Що визначало господарське та буденне життя греків Північного Причорномор’я та Криму?
Тема. Природа й населення Давньої Греції. Мета. дати уявлення про природно-кліматичні умови Греції та їхній вплив на розвиток господарської діяльності населення Еллади. показати роль міфів як історичного джерела. Очікувані результати. Після цього уроку учні зможуть: показувати на карті Пелопоннес, Лаконіку, Аттику; визначати вплив природних умов на життя людей та їхні релігійні вірування на Балканському півострові та островах Егейського моря; роль міфів як історичних джерел для вивчення найдавнішого періоду історії. Тип уроку: урок засвоєння нових знань. ХІД УРОКУ І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ На цьому етапі уроку доцільно об'єднати аналіз контрольної роботи і повторення найзагальніших питань курсу. Запитання на повторення. 1) Що таке цивілізація? Цивілізація – спільність поєднана оригінальними рисами культури; ступінь розвитку. 2) Де виникли перші цивілізації? 3) Які природні умови цьому сприяли? 4) Назвіть основні заняття людей у давнину. Розглянувши запропоновані питання, учні з допомогою вчителя дійдуть висновку: найдавніші цивілізації виникли в Єгипті та Месопотамії, потім з'явилися цивілізації в Індії та Китаї. Виникненню перших цивілізацій сприяли природні умови, що, з одного боку, позитивно впливали на розвиток рільництва та скотарства, а з іншого — були поштовхом до постійного вдосконалення організації суспільства, поліпшення знарядь праці, розвитку ремесел. III. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ План 1. Природа та географічне положення Балканського півострова й островів Егейського моря. 2. Населення Давньої Греції та довколишніх земель.
|
|
|
Природа та географічне положення Балканського півострова й островів Егейського моря.
Коментоване читання.
Прочитайте текст параграфа та складіть схему «Особливості географічного положення Греції»).
Перший стовпчик схеми містить перелік уже відомих учням природних факторів, що тією чи іншою мірою впливали на розвиток розглянутих раніше цивілізацій. Другий стовпчик має містити характеристику зазначених факторів у Греції. Третій стовпчик має показати, як природні фактори вплинули на розвиток господарської діяльності в Греції.
II . Населення Стародавньої Греції
ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
1) Опрацювати текст параграфа.
2) Виконати завдання на контурній карті.
СУСПІЛЬНЕ, ГОСПОДАРСЬКЕ ТА ПОВСЯКДЕННЕ ЖИТТЯ В АНТИЧНИХ ПОЛІСАХ НА ТЕРИТОРІЇ УКРАЇНИ
ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ 10
Тип уроку: урок засвоєння нових знань.
- Роздивіться карту на с. 199, визначте місце розташування античних полісів на території України.
|
|
|
Яким було суспільне життя грецьких колоній у Північному Причорномор’ї та Криму?
Суспільне життя грецьких міст Північного Причорномор’я та Криму ґрунтувалося на тих самих засадах, що й життя в Греції. Чорноморські міста-колонії зберігали цілковиту незалежність від тих грецьких міст, переселенці з яких їх закладали. При цьому зв’язки з батьківщиною ніколи не уривалися: саме з нею переселенці торгували, брали участь у культурному житті Греції тощо. Не залежали чорноморські поліси й від місцевого населення.
Грецькі поліси в Північному Причорномор’ї були демократичними чи аристократичними республіками. Виняток - Боспорське царство, яким правили царі. Отже, найвищу владу в більшості грецьких колоній Північного Причорномор’я зазвичай мали народні збори та ради, до складу яких належали найповажніші громадяни. Рада готувала проекти різних постанов. Народні збори їх схвалювали, а втілювати в життя були покликані обрані на певний термін службовці - архонти, стратеги тощо.
Унікальна пам’ятка Херсонеса - біломармурова плита з присягою громадян міста. Клятва, викарбувана на плиті, свідчить про існування в Херсонесі Таврійському традиції ухвалення громадянами полісів зобов’язань перед державою.
|
|
|
- Прочитайте уривок з «Присяги херсонесців». Обміркуйте відповіді на подані нижче запитання.
1. Поясніть, чому устрій Херсонеса визначають як демократичний. 2. Які права та обов’язки мали херсонесці? 3. Поміркуйте, у чому херсонесці вбачали запоруку незалежності й процвітання свого міста.
«Я не повалюватиму демократичного ладу й не дозволю цього тому, хто зраджує й повалює, і не потаю цього, але доведу до відома державних службових осіб. Я буду ворогом тому, хто замишляє та зраджує чи відторгає Херсонес, або Керкінітиду, або Калос Лімен, або укріплені пункти й територію херсонесців.
Я служитиму народові й радитиму йому найкраще й найсправедливіше для держави та громадян. Я... не розголошуватиму нічого потаємного, що може зашкодити державі, ні елліну, ні варвару. Я не даватиму або не прийматиму дарів на шкоду державі й громадянам. Я не укладатиму змови ні проти херсонеської громади, ні проти будь-кого з громадян, хто не оголошений ворогом народу. Хліб, який звозиться з рівнини, я не буду ні продавати, ні вивозити з рівнини в будь-яке інше місце, а тільки до Херсонеса».
|
|
|
Прийняття присяги в давньому Херсонесі. Художник Р. Воскресенський. 1951 р.
Працюймо самостійно.
Завдання 1. Складіть (і запишіть) коротке повідомлення (3-4 речення), у якому громадянин Херсонеса інформує інших громадян на народних зборах про події в материковій Греції або в якійсь іншій країні 4-2 ст. до н. е.
Що визначало господарське та буденне життя греків Північного Причорномор’я та Криму?
Самостійне існування грецьких полісів Північного Причорномор’я та Криму було можливим через те, що кожен з них сам себе забезпечував усім потрібним для життя. Провідними заняттями колоністів були вирощування зерна, винограду, городини, рибальство й виготовлення рибних продуктів, скотарство. Високого рівня досягло ремісниче виробництво - металообробка, гончарство, ткацтво, виготовлення виробів зі скла, дерева, кістки. Великої слави зажили грецькі майстри-ювеліри: це вони виготовляли дивовижної краси прикраси на замовлення скіфських вельмож, зокрема й славнозвісну пектораль скіфського царя.
У грецьких містах вирувала торгівля. Основними товарами, що вивозилися до Греції, були зерно, худоба, шкури, хутро, солона риба, сіль, раби. Купували там міста-колонії металеві вироби, зброю, тканини, коштовні прикраси, посуд, прянощі, оливкову олію та вина. З Афін, зокрема, завозили розкішні чорнофігурні та червонофігурні вази, мармурову й бронзову скульптуру, ювелірні прикраси. Греки підтримували постійні контакти з місцевим населенням, торгуючи також і з ним. У кожному грецькому місті-колонії карбували власну монету.
- Доведіть на прикладах, що господарство мешканців грецьких міст-держав Північного Причорномор’я та Криму було розвиненішим, ніж у кочових племен.
Працюймо самостійно.
Завдання 2. Скориставшись пам'ятками, сформулюйте кілька тверджень про розвиток господарства в античних полісах на території України. Свою відповідь почніть словами: Зображені пам’ятки свідчать про розвиток у греків, мешканців античних полісів Північного Причорномор’я та Криму, ...
1. Прорисовка монет міст Північного Причорномор’я. 2-3. Посуд із зображенням торговельних та військових кораблів давніх греків; праці ремісників. 4. Скронева підвіска роботи майстрів Боспорського царства, знайдена в скіфському кургані Куль-Оба (поблизу Керчі), із зображенням голови Афіни. 4 ст. до н. е. 5. Руїни будинку грецького винороба, далі - заготівельника риби з давнього Херсонеса Таврійського.
Дата добавления: 2019-02-12; просмотров: 291; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!