Стаття 5. Права та обов’язки організатора мирного зібрання



Проект

Вноситься народними депутатами

Немирєю Г.М.

Луценко І.С.

Джемілєвим М.

Черненком О.М.

Ємцем Л.О.

Логвинським Г.В.

Мірошниченком Ю.Р.

Іоновою М.М.

Івченком В.Є.

Кубівим С.І.

Фельдманом О.Б.

Сусловою І.М.

Поповим І.В.

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про гарантії свобод и мирних зібрань

 Цей Закон визначає правові засади реалізації гарантованого Конституцією України права на свободу мирних зібрань.

 

Розділ I. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

 Стаття 1. Визначення термінів

1. У цьому Законі наведені терміни вжито в такому значенні:

1) мирне зібрання – публічний захід, що проводиться у публічному місці мирно, без зброї у формі зборів, мітингу, демонстрації, пікетування, походу або у будь-якому поєднанні цих форм чи в інших не заборонених законом формах для вираження особистої, громадянської або політичної позиції з будь-яких питань;

2) публічне місце – відкрита для вільного доступу територія, будівля чи споруда або їх частина;

3) одночасне мирне зібрання – мирне зібрання, що проводиться у той самий час з іншим мирним зібранням у тому самому місці або поруч з ним у межах видимості та чутності;

4) контрзібрання – одночасне мирне зібрання, що має на меті вираження незгоди з поглядами учасників іншого мирного зібрання;

5) спонтанне мирне зібрання – мирне зібрання, яке є засобом невідкладного реагування суспільства чи групи людей на певну подію або інформацію, та про що неможливо було повідомити у строк, встановлений цим Законом.

 

Стаття 2. Сфера дії Закону

1. Цей Закон регулює суспільні відносини, пов’язані зі здійсненням та захистом права на свободу мирних зібрань.

2. Дія цього Закону не поширюється на суспільні відносини, пов’язані з організацією і проведенням:

1) загальних зборів жителів села (сіл), селища, міста для вирішення питань місцевого значення згідно із Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні»;

2) зборів (конференцій) жителів, що проводяться відповідно до Закону України «Про органи самоорганізації населення»;

3) зборів трудових колективів, засідань статутних органів управління юридичних осіб, об’єднань громадян, громадських спілок, зустрічей виборців з кандидатами у депутати та обраними депутатами, кандидатами на пост Президента України, зборів ініціативних груп з організації референдуму;

4) зібрань, що проводяться з метою відпочинку, а також громадських святкових заходів, спортивних заходів, концертів та інших розважальних заходів, якщо вони не є складовою мирного зібрання;

5) весільних процесій, похорон, якщо вони не є складовою мирного зібрання;

6) богослужінь, релігійних обрядів, церемоній та процесій у випадках, передбачених Законом України «Про свободу совісті та релігійні організації».

 

Стаття 3. Законодавство України про свободу мирних зібрань

1. Законодавство України про свободу мирних зібрань складається з Конституції України, цього Закону та інших законів України, що регулюють відносини у цій сфері, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та інших міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.

2. Органи виконавчої влади, органи влади Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи не можуть своїми актами встановлювати порядок, в тому числі місця реалізації права на свободу мирних зібрань.

 

Розділ II. ОРГАНІЗАЦІЯ І ПРОВЕДЕННЯ МИРНОГО ЗІБРАННЯ

 Стаття 4. Організатор мирних зібрань

1. Організатором мирного зібрання може бути фізична особа, яка є громадянином України, іноземцем або особою без громадянства, юридична особа, а також громадське об’єднання незалежно від наявності у нього статусу юридичної особи. Може бути один або декілька організаторів.

2. Фізична особа, яка не досягла 16 років або є недієздатною, може бути організатором мирного зібрання, якщо хоча б одним із співорганізаторів є фізична особа, яка має повну цивільну дієздатність, юридична особа або громадське об‘єднання.

3. Не можуть бути організатором мирного зібрання державні органи, органи влади Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування.

 

Стаття 5. Права та обов’язки організатора мирного зібрання

1. Мирні зібрання організовуються на засадах добровільності.

2. Організатор мирного зібрання має право:

1) проводити мирне зібрання у будь-якій формі за умови додержання закону;

2) уповноважувати окремих учасників мирного зібрання виконувати функції, в тому числі розпорядчі, щодо організації та проведення зазначеного зібрання;

3) встановлювати без спеціального дозволу на час проведення мирного зібрання намети, сцени та інші тимчасові споруди на місці або маршруті проведення мирного зібрання, які не перешкоджають руху транспортних засобів, пішоходів та не перекривають доступ до будівель.

4) використовувати розпізнавальні знаки організатора мирного зібрання;

5) використовувати під час проведення мирного зібрання звукопідсилювальну та іншу апаратуру, транспортні та інші технічні засоби, крім випадків, передбачених цим Законом;

6) на участь або на відмову від участі в переговорах щодо узгодження умов проведення мирного зібрання для запобігання обмеженню свободи мирних зібрань;

7) здійснювати інші дії, не заборонені законом.

3. Організатор мирного зібрання зобов’язаний:

1) у разі прийняття рішення про зміну місця, часу, маршруту мирного зібрання, внесення інших змін чи доповнень до повідомлення або відмову від проведення мирного зібрання невідкладно повідомляти відповідний орган виконавчої влади чи орган місцевого самоврядування, визначений статтею 7 цього Закону;

2) не перешкоджати проїзду транспортних засобів оперативних і спеціальних служб.

 


Дата добавления: 2019-02-12; просмотров: 159; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!