Маса спортивних снарядів для метання повинна відповідати віку й статі учнів відповідно до правил змагань. Розміщувати обладнання треба так, щоб навколо кожного гімнастичного снаряду була безпечна зона. Лижний інвентар потрібно підбирати відповідно до зросто-масових даних учнів і підганяти індивідуально.
Першу долікарську швидку допомогу потерпілому може надати будь-який член педагогічного колективу або учні відповідного колективу відповідно до Правил подання такої допомоги. Під час проведення першої долікарської допомоги можна використати всі стерильні засоби, що є під руками того, хто надає цю допомогу, а також препарати, ліки, інструмент з аптечки, яка повинна зберігатися у спеціально відведеному місці в кожній спортивній споруді. До складу аптечки входять:
бинт або марля (стерильні);
вата гігроскопічна;
йодна настойка 3-5% -на (спиртова);
перманганат калію (свіжо приготований розчин);
нашатирний спирт;
валеріанові краплі;
інструменти (ножиці медичні, пінцет, булавки);
джгут.
Після подання першої долікарської допомоги слід скерувати потерпілого до лікувальної установи або повідомити у відповідний відділ охорони здоров’я. Спортивний зал школи повинен бути забезпечений ношами, мати адресу і телефон найближчої лікувальної установи, де можуть надати медичну допомогу.
Висновок про стан здоров’я і всі лікарські вказівки щодо припустимого навантаження для кожного учня потрібно записувати у лікарсько-контрольній карті та обов’язково доводити до відома вчителя фізичної культури або особи, яка проводить заняття. Учнів, які не пройшли медичного огляду, до уроків фізичної культури не допускають.
На підставі даних про стан здоров’я і фізичного розвитку учнів розподіляють для занять фізичними вправами на основну, підготовчу і спеціальну медичні групи. Допустиме навантаження для кожної групи учнів має відповідати її медичній характеристиці.
Основна медична група, до якої входять особи без відхилення у стані здоров’я, а також особи, що мають незначні відхилення у стані здоров’я, з добрим фізичним розвитком, проводить заняття за навчальними програмами фізичного виховання у повному обсязі; учням цієї групи дозволяється займатися в одній із спортивних секцій, брати участь у змаганнях.
Підготовча медична група, до якої входять особи, що мають незначні відхилення у стані здоров’я, з недостатнім фізичним розвитком, проводити заняття за навчальними програмами фізичного виховання за умови поступового засвоєння комплексу рухових навичок і умінь, особливо пов’язаних з пред’явленням організму підвищених вимог, додаткові заняття для підвищення рівня фізичного розвитку.
Спеціальна медична група проводить заняття за спеціальними навчальними програмами. До складу групи входять особи, що мають відхилення у стані здоров’я постійного або тимчасового характеру, потребують обмеження фізичних навантажень, допущені до виконання навчальної та виробничої роботи.
Учні основної медичної групи проходять медичний огляд не рідше як один раз протягом навчального року; учні підготовчої медичної групи - не рідше як один раз на навчальну чверть; учні спеціальної медичної групи - не рідше одного разу на чотири місяці, а також після кожного короткочасного захворювання, а у кінці навчального року проходять поглиблений медичний огляд.
Учні, тимчасово звільнені від занять фізичними вправами, зобов’язані бути присутніми на уроках фізичної культури, при цьому допускається їх залучення вчителем до підготовки занять. Тимчасове звільнення від занять фізичними вправами допускається з дозволу медичного персоналу школи.
Дата добавления: 2019-07-15; просмотров: 112; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!