Контрольні запитання для перевірки знань
1. Що таке хлороз та некроз?
2. Які речовини викликають хлорози та некрози листової пластини?
3. Які зміни у розмірі листової пластини відбуваються в період забруднення повітряного середовища?
4. Які біоіндикаційні методи були використані у проведеній роботі?
5. Для чого використовується перевідний коефіцієнт та як його визначити?
Робота 5. визначення стану навколишнього середовища за комплексом ознак у хвойних
Мета:виявити ступінь ураження хвої, встановити джерела і тип забруднень.
Матеріали та обладнання: щоденник, олівець, лінійка, ваги, гілки хвойних рослин.
Хід роботи
1. Зрізати гілки умовно одновікових хвойних дерев, найбільш поширених в даній місцевості (наприклад, сосна звичайна, ялина блакитна тощо). Гілки зрізати на висоті 1,5 – 2м, з різних ділянок (поблизу доріг, в зеленій зоні міста, у посадках лісових культур).
2. З гілок відібрати пагони однакової величини. З пагонів зібрати всю хвою і візуально проаналізувати її стан. Використовуючи бонітіровачну шкалу (рис.5.1), виявити жовті плями, некротичні крапки і некрози. Пошкодження і всихання хвої оцінити в балах. Вираховувати відсоток ураження хвої.
3. Виміряти довжину та ширину ( в середині ) хвої.
4. Встановити тривалість життя хвої шляхом вимірювання довдини пагона по мутовкам.
5. Визначити масу 1000 штук хвоїнок.
6. В результаті погіршення росту пагона в забрудненій зоні пучки хвоїнок зближуються і на 10 см пагону їх кількість більша, ніж в умовно чистій зоні. Необхідно відміряти 10 см пагону минулого року і розрахувати число хвої. Якщо пагін менше 10 см, то хвою рахують на реальній довжині і їх кількість перераховується на необхідну довжину в 10 см.
|
|
|
Рисунок 5.1 - Бонітіровачна шкала хлорозів та некрозів соснової хвої
7. Результати вимірювань занести в таблицю та проаналізувати результати. Зробити висновки, щодо ураження хвої внаслідок забруднення довкілля
Таблиця 5.1
| Місце відбору зразка | Довжина, мм | Ширина,мм | Тривалість життя, років | Число хвоїнок на 10 см пагону, шт | Вага 1000 шт, г | Некрози | |
| % | клас | ||||||
|
| |||||||
Контрольні запитання для перевірки знань
1. Чи зручно використовувати морфологічні зміни у рослин для біоіндикації? Чому?
2. Які морфологічні ознаки проявляються у хвойних рослин в наслідок забруднення середовища?
3. В чому перевага використання хвойних рослин для біоіндикації?
4. Чому необхідно використовувати саме одновікові пагони дерев?
5. На якій висоті необхідно зрізати гілки? Чому?
Робота 6. Біомоніторинг методом ліхеноіндикації
Мета:дослідити видовий склад лишайників на ділянках, ознайомитися з методами визначення проективного покриття, визначити вплив забруднюючих речовин на проективне покриття лишайників.
|
|
|
Матеріали та обладнання: гнучка стрічка (метр), рамка, визначники, щоденник, ручка
Хід роботи
1. Трансекту завдовжки в 2-3 км розміщають перпендикулярно насиченій автотранспортом дорозі, що примикає до лісового масиву, що складається з невеликої різноманітності деревних видів.
Трансекта розбивається на ряд ділянок: біля дороги , на відстані 100 м, 300 м, 500 м, 1000 м. На кожній ділянці розглядаються пробні площі розміром 20x20 м. Для оцінки відносної чисельності епіфітних лишайників й виявлення індикаторних видів необхідно використати такі методи: метод лінійних перетинів, метод рекогностюювання, метод рамки, метод Браун-Бланке.
Метод лінійних перетинів полягає в тому, що накладається гнучка стрічка з міліметровими поділками на поверхні стовбура дерева з фіксацією усіх перетинів її з сланню лишайників. В якості стрічки необхідно використовувати "метр" з міліметровими поділками.
Після вибору модельного дерева визначати на стовбурі точку, що знаходиться на висоті 1,5 м. від землі з північного боку. Потім на стовбур накласти мірну стрічку з поділками таким чином, щоб нуль шкали стрічки збігався з вибраною точкою, а збільшення чисел на шкалі відповідало руху за годинниковою стрілкою. Після повного оберту стовбуру необхідно закріпити стрічку на стовбурі булавкою в нульовій точці. Сполучаючи останні поділки й нуль стрічки, визначати довжину окружності стовбура. І приймати її при подальших вимірах за 100%. Після кожного виміру, фіксувати початок й кінець кожного перетину стрічки з тілом лишайників.
|
|
|
Після завершення вимірів, провести розрахунок проективного покриття лишайників на основі лінійних перетинів, який визначає відношення "зарослих" лишайниками частин стовбура до загальної поверхні. Знаючи загальну довжину окружності стовбура й приймаючи її за 100%, необхідно розрахувати проективне покриття лишайників.
Метод рамки, полягає в тому що пробна ділянка обмежена на стовбурі рамкою розміром 10 на 10 см, яка розділена нитками на квадрати площею 1см2. Необхідно підрахувати кількість клітинок, що повністю покривають лишайники й визначають проективне покриття (всю площу рамки приймають за 100%), відповідно кожна клітинка відповідає 1 % від загальної площі рамки.
Метод рекогнісціювання. Візуально визначати оцінку проективного покриття кожного виду лишайника на стовбурі дерева й відповідно за таблицею 6.1 ці значення перевести в бали.
|
|
|
Таблиця 6.1 – Проективне покриття лишайників
| Оцінка | 1 -3 | 3 -5 | 5 -10 | 10-20 | 20-30 | 30-40 | 40-50 | 50-60 | 60-80 | 80-100 |
| Бал | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 |
Метод Браун – Бланке полягає у визначенні проективного покриття лишайників за бальною шкалою (табл.6.2)
Таблиця 6.2 – Бальна шкала Браун-Бланке
| Бал | Проективне покриття | Ступінь покриття |
| 0 | зустрічається зрідка | мізерний, < 1% |
| 1 | лишайників багато | незначний, 2-5% |
| 2 | лишайників багато | 6-20% |
| 3 | будь-яка кількість лишайників | 21 - 50% |
| 4 | будь-яка кількість лишайників | 50 - 75% |
| 5 | будь-яка кількість лишайників | > 75% |
2. Оцінка ступеня забруднення повітря за видовим складом виконується таким чином: визначається наявність на кожному стовбурі дерева стандартного об’єкту дослідження - лишайників кущистої, накипної і листової форми. Потім за табл. 6.3, 6.4 визначається ступінь забруднення.
Таблиця 6.3 – Проста шкала для визначення ступеня забруднення повітря
| Ступінь забруднення | Наявність лишайників |
| Слабке забруднення | Зникають кущисті лишайники |
| Середнє забруднення | Зникають листуваті і кущисті лишайники |
| Сильне забруднення | Зникають накипні, листуваті і кущисті лишайники |
Таблиця 6.4 - Шкала визначення ступеня забруднення повітря за ліхено-флористичним списком
| № | Ступінь забруднення | Лишайники |
| 0 | дуже сильного забруднення | лишайників немає, тільки водорості, наприклад, Трентополія (рис.3.1) на деревах і камінні. |
| 1 | сильного забруднення | лишайник Леканора (рис.3.2) |
| 2 | зменшення забруднення | лишайник Ксанторія (рис.3.3) на камінні |
| 3 | зменшення забруднення | Пармелія (рис.3.4) на камінні, на деревах відсутня |
| 4 | відносно чисте повітря | сірі листуваті лишайники з'являються на стовбурахдерев |
| 5 | чистого повітря | кущисті лишайники в тому числі Евернія (рис.3.5) |
| 6 | дуже чистого повітря | кущисті лишайники в тому числі Уснея (рис.3.6) |
Рисунок 3.1 – Трентополія Рисунок 3.2 – Леканора різноманітна
Рисунок 3.3 – Ксанторія настінна Рисунок 3.4 – Пармелія борозниста
Рисунок 3.5 – Евернія сливова Рисунок 3.4 – Уснея жорстка
Таблиця 6.4 – Оцінка результатів дослідження основних форм, видового складу і проективного покриття лишайників в межах досліджуваних районів
| Номер,назва ділянки | Форми лишайників | Видовий склад лишайників | Проективне покриття
 Мы поможем в написании ваших работ! | |||||