Контрольні запитання для перевірки знань



1. Що таке хлороз та некроз?

2. Які речовини викликають хлорози та некрози листової пластини?

3. Які зміни у розмірі листової пластини відбуваються в період забруднення повітряного середовища?

4. Які біоіндикаційні методи були використані у проведеній роботі?

5. Для чого використовується перевідний коефіцієнт та як його визначити?

 

Робота 5. визначення стану навколишнього середовища за комплексом ознак у хвойних

Мета:виявити ступінь ураження хвої, встановити джерела і тип забруднень.

Матеріали та обладнання: щоденник, олівець, лінійка, ваги, гілки хвойних рослин.

Хід роботи

1. Зрізати гілки умовно одновікових хвойних дерев, найбільш поширених в даній місцевості (наприклад, сосна звичайна, ялина блакитна тощо). Гілки зрізати на висоті 1,5 – 2м, з різних ділянок (поблизу доріг, в зеленій зоні міста, у посадках лісових культур).

2. З гілок відібрати пагони однакової величини. З пагонів зібрати всю хвою і візуально проаналізувати її стан. Використовуючи бонітіровачну шкалу (рис.5.1), виявити жовті плями, некротичні крапки і некрози. Пошкодження і всихання хвої оцінити в балах. Вираховувати відсоток ураження хвої.

3. Виміряти довжину та ширину ( в середині ) хвої.

4. Встановити тривалість життя хвої шляхом вимірювання довдини пагона по мутовкам.

5. Визначити масу 1000 штук хвоїнок.

6. В результаті погіршення росту пагона в забрудненій зоні пучки хвоїнок зближуються і на 10 см пагону їх кількість більша, ніж в умовно чистій зоні. Необхідно відміряти 10 см пагону минулого року і розрахувати число хвої. Якщо пагін менше 10 см, то хвою рахують на реальній довжині і їх кількість перераховується на необхідну довжину в 10 см.

 

Рисунок 5.1 - Бонітіровачна шкала хлорозів та некрозів соснової хвої

 

7. Результати вимірювань занести в таблицю та проаналізувати результати. Зробити висновки, щодо ураження хвої внаслідок забруднення довкілля

 

Таблиця 5.1

Місце відбору зразка

Довжина, мм

Ширина,мм

Тривалість життя, років

Число хвоїнок на 10 см пагону, шт

Вага 1000 шт, г

Некрози

% клас
           

 

Контрольні запитання для перевірки знань

1. Чи зручно використовувати морфологічні зміни у рослин для біоіндикації? Чому?

2. Які морфологічні ознаки проявляються у хвойних рослин в наслідок забруднення середовища?

3. В чому перевага використання хвойних рослин для біоіндикації?

4. Чому необхідно використовувати саме одновікові пагони дерев?

5. На якій висоті необхідно зрізати гілки? Чому?

Робота 6. Біомоніторинг методом ліхеноіндикації

Мета:дослідити видовий склад лишайників на ділянках, ознайомитися з методами визначення проективного покриття, визначити вплив забруднюючих речовин на проективне покриття лишайників.

Матеріали та обладнання: гнучка стрічка (метр), рамка, визначники, щоденник, ручка

Хід роботи

1. Трансекту завдовжки в 2-3 км розміщають перпендикулярно насиченій автотранспортом дорозі, що примикає до лісового масиву, що складається з невеликої різноманітності деревних видів.

Трансекта розбивається на ряд ділянок: біля дороги , на відстані 100 м, 300 м, 500 м, 1000 м. На кожній ділянці розглядаються пробні площі розміром 20x20 м. Для оцінки відносної чисельності епіфітних лишайників й виявлення індикаторних видів необхідно використати такі методи: метод лінійних перетинів, метод рекогностюювання, метод рамки, метод Браун-Бланке.

Метод лінійних перетинів полягає в тому, що накладається гнучка стрічка з міліметровими поділками на поверхні стовбура дерева з фіксацією усіх перетинів її з сланню лишайників. В якості стрічки необхідно використовувати "метр" з міліметровими поділками.

Після вибору модельного дерева визначати на стовбурі точку, що знаходиться на висоті 1,5 м. від землі з північного боку. Потім на стовбур накласти мірну стрічку з поділками таким чином, щоб нуль шкали стрічки збігався з вибраною точкою, а збільшення чисел на шкалі відповідало руху за годинниковою стрілкою. Після повного оберту стовбуру необхідно закріпити стрічку на стовбурі булавкою в нульовій точці. Сполучаючи останні поділки й нуль стрічки, визначати довжину окружності стовбура. І приймати її при подальших вимірах за 100%. Після кожного виміру, фіксувати початок й кінець кожного перетину стрічки з тілом лишайників.

Після завершення вимірів, провести розрахунок проективного покриття лишайників на основі лінійних перетинів, який визначає відношення "зарослих" лишайниками частин стовбура до загальної поверхні. Знаючи загальну довжину окружності стовбура й приймаючи її за 100%, необхідно розрахувати проективне покриття лишайників.

Метод рамки, полягає в тому що пробна ділянка обмежена на стовбурі рамкою розміром 10 на 10 см, яка розділена нитками на квадрати площею 1см2. Необхідно підрахувати кількість клітинок, що повністю покривають лишайники й визначають проективне покриття (всю площу рамки приймають за 100%), відповідно кожна клітинка відповідає 1 % від загальної площі рамки.

Метод рекогнісціювання. Візуально визначати оцінку проективного покриття кожного виду лишайника на стовбурі дерева й відповідно за таблицею 6.1 ці значення перевести в бали.

 

Таблиця 6.1 – Проективне покриття лишайників

Оцінка 1 -3 3 -5 5 -10 10-20 20-30 30-40 40-50 50-60 60-80 80-100
Бал 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10

 

Метод Браун – Бланке полягає у визначенні проективного покриття лишайників за бальною шкалою (табл.6.2)

 

Таблиця 6.2 – Бальна шкала Браун-Бланке

Бал Проективне покриття Ступінь покриття
0 зустрічається зрідка мізерний, < 1%
1 лишайників багато незначний, 2-5%
2 лишайників багато 6-20%
3 будь-яка кількість лишайників 21 - 50%
4 будь-яка кількість лишайників 50 - 75%
5 будь-яка кількість лишайників > 75%

 

2. Оцінка ступеня забруднення повітря за видовим складом виконується таким чином: визначається наявність на кожному стовбурі дерева стандартного об’єкту дослідження - лишайників кущистої, накипної і листової форми. Потім за табл. 6.3, 6.4 визначається ступінь забруднення.

 

Таблиця 6.3 – Проста шкала для визначення ступеня забруднення повітря

Ступінь забруднення Наявність лишайників
Слабке забруднення Зникають кущисті лишайники
Середнє забруднення Зникають листуваті і кущисті лишайники
Сильне забруднення Зникають накипні, листуваті і кущисті лишай­ники

 

Таблиця 6.4 - Шкала визначення ступеня забруднення повітря за ліхено-флористичним списком

Ступінь забруднення Лишайники
0 дуже сильного забруднення лишайників немає, тільки водорості, наприклад, Трентополія (рис.3.1) на деревах і камінні.
1 сильного забруднення лишайник Леканора (рис.3.2)
2 зменшення забруднення лишайник Ксанторія (рис.3.3) на камінні
3 зменшення забруднення Пармелія (рис.3.4) на камінні, на деревах відсутня
4 відносно чисте повітря сірі листуваті лишайники з'являються на стовбурахдерев
5 чистого повітря кущисті лишайники в тому числі Евернія (рис.3.5)
6 дуже чистого повітря кущисті лишайники в тому числі Уснея (рис.3.6)

 

 

Рисунок 3.1 – Трентополія                                         Рисунок 3.2 – Леканора різноманітна

 

Рисунок 3.3 – Ксанторія настінна                                Рисунок 3.4 – Пармелія борозниста

 

Рисунок 3.5 – Евернія сливова                                            Рисунок 3.4 – Уснея жорстка

 

Таблиця 6.4 – Оцінка результатів дослідження основних форм, видового складу і проективного покриття лишайників в межах досліджуваних районів

Номер,назва ділянки

Форми лишайників

Видовий склад лишайників

Проективне покриття


Дата добавления: 2019-02-13; просмотров: 372; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!