Особливості використання промислово-фінансової групи як форми корпоративного інвестування.
Своєрідним господарським об'єднанням, що має
спеціальне регулювання, є промислово-фінансові групи.
Правове становище промислово-фінансових груп на даний момент в Україні не регулюється!
До характерних ознак ПФГ належать:
• господарські організації корпоративного типу;
• добровільність створення, але на підставі рішення Уряду України;
• наявність статусу юридичної особи у учасників;
• належність ПФГ до господарських організацій, які здійснюють управління діяльністю їхніх учасників і є вторинними структурами;
• відсутність у ПФГ (як основної) мети отримання прибутку;
• мета створення — реалізації державних програм розвитку пріоритетних галузей виробництва та структурної перебудови економіки, а також виробництва кінцевої продукції;
• різноманітний склад учасників (підприємства та інші господарські організації певної або різних галузей народного господарства);
•обов'язкова участь у ПФГ банку та водночас вимога участі лише одного банку в ПФГ;
• тяжіння до монополізму, що зумовлює необхідність погодження питання створення ПФГ з Антимонопольним комітетом і здійснення цим органом контролю за діяльністю ПФГ;
• відсутність у ПФГ статусу юридичної особи;
• заборона створювати ПФГ у сфері торгівлі, громадського харчування, побутового обслуговування населення, матеріально-технічного постачання, транспортних послуг;
• наявність певних умов для створення ПФГ:
|
|
|
пріоритетних галузей виробництва та структурної перебудови економіки, а також виробництва кінце-«пїпоодукції, що необов'язково для ГО; б) укладанні між майбутніми учасниками ПФГ Генеральної їгоди про сумісну діяльність; в) подання уповноваженою особою ініціатором (ініціаторами) створення ПФГ передбаченого законом пакету документів і узгодження питання створення ПФГ з певними державними органами.
• обов'язковість укладання Генеральної угоди про сумісну діяльність між Головним підприємством та іншими учасниками ПФГ, що регулюють відносини між ними;
• відсутність спеціально створених органів управління, функції яких, в т. ч. і здійснення представництва ПФГ у відносинах з третіми особами, покладається на головне підприємство, до якого закон встановлює певні вимоги (виготовлення кінцевої продукції ПФГ, здійснення її збуту, а також сплата податків в Україні і обмеження/заборона для певних категорій господарських організацій (торговельних підприємств, підприємств у сфері громадського харчування, побутового обслуговування, матеріально-технічного постачання, банків, фінансово-кредитних установ) — бути головним підприємством ПФГ;
|
|
|
•особливий порядок реєстрації для ПФГ.
Поняття та ознаки інвестиційного договору.
Згідно з ч. 1 ст. 9 Закону України «Про інвестиційну діяльність» основним правовим документом що регулює взаємовідносини між суб'єктами інвестиційної діяльності, є договір (угода), який ми будемо іменувати інвестиційним договором. Інвестиційний договір є правовою формою взаємовідносин між інвестором та іншими учасниками інвестиційної діяльності.
Термін «інвестиційний договір» використовується у двох значеннях: широкому і вузькому. В першому (широкому) розумінні цей термін застосовується щодо договорів, які укладаються між інвестором та іншими учасниками інвестиційної діяльності і спрямовані на реалізацію будь-яких видів і форм інвестицій з метою одержання прибутку або досягнення соціального ефекту.
У другому (вузькому) розумінні термін «інвестиційний договір» застосовується щодо угод між іноземним інвестором і вітчизняними учасниками інвестиційного процесу щодо вкладення та реалізації іноземних інвестицій. Саме в цьому розумінні зазначений термін використовується у міжнародній комерційній (господарській) практиці.
Охарактеризуємо спочатку інвестиційний договір у широкому розумінні, а у вузькому розумінні розглядатимемо його в процесі вивчення режиму іноземного інвестування.
|
|
|
Інвестиційний договір є різновидом господарсько-правового договору, який має специфічний предмет і мету.
Предметом такого договору є інвестиція в будь-якій не забороненій законодавством України формі. Це можуть бути передбачені законодавством форми інвестицій та інвестиційної діяльності (іноваційна діяльність, капітальні вкладення в основні фонди, корпоративна форма, лізинг, придбання не забороненого законами України рухомого та нерухомого майна, створення підприємств, що повністю належить інвестору, чи придбання останнім у власність діючого підприємства повністю, придбання майнових прав). Предметом інвестиційного договору можуть бути також дії, послуги тощо, що надаються (виконуються) учасниками інвестиційної діяльності та спрямовані на забезпечення вкладення інвестицій.
Мета інвестиційного договору — це той безпосередній господарсько-правовий результат, якого намагаються досягти сторони в процесі його укладання та виконання. Інвестиційний договір спрямований на досягнення кінцевої мети інвестування — здійснення інвестицій та досягнення в результаті цього певного результату — одержання прибутку чи досягнення певного соціального ефекту.
Інвестиційні договори належать переважно до консенсуальних договорів, оскільки зазвичай укладаються у письмовій формі.
Дата добавления: 2019-02-12; просмотров: 169; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!