Стаття 129. Наслідки неприбуття в судове засідання свідка, експерта, спеціаліста
Якщо в судове засідання не прибули свідок, експерт, спеціаліст, суд заслуховує думку осіб, які беруть участь у справі, про можливість продовження судового розгляду справи за відсутності свідка, експерта, спеціаліста, які не прибули, та постановляє ухвалу про продовження судового розгляду або про оголошення перерви. Одночасно суд може вирішити питання про привід свідка, експерта, спеціаліста, які не прибули.
Предмет регулювання та цілі статті
1. Стаття визначає наслідки неприбуття в судове засідання свідка, експерта, спеціаліста. Залежно від обставин неприбуття такими наслідками можуть бути: продовження розгляду справи за відсутності таких осіб або оголошення перерви. За аналогією положення цієї статті можуть бути застосовані у разі неприбуття перекладача.
2. Стаття спрямована на забезпечення процесуальної економії, однак не повинна застосовуватися у спосіб, який би порушував права осіб, які беруть участь у справі, та позбавляв їх і суд необхідних доказів.
Продовження судового розгляду
3. На практиці неприбуття свідка, експерта чи спеціаліста зазвичай не перешкоджає початку судового розгляду справи. Лише коли суд дійде до дослідження доказів, то необхідність заслуховування свідка, експерта чи участі спеціаліста може стати підставою для оголошення перерви.
Водночас, якщо наявні у справі докази дають можливість з достатньою повнотою встановити обставини у справі, то потреба в заслуховуванні свідка чи експерта може відпасти. Наприклад, свідок був викликаний судом для підтвердження обставин, які знайшли підтвердження іншими доказами у справі. Або в матеріалах справи є письмовий висновок експерта з вичерпними відповідями на питання і сторони не наполягають на додаткових роз'ясненнях експерта в судовому засіданні.
|
|
|
Тож якщо суд, заслухавши думку осіб, які беруть участь у справі, дійде висновку, що справу можливо розглянути без свідка, експерта, спеціаліста, які не прибули в судове засідання, то він постановляє ухвалу про продовження судового розгляду і при виконанні всіх процесуальних дій може закінчити розгляд справи.
Оголошення перерви
4. Якщо суд визнає неможливим розглянути справу за відсутності свідка, експерта, спеціаліста, які не прибули в судове засідання, то, попередньо заслухавши думку осіб, які беруть участь у справі, суд постановляє ухвалу про оголошення перерви.
Але зазвичай суд продовжує судовий розгляд справи і вже після проведення всіх необхідних процесуальних дій (зокрема дослідження інших доказів) оголошує перерву для нового виклику свідка, експерта чи спеціаліста, що не з'явився. Одночасно суд у порядку статті 272 КАСУ може вирішити питання про їх привід. Спеціаліста у разі необхідності може бути замінено. Якщо експертиза мала проводитися в суді, то замінити можна й експерта.
|
|
|
5. Оголошуючи перерву, суд повинен вчинити дії, визначені частиною третьою статті 150 КАСУ.
6. Якщо в розгляді справи було оголошено перерву, провадження у справі після закінчення перерви продовжується зі стадії, на якій воно було перервано.
Ухвалення рішення у разі неприбуття особи або залишення нею зали засідання
7. Ухвалу про продовження судового розгляду або ухвалу про оголошення перерви суд постановляє без виходу в нарадчу кімнату і проголошує усно із занесенням до журналу судового засідання секретарем судового засідання. Перед постановленням ухвали суд заслуховує думку осіб, які беруть участь у справі, щодо можливості розгляду справи за відсутності свідка, експерта чи спеціаліста.
Наслідки неприбуття перекладача в судове засідання
8. Положення коментованої статті за аналогією можуть бути застосовані у разі неприбуття в судове засідання перекладача. Якщо перекладач потрібен свідкові, то суд продовжує розгляд справи й оголошує перерву лише перед допитом свідка, якщо після дослідження інших доказів потреба допитати цього свідка не відпала.
|
|
|
Але якщо перекладач необхідний для особи, яка бере участь у справі і присутня в судовому засіданні, то суд повинен відкласти розгляд справи, оскільки за змістом ця ситуація тотожна неприбуттю особи, яка бере участь у справі, з поважних причин. Тому розгляд справи за відсутності перекладача для особи, яка бере участь у справі, не може розпочатися, інакше було би порушено принцип змагальності.
Адміністративна відповідальність за неприбуття
9. Експерт і перекладач за злісне ухилення від прибуття до суду несуть відповідальність за частиною другою статті 1853 Кодексу України про адміністративні правопорушення (накладення штрафу від шести до дванадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян), а свідок і спеціаліст несуть за це відповідальність як за неповагу до суду відповідно до частини першої зазначеної статті (накладення штрафу від шести до дванадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або адміністративний арешт на строк до п'ятнадцяти діб).
Стаття 130. Роз'яснення особам, які беруть участь у справі, їхніх прав та обов'язків
1. Головуючий у судовому засіданні роз'яснює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, їхні права та обов'язки, встановлені цим Кодексом. Одночасно особам, які беруть участь у справі, видається пам'ятка про їхні права та обов'язки, встановлені цим Кодексом.
|
|
|
Предмет регулювання та цілі статті
1. Стаття зобов'язує головуючого у судовому засіданні вжити заходів до ознайомлення осіб, які беруть участь у справі, з їхніми процесуальними правами та обов'язками у судовому засіданні. У такий спосіб суд сприяє змагальності сторін.
2. Правильність вирішення адміністративної справи залежить від належного використання особами, які беруть участь у справі, їхніх прав та виконання обов'язків. Ці права та обов'язки можуть бути реалізовані лише тоді, коли зазначені особи будуть про них знати.
Повідомлення про права і обов'язки, які належать усім особам, які беруть участь у справі
3. Головуючий у судовому засіданні повідомляє особам, які беруть участь у справі (сторонам, третім особам та їхнім представникам), що відповідно до статті 49 КАСУ кожен з них має право:
1) знати про дату, час і місце судового розгляду справи, про всі судові рішення, які ухвалюються у справі та стосуються їхніх інтересів;
2) знайомитися з матеріалами справи;
3) заявляти клопотання і відводи;
4) давати усні та письмові пояснення, доводи та заперечення;
5) подавати докази, брати участь у дослідженні доказів;
6) висловлювати свою думку з питань, які виникають під час розгляду справи, задавати питання іншим особам, які беруть участь у справі, свідкам, експертам, спеціалістам, перекладачам;
7) подавати заперечення проти клопотань, доводів і міркувань інших осіб;
8) знайомитися з технічним записом та журналом судового засідання і подавати письмові зауваження до них;
9) робити з матеріалів справи виписки, знімати копії з матеріалів справи, одержувати копії судових рішень, за власний рахунок додатково замовити та отримати в суді засвідчені копії документів і витяги з них;
10) оскаржувати судові рішення у частині, що стосується їхніх інтересів;
11) користуватися іншими процесуальними правами, наданими їм цим Кодексом.
Особи, які беруть участь у справі, відповідно до статей 49 і 134 КАСУ зобов'язані:
1) добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, не зловживаючи ними;
2) давати пояснення, заявляти клопотання, відповідати на питання та задавати питання, звертатися до суду стоячи і лише після надання їм слова головуючим у судовому засіданні; постанову суду заслуховувати стоячи;
3) додержуватися в судовому засіданні порядку і беззаперечно підкорятися відповідним розпорядженням головуючого у судовому засіданні;
4) звертатися до судді або суду "Ваша честь";
5) документи та інші матеріали передавати головуючому в судовому засіданні через судового розпорядника (а в разі його відсутності ‑ через секретаря судового засідання).
Повідомлення про права позивача
4. Звертаючись до позивача, головуючий повідомляє, що позивач, крім названих раніше прав, відповідно до статті 51 та інших статей КАСУ має право в будь‑який час до закінчення судового розгляду:
1) змінити підставу або предмет адміністративного позову;
2) збільшити або зменшити розмір позовних вимог;
3) відмовитися від адміністративного позову;
4) відкликати позовну заяву;
5) досягнути примирення з відповідачем.
Повідомлення про права відповідача
5. Звертаючись до відповідача, головуючий повідомляє, що відповідач, крім названих раніше загальних прав, відповідно до статті 51 КАСУ має право в будь‑який час до закінчення судового розгляду:
1) визнати адміністративний позов повністю або частково або не визнавати його;
2) подати заперечення проти адміністративного позову;
3) досягнути примирення з позивачем.
Повідомлення про права третіх осіб
6. Якщо у справі є третя особа, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, то головуючий повідомляє, що вона має всі права позивача за заявленими нею позовними вимогами, а саме такі права:
1) змінити підставу або предмет свого адміністративного позову;
2) збільшити або зменшити розмір позовних вимог;
3) відмовитися від адміністративного позову;
4) відкликати позовну заяву;
5) досягнути примирення з відповідачем за своїм позовом.
7. Треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, мають загальні права, якими наділені всі особи, які беруть участь у справі.
Повідомлення про права представників
8. Головуючий повідомляє представника про його право на вчинення від імені особи, яку він представляє, усіх процесуальних дій, які може вчинити ця особа. Той представник, який бере участь в адміністративному процесі на основі договору, має право повністю або частково відмовитися від адміністративного позову, визнати адміністративний позов, змінити адміністративний позов, досягнути примирення, передати повноваження представника іншій особі (передоручення), оскаржити судове рішення, лише тоді, якщо право на вчинення кожної з цих дій спеціально обумовлене у виданій йому довіреності або в усній заяві довірителя про участь представника.
Представник, який діє на основі договору, має право відмовитися від наданих йому повноважень, про що повинен своєчасно повідомити довірителя та суд.
Представник зобов'язаний діяти в інтересах особи, яку він представляє, а представник, який діє на основі договору, зобов'язаний також дотримуватися розпоряджень довірителя.
Дії головуючого щодо роз'яснення прав і обов'язків та видача пам'ятки
9. Головуючий у судовому засіданні проголошує права та обов'язки осіб, які беруть участь у справі, напам'ять або зачитує їх. У разі необхідності залежно від обставин головуючий може розширити наведений вище перелік. Наприклад, якщо у справі є орган чи особа, якій відповідно до закону надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, то головуючий повідомляє, що він чи вона не мають права закінчувати справу примиренням.
10. Після ознайомлення з переліком прав та обов'язків кожній особі, яка бере участь у справі, або всім цим особам головуючий обов'язково запитує, чи зрозумілі їм проголошені процесуальні права та обов'язки.
У разі нерозуміння особою, яка бере участь у справі, якогось процесуального права чи обов'язку головуючий зобов'язаний їх витлумачити та роз'яснити механізм і порядок реалізації цього права чи обов'язку.
11. Якщо серед осіб, які беруть участь у справі, є професійні юристи (адвокати), головуючий, за їхніми клопотаннями або згодою, може не роз'яснювати їхніх процесуальних прав та обов'язків. Такі клопотання чи згода означатимуть, що ці права та обов'язки їм відомі і роз'яснень не потребують. Це дозволятиме дещо пришвидшити розгляд справи без порушень цілей цієї статті.
12. Відомості про факт роз'яснення сторонам та особам, які беруть участь у справі, їхніх прав та обов'язків обов'язково відображаються в журналі (протоколі) судового засідання.
13. Одночасно з роз'ясненням прав та обов'язків судовий розпорядник, а за його відсутності ‑ секретар судового засідання, видає особам, які беруть участь у справі, пам'ятку про їхні права та обов'язки (ця пам'ятка може мати форму, яка наведена у коментарі до статті 107 КАСУ).
Дата добавления: 2019-02-12; просмотров: 252; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!