Стаття 46. Застосування вогнепальної зброї
1. Застосування вогнепальної зброї є найбільш суворим заходом примусу.
2. Поліцейський уповноважений на зберігання, носіння вогнепальної зброї, а також на її застосування і використання лише за умови що він пройшов відповідну спеціальну підготовку.
3. Порядок зберігання і носіння вогнепальної зброї, що знаходиться в розпорядженні поліцейського, перелік вогнепальної зброї та боєприпасів, що використовуються в діяльності поліції, та норми їх належності встановлюються Міністром внутрішніх справ України.
4. Поліцейський уповноважений у виняткових випадках застосовувати вогнепальну зброю:
1) для відбиття нападу на поліцейського або членів його сім’ї, у випадку загрози їхньому життю чи здоров’ю;
2) для захисту осіб від нападу, що загрожує їхньому життю чи здоров’ю;
3) для звільнення заручників або осіб, яких незаконно позбавлено волі;
4) для відбиття нападу на об’єкти, що перебувають під охороною, конвої, житлові та нежитлові приміщення, а також звільнення таких об’єктів у разі їх захоплення;
5) для затримання особи, яку застали під час вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину і яка намагається втекти;
6) для затримання особи, яка чинить збройний опір, намагається втекти з-під варти, а також озброєної особи, яка погрожує застосуванням зброї та інших предметів, що загрожують життю і здоров’ю людей та/або поліцейського;
7) для зупинки транспортного засобу шляхом його пошкодження, якщо водій своїми діями створює загрозу життю чи здоров’ю людей та/або поліцейського.
|
|
|
5. Поліцейський уповноважений застосовувати вогнепальну зброю тільки після попередження про необхідність припинення протиправних дій і намір використання заходу примусу, визначеного цією статтею.
6. Застосування вогнепальної зброї без попередження допускається:
1) при спробі особи, яку затримує поліцейський із вогнепальною зброєю в руках, наблизитися до нього, скоротивши визначену ним відстань, чи доторкнутися до зброї;
2) у разі збройного нападу, а також у разі раптового нападу із застосуванням бойової техніки, транспортних засобів або інших засобів, що загрожують життю чи здоров’ю людей;
3) якщо особа, затримана або заарештована за вчинення особливо тяжкого чи тяжкого злочину, втікає із застосуванням транспортного засобу;
4) якщо особа чинить збройний опір;
5) для припинення спроби заволодіти вогнепальною зброєю.
7. Поліцейський уповноважений застосовувати вогнепальну зброю тільки з метою заподіяння особі такої шкоди, яка є необхідною і достатньою в такій обстановці, для негайного відвернення чи припинення збройного нападу.
8. Поліцейський уповноважений застосовувати вогнепальну зброю у разі збройного нападу, якщо відвернення чи припинення відповідного нападу неможливо досягнути іншими засобами.
|
|
|
9. Поліцейському заборонено застосовувати вогнепальну зброю в місцях, де може бути завдано шкоди іншим особам, а також у вогненебезпечних та вибухонебезпечних місцях, крім випадків необхідності відбиття нападу або крайньої необхідності.
10. Поліцейський зобов’язаний у письмовій формі повідомляти свого керівника про застосування вогнепальної зброї, а також негайно повідомити свого керівника про активне застосування вогнепальної зброї, який, у свою чергу, зобов’язаний поінформувати центральний орган управління поліції та відповідного прокурора.
11. Поліцейський може взяти до рук вогнепальну зброю і привести її у готовність, якщо вважає, що в обстановці, що склалася, можуть виникнути підстави для її застосування.
12. Під час затримання осіб, щодо яких у поліцейського виникла підозра у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину, а також під час перевірки документів у таких осіб поліцейський може привести в готовність вогнепальну зброю та попередити особу про можливість її застосування.
Спроба особи, яку затримує поліцейський із вогнепальною зброєю в руках, наблизитися до нього, скоротивши визначену поліцейським відстань, чи доторкнутися до зброї є підставою для застосування вогнепальної зброї поліцейським.
|
|
|
13. Поліцейський може використати вогнепальну зброю для подання сигналу тривоги або виклику допоміжних сил, або для знешкодження тварини, яка загрожує життю чи здоров’ю поліцейського та інших осіб.
Додаток 5.
ПЛАН-СЦЕНАРІЙ ПРОВЕДЕННЯ ЗАХИСТУ НАВЧАЛЬНОЇ ПРАКТИКИ У ФОРМІ ПОЛІЦЕЙСЬКОГО КВЕСТУ З ПЕРЕМІННИМ СКЛАДОМ 2 КУРСУ ННІ № 1,2,3 ТА ПРИКАРПАТСЬКОГО ФАКУЛЬТЕТУ НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ ВНУТРІШНІХ СПРАВ ЗА СПЕЦІАЛЬНІСТЮ 081 «ПРАВО» ТА 262 «ПРАВООХОРОННА ДІЯЛЬНІСТЬ» НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ ВНУТРІШНІХ СПРАВ
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Мета – є послідовне виконання заздалегідь підготовлених завдань групами або окремими здобувачами вищої освіти, з урахуванням реальних умов роботи працівників підрозділів превентивної діяльності (відпрацювання правильного складання процесуальних документів, розгляд різних практичних ситуацій, поглиблене вивчення положень Закону України «Про Національну поліцію», Кодексу України про адміністративні правопорушення, наказів МВС України, інших нормативно-правових актів); закріплення набутих теоретико-правових знань у сфері забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку Національною поліцією; формування у курсантів ділових, професійних, особистих якостей, освітнього та кваліфікаційного рівнів.
|
|
|
Організаційна форма – індивідуальний чи командний тренінг на основі ситуаційних завдань у формі розв’язання логічних та комунікативних завдань (квести) шляхом реалізації компетентнісного підходу в організації освітнього процесу.
Захист навчальної практики у формі поліцейського квесту проводиться з урахуванням умов «реального сьогодення» в діяльності Національної поліції. Захист проводяться в режимі наближеному до повсякденної роботи поліцейських, події та алгоритми їх вирішення розвивається в часі. Заздалегідь підготовлена обстановка (обставини подій) з дійовими особами призначені для прийняття структурно-логічних, оперативних, процесуальних рішень та оптимальних і своєчасних дій в рамках нормативно-правових стандартів.
Безпосередні завдання визначаються вимогами сучасної практики діяльності органів і підрозділів Національної поліції щодо:
– алгоритму отримання і здачі зброї в черговій частині органу (закладу, установи) поліції (згідно з наказом МВС України від 01.02.2016 № 70 «Про затвердження Інструкції із заходів безпеки при поводженні зі зброєю»);
– організації підготовки особового складу поліції до несення служби та проведення інструктажів;
– організації реагування поліції на повідомлення про правопорушення та інші події та послідовність дій на місця події (на місці виклику);
– алгоритму дій поліцейських (поліцейського) випадках реагування на вчинені правопорушення, надзвичайні ситуації та інші події;
– організації, підтримання зв’язку з черговою службою поліції, порядку обміну/передачі інформації та спілкування з оперативним черговим (інспектором-черговим) чергової частини (сектору реагування патрульної поліції) територіального підрозділу ГУНП;
– алгоритму взаємодії органів поліції з іншими центральними органамивиконавчої влади України та громадськістю щодо превентивної діяльності, виявлення і припинення правопорушень.
Сукупність знань, умінь, навичок, інших компетентностей, які набуваються курсантом в процесі захисту навчальної практики у формі поліцейського квесту визначаються:
1. Завданнями поліції з надання поліцейських послуг у сферах:
1) забезпечення публічної безпеки і порядку;
2) охорони прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави;
3) протидії злочинності;
4) надання в межах, визначених законом, послуг з допомоги особам, які з особистих, економічних, соціальних причин або внаслідок надзвичайних ситуацій потребують такої допомоги.
2. Оприлюдненою (висвітленою у засобах масової інформації, на інформаційних веб-ресурсах МВС України, Національної поліції України тощо) практикою реагування за заяви та повідомлення про кримінальні правопорушення так інші події органами і підрозділами Національної поліції.
Дата добавления: 2019-02-22; просмотров: 669; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!