Аналіз лізингових операцій на підприємстві
2.1 Оцінка ЗЕД підприємства
Акціонерне товариство «Крюківський вагонобудівний завод» переможець конкурсу якості «100 кращих товарів України». Датою проведення церемонії нагородження переможців було обрано Всесвітній день споживача (2004 р.)
За право увійти в почесну сотню змагалися 795 підприємств, організацій, фірм, які представили до участі у конкурсі 881 вид продукції. Але після проведення регіонального туру до фіналу потрапили 422 учасники.
До уваги бралися рівень конкурентоспроможності і соціальної значимості товару, наявність претензій і рекламацій від споживачів, використання вітчизняних матеріалів і сировини, рівень рекламного супроводу і географія продаж, використання енергозберігаючих технологій тощо.
У номінації «Товари виробничо-технічного призначення» завод представляв на конкурсі пасажирський вагон 2-го класу моделі 61–779Д, обладнаний для перевезення пасажирів та інвалідів у інвалідному візку.
До речі, із вагонобудівних підприємств України лише «Крюківський вагонобудівний завод» був учасником цього заходу. З машинобудівних підприємств Полтавщини, які змагалися за перемогу в цій номінації, переможцем став лише «КВБЗ».
Знак переможця конкурсу «100 кращих товарів України» – це визнання наполегливої, багаторічної праці всього колективу заводу, підтвердження того, що він єдиний у своєму прагненні до досконалості.
Рівень виробництва продукції у 2006 році у порівнянні з 2005 дещо змінився. Так виробництво вантажних вагонів у 2006 році збільшилось на 13%, платформ-цистерн мод. 13–149 скоротилося на майже 7%, візків мод. 18–100 збільшилось на 22%. Виробництво каркасів для візків скоротилося на 0,02%, пасажирських вагонів на 17%. Виробництво контейнерів залишилось незмінним. Також спостерігається збільшення виробництва електродів, автозапчастин та іншої продукції. У 2006 році зменшилась кількість замовлень на вагони для метрополітену, на 1%. Збільшення обсягів виробництва пасажирських вагонів пов’язане із збільшенням замовлень «Укрзалізницею» у зв’язку з тим, що багато вагонів залізничного парку у неробочому стані. В цілому зміна обсягів виробництва пов’язана зі зміною кількості замовлень, яке в свою чергу залежить від платоспроможності покупців.
|
|
|
Встановлені контрольні цифри плану реалізації 2006 року виконані не повністю. Згідно з планом ВАТ «КВБЗ» на 2006 рік реалізація продукції виконана на 84%. При цьому обсяг реалізації продукції на ринку України склав близько 25% при контрольному показникові 40%. План не був виконаний в основному через зниження обсягів реалізації вантажних вагонів.
Випуск продукції у вартісному значенні у 2006 році склав 1282765541 грн., що на 92846201 грн. або на 7% більше, ніж у 2005 році.
|
|
|
Виконання плану з асортименту продукції наведено у табл. 2.1
Таблиця 2.1. Виконання плану з асортименту
| Найменування продукції | 2006 рік грн. | % виконання плану | Зараховано у виконанні плану, грн. | |
| за планом | фактично | |||
| 1. Вантажне вагонобудування | 1238927124 | 1229767541 | 1229742775 | |
| 1.1 Вантажні вагони | 762939000 | 754365360 | 98,88 | 754365360 |
| 1.2 Платформи цистерни мод. 13–149 | 6904800 | 6441680 | 93,29 | 6441680 |
Аналіз виконання плану випуску продукції з асортименту по структурі наведено у табл. 2.2
Відхилення за рахунок структури по цистернам склало -9207,19 нормо-годин, по напіввагонам на +12394,50 нормо-годин, по платформам-цистернам на +647,18 нормо-годин, по візкам на 86,79 нормо-годин, по каркасам для візків на -3266,67 нормо-годин.
Таблиця 2.2. Виконання плану випуску продукції з асортименту по структурі
|
Найменування продукції |
Одвим. | Кількість | Трудоємкість виготовлення, нормо-години/шт. | Трудоємкість, нормо-години | Структура, % | Факт при плановій структурі | Зараховується у виконання плану | Відхилення за рахунок структури | |||
| 2006 рік | |||||||||||
| За планом | Фактично | За планом | Фактично | За
планом | Фактично | ||||||
| 1. Вантажне вагонобудування | 2211255,24 | 2186638 | 100,00 | 100,00 | 2186638,0 | 2173509,53 | 0,00 | ||||
| Цистерни мод. 15 -776 | шт. | 3000 | 3000 | 275,68 | 827040 | 827040 | 37,40 | 37,82 | 817832,81 | 817832,81 | -9207,19 |
| Напіввагони мод. 12–783 | шт. | 3000 | 2930 | 338,63 | 1015890 | 992185,9 | 45,94 | 45,37 | 1004580,4 | 992185,9 | 12394,50 |
| 1.2 Платформи-цистерни мод. 13–149 | шт. | 60 | 56 | 194,23 | 11653,8 | 10876,88 | 0,53 | 0,50 | 11524,06 | 10876,88 | 647,18 |
| 1.3 Візки мод. 18–100 | шт. | 12 | 11 | 100,17 | 1202,04 | 1101,87 | 0,05 | 0,05 | 1188,66 | 1101,87 | 86,79 |
| 1.4 Каркаси для візків | шт. | 12132 | 12130 | 24,55 | 297840,6 | 297791,5 | 13,47 | 13,62 | 294524,83 | 294524,83 | -3266,67 |
Основні виробничі фонди підприємства характеризуються високим ступенем зносу, наявністю великої кількості одиниць устаткування, що мають вік понад 10 років. У 2006 році питома вага устаткування, що має вік понад 20 років, складала 36% (613 одиниць) від загальної кількості устаткування, 10 – 20 років – 44% (745 одиниць), в той же час кількість устаткування, що має вік до 5 років складало майже 2% (32 одиниці) від загальної кількості устаткування. Це свідчить про недостатнє оновлення парку устаткування.
Вікова характеристика металообробного устаткування представлена у табл. 2.3
Таблиця 2.3. Вікова характеристика металообробного устаткування
|
|
|
| Види обладнання | Од.вим. | Усього | Вік | ||||||||
| 2006 | 2005 | до 5 років | 5–10 років | 10–20 років | понад 20 років | ||||||
| 2006 | 2005 | 2006 | 2005 | 2006 | 2005 | 2006 | 2005 | ||||
| Металоріжучі станки, усього | шт. | 1360 | 1350 | 24 | 25 | 248 | 228 | 610 | 629 | 478 | 468 |
| З них: | |||||||||||
| – спеціальні та агрегатні | шт. | 1159 | 1149 | 20 | - | 196 | 195 | 559 | 558 | 384 | 371 |
| – автомати та напівавтомати | шт. | 152 | 152 | 2 | - | 20 | 16 | 36 | 42 | 94 | 94 |
| – станки з ЧПУ | шт. | 49 | 49 | 2 | - | 32 | 17 | 15 | 29 | - | 3 |
| Ковально-пресове обладнання | шт. | 275 | 274 | 5 | 5 | 34 | 34 | 102 | 102 | 134 | 133 |
| Ливарне обладнання | шт. | 37 | 37 | 2 | 2 | 9 | 9 | 14 | 14 | 12 | 12 |
| Усього | шт. | 1672 | 1661 | 31 | 32 | 291 | 271 | 726 | 745 | 624 | 613 |
Вартість основних фондів на 1.01.2006 склала 134 046,80 тис. грн. За рік надійшло основних фондів на суму 49 850,70 тис. грн., а вибуло – 10 454,00 тис. грн. Вартість основних фондів на кінець року склала 173 443,50 тис. грн. дані про наявність, рух та структуру основних фондів приведені у табл. 2.4
Таблиця 2.4. Наявність, рух і структура основних виробничих фондів
| Група основних фондів | Наявність на початок періоду | Надійшло на рік | Вибуло за рік | Наявність на кінець року | ||||
| Тис. грн | Пит. вага, % | Тис. грн | Пит. вага, % | Тис. грн | Пит. вага, % | Тис. грн | Пит. вага, % | |
| 1 група | 102 157,07 | 76,21 | 6 580,29 | 13,20 | 3 543,00 | 33,89 | 105 194,36 | 60,65 |
| 2 група | 7 050,86 | 5,26 | 5 483,58 | 11,00 | 2 543,00 | 24,33 | 9 991,44 | 5,76 |
| 3 група | 24 128,42 | 18,00 | 32 054,00 | 64,30 | 3 965,00 | 37,93 | 52 217,42 | 30,11 |
| 4 група | 710,45 | 0,53 | 5 732,83 | 11,50 | 403,00 | 3,85 | 6 040,28 | 3,48 |
| Усього | 134 046,80 | 100 | 49 850,70 | 100 | 10 454,00 | 100 | 173 443,50 | 100 |
З таблиці видно, що на кінець року змінилася структура основних фондів, а саме збільшилася питома вага третьої групи основних фондів за рахунок надходження їх за рік на суму 32 054,00 тис. грн. Тому спостерігається зменшення частки першої групи у загальному обсязі основних фондів, а частка другої групи лишилася на тому ж рівні.
Дані про рух і технічний стан основних засобів представлені у табл. 2.5
З таблиці видно, що коефіцієнт оновлення основних фондів в 2006 році зменшився, це свідчить про те, що в 2006 році поступило менше нових основних фондів, ніж в 2005 році. Коефіцієнт вибуття зменшився на 0,01, що свідчить про зменшення вибуття основних засобів. Термін оновлення основних фондів зменшився, що свідчить про позитивні зрушення в оновленні ОФ. Коефіцієнт приросту склав 0,01. Фондовіддача в 2006 році склала 8,36 грн., тобто на 1 грн основних фондів доводиться 8,36 грн. продукції, що випускається. Але порівняно з 2005 роком фондовіддача зменшилася на 4,71 грн. У слідстві цього збільшилася фондомісткість на 0,04 грн. З огляду на те, що на протягом 2006 року були введені основні фонди, коефіцієнт зносу в цілому по підприємству зменшився на 8,7%.
Таблиця 2.5. Дані про рух і технічний стан основних засобів
| Показник | Значення показника | Відхилення | ||
| 2005 рік | 2006 рік | Абсолютне | Відносне | |
| Коефіцієнт оновлення | 0,29 | 0,29 | 0,00 | -0,10 |
| Строк оновлення, р. | 2,72 | 2,69 | -0,03 | -1,00 |
| Коефіцієнт вибуття | 0,09 | 0,08 | -0,01 | -11,79 |
| Коефіцієнт приросту | 0,28 | 0,29 | 0,01 | 5,05 |
| Коефіцієнт зносу | 0,46 | 0,42 | -0,04 | -8,70 |
| Фондовіддача | 13,09 | 8,38 | -4,71 | -35,99 |
| Фондоємність | 0,08 | 0,12 | 0,04 | 56,23 |
Дані про використовування виробничої потужності представлені в табл. 2.6
З таблиці видно, що у 2007 році найбільше використовувались потужності по виготовленню цементовозу мод. 19–758, напіввагону мод. 12–783, пасажирського вагону та контейнерів. Це обумовлено зростанням попиту на ці види продукції. По деяких видах продукції потужності не використовувались взагалі, що обумовлено відсутністю замовлень на ці види.
Наявність оборотних коштів і їх динаміка представлені в табл. 2.7
Сума оборотних коштів на 1.01.2006 р. збільшилася на 104 037,00 тис. грн в порівнянні з сумою оборотних коштів на 1.01.2005 р. (на 21,11%). Це відбулося за рахунок збільшення дебіторської заборгованості, готової продукції, товарно-матеріальних цінностей. На 1.01.2006 в порівнянні з аналогічним періодом 2005 року зменшилась сума готової продукції та грошових коштів на рахунках.
2.2 Механізм здійснення лізингових операцій на підприємстві
Однією із складових процесу управління на початковому етапі створення фінансово-кредитного механізму лізингового бізнесу виступає планування як процес прийняття рішень щодо завдань лізингового бізнесу та способів їх реалізації.
Особливе місце в системі оперативного планування слід відвести фінансовій стратегії лізингового бізнесу, основна мета якої полягає у ресурсному забезпеченні нарощування економічного потенціалу суб’єктів господарювання. В процесі розробки фінансової стратегії на основі системи фінансових коефіцієнтів аналізується фінансовий стан лізингоотримувача, виявляються сильні та слабкі сторони його фінансово-господарської діяльності, визначаються джерела фінансування, розробляється перспективний прогноз та фінансовий план. Визначну роль у цьому слід відвести фінансовому забезпеченню лізингового бізнесу. Джерелами фінансування лізингового бізнесу поряд із прямим фінансуванням власними коштами лізингоотримувача (частини прибутку, що залишається після оподаткування, коштів амортизаційного та інноваційного фондів підприємства, фонду економічного розвитку підприємства, коштів, отриманих підприємством у вигляді дивідендів, процентів в результаті активної діяльності на фондовому ринку, індивідуальних заощаджень інвестора), виступають залучений та запозичений капітал, бюджетні інвестиційних джерела. До джерел запозиченого капіталу відносяться позички банківських установ, строкові депозити інституційних інвесторів, таких як пенсійні фонди, страхові компанії. Залученими коштами виступають кошти, отримані від реалізації власних облігацій, акцій, форвардів. Прикладом бюджетних інвестицій, напрямлених до сфери лізингового бізнесу, виступають кошти Державного лізингового фонду, фінансові ресурси якого формуються за рахунок бюджетних відрахувань з метою фінансування вітчизняного виробника.
Для того, щоб отримати реальний ефект від лізингового бізнесу слід пройти складний шлях від концептуальної ідеї щодо здійснення лізингу до практичного втілення або реалізації лізингового проекту (рис. 1.6.).
Рис. 2.1. Організація лізингового процесу
Як видно з рис. 2.1 лізингоотримувач вступає у лізингові відносини, і тим самим, першим звертається до лізингодавця з проханням придбати потрібне йому обладнання у постачальника, аби потім надати його в лізинг. Лізингодавець на основі укладеної кредитної угоди з банком придбаває об`єкт у виробника / продавця майна та передає його у тимчасове користування лізингоотримувачу за певну плату. Лізингоотримувач укладає на предмет лізингової угоди страховий контракт. В якості лізингодавця може виступати інвестиційна компанія або фонд. Консалтингова фірма здійснює аудиторське супроводження проекту.
Такий процес можна здійснити послідовно долаючи 6 взаємопов’язаних етапів:
· Мотивація бізнес-ідеї лізингу;
· Підготовка лізингового проекту;
· Аналіз лізингового проекту;
· Юридичне оформлення лізингової угоди;
· Використання об`єкту лізингу;
· Оформлення відносин після закінчення строку дії договору.
Окресливши основні організаційні етапи здійснення лізингового бізнесу, маємо нагоду пересвідчитися у важливості кожного з них. Дійсно, будь-яку лізингову угоду можна вважати успішною, тобто тією, яка принесла б певні вигоди її учасникам, лише у разі здійснення усіх її етапів. Розпочати слід з ідеї лізингу, тобто мотивів, що спонукають лізингоотримувача, лізингодавця та інвестора стати суб’єктами лізингових відносин. Цей вирішальний етап пов’язаний понад усе із з’ясуванням обсягів лізингових операцій та фінансовим забезпеченням лізингового бізнесу.
В рамках операції лізингова компанія (лізінгодавець) за договором купівлі продажу набуває устаткування у компанії-постачальника, яке вказує кінцевий покупець (лізінгоотримувач). Устаткування стає власністю лізингової компанії і потім передається ВАТ «Крюківський вагонобудівний завод» в лізинг.
Лізінгооримувач ВАТ «Крюківський вагонобудівний завод» протягом дії договору лізингу періодично (наприклад, один раз в квартал) виплачує лізінгодавцю відповідні суми – лізингові платежі.
Як правило, устаткування отримується не на власні засоби лізингової компанії, а на привернуті, наприклад, банківський кредит (тому з’являється ще один учасник операції – банк). Цей кредит лізингодавець виплачує з частини коштів, що поступають йому від ВАТ «Крюківський вагонобудівний завод».
Ризики можливої неплатоспроможності ВАТ «Крюківський вагонобудівний завод», страхуються наступним учасником лізингової операції – страховою компанією.
В результаті такої схеми ВАТ «Крюківський вагонобудівний завод» фактично купує устаткування під банківський кредит. При цьому право власності на це устаткування переходить до покупця після виплати всієї суми лізингових платежів.
Склад, розмір і терміни виплати лізингових платежів визначаються безпосередньо в договорі лізингу і можуть змінюватися у кожному конкретному випадку і залежать від умов роботи лізингової компанії. Зазвичай лізинговий платіж включає наступні компоненти:
1. Авансовий внесок (20–30% від суми контракту)*.
2. Виплати основного боргу.
3. Виплати відсотків по кредиту (18–20% річних на 1,5 – 2 роки).
4. Оплата страховки*.
5. Комісійні лізингової компанії (2 – 4% від суми контракту).
6. Податок на майно.
7. Податок з обороту (1% від суми платежу).
8. ПДВ на лізинговий платіж.
* – авансовий платіж і оплата страховки здійснюється в першому лізинговому платежі.
Які ж вигоди приносить застосування лізингу учасникам лізингової операції?
Для кількісної оцінки доцільності придбання устаткування в лізинг розглянемо організацію виробництва цистерн для вагонів із застосуванням механізму лізингу.
Для розрахунків приймемо ті ж початкові дані, що і в попередній статті. Вартість комплекту устаткування для створення надійного виробництва вагонів – цистерн з нуля складає близько $78 000.
Вартість банківського кредиту 18% річних. Термін кредиту – 2 року.
Виплати лізингових платежів здійснюються поквартально.
Розрахунок проекту проводиться на 5 років.
Продуктивність лінії – близько 5 шт./місяць при роботі в 1 зміну (тривалість 1-ої зміни 8 ч, 30 робочих днів). Відсоток браку складає не більше 10%.
В наших розрахунках передбачається, що весь проведений обсяг продукції продається.
За даними Держкомстату в 2008 р. Купівельна спроможність транспортної систему України складає близько 25 шт. в рік кожний підрозділ системи залізничної дороги. Таким чином, одна виробнича лінія забезпечить 5 підрозділів.
Оскільки ціни, як на сировину, так і на готову продукцію істотно розрізняються в м. Києві і в регіонах, то в розрахунках використовувалися среднезважені ціни. Проте оскільки на розрахунки впливає різниця між оптовими цінами на сировині і оптовими цінами на готову продукцію, а не абсолютні їх значення, загальна картина економічної ефективності в м.
Києві і в регіонах практична однакова.
На рис. 2.2 показані чисті грошові потоки, після сплати податку на прибуток.
Рис. 2.2 Чисті грошові потоки, після сплати податку на прибуток
Очевидно, що сума первинних вкладень в організацію виробництва отсадного печива істотно скоротилася від $78 000 до $21 500. Відповідно, термін окупності теж зменшився до трьох місяців в порівнянні з варіантом одноразової оплати устаткування. Більш того, негативний грошовий потік має місце тільки в першому періоді, до початку виробництва.
У все подальші місяці прибуток від виробництва із запасом покриває лізингові платежі.
Будь-який проект направлений на отримання доходу, тому одним з основних критеріїв для ухвалення рішення про відкриття виробництва повинні бути накопичений грошовий потік, а також рентабельність вкладених засобів.
На мал. 2.3. показано накопичення грошових коштів по ходу реалізації проекту по виробництву вагонів-цистерн.
Рис. 2.3 Накопичення грошових коштів по ходу реалізації проекту
Накопичення грошових коштів відбувається повільніше, ніж у разі одноразової оплати устаткування. Очевидно, що це відбувається із-за відтоку засобів на лізингові платежі.
Після закінчення 5 років основні показники економічної ефективності виробництва печення при використанні лізингу складуть:
Об’єм інвестицій: $ 21 500
Чистий накопичений дохід: $ 356 200
Період окупності: 3 місяці
Сумарні лізингові платежі: $ 103 700
Таким чином, вигоди для покупця безперечні – об’єм інвестицій і термін окупності вкладень скоротилися втричі кожен, в порівнянні з варіантом одноразової оплати устаткування.
На перший погляд здається, що покупку устаткування необхідно здійснювати тільки в лізинг. Проте на цьому шляху покупця чекає ряд труднощів, які потрібно враховувати.
Оперативна оренда обладнання на сьогоднішній день є досить розповсюдженою господарською операцією. Так на прикладі ВАТ «Крюківський вагонобудівний завод» розглянемо в чому ж є переваги оперативної оренди у порівнянні з придбанням основних засобів за допомогою банківського кредиту.
Оперативна оренда обладнання для виготовлення цистерн являє собою господарську операцію, що передбачає передачу орендарю права користування основними фондами за плату з обов'язковим їхнім поверненням після закінчення терміну дії договору.
Передача і повернення орендованого обладнання оформляється актами приймання-передачі, на підставі яких орендоване обладнання у бухгалтерському обліку зараховується орендарем на позабалансовий рахунок 01 «Орендовані необоротні активи» по вартості, зазначеній в договорі оренди.
У терміни, визначені договорами оренди, орендар виплачує орендодавцям плату за користування орендованим обладнанням (орендну плату). Суми ПДВ, що входять до складу орендної плати, орендар при наявності податкових накладних орендодавців має право включити в податковий кредит.
ВАТ «Крюківський вагонобудівний завод» зіштовхнулося з такою проблемою як вибір варіанта фінансування придбання обладнання для виготовлення цистерн. Нижче наведено порівняльну характеристику двох варіантів фінансування за рахунок позикових засобів: придбання устаткування в лізинг на умовах оперативної оренди на 3 роки і з використанням кредиту.
Таблиця 2.6. Вихідні умови для порівняння ефективності оперативної оренди у порівнянні з банківським кредитом
| 1. Об’єкт лізингу | Обладнання виготовлення цистерн |
| 2. Вартість об’єкту лізингу | 100 000 $ |
| 3. Термін служби об’єкту лізингу | 3 роки |
| 4. Термін кредиту | 36 місяців |
| 5. Сума кредиту | 70% вартості обладнання |
| 6. Ставка по кредиту | 16% |
Таблиця 2.7. Аналіз фінансування за рахунок кредиту
| Місяці | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | |
| 1. Фінансування | 100000 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 |
| 2. Авансовий платіж | -30000 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 |
| 3. Погашення кредиту | -1527,66 | -1548,03 | -1568,67 | -1589,6 | -1610,78 | -1632,26 | |
| 4. Відсотки по кредиту | -933,33 | -912,96 | -892,32 | -871,41 | -850,21 | -828,74 | |
| 5. Остаточна вартість | 83333,33 | 82341,27 | 81349,21 | 80357,14 | 79365,8 | 78373,02 | 77380,95 |
| 6. Амортизація | 992,06 | 992,06 | 992,06 | 992,06 | 992,06 | 992,06 | |
| 7. Виплати по кредиту | 2460,99 | 2460,99 | 2460,99 | 2460,99 | 2460,99 | 2460,99 | 2460,99 |
| 8. Залишок боргу | 70000 | 68472,34 | 66924,31 | 653555,6 | 63766,1 | 62155,3 | 60523,03 |
| Місяці | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 |
| 1. Фінансування | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 |
| 2. Авансовий платіж | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 |
| 3. Погашення кредиту | -1654,02 | -1676,07 | -1698,42 | -1721,07 | -1744,1 | -1767,27 | -1790,83 |
| 4. Відсотки по кредиту | -806,97 | -784,92 | -762,57 | -739,93 | -716,98 | -693,73 | -670,16 |
| 5. Остаточна вартість | 76388,89 | 75396,83 | 74404,76 | 73412,7 | 72420,6 | 71428,57 | 70436,51 |
| 6. Амортизація | 992,06 | 992,06 | 992,06 | 992,06 | 992,06 | 992,06 | 992,06 |
| 7. Виплати по кредиту | 2460,99 | 2460,99 | 2460,99 | 2460,99 | 2460,99 | 2460,99 | 2460,99 |
| 8. Залишок боргу | 58869,01 | 57192,94 | 55494,52 | 53773,45 | 52029,4 | 50262,2 | 48471,34 |
| Місяці | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 |
| 1. Фінансування | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 |
| 2. Авансовий платіж | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 |
| 3. Погашення кредиту | -1814,71 | -1838,9 | -1863,42 | -1888,27 | -1913,5 | -1938,96 | -1964,81 |
| 4. Відсотки по кредиту | -646,28 | -622,09 | -597,57 | -575,72 | -547,55 | -522,03 | -496,18 |
| 5. Остаточна вартість | 69444,44 | 68452,38 | 67460,32 | 66468,25 | 65476,1 | 64484,13 | 63492,06 |
| 6. Амортизація | 992,06 | 992,06 | 992,06 | 992,06 | 992,06 | 992,06 | 992,06 |
| 7. Виплати по кредиту | 2460,99 | 2460,99 | 2460,99 | 2460,99 | 2460,99 | 2460,99 | 2460,99 |
| 8. Залишок боргу | 46656,63 | 44817,73 | 42954,31 | 41066,04 | 39152,6 | 37213,64 | 35248,83 |
| Місяці | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 |
| 1. Фінансування | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 |
| 2. Авансовий платіж | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 |
| 3. Погашення кредиту | -1991,01 | -2017,55 | -2044,46 | -2071,71 | -2099,3 | -2127,33 | -215555,7 |
| 4. Відсотки по кредиту | -469,98 | -443,44 | -416,54 | -389,28 | -361,65 | -333,66 | -305,3 |
| 5. Остаточна вартість | 62500 | 61507,94 | 60515,87 | 59523,81 | 58531,7 | 57539,68 | 56547,62 |
| 6. Амортизація | 992,06 | 992,06 | 992,06 | 992,06 | 992,06 | 992,06 | 992,06 |
| 7. Виплати по кредиту | 2460,99 | 2460,99 | 2460,99 | 2460,99 | 2460,99 | 2460,99 | 2460,99 |
| 8. Залишок боргу | 33257,82 | 31240,26 | 29195,81 | 27124,09 | 25024,8 | 22897,43 | 20741,73 |
| Місяці | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 |
| 1. Фінансування | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 |
| 2. Авансовий платіж | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 |
| 3. Погашення кредиту | -2184,44 | -2213,56 | -2243,08 | -2272,98 | -2303,3 | -2334 | -2365,12 |
| 4. Відсотки по кредиту | -276,56 | -247,43 | -217,92 | -188,01 | -157,7 | -126,99 | -95,87 |
| 5. Остаточна вартість | 555555,56 | 54563,49 | 53571,43 | 52579,37 | 51587,3 | 50595,24 | 49603,17 |
| 6. Амортизація | 992,06 | 992,06 | 992,06 | 992,06 | 992,06 | 992,06 | 992,06 |
| 7. Виплати по кредиту | 2460,99 | 2460,99 | 2460,99 | 2460,99 | 2460,99 | 2460,99 | 2460,99 |
| 8. Залишок боргу | 18557,3 | 16343,74 | 14100,66 | 11827,68 | 9524,39 | 7190,39 | 4825,27 |
| Місяці | 35 | 36 |
| ||||
| 1. Фінансування | 0 | 0 | |||||
| 2. Авансовий платіж | 0 | 0 | |||||
| 3. Погашення кредиту | -2396,66 | -2428,61 | |||||
| 4. Відсотки по кредиту | -64,34 | -32,38 | |||||
| 5. Остаточна вартість | 48611,11 | 47619,05 | |||||
| 6. Амортизація | 992,06 | 992,06 | |||||
| 7. Виплати по кредиту | 2460,99 | 2460,99 | |||||
| 8. Залишок боргу | 2428,61 | 0 | |||||
Таблиця 2.8. Аналіз фінансування на умовах оперативної оренди
| Місяці | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | ||||||
| 1. Фінансування | 100000 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | |||||
| 2. Авансовий платіж | -20050 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | |||||
| 3. Лізингові платежі | -2601,5 | -2601,5 | -2601,5 | -2601,5 | -2601,5 | -2601,5 | ||||||
|
| ||||||||||||
| Місяці | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | |||||
| 1. Фінансування | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | |||||
| 2. Авансовий платіж | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | |||||
| 3. Лізингові платежі | -2601,5 | -2601,5 | -2601,5 | -2601,5 | -2601,5 | -2601,5 | -2601,5 | |||||
|
| ||||||||||||
| Місяці | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | |||||
| 1. Фінансування | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | |||||
| 2. Авансовий платіж | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | |||||
| 3. Лізингові платежі | -2601,5 | -2601,5 | -2601,5 | -2601,5 | -2601,5 | -2601,5 | -2601,5 | |||||
|
| ||||||||||||
| Місяці | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | |||||
| 1. Фінансування | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | |||||
| 2. Авансовий платіж | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | |||||
| 3. Лізингові платежі | -2601,5 | -2601,5 | -2601,5 | -2601,5 | -2601,5 | -2601,5 | -2601,5 | |||||
|
| ||||||||||||
| Місяці | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | |||||
| 1. Фінансування | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | |||||
| 2. Авансовий платіж | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | |||||
| 3. Лізингові платежі | -2601,5 | -2601,5 | -2601,5 | -2601,5 | -2601,5 | -2601,5 | -2601,5 | |||||
|
| ||||||||||||
| Місяці | 35 | 36 |
| |||||||||
| 1. Фінансування | 0 | 0 | ||||||||||
| 2. Авансовий платіж | 0 | 0 | ||||||||||
| 3. Лізингові платежі | -2601,5 | -2601,5 | ||||||||||
Амортизаційні відрахування у всіх місяцях складають – 1840,06 $ або 9752,32 грн.
Як бачимо з наведеного розрахунку використання оперативного лізингу для ВАТ «Крюківський вагонобудівний завод» є більш ефективним засобом фінансування придбання обладнання. В нашому випадку оперативний лізинг є більш гнучким і в той же час стабільним інструментом ніж банківський кредит. Застосовуючи оперативний лізинг ВАТ «Крюківський вагонобудівний завод» економить 10 тис. дол. або 53 тис. грн.
2.3 Визначення економічної доцільності лізингових операцій на підприємстві
Техніка, яку випускає ВАТ «Крюківський вагонобудівний завод» має високу ціну на ринку, а платоспроможність споживачів не завжди настільки значна, щоб відразу заплатити всю суму за придбану техніку. Вирішення цієї проблеми, на наш погляд, може полягати в здійсненні лізингових операцій із залученням позикового капіталу банку або лізингової компанії [1,2]. Але в умовах нестабільного фінансового становища ВАТ «Крюківський вагонобудівний завод» виникає проблема оцінки економічного ефекту лізингових операцій. Економічний ефект лізингових операцій оцінимо порівняно з кредитом на підставі того, що споживач може обрати для себе будь-який спосіб придбання техніки. Ураховуючи досвід роботи провідних лізингових компаній зазначаємо, що оптимальний термін дії лізингової угоди 1–2 роки, тоді лізинговий відсоток повинний бути менший за відсоток користування кредитом, лише за такої умови лізингові операції будуть економічно вигідними для споживача.
Умовою економічного ефекту лізингових операцій ВАТ «Крюківський вагонобудівний завод» є менше значення чистої поточної вартості лізингових внесків ніж таж сама вартість внесків за використання кредиту:
Е=Кз-Лз,
де Кз – загальна сума сплачених відсотків; Лз – загальна сума лізингових внесків, грн.
Ефект підприємства виробника від здійснення лізингових операцій визначаємо як розмір виторгу від реалізації продукції за наступною формулою:
Е=Кр*Цр+Кл*Л%,
де Кр – кількість реалізованих вагонів цистерн, для ВАТ «Крюківський вагонобудівний завод» шт. Цр – ціна реалізації, грн.; Кл – кількість реалізованих товарів у лізинг, шт.
Якщо кількість реалізованих за 2008 рік цистерн для вагонів – 3000 шт., а ціна за одну цистерну – 2301,6 грн, тоді виторг від реалізації складатиме 6904800 грн. Якщо певну частину продукції передавати у лізинг (800 шт.), то кошти на рахунок підприємства будуть надходити частками, прийнявши до уваги найвигідніші умови лізингових операцій для споживача розраховуємо виторг від реалізації у випадку продажу однієї частини продукції прямим шляхом, а другої у лізинг:
Е=3000*2301,6+800*2601,5= 8986000
Таким чином, виторг від реалізації збільшиться на суму лізингових відсотків, які складають у даному випадку 2081200 грн.
Фінансову оренду можна розглядати як різновид фінансового кредиту. Тобто орендодавець у цьому випадку є кредитором, а орендар – позичальником. З погляду класичної операції кредитування, такі операції обов'язково супроводжуються сплатою відсотків за користування кредитом.
Так, для того щоб проаналізувати ефективність фінансової оренди проведемо наступні розрахунки. Використаємо для цього попередній приклад, тільки у даному випадку будемо аналізувати ефективність фінансової оренди у порівнянні з банківським кредитом для ВАТ «Крюківський вагонобудівний завод»
Таблиця 2.9. Аналіз ефективності фінансового лізингу ВАТ «Крюківський вагонобудівний завод»
|
Показники | З врахуванням ПДВ | |
| Лізинг | Кредит | |
| 1. Фінансування проекту | 100 000 $ | 100 000 $ |
| 2. Використання власних коштів | -30 000 | -30 000 |
| 3. Повернення запозичених коштів | -70 000 | -70 000 |
| 4. Винагорода кредитора (лізингодателя) | -23 652,23 | -18 595,72 |
| 5. Економія по податку на прибуток | 18550,58 | 13705,47 |
| 6. Після податкова ліквідаційна вартість | 0 | 0 |
| Разом: грошовий потік | 11256,51 | 7818,08 |
| Вигода лізингу складає: | 3438,43 | |
В разі застосування фінансового лізингу підприємство ВАТ «Крюківський вагонобудівний завод» зекономить – 3438,43 $ або 18223,68 грн. Отже, як бачимо використання у практиці господарювання фінансового лізингу є більш ефективним засобом ніж банківський кредит.
При укладанні лізингової угоди, як правило підприємством лізингодавцем пропонуються різні варіанти лізингового фінансування. Наводимо всі варіанти, які були запропоновані ВАТ «Крюківський вагонобудівний завод» при укладанні ним лізингової угоди. Варіанти відрізняються сумою авансового платежу і терміну договору лізингу. Авансовий платіж – сума, що оплачується лізингоотримувачем зі своїх коштів після укладання договору лізингу. Як правило лізингова компанія фінансує 70–75% від вартості необхідного устаткування, а 25–30% оплачується за рахунок авансового платежу лізингоотримувача. У першому і другому стовпцях (по вертикалі) у таблиці вказується процентна (як% від повної вартості автомобілів з ПДВ) і грошова величина авансових платежів. У таблиці 6 приводиться кілька можливих варіантів розміру авансового платежу: 25%, 26%, 27%, 28%, 29% і 30%. Але лізингова компанія зберігає за собою право остаточного визначення розміру авансового платежу в залежності від ризиків розглянутого проекту.
Таблиця 2.10. Стан розрахунків за орендовані основні засоби
| Авансовий платіж | Щомісячні лізингові платежі | Термін лізингу | ||||||||
| в% до вартості ОЗ | в $ | 18 місяців | 24 місяця | 30 місяців | 36 місяців | |||||
|
25% |
25000 | Платіж | 4187,29 | 3323,25 | 2809,91 | 2471,85 | ||||
| ПДВ | 837,46 | 664,65 | 561,98 | 494,37 | ||||||
| Платіж з ПДВ | 5024,75 | 3987,9 | 3371,89 | 2966,22 | ||||||
|
26% |
26000 | Платіж | 4131,46 | 3278,94 | 2772,44 | 2438,89 | ||||
| ПДВ | 826,29 | 655,79 | 554,49 | 487,78 | ||||||
| Платіж з ПДВ | 4957,75 | 3934,73 | 3326,93 | 2926,67 | ||||||
|
27% |
27000 | Платіж | 4075,63 | 3234,63 | 2734,98 | 2405,98 | ||||
| ПДВ | 815,13 | 646,93 | 547 | 481,19 | ||||||
| Платіж з ПДВ | 4890,76 | 3881,56 | 3281,97 | 2887,12 | ||||||
|
28% |
28000 | Платіж | 4019,8 | 3190,32 | 2697,51 | 2372,98 | ||||
| ПДВ | 803,96 | 638,06 | 539,5 | 474,6 | ||||||
| Платіж з ПДВ | 4823,76 | 3828,39 | 3237,01 | 2847,57 | ||||||
|
29% |
29000 | Платіж | 3963,97 | 3146,01 | 2660,04 | 2340,02 | ||||
| ПДВ | 792,79 | 629,2 | 532,01 | 468 | ||||||
| Платіж з ПДВ | 4756,76 | 3775,21 | 3192,05 | 2808,02 | ||||||
|
30% |
30000
| Платіж | 3908,14 | 3101,7 | 2622,58 | 2307,06 | ||||
| ПДВ | 781,63 | 620,34 | 524,52 | 461,41 | ||||||
| Платіж з ПДВ | 4689,77 | 3722,04 | 3147,1 | 2768,47 | ||||||
Термін у місяцях – тривалість дії договору лізингу в повних місяцях. У таблиці приводиться кілька можливих значень – 18, 24, 30 і 36 повних місяців. Кількість лізингових платежів за договором лізингу прирівнюється до зазначеної кількості місяців.
На перетинанні рядків і стовпців вказані значення щомісячних рівних лізингових платежів. Кожен платіж спочатку зазначений без ПДВ, потім приведений ПДВ, а також загальний лізинговий платіж із ПДВ.
Ґрунтуючись на інформації вищенаведених розрахунків, сформулюємо умови, при дотриманні яких споживач, без сумніву, надасть перевагу лізингу порівняно з кредитом:
– менший банківський відсоток ніж по кредиту;
– включення у значення відсотка по лізинговим операціям плати за технічне обслуговування техніки;
– можливість придбання об’єкту лізингу по залишковій вартості у свою власність після закінчення терміну оренди.
Таким чином, впровадження лізингових операцій на ВАТ «Крюківський вагонобудівний завод» значно збільшить додаткові конкурентні преваги продукції, а таке збільшення позитивно вплине на значення комплексного показника конкурентоспроможності складної технічної продукції, який детально розраховано в роботі [3].
При вивченні кредитної структури і джерел повернення кредиту необхідно розглядати як кредит лізинговій фірмі, так і лізинг орендарю. Основною метою такого підходу є збереження відповідності лізингу прямому кредитуванню.
Аналіз ризиків по проекту ВАТ «Крюківський вагонобудівний завод» повинен виконуватися при тій умові, що маються на увазі і лізинговій фірмі й орендар. Наприклад, у стадії функціонування проекту фінансові й економічні ризики повинні розглядатися з погляду й орендаря і лізингової фірми, у той час як мають місце на цій же стадії технологічні й екологічні ризики, швидше за все, варто оцінювати, маючи у виді тільки орендаря.
Для перерозподілу ризиків, зв'язаних з якістю активів у лізинговому портфелі, також використовується секьюритизація. В останні роки, багато закордонних лізингових компаній шукали заміну джерел фінансування і зміни якості активів з метою зменшення ризиків лізингового портфеля; особливо через секьюритизацію активів. Незважаючи на те, що секьюритизація є дуже складним механізмом, застосування якого почалося лише недавно в країнах з розвитий лізинговою інфраструктурою, темпи росту програм секьюритизації вражають. Секьюритизація може стати особливо корисної в що розвиваються чи перехідних ринках, оскільки не вимагає наявності внутрішнього фондового ринку. Інвестиції в підприємство-власника секьюритизованого лізингового портфеля, може здійснювати також і компанія-нерезидент.
У змісті мінімізації ризиків, зв'язаних з лізинговим майном важливі взаємини лізингових компаній і постачальників, оскільки для ВАТ «Крюківський вагонобудівний завод» лізинг є ефективним способом збуту своєї продукції.
Міжнародний досвід показує, що при підвищених комерційних ризиках постачальник і лізингодавець переглядають свої взаємини в пошуку найбільш оптимальних рішень мінімізації ризиків. Щоб не знизити обсяги своєї діяльності постачальник і лізингодавець приходять до угоди про розподіл комерційних ризиків між собою. Найбільш розповсюдженою практикою є гарантії зворотного викупу (buy-back). Лізингодавці, прагнучи одержати максимальні гарантії під свої інвестиції, часто наполягають на включенні в договір з постачальником, як істотної умови, можливість зворотного викупу майна. Лізингові компанії, що особливо забезпечують лізингоотримувачів новим, технічно прогресивним устаткуванням, несуть значні ризики по лізингових операціях.
Дата добавления: 2019-07-15; просмотров: 151; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!