Доцільність біоіндикації, абсолютні та відносні калібрувальні стандарти
Антропогенний вплив являє собою, з одного боку, нові параметри середовища, з іншого - обумовлюють антропогенну модифікацію вже наявних природних факторів і тим самим змінює властивості біологічних систем. Якщо ці нові параметри значно відхиляються від відповідних вихідних величин, то доцільним є використовувати методи біоіндикації (рис. 2.2.1).
|
s(t) | Вхідний параметр х(t), який не піддавався впливу, проходить через біологічний елемент z(t), що призводить до виникнення вихідного параметра y(t) |
| Антропогенний параметр s(t) через змінений біологічний елемент z'(t) призводить до виникнення зміненого вихідного параметра y'(t) | |
| Біоіндикація при антропогенно-модифікованих вхідних параметрах |
x(t) y(t)
s(t) y'(t)
x(t) y'(t)Рисунок 2.2.1 – Схема доцільності біоіндикації
Для кількісної оцінки значущості відхилень необхідно застосовувати абсолютні або відносні калібрувальні стандарти (табл.2.2.1)
Таблиця 2.2.1 – Стандарти для порівняння антропогенних факторів при застосуванні методів біоіндикації
| Абсолютні стандарти порівняння | Відносні стандарти порівняння | ||
| порівняння з показниками біологічної системи, яка не піддається впливу | кореляція зі змінами антропогенних факторів | ||
| порівняння з біологічними системами минулого, які слабо або зовсім не піддавалися дії антропогенних факторів. | встановлення еталонних об'єктів, що зазнають незначний або відомий антропогенний вплив.
| ||
| експериментальне виключення дії антропогенних факторів |
Рівні біоіндикації та принципи відбору біологічних показників для біоіндикації
Біоіндикація може проводитись на різних рівнях організації живого: макромолекул, клітини, організму, популяції, спільноти і екосистеми.
Зазвичай з підвищенням рівня організації біологічних систем зростає і їх складність, так як одночасно ускладнюються і їх зв'язку з навколишнім середовищем. При цьому біоіндикація на нижчих рівнях є складовою біоіндикації на вищих рівнях. У той час як на нижчих рівнях організації біологічних систем переважають прямі, специфічні види індикації, пов'язані з впливом якогось певного стресора, на вищих рівнях здійснюється непряма біоіндикація.
Відповідно до організаційних рівнів біологічних систем можна встановити різні рівні біоіндикації:
1-й рівень - біохімічні і фізіологічні реакції;
2-й рівень - анатомічні, морфологічні та поведінкові відхилення;
3-й рівень - популяційні і біоценотичні зміни;
4-й рівень - зміни ландшафтів.
Відбір показників для біоіндикації проводиться виходячи з певних критеріїв, які утворюють три групи.
|
|
|
Перша група складається з критеріїв, що відображають фундаментальність біологічного впливу, це:
1. існування зв'язку між вибраною змінної і такими показниками, як ріст, відтворення, виживаність особин, популяції, спільноти і екосистеми;
2. характер зв'язку між досліджуваною змінної та реакціями на нижчих і вищих рівнях організації;
3. специфічність реакції змінної до чинника, що її викликає;
4. можливість повернення змінної до свого початкового значення після припинення дії подразнюючого фактору;
5. специфічність дії фактору для визначення групи організмів.
Друга група включає критерії, які оцінюють ефективність біологічних вимірювань:
1. характер зв'язку реакції змінної з діючим забрудненням;
2. інтенсивність діючого чинника, що викликає реакцію змінної;
3. межі зміни величини діючого чинника, що викликають дослідний ефект;
4. величина відрізка часу, протягом якого формується реакція (години, дні, роки);
5. легкість виявлення перевищення "сигналу" реакції над природним фоном (шумом);
6. точність вимірювання досліджуваної реакції змінної.
Третю групу утворюють критерії, що характеризують практичну цінність змінних, які пропонують використовувати для біоіндикації, це:
|
|
|
1. оцінка вартості вимірювання реакції змінної, яка включає вартість капітального обладнання, навчання персоналу та штату;
2. оцінка діапазону використання реакції змінної.
Дата добавления: 2019-02-13; просмотров: 386; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!