Суб'єкти права інтелектуальної власності



2.3 Система законодавства України про інте­лектуальну власність

2.4 Державна система правової охорони інте­ лектуальної власності

Міжнародна система інтелектуальної власності

 

 

2.1. Об'єкти права інтелектуальної власності

Рис. 2. Класифікація об’єктів інтелектуальної власності

Винахід (корисна модель) - це результат інтелекту­альної діяльності людини в будь-якій сфері технології. Ви­нахід (корисна модель) може бути секретним, якщо містить інформацію, віднесену до державної таємниці. Якщо вина­хід (корисна модель) створений працівником у зв'язку з виконанням службових обов'язків чи за дорученням робо­тодавця за умови, що трудовим договором не передбаче­но інше, або з використанням досвіду, виробничих знань, секретів виробництва і обладнання роботодавця, то він вважається службовим винаходом (корисною моделлю).

Промисловий зразок - це результат творчої діяль­ності людини у галузі художнього конструювання.

Під торговельною маркою розуміють позначення, за яким товари і послуги одних осіб відрізняються від то­варів і послуг інших осіб.

Географічне зазначення - це назва географічного місця, яке вживається для позначення товару, що похо­дить із цього географічного місця та має певні якості, ре­путацію або інші характеристики, в основному зумовлені характерними для даного географічного місця природними умовами чи людським фактором або поєднанням цих при­родних умов і людського фактора.

Сутність фірмового найменування витікає з самої назви цього об'єкту. Але, на відміну від попередніх об'єктів, поки що не існує закону, який би охороняв права на нього.

Copm pocлин - це окрема група рослин (клон, лінія, гібрид першого покоління, популяція) в рамках нижчого із відомих ботанічних таксонів. Під породою тварин зазви­чай розуміють селекційні досягнення у тваринництві.

Зафіксоване на матеріальному носії просторово-геометричне розміщення сукупності елементів інтеграль­ної мікросхеми та з'єднань між ними визначене законом як топографія інтегральної мікросхеми.

Комерційна таємниця - це технічна, комерційна, ор­ганізаційна та інша інформація, що здатна підвищити ефе­ктивність виробництва або іншої соціально доцільної дія­льності або забезпечили інший позитивний ефект.

Відкриттям визнається встановлення невідомих ра­ніше закономірностей, властивостей і явищ матеріального світу.

Раціоналізаторською пропозицією є визнана юри­дичною особою пропозиція, яка містить технологічне (тех­нічне) або організаційне рішення у будь-якій сфері її діяль­ності.

Об'єкти авторського права і суміжних прав у свою чергу, поділяються на дві групи - власне об'єкти авторського права: твори літератури і мистецтва, комп'ютерні програми, компіляції даних (бази даних) і об'єкти, суміжні з авторськими правами, до яких відносяться виконання тво­рів, фонограми і відеограми, програми (передачі) організа­цій мовлення.

Перелік об'єктів права інтелектуальної власності, наведений на рис. 2, не є вичерпним. З розвитком людсь­кої цивілізації будуть з'являтися все нові й нові об'єкти права інтелектуальної власності, насамперед у галузі ін­формаційних технологій, генної інженерії тощо.

Суб'єкти права інтелектуальної власності

 

Суб'єктами права інтелектуальної власності є: тво­рець (творці) об'єкта права інтелектуальної власності (автор, виконавець, винахідник тощо) та інші особи,  яким на­лежать за заповітом або за договором особисті немайнові та (або) майнові права інтелектуальної власності.

Суб'єктами права на винаходи, корисні моделі, промислові зразки є автори або фізичні чи юридичні осо­би, до яких право авторів перейшло за договором чи запо­вітом.

Суб'єктами права на торговельні марки, зазначення походження товарів можуть бути юридичні особи, а також фізичні особи, якщо вони здійснюють підприємницьку діяльність.

Суб'єктом правовідносин, що виникають у процесі створення і використання сортів рослин, може бути будь-яка юридична чи фізична особа.

Суб'єктом права на раціоналізаторську пропозицію є раціоналізатор, тобто автор раціоналізаторської пропо­зиції, що створив його своєю творчою працею.

Виходячи з того, що комерційною таємницею відповідно до чинного законодавства визнаються, в основному відомості, що стосуються підприємницької діяльності, суб'єктами права на комерційну таємницю (ноу-хау) є особи, що займаються підприємницькою діяльністю, якими можуть бути як фізичні, так і юридичні особи.

До суб'єктів авторського права відносяться:

§ автори творів;

§ спадкоємці й інші правонаступники;   

§ організації, що керують майновими правами ав­торів на колективній основі.

Авторами визнаються особи, творчою працею яких створений твір. Авторами визнаються не тільки творці ори­гінальних творів, але й творці похідних (залежних) творів, таких як: переклади, переробки, копії творів мистецтва то­що.

Поряд з фізичними особами, власниками авторсь­ких прав можуть бути юридичні особи, що придбали окремі авторські повноваження за договором з автором чи одер­жали їх за заповітом або в інших випадках.

Суб'єктами авторського права після смерті автора стають його спадкоємці. Спадкування авторських прав здійснюється або за законом, або за заповітом. При спад­куванні за законом спадкоємцями можуть стати тільки громадяни, що є законними спадкоємцями. При спадку­ванні за заповітом авторські права можуть бути передані будь-якому громадянину.

Суб'єктами авторського права можуть бути також видавництва, театри, кіностудії та інші організації, що за­ймаються використанням творів.

Організації , що керують майновими правами автора на колективній основі, не є власниками авторських прав. У відносинах із третіми особами вони виступають як пред­ставники авторів і діють від їхнього імені в їхніх інтересах. Це порівняно нове явище для України і до кінця законода­вчо воно не врегульовано.

 

2.3 Система законодавства України про інте­лектуальну власність

Правовідносини у сфері інтелектуальної власності в Україні регулюються окремими положеннями Конституції України (ст. 41, 54), нормами Цивільного кодексу України (Книга IV "Право інтелектуальної власності"), Кримінального, Митного кодексів України, Кодексу України про адмініс­тративні правопорушення.

В Україні діють 10 спеціальних законів у сфері інте­лектуальної власності. Це закони України: "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі", "Про охорону прав на промислові зразки", "Про охорону прав на знаки для това­рів і послуг", "Про охорону прав на сорти рослин", "Про охорону прав на зазначення походження товарів", "Про охорону прав на топографії інтегральних мікросхем", "Про авторське право і суміжні права", "Про захист економічної конкуренції", "Про розповсюдження примірників аудіовізу­альних творів та фонограм", "Про особливості державного регулювання діяльності суб'єктів господарювання, пов'язаних з виробництвом, експортом, імпортом дисків для лазерних систем зчитування".

Окремі норми, що стосуються інтелектуальної вла­сності, містяться в багатьох інших законах України.

У випадку, коли необхідно врегулювати спори щодо прав на об'єкти інтелектуальної власності між фізичними або юридичними особами України та іноземних держав, верховенство перед національними законами мають між­народні договори, до яких приєдналася Україна. На сього­дні Україна є учасницею 20 багатосторонніх, міжнародних договорів у цій сфері.

2.4 Державна система правової охорони інте­ лектуальної власності

 

Рис. 3. Структура державної системи правової охорони інтелектуальної власності

За здійснення політики у сфері інтелектуальної власності в Україні відповідає Міністерство освіти і науки України. Виконання конкретних функцій у цій сфері Мініс­терство освіти і науки України делегувало Державній службі інтелектуальної власності, яка підпорядкова­на Міністерству освіти і науки України і є урядовим органом державного управління, що уповноважений представ­ляти, реєструвати і підтримувати на території України пра­ва на винаходи, корисні моделі, промислові зразки, знаки для товарів і послуг, зазначення походження товарів, топо­графії інтегральних мікросхем, а також здійснювати реєст­рацію об'єктів авторського права. Держав­на служба інтелектуальної власності проводить єдину державну політику у сфері охорони прав на об'єкти інтелектуальної власності. Вона здійснює роботи по удоско­наленню законодавчої і нормативної бази, міжнародного співробітництва у сфері інтелектуальної власності, забез­печує умови для введення інтелектуальної власності до господарського обороту, підготовки та підвищення кваліфі­кації фахівців у сфері інтелектуальної власності, взаємодії з громадськими організаціями тощо.

До сфери управління Державної служби ін­телектуальної власності включено: Український інститут промислової власності, Українське агентство з авторських та суміжних прав, Інститут інтелектуальної власності і права, Державне підприємство "Інтелзахист". У структурі Держав­ного департаменту інтелектуальної власності є підрозділи державних інспекторів з питань інтелектуальної власності.

Головною функцією Українського інституту промислової власності (Укрпатенту) є здійснення експертизи заявок на об'єкти промислової власності. Саме його експерти проводять експертизу поданих заявниками матеріалів на предмет відповідності умовам правової охорони і на­дають експертний висновок. Але охоронний документ - патент або свідоцтво - видає Державна служба ін­телектуальної власності. Укрпатент має філію, що надає інформаційні послуги, здійснює патентний пошук.

Головною функцією Українського агентства з автор­ських і суміжних прав (УААСП) є колективне управління правами авторів. УААСП за бажанням автора здійснює підготовку до державної реєстрації об'єктів авторського права і суміжних прав та видачі автору охоронного доку­менту - свідоцтва. Важливою функцією УААСПу є надан­ня допомоги авторам щодо захисту їх прав у разі пору­шення.

Інститут інтелектуальної власності і права виконує функцію підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфі­кації фахівців у сфері інтелектуальної власності. Він готує спеціалістів і магістрів зі спеціальності "Інтелектуальна власність", а також підвищує кваліфікацію патентних пові­рених, патентознавців, професійних оцінювачів прав на об'єкти інтелектуальної власності, державних службовців тощо.

Державне підприємство "Інтелзахист" опікується питаннями боротьби з порушеннями прав на об'єкти інте­лектуальної власності, причому більшою мірою суміжними правами.

Головним завданням державних інспекторів з пи­тань інтелектуальної власності є попередження правопо­рушень у сфері інтелектуальної власності. Інспектори - це повноважні представники Державного департаменту інте­лектуальної власності у регіонах України.

На рис. З представлені також громадські організації, що безпосередньо переймаються питаннями інтелектуа­льної власності і з якими тісно співпрацює Державний де­партамент інтелектуальної власності.

Всеукраїнська асоціація інтелектуальної власності має міжвідомчий характер. Вона сприяє доведенню основ­них проблем, що існують у сфері інтелектуальної власнос­ті, до відома законодавчої та виконавчої гілок влади

Особливе місце займає Всеукраїнська асоціація па­тентних повірених України. За чинним законодавством саме через патентних повірених здійснюється патентування вітчизняних винаходів за кордоном і навпаки. Патентні по­вірені надають також кваліфіковані послуги фізичним і юридичним особам з питань правової охорони, викорис­тання та захисту прав на об'єкти інтелектуальної власнос­ті.

Товариство винахідників і раціоналізаторів України займається популяризацією винахідницької діяльності, на­дає винахідникам і раціоналізаторам посильну допомогу в їх діяльності.

Українська асоціація власників товарних знаків опі­кується інтересами правоволодільців знаків.

 

ЛЕКЦІЯ ІІІ . ОХОРОНА ПРАВА НА ОБ'ЄКТИ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ


Дата добавления: 2019-03-09; просмотров: 234; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!