Місце та роль ЗМІ в політичній системі демократичного суспільства.
Політична сфера д-сті саме за доп. ЗМІ реалізує зв’язки між носіями влади, державою і громадянами. Роль – вагома! Факт – наявність незалежного демократичного с-ва. Політична система – інтегрован структура держ. та недерж. соц. інститутів, які здійсн. владу управління справвами с-ва, регул. віднос. між громадянами, соц. групами, націями, державами.
Скл. з 4 комп.:
- політ. орг. с-ва - держава, інститути, партії та орг. Держава в нашому с-ві виступає засновником або співзасновником ЗМІ. пр. Москаленко – «офіц. преса нонсенс, бо преса і влада противники». Особл. парт. видань: - тонка сфера (політика); - не масові; - рідко коли їх роблять професіонали (поганя якість). Напрямки д-сті політ партій: пропагандистський – пропаганда гасел і ідей; ідеологічний – напрацювання певних ідеологічних постулатів; аналітичний – на ск. акт. політ. гасла.
- політ. відносини: відн. між держ. і с-вом, держ і пол.. парт.,політ. парт. і с-вом, які скл. проц. завоювання, функціонування і утрим. політ. влади. ЗМІ – розповсюджувач інф. про той чи ін вид політ. відн. (позиція, співробітництво, компроміс, конкуренція, конфлікт, реклама).
- політ. та правові норми: правові норми – правила повед. встан. державою з метою врегул. суп. відн. Політичні – статути, резолюції – не обов’язк.
- політ. свідомість та культура: політ. свідомість – погляди, думки, традиціх, теорії, які відобр. політ. та владні відн. Культура – рівень засвоєння с-вом цих поглядів, думок…
|
|
|
Критерії журналістської оцінки політичної ситуації.
Політична ситуація – сукупн.конкр. обставин політ. життя країни в конкр. істор. момент.
Стабільна коли: - всі держ. інститути прац. в правовому полі.; - сформ. гілки влади; - відсутні протиріччя між ними; - більшість нас. підтер. політ. курс; - зрост. ВВП, стабільна економіка.
Нестабільна: - страйки; - релігійні конфлікти; - глибока екон. криза; - несформований бюджет; - ріст безробіття; - імпічмент, розпуски; - виборча комп. за держ кошт; - недуга або смерть перших осіб держ.
Нестаб. ситуації – обов’язкові, якщо вирішується швидко, то сприяє поступу держ. – ні, тоді утвор. криза та конфлікти (локальні, регіональні, державні – втрата терит. цілісн.; світові, міждержавні – втрата суверенітету та незалежн.) Ознака кризи – конституц. органи не можуть вик. своїх повноважень. Журналісти – з’ясовують причини; - вимоги, гасла, сили протистояння; - тенденції розвитку подій; - інформують про реакцію політ. лідерів; - з’ясов. шляхи пололання кризових явищ.
Журналістика і популізм
Популізм – форма і стиль політичної діяльності, які притаманні як окремим політикам так і певним політ організаціям. В Україні термін популізм найчастіше вживається, на означення політики загравання влади з народом для забезпечення популярності, що характеризується демагогічними гаслами, необґрунтованими обіцянками.
|
|
|
Критерії популізму: 1)Постійні апеляції до ширших мас. 2)Організація та активна участь у мітингах та демонстраціях. 3) систематична часто позбавлена аргументації критика органів влади. 4) намагання привернути до себе увагу. 5) Кінцевою умовою популістів є перемога на виборах, а відтак увійти у владні структури.
Популізм, я стверджує Дубіна, це політична течія яка бере свій початок з сер. 19ст ще з США. Однак не можна стверджувати, що популізм є виключно позитивне або негативне явище. У більш широкому значенні популізм прагне наблизити уряд до народу, захистити «маленьку людину» від «жирних котів» і їхніх «законних інтересів», які використовують свій вплив, щоб задавити політичну конкуренцію. ЦНаприклад: встановлення 8-годинного робочого дня, забезпечення охорони материнства та дитинства, надання рівних виборчих прав чол.. і жін.
Громадська думка і політика
В. Здоровега визначає головну специфічну функцію публіцистики — формувати громадську думку, і робить висновок, що публіцистика і громадська думка повинні бути подібні за своєю структурою.
|
|
|
ЗМІ – основний чинник, який формує громадську думку. Вона формується на мітингах, страйках, чутках. Російський професор Фарукшин підкреслив, що жодне політичне рішення не може розраховувати на успіх, якшо про його напрацюванні не була врахована громадська думка. Існує тісний зв'язок між гром.думкою і політ. культурою суспільства. А політична культура формується в певний момент певним політичним середовищем. Політична культура у перехідні моменти виступає гальмуючим фактором. Тому якщо у суспільстві назріли реформи, а суспільство не сприймає, бо неготове, то є підстави стверджувати, що ЗМІ не справляються із завданням. Громадська думка фіксує насамперед сприйняття дійсності через призму масової свідомості. В ній віддзеркалюються як спільні, так і специфічні інтереси класів, національних, професійних, духовних та інших спільностей, у цілому суб'єктів політичного процесу. Основними каналами вияву громадської думки є референдум, опитування населення, збори, маніфестації, всенародні обговорення. Особливе значення мають засоби масової інформації. В сучасній політології вони розглядаються як один із найважливіших інструментів завоювання і здійснення влади.
Дата добавления: 2019-02-12; просмотров: 423; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!