Вплив рельєфу на ведення бойових дій військ.



Рельєф є одним з основних елементів місцевості, що визначає її придатність до ведення оборонного чи наступального бою, утруднює чи сприяє здійсненню маршу та маневру підрозділів. Він дуже впливає на швидкість просування військ, маскування, побудову бойового порядку, можливість огляду місцевості, захист підрозділів від ядерної та звичайної зброї.

В першу чергу це залежить від основних морфометричних показників рельєфу:

Ø абсолютної висоти;

Ø вертикального і горизонтального розчленовування;

Ø крутості схилів.

Висота місцевості над рівнем моря (абсолютна висота) поряд з географічною широтою є одним з факторів, що визначає кліматичні умови району.

Висоти у нас вимірюють над рівнем Балтійського моря.

Зі збільшенням висоти на кожні 100 м :

Ø температура повітря знижується в середньому на 0,6° С;

Ø атмосферний тиск знижується на 8 - 10мм;

Ø щільність повітря - на 1,2%.

Ø помітно зростає швидкість вітрів.

Зниження температури з висотою приводить до зростання тривалості несприятливого для бойових дій зимового сезону, на висотах 1500 - 2000 м над рівнем моря протягом півроку спостерігаються зимові умови із сильними морозами і глибоким сніжним покровом.

Зниження атмосферного тиску, що спостерігається в горах, і низькі температури повітря погіршують режим роботи двигунів машин:

Ø знижують їхню потужність на 8-10% з кожною 1000м висоти;

Ø збільшують витрати пального;

Ø зменшують вантажопідємність автомобіля.

 
При підйомі на кожні 1000м температура кипіння води знижується в середньому на 3-4°, що веде до підвищення випарову- ваності води в моторах з водяним охолодженням. В горах випадає опадів у 1,5 - 2 рази більше, ніж на прилягаючих рівнинах. Сильні зливи улітку викликають у горах різкі коливання рівня води в ріках, утворення селів, зсувів і обвалів, а взимку рясні снігопади приводять до утворення сніжних лавин.  


                                                

 

Вплив річок на бойові дії військ

Водні об'єкти — річки, канали, озера, водоймища — значно впливають на бойові дії військ. Особливо велику роль у цьому грають річки, що досить часто зустрічаються на всіх театрах воєнних дій. Як у минулому, так і в даний час тактика й оперативне мистецтво розглядають річки як природні перешкоди на шляху руху військ; природні рубежі, зручні для організації стійкої оборони; шляхи сполучення, придатні для транспортування військ і вантажів; джерела водопостачання військ; орієнтири для авіації і т.д.

Характер і ступінь впливу річок на бойові дії військ залежить від їх кількості (густоти) у даному районі, розташування (напрямку відносно один одного) і властивостей кожної окремої річки як перешкоди:

Ø особливостями її долини і заплави;

Ø шириною і глибиною русла;

Ø характером дна;

Ø швидкістю течії;

Ø характером оборони противника на річці;

Ø наявністю гідротехнічних споруджень;

Ø також порою року і станом погоди.

Важливими елементами кожної річки є її долина і заплава. У деяких випадках форсування річки ускладнюється необхідністю подолання глибокої річкової  долини чи широкої заболоченої заплави. Так, наприклад, улітку 1943 р. війська 21-й армії Західного фронту, успішно, розвиваючи наступ, опанували м.Єльня і просувалися в напрямку Орші. На шляху зустрілася р.Мерея. Судячи з карти, вона мала ширину всього 8 — 12м. Серйозного значення їй не надали, розвідку її не організували. Але, коли війська підійшли до річки, шлях їм перетнула заболочена заплава шириною 160 — 230м. Після минулих дощів вона виявилася непрохідною для танків і колісних машин. На інженерні роботи для подолання цієї перешкоди потрібно було дві доби.

Велика ширина річки сповільнює темпи переправи військ, зосередження сил і засобів на протилежному березі й утрудняє ведення ефективного вогню з вихідного берега по супротивнику для підтримки військ, що переправляються. На широкій ріці війська, що переправляються, тривалий час знаходяться на воді і тому в більшій мірі піддаються вогневому ураженню противника.

· Вузькі річки перетинаються части- нами і підрозділами мотопіхотних військ з використанням штатних переправних засобів. При цьому вико- ристовують наявні на ріках мости, чи броди, обладнують переправи. · Середні річки форсують з використанням штатних і допоміжних переправних засобів. На таких ріках, як правило, застосовуються мостові і поромні переправи. ·
Річки по ширині русла поділяють на

Ø вузькі (до 60 м),

Ø середні (від 60 до 300 м);

Ø широкі (більш 300 м).

· На широких ріках можливі усі види переправ; вони обладнуються за участю інженерних військ. Форсування дуже широких гирлових ділянок рік, а також проток і заток здійснюється, як правило, десантно-поромним способом із залученням кораблів військово-морського флоту.

По глибині річки звичайно поділяють на:

· Мілкі річки (до 1,5м);  війська перетинають убрід і за допомогою найпростіших табельних і підручних переправних засобів.

При форсуванні річки військами убрід велике значення має характер ґрунту дна. Тверді кам'янисті і піщані ґрунти є більш сприятливими у відношенні прохідності, чим м'які мулисті. Ґрунт дна русла залежить від геологічної структури району і швидкості плину річки. У гірських ріках дно, як правило, кам'янисте, галечникове, а в рівнинних — піщане, глинисте чи мулисте. Чим більше швидкість плину, тим твердіший ґрунт дна річки.

· Глибокі річки (більше ніж 1,5м) сухопутні війська форсують в основному на переправних засобах, танки можуть форсувати під водою по дну річки, а БТР і БМП вплав.

Взагалі застосу- вання поромних переправ з табельних засобів можливо при глибині річки не менш 1м. Швидкість плину впливає на вибір переправи. Від неї залежить тривалість рейсу десантних поромних засобів, а також глибина броду і можливість перепра ви танків під водою.

 

Знання швидкості плину необхідно при установці загороджень у руслі річки, наприклад мін, і при наведенні наплавних мостів.

При переправі бойової і транспортної техніки убрід під водою важливе значення має характеристика берегів русла — їхня крутість, висота і щільність ґрунту.

Для сучасної транспортної техніки і переправних засобів крутість спусків і виходів з води не повинна перевищувати 10—12°. Круті, стрімчасті береги зрізують і зміцнюють їхню поверхню. Спуски і виходи з річки влаштовуються за допомогою землерийних машин, танків з бульдозерним устаткуванням чи вибухових речовин.

Найбільш зручними для форсування вважаються ділянки річки, що мають доступні схили долини і береги русла, рівну незаболочену заплаву, скриті підступи і гарне маскування. Вихідний беріг річки в цьому місці повинний панувати над протилежним, щоб забезпечити зручність спостереження за переправою й організацію прикриття переправи вогнем танків і артилерії прямою наводкою, а також забезпечення вогневої підтримки наступу військ на протилежному березі.


Дата добавления: 2019-02-13; просмотров: 201; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!