Суспільство як макрофактор соціалізації.
Семінар 3. Основні джерела впливу макрофакторів на соціалізацію.
Країна як географічно-культурний феномен та макрофактор соціалізації.
Вплив етносу на соціалізацію особистості.
Суспільство як макрофактор соціалізації.
Особливості впливу держави на процес соціалізації.
Питання і завдання для самоконтролю:
Яким чином геокліматичні умови України впливають на соціалізацію її жителів?
Яке сучасне трактування принципу культуровідповідності виховання?
Як відображаються сучасні реалії українського суспільства на проблемі «батьки – діти»?
4. Підготувати доповідь на одну з тем:
« Державна політика як регулятор соціалізації».
«Особливості українського менталітету».
«Роль рідної мови у процесі соціалізації».
«Взаємодія суспільства і держави в процесі соціалізації».
Країна як географічно-культурний феномен та макрофактор соціалізації.
Країна, етнос, суспільство, держава є макрофактори соціалізації. У повсякденному житті поняття «країна» і «держава», як правило, вживаються як синоніми. Аналогічно ситуація з поняттями «держава» і «суспільство». Це має свої історичні, політичні і психологічні підстави. Насправді ці поняття позначають різні реалії, кожна з яких має особливості і свою роль в процесі соціалізації людини.
Країна - поняття, головним чином, географічне. Це територія, яка виділяється за географічним розташуванням, природними умовами, що має певні межі. Вона володіє державним суверенітетом, може перебувати під владою іншої країни, тобто бути колонією або підопічною територією.
|
|
|
Природно-кліматичні умови країн різні і роблять прямий і опосередкований вплив на жителів і їх життєдіяльність. Так, клімат впливає на активність людини: надто жаркий паралізує енергію, занадто холодний відволікає частину енергії на боротьбу за підтримку існування. Географічні умови впливають на щільність населення, народжуваність, поширеність тих чи інших видів праці, на стан здоров'я людей і т.д. Важливо географічне положення країни, що визначає те, з якими країнами вона межує і, отже, досить тісно пов'язана і економічно, і культурно, і політично. Від географічного положення залежить наявність або відсутність виходу до морів і океанів, тобто можливість розвитку зв'язків країни з іншими частинами планети.
Межі країн не завжди співпадають із межами держав, хоч у переважній більшості вони володіють повним чи обмеженим державним суверенітетом. Незначна частина їх є колоніями або підопічними територіями. Однак дотепер зустрічаються випадки, коли на території однієї країни існує кілька держав. Це стосується, наприклад, Китаю та Кореї.
|
|
|
Географічні умови і клімат країни виявляють як безпосередній, так і опосередкований вплив на умови життя людей, народжуваність і густоту населення, характер господарської діяльності, розвиток культури, що все у сукупності створює відповідні «рамки» для процесів соціалізації.
Залежно від кліматичних особливостей, які супроводжують життя тих чи інших народів, любов'ю користується різкість чи ніжність барв. У країнах із чітко вираженим континентальним кліматом населення виявляє схильність в орнаментиці, рукоділлі, живописі до яскравих, контрастних барв. А в приморських країнах, де природні відтінки пом'якшені вологістю повітря і випарами, художні смаки населення дещо інші, оскільки тут користуються увагою м'які, ніжні відтінки кольорів. Цим пояснюється те, що коли слов'яни і народи тюркського походження надавали перевагу яскравим і крикливим барвам, то французи і японці органічно завжди були схильними до м'яких, ніжних тонів.
Вплив етносу на соціалізацію особистості.
Етнос - це історично складена на певній території стійка сукупність людей, яка має загальні риси та стабільні особливості культури (включаючи мову) і психічного складу, а також усвідомлення своєї єдності і відмінності від інших подібних утворень.
|
|
|
У сучасній етнологічній науці не існує єдиного розуміння етносу, його сутності та структури. Найпоширеніше визначення можна дати за Ю.В.Бромлеєм (1983). Етнос - це історично складена на певній території сукупність людей, які володіють спільними, відносно стабільними особливостями мови, культури, психіки, а також усвідомленням своєї єдності та відмінності від інших подібних утворень (самосвідомістю), фіксованим у самоназві. У розумінні Л.Н.Гумільова (1993), етнос - це певний колектив людей, який протиставляє себе всім іншим аналогічним колективам («ми» і «не ми») і має особливу внутрішню структуру та оригінальний стереотип поведінки. На думку вченого, етнічний стереотип поведінки не успадковується, а засвоюється дитиною в процесі соціалізації, зберігаючись майже без змін упродовж усього життя. Такий стереотип поведінки Л.Н.Гумільов ілюструє жартівливим прикладом ситуації в трамваї, в який увійшов буйний п'яниця. Вчений вважає, що пасажири, які належать до різних етносів, поведуть себе по-різному: росіянин пожаліє п'яного і звільнить йому місце; татарин, гидуючи, відійде вбік; німець покличе міліцію; грузин може відповісти фізичною агресією на буйну поведінку п'яного.
|
|
|
Спільні етнічні особливості слугують об'єднувальною основою для їхніх носіїв у різноманітних куточках земної кулі, породжують патріотичні почуття приналежності до свого народу.
Етнічна або національна належність людини, як встановлено, визначається насамперед мовою, яку вона вважає рідною, і культурою, що стоїть за цією мовою. Відомо, що сучасне людство має дві - три тисячі етнічних спільностей. Держави, які існують сьогодні на Землі (їх біля двохсот), є поліетнічними. Кожен етнос має специфічні особливості. Вони існують у характері і традиціях праці людей, в особливостях побуту, уявленнях про сімейці стосунки і взаємини з іншими людьми, про добро і зло, красиве і потворне. Етнічні особливості найкраще проявляються на рівні буденної свідомості.
Етнос як фактор соціалізації поколінь, що підростають, не можна ігнорувати, але й не потрібно абсолютизувати. Так, порівняльне вивчення виховання у численних, не схожих одна на одну культурах дало змогу зробити висновок про те, що в кожній з них батьки прагнуть виховувати одні й ті самі дитячі риси, що варіюються згідно із статтю. У хлопчиків насамперед культивують розвиток самостійності й уміння досягати успіхів, у дівчаток - почуття обов'язку, дбайливості і покірності. Всі народи намагаються виховувати своїх дітей працьовитими, сміливими, чесними. Відмінності полягають у шляхах вирішення цих завдань.
Особливості психіки і поведінки представників різних етнічних спільностей виявляють себе у двох складових: біологічній та соціально-культурній, що, відповідно, ґрунтується на таких особливостях соціалізації, як: вітальні (біолого-фізичні) та ментальні (фундаментальні духовні якості).
Під вітальними розуміють умови та характер фізичного розвитку людини, починаючи від способів годування її в дитинстві.
Особливості харчування та природно-кліматичні умови впливають на загальний фізичний розвиток етнічних груп населення.
Про залежність фізичного розвитку людини від харчування говорить і той факт, що японці значно збільшили вагу та ріст, коли до традиційних морепродуктів включили продукцію європейської кухні.
Природно-кліматичні умови яскраво виявляють свій вплив не лише у зовнішньому вигляді представників різних рас населення, а й у деяких фізіологічних та пов'язаних із ними психологічних особливостях людей.
Вплив етнокультурних умов на соціалізацію людини, насамперед, визначається введеним на початку ХХ століття французьким ученим Л.Леві-Брюлем поняттям менталітет.
Суспільство як макрофактор соціалізації.
Суспільство - сукупність усталених у країні соціальних відносин між людьми, структуру яких складають сім'я, соціальні, вікові, професійні та інші номінальні й реальні групи, а також держава. ). У тлумачній словниковій літературі сучасної української мови воно визначається як велика сукупність людей, яких об'єднує спосіб задоволення своїх приоритетних потреб (насамперед, матеріальних) шляхом добування, перетворення, виробництва, розподілу і споживання їжі, одягу, засобів праці й ін.
Суспільство як одне з найважливіших джерел макрочинників соціалізації - цілісне утворення, яке перебуває у постійному історичному розвитку, змінюючи свої соціальні, економічні, ідеологічні, культурні властивості залежно від зміни історичних умов.
Загальновизнано, що ніколи в минулому темпи і комплексність соціально-економічних змін не сягали сучасного рівня. Аналіз їх на теренах колишніх пострадянських держав нерідко обтяжується, з одного боку, успадкованими від СРСР соціально-політичними алгоритмами, які не спрацьовують у нових умовах, а, з іншого, своєрідною «мультиреволюцією», яка продовжує розвиватися і поглиблюватися в Україні, унікально поєднуючи кількарівневі складні трансформаційні процеси.
Відповідні дослідження в цьому напрямі І.Т.Заславської засвідчують, що, наприклад, у Росії для соціальної диференціації сучасного російського суспільства властиве утворення численних і нестабільних за складом професійних груп. Умовно їх можна об'єднати залежно від матеріального становища , участі в управлінні майном та у владних структурах у кілька соціальних прошарків: верхній, який включає в себе політичні та економічні еліти; верхній середній, який складають власники і менеджери великих підприємств; середній, представлений дрібними підприємцями, менеджерами, адміністраторами соціальної сфери, середньою ланкою апарату управління, представниками силових відомств і приватних підприємств; базовий - масова інтелігенція, робітники масових професій у сфері економіки; нижчий - некваліфіковані робітники державних підприємств, пенсіонери; соціальне дно.
Між цими прошарками немає чітких меж. Це створює потенційні можливості для мобільності членів суспільства - горизонтальної і вертикальної. Горизонтальна означає зміну соціальних позицій у рамках одного соціального прошарку. Вертикальна - перехід членів суспільства із одного соціального прошарку в інший (як у вищий, так і в нижчий).
За цих умов відбувається формування базової основи суспільства - середнього класу. На жаль, слабкість його наразі не дозволяє йому визначати морально-психологічний клімат у суспільстві загалом. Значно більше визначає його процес люмпенізації, який охоплює майже всі соціальні прошарки.
На соціалізацію людей, передусім, молодших вікових груп стихійно впливає стиль життя кожного соціального прошарку. Для багатьох дітей він стає своєрідним еталоном у тих випадках, коли батьки не належать до нього.
Дата добавления: 2019-07-15; просмотров: 232; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!