Всеукраїнські масові спортивні заходи у рамках міжнародного руху «Спорт для всіх»



Особа фахівця з масової фізичної культури, вимоги до його професійної майстерності

Успіх і ефективність фізкультурно-оздоровчої роботи значною мірою залежать від складу відповідних фахівців, рівня їх професійної підготовки, відношення до справи.

Професійна діяльність фахівця з рекреації та оздоровчої масової  фізичної культурі полягає в досягненні і збереженні належного (високого) рівня фізичного стану у представників різних вікових і соціальних груп населення шляхом організації і проведення:

-комплексних заходів по формуванню здорового способу життя;

-робота по впровадженню фізичної культури на підприємствах, за місцем проживання і в зонах масового відпочинку людей;

-різноманітних фізкультурно-розважальних свят, змагань, конкурсів, шоу з урахуванням національних традицій.

Фахівець з рекреації і оздоровчої фізичної культури має бути усебічно підготовлений до творчої професійно-педагогічної, фізкультурно-оздоровчої, агітаційно-пропагандистської роботи з різними групами населення, володіти основами знань соціальних, гуманітарних, психолого-педагогічних, медико-біологічних, спеціально-педагогічних наук. Для ефективного проведення фізкультурно-оздоровчої, учбово-виховної і агітаційно-пропагандистської роботи потрібні знання анатомо-фізіологічних і психологічних особливостей, стани здоров'я різних вікових груп населення, а також гігієнічні вимоги до місця проведення заняття. Наявність подібних знань припускає і їх постійне оновлення.

Кожен фахівець повинен зрозуміти, чи готова ця людина до заняття морально. Спробувати встановити міру його мотивації.

Що стосується істинної професійної підготовленості і професійної майстерності, то, передусім, це хороша педагогічна техніка, що включає педагогічні знання, навички, уміння, педагогічне прогнозування, уяву, схильність до педагогічної творчості. У висококваліфікованого фахівця усе це поєднується із спеціальними знаннями, уміннями і навичками в області масової фізичної культури і фізичного виховання в цілому

Закон України «Про фізичну культуру і спорт» як нормативно-правове забезпечення розвитку фізичної культури і спорту в Україні.

Закон України "Про фізичну культуру і спорт", прийнятий 24.12.1993 року, визначає загальні правові, соціальні, економічні і організаційні основи фізичної культури і спорту в Україні, участь державних органів, посадових осіб, а також підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності у зміцненні здоров'я громадян, досягнення високого рівня працездатності та довголіття засобами фізичної культури і спорту.

В законі визначено, що фізична культура є складовою частиною загальної культури суспільства, яка спрямована на зміцнення здоров'я, розвиток фізичних, морально-вольових та інтелектуальних здібностей людини з метою гармонійного формування її особистості.

Фізична культура є важливим засобом підвищення соціальної і трудової активності людей, задоволення їх моральних, естетичних та творчих запитів, життєво важливої потреби взаємного спілкування, розвитку дружніх стосунків між народами і зміцнення миру.

Закон України «Про фізичну культуру і спорт» має 6 розділів і 53 статті, а саме:

- розділ 1. Загальні положення;

- розділ 2. Суб’єкти сфери фізичної культури і спорту;

- розділ 3. Фізична культура;

- розділ 4. Спорт;

- розділ 5. Організаційне, кадрове, фінансове та інше забезпечення діяльності у сфері фізичної культури та с порту;

- розділ 6. Міжнародне співробітництво у сфері фізичної культури та спорту.

Закон України про фізичну культуру та спорт визначає загальні правові, організаційні, соціальні та економічні основи діяльності у сфері фізичної культури і спорту та регулює суспільні відносини у створенні умов для розвитку фізичної культури і спорту.

 

 

Основні завдання держави у сфері фізичного виховання і масового спорту з позиції концептуальних ідей «Національної доктрини розвитку фізичної культури і спорту».

«Національна доктрина розвитку фізичної культури і спорту» затверджена Указом Президента України від 28 вересня 2004 року і є системою концептуальних ідей і поглядів на роль, організаційну структуру та завдання фізичної культури і спорту в Україні на період до 2016 року.

У Доктрині визначено, що держава реалізує заходи, спрямовані на формування та подальше вдосконалення сфери фізичної культури і спорту і метою розвитку фізичної культури і створення умов для забезпечення оптимальної рухової активності кожної людини впродовж усього життя, досягнення нею достатнього рівня фізичної та функціональної підготовленості, сприяння соціальному, біологічному та психічному благополуччю, поліпшенню стану здоров'я, профілактиці захворювань і фізичній реабілітації, а також залучення до дитячо-юнацького та резервного спорту обдарованих осіб.

Завданнями держави у сфері фізичного виховання і масового спорту є:             

- розроблення та реалізація концепції сімейного активного дозвілля;

- удосконалення системи фізичного виховання у закладах освіти;

- реформування системи фізичної підготовки та масового спорту на робочих місцях

- підвищення ефективності фізичної підготовки у Збройних Силах України

- стимулювання розвитку ринку оздоровчих, рекреаційних та реабілітаційних послуг, гарантування їх доступності та якості;

- створення умов для залучення до масового спорту інвалідів та соціально незахищених громадян, членів їхніх сімей;

- заохочення розвитку ветеранського руху у сфері фізичної культури і спорту;

- створення умов для розвитку дитячого спорту

- забезпечення органічного взаємозв'язку між фізичним вихованням, масовим спортом та спортом вищих досягнень.

Держава на основі принципу пріоритетності здійснює заходи з фінансового, кадрового, матеріально-технічного, наукового, медичного та інформаційного забезпечення підготовки українських спортсменів до участі в Олімпійських, Параолімпійських, Дефлімпійських, Всесвітніх студентських іграх, чемпіонатах світу, Європи та інших офіційних міжнародних змаганнях.

Розвиток видів спорту, які не входять до програм вищезгаданих ігор, забезпечуються, як правило, зусиллями спортивних федерацій (асоціацій, спілок, об'єднань тощо).

 

4. Стан, проблеми та перспективи розвитку масової фізичної культури та спорту в Україні.

Здоров'я населення, його фізична підготовленість є предметом уваги Верховної Ради та уряду України. Доказом цього є прийняття Закону України "Про фізичну культуру і спорт" (1993 р.).

На даний час в Україні посилилися загрозливі тенденції зниження рівня здоров'я, середньої тривалості життя, зростання кількості дітей з відхиленнями генетичного походження. Близько 90% дітей, учнів і студентів мають відхилення у стані здоров'я, з них понад 50% - незадовільний рівень фізичної підготовки .

Система фізичної культури України перебуває у кризовому стані і не може вирішити проблем, які постають перед нею. Головними недоліками її функціонування є:

 1) недостатній обсяг рухової активності різних верств населення і низька якість освітнього процесу в навчально-виховній сфері;

2) руйнація управління фізкультурно-оздоровчою роботою з населенням,

3) згортання фізкультурно-масової роботи у виробничій сфері;

4) значне відставання матеріально-технічної бази фізичної культури і спорту від реальних потреб населення

У «Національній доктрині розвитку фізичної культури і спорту» визначено найбільш актуальні завдання, які слід вирішити до 2016 року:

- розбудова фізкультурно-спортивного руху;

-забезпечення переорієнтації практичної діяльності сфери на пріоритетну проблему

-створення умов для задоволення потреб кожного громадянина України у підвищенні рівня здоров'я

-виховання у населення України активної соціальної орієнтації на здоровий спосіб життя.

У вітчизняній сфері фізичної культури і спорту мають місце і певні позитивні аспекти:

- збережена ефективна система проведення спортивних заходів

- реалізуються окремі оригінальні авторські методики фізичного виховання в навчально-виховній сфері;

- розпочато формування мережі центрів фізичного здоров’я населення "Спорт для всіх

- уведені державні тести оцінки фізичної підготовленості населення;

- реорганізується спортивний рух у сільській місцевості;

- зростає кількість громадських організацій фізкультурно-спортивного спрямування

- створюються приватні фітнес-центри спортивні клуби різних форм власності.

5. Історія міжнародного спортивно-оздоровчого руху "Спорт для всіх"

Міжнародний рух «Спорт для всіх» був започаткований Радою Європи у середині 60-х років, поступово вийшов за кордони Європи і на сьогодні є популярним більше, ніж у 80 країнах різних континентів. Мета руху − залучення якомога більшої кількості населення різних країн до систематичних занять фізичними вправами для оздоровлення та активного відпочинку.

Новий етап у розвитку руху був закріплений Європейською Хартією “Спорт для всіх” (1975 р.), у якій визначено цілі та засоби організації руху, напрями діяльності урядових і неурядових організацій.

Рух “Спорт для всіх” розвивається під керівництвом Міжнародної федерації “Спорт для всіх” та за підтримки більше ніж двадцяти міжнародних організацій, в тому числі МОК.

Постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2003 року № 49 в країні розпочалося утворення Центрів фізичного здоров’я населення “Спорт для всіх” .

На сьогодні під керівництвом Всеукраїнського центру фізичного здоров’я “Спорт для всіх” функціонує більше 160 обласних, міських, районних центрів, однак ще не отримали наукового підґрунтя організаційні та методичні аспекти їх діяльності.

Починаючи з 2003 року в Україні формується розгалужена мережа центрів фізичного здоров’я населення.

 Міських центрів утворено 103, а заплановано їх утворити в 458 містах. Таким чином реально утворені центри складають 22,49% від запланованої кількості.

В цілому в Україні має бути утворення 1093 центри «Спорт для всіх» різних типів. На сьогодні їх функціонує 169, що складає 15,46% від запланованої кількості.

Незалежна Україна прагне стати повноправним членом Євросоюзу, що передбачає приєднання до конвенцій Ради Європи, які мають за мету покращення стану здоров’я населення країн та рівня їх рухової активності.

Всеукраїнські масові спортивні заходи у рамках міжнародного руху «Спорт для всіх»

Всеукраїнські масові спортивні заходи для дітей «Спорт для всіх у кожному дворі». Проходять під час літніх шкільних канікул у спортивних та оздоровчих таборах для дітей шкільного віку

Всеукраїнські масові спортивні заходи «Спорт для всіх – радість життя» проходить 1 жовтня у всіх областях України з нагоди Міжнародного дня людей похилого віку

Всеукраїнський фестиваль «Мама, тато, я – спортивна сім’я» проходить у всіх областях України. Фінал фестивалю проводиться 15 травня з нагоди Міжнародного дня сім’ї.

Всеукраїнські масові спортивні заходи серед дошкільнят «Веселі старти» проходить у всіх регіонах України 1 червня з нагоди Міжнародного дня захисту дітей..

«Олімпійський день бігу» проходить 23 червня на теренах України. Це всеукраїнський спортивно-видовищний захід організований з ініціативи Міжнародного олімпійського комітету.

Всеукраїнський спортивно-мистецький тур «Спорт для всіх – гармонія життя!» проходить у серпні по різним містам України та присвячений Дню Незалежності України.

Всеукраїнський студентський спортивний фестиваль проходить з 1992 року у вересні-жовтні у м. Львів

Всеукраїнська велосипедна естафета «Спорт для всіх єднає Україну!» Проходить у вересні з нагоди Дня фізичної культури та спорту. Велоестафета охоплює всі регіони України та проходить за трьома маршрутами одночасно (південний, західний та східний

Всеукраїнський місячник «Спорт для всіх – спільна турбота» проходить щороку з 1 по 30 квітня. Охоплює всю Україну.

“Козацькі розваги” проходить у всіх областях України. Фінал фестивалю проводиться в червні під час проведення свята Івана Купала у м. Чернігові.


Дата добавления: 2019-02-12; просмотров: 229; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!