Матеріал і методи виконання роботи



 

Робота виконувалася у період часу починаючи з 1.12.2001 року по 26.05.2002 року.

Власні дослідження проведено на базі «ТзОВ ім. Б. Хмельницького» Кам» янка-Бузького району Львівської області.

Гельмінтологічні дослідження виконано в Кам» янко-Бузькій районній лабораторії ветеринарної медицини і на кафедрі паразитології та рибництва ЛДАВВ ім. С.З. Гжицького.

Для досліджень було використано свинопоголів’я ферми розташованої у с. Велике Колодно.

Усі досліджувані свині за породним складом належали до породи велика біла, з різних вікових груп.

Умови утримання тварин та їх годівля у час проведення досліджень були по можливості максимально наближені до однакових для всіх тварин.

Свиней утримували у свинарнику розрахованому на 300 голів свиней, який збудований за типовим проектом товарно-відгодівельного свинарника. Розподіл свиней у станках проведено по виробничих і вікових групах: хряки і свиноматки утримувались в індивідуальних станках, а поголів’я відлучених поросят і ремонтного молодняку розмістили погрупно (групами по 5–6 тварин). Всі процеси догляду за тваринами здійснювали вручну.

Раціон свиней в цей час включав такі складові, як: свіжа пивна дробина, зерно кукурудзи, концентратні комбікорми, (поросятам відлученим віком 2–4 міс. додатково давали молочні відвійки).

Для діагностики гельмінтозних захворювань свиней було використано метод гельмінтоовоскопії за стандартизованою методикою флотації (яйця гельмінтів спливають у розчині з високою питомою вагою) з розчином нітрату амонію, NH4NO3 (гранульованої або чистої аміачної селітри), за Г.А. Котельніковим і В.М. Хреновим. Розчин готується у розрахунку: 1500 г. селітри на 1 л води, розчинення здійснюють у гарячій воді. Густина приготовленого розчину складає 1,32 кг/м при температурі 18–20 С, що дозволяє виявляти яйця збудників багатьох гельмінтозів с/г тварин і в тому числі збудників аскаридозу, трихоцефальозу, езофагостомозу свиней.

Для дослідження пробу фекалій брали наважкою в 3г, і розчиняли в 50 мл. флотаційного розчину. Мікроскопію з метою виявлення яєць гельмінтів здійснювали в 3-ох краплях розчину від однієї проби на предметному склі і визначали середнє арифметичне.

Проби фекалій для копрологічних досліджень відбирали в 100% свинопоголів’я, триразово за такою схемою: перший раз перед дегельмінтизацією для встановлення діагнозу, а другий і третій рази через 7 і 14 днів після дегельмінтизації відповідно.

Для дослідження впливу антигельмінтика на геном соматичних клітин використали мікроядерний метод обліку хромосомних порушень в еритроцитах (Шмідт, 1973). Вивчення мазків проводили за допомогою мікроскопа «Genamed –2» (Carl Zeiss Jena) із збільшенням х 1000. Для дослідження на мікроядра кров від поросят брали з капілярів вуха. Краплю крові наносили на предметне скло, змішували її з краплею ембріональної коров’ячої сироватки. Потім виготовляли мазки, сушили їх на повітрі, фіксували в метанолі і фарбували за Романовським. При фарбуванні за Романовським, перед самим фарбуванням основний розчин фарби (азур ІІ, еозин, гліцерин, метиловий спирт) розбавляється дистильованою водою нейтральної реакції з розрахунку на 1 мл води 2–3 краплі фарби. Після цього зафіксований препарат кладуть на сірники (без головок) і чашку Петрі мазком донизу і під мазок обережно наливають свіжовиготовлений робочий розчин фарби. Залежно від температури повітря мазки фарбують протягом 20–35 хвилин.

В ході роботи було проведено терапевтичну дегельмінтизацію свиней. Для проведення досліджень було сформовано піддослідні групи: 3 групи з ремонтного молодняку (1 – контрольна – 6 поросят і дві дослідні по 5 голів), а також 3 групи відлучених поросят (1 контрольна – 5 – поросят, і 2-і дослідні по 6).

Для дегельмінтизації свиней старших вікових груп і окремих піддослідних груп, було використано антигельмінтик бровальзен, виробництво «Бровафарма» Україна, препарат містить 7,5% діючої речовини альбендазолу. Він діє на енергетичний метаболізм паразитів, гальмує полімеризацію тубуліну в мікротрубочках, в результаті чого порушується поступлення і внутрішньоклітинне транспортування поживних (глюкози) і обмінних речовин (аденозинтрифосфорної кислоти) і зниження мітохондріальних реакцій у формі гальмування фумариту – редуктази, що призводить до виснаження: загибелі гельмінтів [19]. Препарат задавали внутрішньо з комбікормом у дозі 1,3 г на 10 кг маси тіла тварини, індивідуально. Препарат інтермектин – виробник Голландія (1 мл. препарату містить 10,0 мг ДР-івермектину, який блокує передачу імпульсів між нервовими клітинами) вводили внутрішньом» язево, за рекомендованою дозою 1 мл. препарату на 33 кг маси тіла тварини.

Схема дегельмінтизації була спільною для усіх піддослідних тварин – однократна, препарати застосовували відповідно до настанов виробників.

Визначали терапевтичну ефективність бровальзену та інтермектину при нематодозах свиней.

Ефективність антигельмінтика при нематодозах визначали шляхом розрахунку екстенсефективності за формулою:

 

П2 х К1

ЕЕ=100 – – х 100, де

П1 х К2

 

ЕЕ – екстенсефективність, в%;

П1 – екстенсінвазованість (ЕІ) дослідних тварин до лікування;

П2 – ЕІ дослідних тварин після лікування;

К1 – ЕІ контрольних тварин до лікування піддослідних тварин;

К2 – ЕІ контрольних тварин після лікування піддослідних тварин.

Основні критерії в процесі досліджень були такі:

- ефективність препарату, яка визначалась лабораторно за показниками екстенсефективності;

- економічна ефективність.

 

Характеристика господарства

 

Господарство, на базі якого виконувалась дипломна робота, а це «Товариство з обмеженою відповідальністю (надолі ТзОВ) ім. Б. Хмельницького розташоване у Камянко-Бузькому районі Львівської області. У його складі нараховується чотири виробничих бригади, а саме: бригада господарства №1 – розташована у с. Велике Колодно, бригада №2 – с. Печихвости, бригада №3 – с. Честині і бригада №4 – с. Новий Став.

Дане господарство є одним із 17-и господарств, які є на території Камянко-Бузького району, воно розміщене у південній його частині. Природні умови господарства визначаються зоною помірно – континентального клімату, в якій знаходиться вся Львівська область. Центральна бригада господарства розміщена у с. Велике Колодно, відстань від якого до районного центру близько 15 км., а до обласного – 25 км.

Стан забезпечення господарства земельними ресурсами відображений у табл. №1.

 

Таблиця 1. Земельні ресурси господарства

Землі Площа, (га) Площа у%
усього 1746,75 100
сіль.-угіддя 1743,25 99,7
орні землі 1270,2 72,74
сіножаті 52,7 3,01
пасовища 420,35 24,06
багаторічні насадження 2,2 0,12
прим. ферм, склади, тощо 1,3 0,07

 

Основний масив земель господарства межує з землями ПАФ «Лан» (с. Сапіжанка) та держлісфондом – на півночі, на півдні – з землями ПАФ «світанок», на сході – з землями ТзОВ «Жовтанці».

Із загальної кількості населення, що проживає на території господарства на 1 січня 2002 р. – 2500 осіб, в ТзОВ Ім. Б. Хмельницького працювало 328 чоловік, або 13, 12%.

Відповідно до структури вартості товарної продукції ТзОВ в останні роки, беручи до уваги також структуру вартості валової продукції та структуру затрат праці, сучасний виробничий напрямок сільськогосподарського виробництва є і залишиться на перспективу скотарсько-буряківничий (молочно-м’ясне скотарство) з додатковими галузями – репродукторним свинарством та овочівництвом для постачання населення.

Дані про виробництво і реалізацію рослинницької продукції наведені в таблиці №2.

 

Таблиця №2. Продукція рослинництва. (2001 р.)

Сільськогоспод. культури Виробництво продукції Собівартість продукц. Затрати праці на прод.
Зернові і зернобобові 1920 407,2 13
в т.ч. пшениця 10557 204,2 9,5
Цукрові буряки 11000 285,9 33
Картопля 4500 307,6 10
Овочі відкр. грун. 2400 139,0 6,7

 

В господарстві займаються вирощуванням різноманітних сільськогосподарських культур, перевага віддається зерновим і буряківництву. Для забезпечення тварин кормами в господарстві значні площі зайняті під кормовими угіддями. (Таблиця №3).


Таблиця №3. Посівні площі та їх структура

Культура

Площа яку займає культура

га %

Зернові і зернобобові 761,8 43,7
Цукрові буряки 242,31 13,9
Картопля 83,67 4,8
Овочі 13,94 0,8
Кормові культури 641,51 36,8
Всього 1743,25 100

 

В середньому у господарстві на 1 га орної землі припадає 0,37 га сінокосів та випасів, в тому числі випасів -, 033 га. Ступінь забезпеченості бригад кормовими угіддями має значні відмінності. (Таблиця №4)

 

Таблиця №4. Забезпечення бригад кормовими угіддями

Бригади На 1 га орн. землі прип. всіх корм угідь. В тому числі випасів, га  
Бригада №1, В. Колодно 0,42 0,14
Бригада №2 с. Печихвост. 0,54 0,44
Бригада №3 с. Частині 0,22 0,06
Бригада №4 с.Н. Став 0,71 0,45

 

Робота в господарстві здійснюється із спеціалізацією виробничих підрозділів – бригад, з урахуванням їх розміщення та концентрації виробничих ресурсів.

Бригада №1 (с. В. Колодно) – обслуговує центральний господарський двір (кінний двір, тракторно-автомобільний парк і майстерні, складський сектор, контору господарства), має найбільші тваринницькі ферми: основну скотарську ферму та єдину у товаристві репродукторну свиноферму.

Структура посівних площ бригади підпорядковується, насамперед виробництву двох основних видів товарної продукції – цукрових буряків та молока, а також додаткових товарних галузей овочівництва і репродуктивного свинарства.

На скотарській фермі бригади концентрується 350 корів з молодняком та все репродуктивне свинарство та овочівництво.

Свиноматкам з молодняком використовуються відходи промпереробки молока та зелена маса конюшини, люцерни на випасах – вигонах біля ферми. Потребам скотарства і свинарства підпорядковується виробництво кормів на орних землях, щоб скоротити обсяг перевезення кормів.

Бригада №2 (с. Печихвости). Ця бригада має більш вузьку спеціалізацію: виробництво молока у поєднанні з буряківництвом. Має скотарську ферму на 200 голів ВРХ (в тому числі корів з молодняком 100), та користується культурними випасами суміжно з 1-ою бригадою.

Бригада №3 (с. Частині). На даний момент бригада займається польовим кормовиробництвом. Утримується 30 голів коней.

Бригада №4 (с.Н. Став). На бригаді утримується 150 голів молодняка великої рогатої худоби. Має дуже добру кормову базу – сіножаті та випаси.

Інформація про загальне поголів’я тварин ТзОВ ім. Б. Хмельницького подається в таблиці №5.

 

Таблиця №5. Наявне поголів» я тварин ТзОВ ім.Б. Хмельницького

Вид тварин Кількість гол. всього Бриг. №1 гол. Бриг. №2 гол. Бриг. №3 гол. Бриг №4 гол.
ВРХ 700 350 200 150
Свині 71 71
Коні 80 50 30

 

Все поголів’я свиней, що утримується в господарстві в кількості 71 гол. – порода велика біла.

 

Таблиця №6. Структура поголів’я свиней

Вікові групи тварин

Кнурі-плідн. гол Свиноматки гол. Порос.сисуни до 2 міс. Відлуч. порос 2–4 міс. Ремонтн.мол. ст 4-ох міс.
2 13 23 17 16

Продуктивність свиней господарства коливається, в залежності від пори року і віку тварин, складає –150–300 г. середньодобових приростів.

Все поголів’я свиней утримується у свинарнику розрахованому на 300 голів (типовий проект). Свиней утримують в групових та індивідуальних станках. В індивідуальних станках утримують продуктивних кнурів та свиноматок за 7–10 днів до опоросу і підсисні свиноматки з поросятами до 2-ох місяців. В групових станках утримують холості та поросні свиноматки, відлучені поросята віком 2–4 місяців та ремонтний молодняк.

В господарстві практикується безвигульна система утримання свиней як в зимовий так і в літній період. Свиноматок в теплий період року виганяють під навіси біля свинарника.

Організація годівлі, напування тварин та гноєвидалення проводиться вручну.

Для годівлі свиней та маточного поголів’я заготовляють концентратні корми, але при відсутності комбікормів використовують наявні в господарстві корми: буряк, картоплю, а влітку свіжоскошену зелену масу. Також використовують для годівлі свиней відходи пивної промисловості. Склад кормів змінюється залежно від наявності кормових ресурсів у господарстві.

50% всієї потреби в зелених кормах забезпечується за Рахунок посівів багаторічних трав. Це є особливо цінним та економічно вигідним для годівлі зеленою масою з високим вмістом перетравного протеїну свиноматок та молодняку свиней. В «зеленому конвеєрі «для свиней найбільшу питому вагу займає люцерна. А зелену масу сумішок згодовують свиням у молодому віці. (Таблиця №7).

 


Таблиця №7. Схема зеленого конвеєра для свинопоголів» я та великої рогатої худоби

Культури зеленого конвеєра Строки посіву Строки використання
Озиме жито або з викою минулий рік 25/ІУ – 10/У
Озима пшениця, або з викою – // – 10/У-25/ІУ
Багаторіч. трави (люцерна і укіс) – // – 25/У-15/УІ

Горохово вівсяна суміш

– // – І посіву

   
25/ІІІ–1/ІУ 15/УІ–30/УІ
– // – ІІ посіву 25/ІУ 30-УІ–15/УІІ
1 2 3
– // – ІІІ посіву 10/У 15/УІІ–30/УІІ
Багаторічні трави 2-ий укіс 5/УІІ–25/УІІ
Кукурудза І посіву 10/У 15/УІІІ–3-/УІІІ
– // – ІІ посіву 30/У 1/ІХ-30/ІХ
Післяукісні суміші І посіву 15/УІІ 1/ІХ-10ІХ
Багаторічні трави ІІІ укіс минулий рік 20УІІІ–10/ІХ
Гичка цукрових буряків 1/ІХ-31/Х

 

Санітарний стан тваринницьких приміщень не повністю відповідає умовам необхідним для утримання тварин.

Відмічені відхилення показників мікроклімату від норм технологічного проектування. Не приділяється увага температурі та вологості повітря, наявності газів (аміаку та сірководню).

У станках для свиней обладнано «лежаки» з дерев’яного настилу поверх бетонної підлоги, на які періодично дається солом’яна підстилка.

Для видалення гною у підлозі свинарника створені спеціальні гноєві канали біля станків. Підлога у станках зроблена невеликим нахилом (6 см – на 1 м) у бік гнойового жолоба, що полегшує очистку і поліпшує мікроклімат у станку. Прибирання гною здійснюється вручну.

Сукупні ветеринарно-санітарні умови і забезпечення свиноферми на сьогодні перебувають у критичному стані.

При в’їзді на територію свиноферми присутній санпропускник, але він необладнаний відповідним чином, не діє дезбар» єр. Не налагоджене чергування на вході до свиноферми, через що на територію можуть потрапляти особи, які не беруть участі у виробництві.

Через погану пропаганду ветеринарних знань працівники свиноферми, що доглядають за тваринами інколи допускають помилки і не дотримуються санітарно-ветеринарних та зоогігієнічних вимог.

Внутрішнє обладнання приміщень вже частково застаріле або потребує ремонту, через що не створюються оптимальні умови утримання, які б могли забезпечити максимальну продуктивність тварин.

Ветеринарне обслуговування тваринництва ТзОВ ім. Б. Хмельницького здійснюється двома спеціалістами ветеринарної медицини: лікарем ветеринарної медицини і ветеринарним фельдшером. В господарстві є обладнано два ветеринарних кабінети з аптеками на першій і другій бригадах. Але їх обладнання потребує оновлення і покращення постачання ветпрепаратами, які через брак коштів закуповуються невчасно і в недостатній кількості.

Показники роботи тваринників ТзОВ за минулий 2001 р. наводиться у табл. №8.

Таблиця №8. Виробництво продукції тваринництва в ТзОВ ім. Б. Хмельницького

Види продукції Виробництво продукції, ц. Собівартість основн. продукц. тис. грн. Затрати праці на продукцію тис. люд. год
Прод.тваринниц. всього Х 714,7 64,5
у тому числі ВРХ 344 350,7 36,5
свиней 37 86,8 7
молоко 3999 272,7 20
інш.прод. тварин. Х 4,6 1

 

Аналіз річного фінансового звіту господарства та виробництва продукції тваринництва показує, що результат від реалізації виробленої продукції збитковий –166,4 тис. грн. що і впливає на загальний стан тваринництва в господарстві. В загальному рентабельність ТзОВ становить за 2001 р. 9,4%, та чистий прибуток за рахунок інших доходів, що не включає виробництво, сягає 101,6 тис. грн. (Таблиця №9)

 

Таблиця №9. Фінансові результати роботи ТзОВ ім Б. Хмельницького (2001 р)

Назва показника Всього тис. грн.
Результати від реалізації продукції: валовий прибуток збиток   – 166,4
Інші доходи та втрати: прибуток збитки   314 46
Чистий прибуток збиток 101,6 –
Середньорічна вартість оснн. виробн. фондів і оборотних засобів 27959,2
Середньоспискова чисельність працівників 328
Адміністративні витрати 7
Рентабельність с/г підприємства, % 9,4%

 

Епізоотична ситуація у тваринництві господарства

В ТзОВ ім. Б. Хмельницького за матеріалами ветеринарної звітності (Звіт про заразні хвороби тваринництва ф. 1 вет) і згідно записів у журналі для реєстрації хворих тварин (ф. №1-вет) протягом попередніх 10 років реєстрували:

– інфекційні хвороби: трихофітія ВРХ, бешиха свиней;

– найбільш поширені незаразні хвороби: хвороби обумовлені порушеннями годівлі і утримання тварин (гіповітамінози, хвороби шлунково-кишкового тракту, акушерські захворювання);

- інвазійні хвороби: гельмінтози великої рогатої худоби, гельмінтози свиней, гельмінтози коней, ентомози (гіподерматоз).

Основна увага нами була зосереджена на вивченні гельмінтологічної ситуації, яка склалась на свинофермі господарства. Господарство на даний момент є неблагополучним щодо таких гельмінтозів свиней, як аскаридоз, трихоцефальоз і езофагостомоз.

Динаміку інвазованості свиней гельмінтозами можна оцінити за графіком №1.

 

Графік №1. Рівень екстенсінвазованості свиней гельмінтами у період з 1996 по2001 р,

 

Помітне зростання зараження свиней гельмінтами в 1998 році, очевидно пояснюється різким зменшенням чисельності поголів’я тварин та відповідним скороченням витрат на антигельмінтики. (Графік №2)

 

Графік №2. Чисельність свинопоголів’я ТзОВ ім.Б. Хмельницького у розрізі по роках з 1996 по 2001 р. (дані взяті на кінець кожного року).

 

Крім цього при вивченні гельмінтологічної ситуації за матеріалами «Журналу обліку лабораторних досліджень на паразитарні хвороби тварин (форма №18-вет) в Кам» янко-Бузькій лабораторії ветеринарної медицини було встановлено поширення змішаних і моноінвазій у свиней належних ТзОВ ім. Б. Хмельницького 2001 р. Ця інформація відображена діаграмою №1.

Діаграма №1. Поширення змішаних і моноінвазій у свиней належних ТзОВ ім. Б. Хмельницького (2001 р.жовтень)

За 100% – взято всіх хворих гельмінтозами

3,75 – езофагостомоз

6,25 – трихоцефальоз

19 – аскаридоз

71 – змішані нематодозні

інвазії

 


Дата добавления: 2019-07-15; просмотров: 274; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!