Матеріали доаудиторної самостійної підготовки (міждисциплінарна інтеграція).
ОДЕСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
КАФЕДРА ФТИЗІОПУЛЬМОНОЛОГІЇ
Модуль 1. Фтизіатрія.
Змістовий модуль 2. Організація медичної допомоги хворим на туберкульоз: виявлення, діагностика, лікування, профілактика, диспансерний нагляд.
Тема №6. Профілактика туберкульозу. Диспансерний нагляд
Методичні рекомендації з вивч ення теми практичного заняття № 5 студентами 4 курсу медичного факультету: “Профілактика туберкульозу. Диспансерний нагляд”.
Затверджено
на методичній нараді кафедри
“___”_______________20р.
Протокол №
Зав. кафедрою
_________проф. Асмолов О.К.
1. Тема заняття: “Профілактика туберкульозу. Диспансерний нагляд”– 2 год.
Актуальність теми.
Аналіз епідеміологічної ситуації по туберкульозу в світі за останнє десятиріччя показав, що прогнози про ліквідацію туберкульозу, як розповсюдженого захворювання, не здійснилися. ВООЗ у 1993 році проголосила туберкульоз глобальним лихом для людства. Кожен рік кількість хворих на туберкульоз збільшується на 8 – 10 мільйонів та з них 3 – 4 мільйони вмирають від туберкульозу, жінки складають біля 1 мільйону, а діти – більш ніж триста тисяч. Загальна кількість хворих на туберкульоз в світі сьогодні доходить до 60 мільйонів, а інфікованих – біля третини населення планети. За прогнозами ВОЗ в теперішньому тисячолітті очікується 90мільйонів нових випадків захворювання.
|
|
|
В Україні захворюваність на туберкульоз тільки за останні 10 років збільшилась у дорослих в 2,5 рази, у дітей в 2 рази. Щорічно в Україні туберкульоз забирає біля 10 тисяч життів, і всього в нашій країні нараховується біля 800 тисяч хворих на туберкульоз. З 1995 року за оцінками ВООЗ в Україні зареєстрована епідемія туберкульозу, котра безупинно прогресує і є однією з медико-соціальних проблем.
Проведення вакцинації та ревакцинації у нашій державі має велике значення у профілактиці туберкульозу у дітей. Плановий характер протитуберкульозних заходів і їх фінансування за рахунок державних коштів забезпечили чітку систему вакцинації. Така організація дозволяє охопити щепленнями до 96 –98 % усіх новонароджених, особливо після впровадження у практику вакцини БЦЖ –М.
|
|
|
В світлі вище сказаного питання профілактики та раннього виявлення туберкульозу є основними питаннями у фтизіатрії при даній епідеміологічній ситуації. Зростання захворюваності туберкульозом у дітей та підлітків, випадки загибелі дітей потребують знання питань туберкулінодіагностики, як основного методу раннього виявлення туберкульозу, так і методів специфічної профілактики його з використанням вакцини БЦЖ для появи протитуберкульозного імунітету.
Цілі заняття.
3.1 Загальні цілі:
1. Ознайомитись з загальними підходами до профілактики туберкульозу
2.Ознайомитись з методикою проведення вакцинації та ревакцинації БЦЖ.
3.2. Виховні цілі:
1. Ознайомитись з історією винаходу вакцини БЦЖ.
2. Вміти пояснити батькам необхідність проведення вакцинації та ревакцинації БЦЖ.
1.3. Конкретні цілі:
- знати:
1. Види протитуберкульозних профілактичних заходів.
2.Особливості одержання вакцини БЦЖ і БЦЖ – М, умови її зберігання, розведення, оцінку придатності до використання.
3.Показання та протипоказання до вакцинації і ревакцинації БЦЖ, показання до застосування вакцини БЦЖ – М.
|
|
|
4.Строки вакцинації та ревакцинації БЦЖ.
5.Прояви поствакцинальних ускладнень.
6.Показання до хіміопрофілактики туберкульозу серед дітей та підлітків, методику її проведення.
-вміти:
1. Дати характеристику кожному виду профілактики туберкульозу.
2.Провести відбір дітей та підлітків для ревакцинації.
3.Пояснити методику проведення вакцинації і ревакцинації БЦЖ.
4.Визначити строки формування післявакцинного знаку, його розміри.
5.Діагностувати ускладнення / бецежити / вакцинації і ревакцинації БЦЖ, визначити тактику дій щодо цих осіб.
6. Призначити хіміопрофілактику.
7. Розподілити вогнища туберкульозної інфекції за ступенем епідемічної безпеки.
8. Планувати заходи у вогнищах туберкульозної інфекції.
9. Визначити категорії диспансерного нагляду та дати їм характеристику.
Матеріали доаудиторної самостійної підготовки (міждисциплінарна інтеграція).
| №№ | Дисципліни | Знати | Вміти |
| 1. | Попередні дисципліни: Анатомія людини Мікробіологія, вірусологія та імунологія Загальна та клінічна фармакологія Пропедевтика внутрішньої медицини | Будова шкіри Імунітет і алергія при туберкульозі. Види вакцини БЦЖ. Протитуберкульозні препарати, механізм їх дії. Клінічні прояви ускладнень вакцинації та ревакцинації | Ввести внутрішньошкірно вакци у БЦЖ. Встановити строки вакцинації та ревакцинації Призначити хіміопрофілактику дитині з ускладненням БЦЖ та ревакцинації БЦЖ. Діагностувати. клінічні прояви ускладнень вакцинації та ревакцинації |
| 2. | Наступні дисципліни: Дитячі інфекційні хвороби Інфекційні хвороби з епідеміологією | Специфічна профілак – тика інфекційних хвороб. Календар про –філактичних щеплень Вогнища інфекції | Визначити строки вакцинації та ревакцинації БЦЖ. Скласти план заходів у вогнищі туберкульозної інфекції |
| 3. | Внутрішньопредметна інтеграція Первинні форми туберкульозу | Методика проведення вакцинації та ревакцинації. БЦЖ. Протитуберкульозні хіміопрепарати для хіміопрофілактики. | Оцінити післявакцинний знак. Виконати вакцинацію та ревакцинацію БЦЖ. Виписати рецепт ізоніазиду та рифампіцину для хіміопрофілак-тики ускладнень вакцинації та ревакцинації БЦЖ. |
Зміст теми.
|
|
|
Профілактика туберкульозу займає важливе місце в комплексі заходів, які направлені на боротьбу з туберкульозом.
Профілактика туберкульозу включає:
– соціальну профілактику;
– інфекційний контроль;
– санітарну профілактику;
– первинну профілактику;
– вторинну профілактику.
Соціальна профілактика направлена на:
– оздоровлення умов зовнішнього середовища;
– підвищення матеріального добробуту населення;
– укріплення здоров’я населення;
– поліпшення харчування та життєво-побутових умов;
– розвиток фізичної культури і спорту;
– проведення заходів по боротьбі з алкоголізмом, наркоманією, палінням та іншими шкідливими звичками.
Інфекційний контроль
Попередження передачі туберкульозної інфекції та зараження здорових осіб та суперінфекції хворих на туберкульоз досягають шляхом:
· Адміністративного контролю (раціональне розміщення відділень у протитуберкульозному закладі, ізоляція заразних хворих до припинення бактеріовиділення методом мікроскопії, регулювання потоків хворих)
· Інженерного контролю (система вентиляції, лампи ультрафіолетового випромінювання)
· Особистого захисту (гігієна кашлю хворих, хірургічні маски у хворих бактеріовиділювачів, респіратори з гепафільтрами у медичного персоналу, який працює з хворими, у яких визначають позитивний мазок).
Санітарна профілактика переслідує цілі попередити інфікування МБТ здорових людей, захистити і зробити безпечним контакт з хворим на туберкульоз в активній формі (особливо з бактеріовиділенням) оточуючих його людей в побуті і на роботі. Однією з частин цієї профілактики є раннє та своєчасне виявлення туберкульозу. Важливою складовою частиною санітарної профілактики є проведення соціальних, протиепідемічних та лікувальних заходів у вогнищі туберкульозної інфекції (в сім’ї й оселі хворого на туберкульоз, який виділяє МБТ).
Критеріями епідемічної безпеки вогнища туберкульозної інфекції є:
– масивне і постійне виділення хворим МБТ;
– сімейно-побутові умови проживання хворого;
– поведінка хворого;
– загальна культура і санітарна грамотність хворого й оточуючих його людей.
На основі цих критеріїв вогнища туберкульозної інфекції за ступенем епідемічної
безпеки розподіляють на три групи. Відповідно до групи визначають об’єм і зміст профілактичних заходів у вогнищі.
I група — найбільш несприятливі вогнища: 1) хворий з наявним бактеріовиділенням, який мешкає в комунальній квартирі або гуртожитку; 2) в сім’ї хворого є діти, підлітки, вагітні; 3) cім’я має погані умови життя, хворий та оточуючі його не дотримуються гігієнічних правил поведінки.
II група — відносно несприятливі вогнища: 1) у хворого мізерне бактеріовиділення, стійкий туберкульозний процес; 2) у родині хворого дорослі люди, відсутні обтяжуючі чинники; 3) хворий є умовним бактеріовиділювачем, але в його родині є діти і в наявності обтяжуючі чинники
III група — потенційно небезпечні вогнища: 1) хворий умовний бактеріовиділювач (бактеріовиділення припинилось, але ще не минуло 2-х років); 2) в родині хворого лише дорослі; 3) хворий і оточуючі його виконують всі необхідні санітарно-гігієнічні заходи профілактики туберкульозу.
Первинна профілактика. Вакцинація вакциною БЦЖ при народженні, ревакцинація в 7 та 14 років після туберкулінодіагностики.
Вторинна профілактика. Вторинну профілактику проводять особам, які мали контакт із хворими на туберкульоз бактеріовиділювачами та для лікування встановленої латентної туберкульозної інфекції в медичних та соціальних групах ризику, у яких проводять туберкулінодіагностику. Лікування проводять протягом 6 міс(по 3 міс двічі на рік) ізоніазидом або двокомпонентним режимом хіміотерапії (ізоніазид + етамбутол) протягом 3 місяців.
Хіміопрофілактику протитуберкульозними препаратами проводять для попередження захворювання туберкульозом наступним групам населення:
– особам, які знаходяться в постійному контакті з хворими на туберкульоз з бактеріовиділенням;
– ВІЛ-інфікованим з віражем туберкулінових проб, з гіперергічними реакціями або наростанням туберкулінової чутливості.
Для хіміопрофілактики застосовують:
– ізоніазид в дозі 0,3-0,45 г щоденно на протязі не менше 6 міс особам, які не хворіли на туберкульоз і знаходяться в контакті з хворим, який виділяє МБТ у вогнищах туберкульозної інфекції.
– або двокомпонентний режим хіміотпрофілактики, тривалість якого скорочена в 2 рази: 3HE або 3HZ.
Дата добавления: 2019-02-13; просмотров: 103; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!